Трамп «насправді намагається врятувати суверенітет України» – Келлог
Номінант майбутнього президента США Дональда Трампа на посаду спецпредставника з питань України та Росії Кіт Келлог стверджує, що обраний президент «не намагається щось дати Путіну чи росіянам, він насправді намагається врятувати суверенітет України».
«І він гарантуватиме, що це справедливо і чесно», – сказав Келлог 8 січня в інтерв’ю телеканалу Fox News.
Він також заявив, що ставить собі «як на особистому, так і на професійному рівні» мету впродовж 100 днів від часу інавгурації президента Трампа спробувати знайти розв’язання повномасштабної війни між Україною та Росією.
7 січня Дональд Трамп провів пресконференцію, на якій обговорював, зокрема, питання війни в Україні, роль НАТО і відносини з Росією. Трамп сказав, що він розуміє почуття Росії стосовно розширення НАТО в контексті України.
Українська держава готова надати співвітчизникам, які перебувають за кордоном, роботу на оборонних підприємствах із бронюванням від потенційної мобілізації, розповів Радіо Свобода 8 січня міністр національної єдності України Олексій Чернишов. Він уточнив, що для самих громадян України «це виключно особисте рішення, і ми вітаємо це рішення».
«Сьогодні Україна, деякі індустрії, потребують як повітря фахівців. Це і оборонна галузь, і галузь військово-промислова, це й інші галузі. У нас дефіцит професіоналів, у нас дефіцит спеціалістів, і більшість із них Україна готова бронювати від військової служби. Саме для того ми плануємо розгорнути такі центри, які допоможуть у пошуку вакансій в Україні та в країні перебування українців. Ці центри вакансій зможуть надавати послуги і заохочувати обрати той чи інший шлях свій професійний в Україні. Я впевнений, що українські чоловіки цього прагнуть, вони хочуть надати користь, якщо він не готовий продовжувати свій шлях у військовому напрямку, він може запропонувати себе як фахівець – і для того діє певний механізм, його треба просто використовувати», – стверджує міністр Чернишов.
Водночас він підтвердив, що «чоловіки переважно мають захистити Україну в цей момент».
Понад половина боїв на фронті відбулася на трьох напрямках – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 8 січня на фронті відбулося 166 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. За його даними, найбільше боїв зафіксовано на трьох напрямках – Покровському, Курахівському та в Курській області.
«Російські загарбники завдали 31 авіаційного удару, скинувши 48 КАБ. Крім цього, росіяни залучили для ураження 750 дронів-камікадзе та здійснили понад 3800 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться у вечірньому зведенні.
«Від початку цієї доби на Покровському напрямку росіяни 27 разів намагалися прорвати нашу оборону неподалік населених пунктів Миролюбівка, Баранівка, Єлизаветівка, Лисівка, Зелене, Звірове, Новий Труд, Котлине та Надіївка. Чотири атаки досі тривають.
На Курахівському напрямку ворог 32 рази атакував наші позиції поблизу Дачного, Курахового, Шевченка, Петропавлівки, Слов’янки та Ясенового. 29 наступальних дій противника зупинено Силами оборони, три атаки тривають дотепер.
На Курщині наші оборонці відбили 27 атакувальних дій російських загарбників, наразі точаться запеклі бої», – інформують у Генштабі.
Бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському та Придніпровському напрямках.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро й держсекретар США Ентоні Блінкен 8 січня зустрілися в Парижі, де серед іншого обговорили війну Росії проти України на тлі зміни адміністрації у США. Блінкен на пресконференції за підсумками переговорів заявив, що роль Парижа за цих умов зросте.
«Я думаю, що в найближчі місяці лідерство Франції матиме важливе значення для забезпечення того, щоб Україна мала те, що їй потрібно, у найсильнішій позиції для захисту своєї демократичної незалежності, чи то на полі бою, чи то за столом переговорів», – наголосив очільник американської дипломатії.
Блінкен нагадав, що за майже три роки від початку повномасштабного російського вторгнення Франція підготувала понад 15 тисяч українських солдатів, а французькі компанії наростили виробництво «для зміцнення нашої трансатлантичної оборонно-промислової бази».
«Україна є, можливо, найкращим прикладом того, що безпека в Європі переплетена з безпекою в усьому світі. Якщо подивитися на те, що зараз відбувається в Україні, що дозволяє продовжувати російську агресію? Підтримка з боку Північної Кореї артилерією, боєприпасами та військами; і все, що Китай робить для підтримки оборонно-промислової бази Росії – верстати, мікроелектроніка, усе надходить до Росії з Китаю, з Гонконгу, що дозволяє Росії продовжувати виробництво зброї, боєприпасів та інших речей, необхідних для продовження її агресії», – наголосив Блінкен.
За словами міністра закордонних справ Франції Жана-Ноеля Барро, підтримка України продиктована тим, що це є «питанням майбутнього міжнародного права». «Якби ми дозволили капітуляцію України, ми б дозволили силі взяти верх. І це питання безпеки як для французів, так і для європейців», – наголосив Барро.
Держсекретар США Ентоні Блінкен, який менш як за два тижні складе свої повноваження, вже не вперше цього тижня порушує тему України. 6 січня в столиці Південної Кореї Сеулі він заявив, що позиція України в Курській області Росії є важливою для будь-яких майбутніх переговорів. Блінкен нагадав, що адміністрація президента Джо Байдена прагне забезпечити, щоб «Україна мала якомога сильнішу руку для гри».
Після удару по Степногірську під завалами шукали двох людей, знайшли загиблими – Запорізька ОВА
Двох людей увечері 8 січня шукали під завалами у Степногірську після російського удару по місту, повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров. Згодом він же додав, що рятувальники виявили тіла двох жінок.
«Четверо людей опинилися під завалами будинку внаслідок ворожої атаки по Степногірську. Росіяни щонайменше п’ять разів ударили по прифронтовому населеному пункту. Один з ударів прийшовся у будівлю селищної ради. Інший – у житловий будинок. Двох людей врятовано, ще двоє залишаються під завалами. Пошуково-рятувальна операція триває», – повідомив очільник області.
Згодом, близько 21:00, Іван Федоров проінформував, що на місці удару знайшли тіла двох людей.
«Двоє загиблих – у Степногірську завершена пошуково-рятувальна операція. Одного чоловіка і одну жінку врятували. Вони зараз у лікарні. На жаль, двоє жінок загинули – їхні тіла щойно дістали з-під завалів», – вказав чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Зеленський заявив, що їде на засідання «Рамштайну»
Президент Володимир Зеленський їде на засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», що пройде 9 січня в Німеччині. Про це голова держави повідомив у вечірньому зверненні 8 січня.
«Завтра буду на зустрічі у форматі «Рамштайн», заплановані також перемовини з партнерами на рівні міністрів оборони і військових командувачів. Міністр оборони України Умєров уже у Німеччині й почав перші зустрічі. Ключове для України – продовжити посилювати нашу ППО, дати Україні змогу щонайменше відігнати від наших міст, від наших кордонів російську військову авіацію. Це реально, якщо партнери зараз усе ж таки реалізують домовленості, про які ми з ними давно говоримо», – заявив Зеленський.
За його словами, українська сторона також обговорюватиме з партнерами й те, як оборонні коаліції продовжать працювати у 2025 році.
«Європа має тільки один вибір – і це історичний вибір – стати сильнішою, стати самостійнішою, більше покладатися на себе. Треба бути дорослими в цьому світі й бути готовими зробити свій європейський внесок у глобальну безпеку. Це буде правильно для всіх у Європі», – сказав Зеленський.
Раніше у Міністерстві оборони США повідомили, що під час 25-го засідання Контактної групи на авіабазі Рамштайн у Німеччині складуть план обороноздатності України. Зокрема, лідерам коаліцій з 50 країн потрібно буде схвалити дорожні карти, які сформулюють потреби й цілі українських військово-повітряних сил, бронетехніки, артилерії, розмінування, безпілотників, інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, інформаційних технологій і безпеки на морі до 2027 року.
Напередодні міністр оборони Сполучених Штатів Америки Ллойд Остін вирушив із Вашингтона до Німеччини, де 9 січня він проведе засідання у форматі «Рамштайн». Це буде його останнє засідання на посаді очільника Пентагону.
Засідання «Рамштайну», яке мало відбутися в жовтні 2024 року і в якому мали взяти участь президенти України Володимир Зеленський і США Джо Байден, відклали після того, як Байден скасував свою подорож до Німеччини через ураган «Мілтон» у Сполучених Штатах.
Український президент повідомляв, що під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» Україна надасть свій «план перемоги» усім партнерам.
У Запоріжжі по допомогу після удару РФ звернулися 80 людей – влада
У Запоріжжі до лікарів після російського удару 8 січня звернулися щонайменше 80 людей – такі дані в ефірі телемарафону озвучив голова обласної військової адміністрації.
«Чотири людини – у тяжкому стані», – сказав він. 13 людей загинули.
9 січня у Запорізькій області оголосять день жалоби, вже втретє за місяць, повідомив Федоров.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що внаслідок російського удару в Запоріжжі пошкоджено чотири адмінбудівлі, 27 автомобілів і трамвай.
«Ліквідовано пожежу в адміністративній будівлі на площі 800 кв.м і 3-х автомобілів. Аварійно-рятувальні роботи тривають», – зазначили в ДСНС.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи удар, сказав, що російські війська завдали удару по Запоріжжю авіабомбами.
Він наголосив, що потрібен «тиск на Росію за терор».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Пережили обстріли, окупацію, полон, тортури». Нове життя переселенців з півдня під Києвом
Власні клініка, спортзал, дитячий садок і кінотеатр. Близько 1700 переселенців оселилися в «Містечку Хансена» на Київщині. Будівництво тимчасового житла у селі Тарасівка оплатив американський бізнесмен і меценат Делл Лой Хансен. Житло видають безкоштовно терміном щонайбільше на 5 років. Прихисток у цьому містечку знайшли сімʼї з Херсонщини, Запоріжжя, а також Донеччини і Луганщини. Деякі з них мали досвід російського полону і тортур.
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поспілкувалися з керівництвом та жителями містечка та дізналися:
- Як почуваються там вимушені переселенці з півдня України?
- Чи планують повертатися в рідні міста?
- Яка зараз черга на заселення?
- Які сподівання на майбутнє у тих, хто отримав житло в містечку?
Російська компанія «Новые проекты», пов’язана з обвинуваченим у державній зраді колишнім народним депутатом України Віктором Медведчуком, так і не змогла розпочати розробку і видобуток газу в Чорному морі біля окупованого Криму після атаки Збройних сил України по установці, яка мала пробурити свердловину для компанії влітку 2022 року. Відтоді «Новые проекты» безуспішно судяться з російською державною компанією «Черноморнефтегаз» за повернення авансового платежу за буріння. Черговий суд програли напередодні Нового року.
Про це повідомляють журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» з посиланням на постанову Дев’ятого арбітражного апеляційного суду Москви від 23 грудня 2024 року.
Відповідно до тексту документа, «Новые проекты» звернулися з позовною заявою, у якій просили стягнути 69,8 мільйона рублів «необґрунтованого збагачення» з російського державного акціонерного товариства «Черноморнефтегаз». Це компанія-«клон» українського державного «Чорноморнафтогазу», яку російська окупаційна влада зареєстровувала у Сімферополі після анексії Криму, привласнивши її активи. Російський «Черноморнефтегаз» на замовлення афілійованої з Медведчуком компанії мав пробурити свердловину в захопленому Росією українському родовищі «Глибока» біля південного узбережжя окупованого Криму.
Свої вимоги «Новые проекты» аргументували суду тим, що в 2021 році виплатили «Черноморнефтегазу» 70,2 мільйона рублів авансу (включно із податками) за послуги з буріння свердловини в захопленому українському газовому родовищі.
Однак роботи так і не почалися. Спершу, в серпні 2021 року, командування Чорноморського флоту РФ не погодило їх «у зв’язку з підвищеною інтенсивністю заходів бойової підготовки флоту», тож початок буріння перенесли на 2022-2023 роки.
Наприкінці червня 2022-го ЗСУ атакували бурові платформи, і установка, яку винайняли «Новые проекты», згідно з матеріалами справи, «зазнала руйнування унаслідок атаки противника, і є непридатною для цілей надання послуг. Таким чином, її руйнація є критичною перешкодою для виконання Договору».
На цій підставі «Новые проекты» намагалися розірвати угоду і повернути вже сплачені кошти. Втім Дев’ятий арбітражний апеляційний суд із цим не погодився, залишив у силі рішення попередньої інстанції і відхилив апеляційну скаргу.
Платформу, якою «Новые проекты» планували бурити свердловину, в матеріалах судового засідання в Росії називають «установкою п’ятого покоління «Крым».
Насправді ж йдеться про бурову платформу «Україна» (вона та СПБУ «Петро Годованець» більш відомі як «вишки Бойка», політичного соратника Медведчука), каже Петро Горобець, заступник голови українського державного «Чорноморнафтогазу», який контролював видобуток і розподіл газу з родовищ навколо Криму до початку збройної агресії РФ.
20 червня 2022 року цю бурову платформу атакували українські військові, а у 2023 році повернули під контроль України підрозділи Головного управління розвідки.
Петро Горобець у коментарі «Схемам» зазначив, що «Новые проекты» тепер не мають можливості почати видобуток газу, оскільки Росія втратила контроль над усіма чотирма українськими буровими платформами у Чорному морі, а власних не має. Втім, користуватися цими родовищами поки не може й Україна, адже газові труби для транспортації видобутих вуглеводнів проходять через Крим, який наразі перебуває під російською окупацією.
Російська компанія «Новые проекты» фігурувала у підозрі Служби безпеки України й Офісу генерального прокурора Віктору Медведчуку щодо «незакінченого замаху на розграбування національних цінностей на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим». Прокуратура інкримінувала Вікторові Медведчуку передачу Росії відомостей і документації для незаконного видобутку нафти й газу в одному з захоплених кримських родовищ. Факти про це вперше оприлюднили журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) у жовтні 2018 року.
Тоді журналісти встановили, що в анексованому Росією Криму підводну ділянку «Глибока» нафтогазового родовища у Чорному морі віддали приватній компанії «Новые проекты», директор якої є бізнес-партнером родини Віктора Медведчука. Через пів року після виходу цього журналістського розслідування «Новые проекты» потрапили під дію санкцій США.
У травні 2021 року Служба безпеки України оприлюднила записи телефонних розмов, датовані березнем-жовтнем 2015 року. На них чоловік із голосом, схожим на голос Віктора Медведчука, обговорює з чоловіком, голос якого схожий на голос тодішнього заступника голови уряду Російської Федерації Дмитра Козака, можливість отримання ліцензії на видобуток газу на захопленому українському родовищі компанією «Новые проекты».
Ліцензію на розробку і видобуток вуглеводнів з анексованого чорноморського родовища цій компанії видав особистим розпорядженням тодішній голова уряду Російської Федерації Дмитро Медведєв.
У вересні 2022 року Україна обміняла обвинуваченого у держзраді Медведчука на українських військових, які перебували у російському полоні.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про необхідність «активного діалогу», відповідаючи на запитання про те, як він розцінює заяви обраного президента США Дональда Трампа щодо майбутнього членства України в НАТО і про те, що він «може зрозуміти Російську Федерацію».
Як передає кореспондентка Радіо Свобода, під час брифінгу 8 січня Сибіга прямо не відповів на запитання, чи розцінює Україна ці заяви як публічну відповідь на прагнення України долучитися до НАТО чи як врахування російського вето на бажання України стати членом Альянсу.
Водночас міністр сказав, що «спільний інтерес трансатлантичної спільноти – це досягнення стійкого, справедливого, всеосяжного миру».
«Я точно можу вам сказати, що Росія прагне війни і знищення України. Я точно можу вам сказати, що Росія не змінила свою риторику, риторику капітуляції та ультиматумів», – зазначив очільник МЗС.
Він додав, що «найкращим форматом обміну думками є формат прямого спілкування».
«Тому ми надзвичайно зацікавлені у активному діалозі (з американською стороною – ред.), в тому числі на рівні лідерів і саме цей формат дозволяє дуже дієво обмінюватись думками, як щодо причин, так і щодо наслідків», – сказав міністр закордонних справ України.
На заяви Трампа щодо членства України в НАТО відреагувала і міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, яка перебуває з візитом у Києві.
«Ми чітко заявляємо не лише американській аудиторії, але й майбутньому президенту Трампу та його команді, що з боку НАТО не існує жодної загрози. Це дуже схоже на давно використовуваний Росією наратив звинувачення НАТО або так званого розширення НАТО у власній агресії», – сказала очільниця МЗС Фінляндії.
Вона також наголосила на двох речах: зокрема, на тому, що НАТО – це оборонний альянс, і він «не становить загрози для Росії». Як і Фінляндія не загрожує Росії як член НАТО, так і без членства в Альянсі, зазначила міністерка.
По-друге, за словами Валтонен, НАТО не розширюється силою.
«НАТО розширюється, коли вільні люди в демократичних країнах вирішують приєднатися до нього. І це, безумовно, сталося з Фінляндією і Швецією, і це одного дня, сподіваюсь, в найближчому майбутньому, станеться і з українським народом, якщо він так вирішить. І це, знову ж таки, нікому не загрожує. Це просто відображення свободи у вільних суспільствах, де люди можуть приймати рішення і користуватися своєю свободою, не погрожуючи нікому, а роблячи свій суверенний вибір безпеки», – резюмувала міністерка закордонних справ Фінляндії.
Напередодні Дональд Трамп провів масштабну пресконференцію, на якій обговорював, зокрема, питання війни в Україні, роль НАТО і відносини з Росією. Трамп сказав, що він розуміє почуття Росії стосовно розширення НАТО в контексті України.
Новообраний президент США під час передвиборчої кампанії заявив, що може припинити конфлікт в Україні впродовж 24 годин після вступу на посаду.
Повернення Трампа в Білий дім несе з собою невизначеність щодо того, який вплив це матиме на війну, що триває майже три роки, і на потенційні переговори. Але Трамп сказав, що він сповнений рішучості «виправити це», додавши, що це «важко».
Українські офіційні особи стурбовані тим, що будь-які поспішно організовані переговори можуть дозволити Росії утримати захоплену нею територію України, а також дадуть російським військам час на відновлення та реорганізацію.
Українці також хочуть заохотити Трампа продовжувати військову підтримку Києва з боку США. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 7 січня підтвердив, що поїздка в Україну спецпредставника Трампа з питань України та Росії Кіта Келлога перенесена.
Посланнику Келлогу доручили вести переговори про припинення війни. Він сказав, що потенційні переговори про припинення вогню можуть розпочатися, коли Трамп вступить на посаду, і в грудневому інтерв’ю Fox News відзначав, що війну можна «завершити впродовж наступних кількох місяців».
Внаслідок авіаударів по Запоріжжю загинули 13 мирних жителів, десятки поранених (фото)
Надвечір 8 січня війська РФ завдали два удари КАБами по Запоріжжю, повідомила місцева влада. За попередніми даними, загинули 13 людей, 32 – поранені. Загалом понад 80 людей звернулись до лікарень міста по допомогу. Руйнувань зазнала промислова та інша інфраструктура міста. Удар по Запоріжжю був завданий у час, коли люди поверталась із роботи додому, зокрема громадським транспортом – уламками пошкоджені маршрутні таксі та трамвай, які рухались із пасажирами вулицею поряд з місцем удару.
Внаслідок авіаударів по Запоріжжю загинули 13 мирних жителів, десятки поранених (фото)
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини РФ і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Мир чи капітуляція: розбираємо нові заяви Трампа про Україну та навіщо йому Канада?
Новообраний президент США Дональд Трамп провів масштабну пресконференцію, на якій обговорював, зокрема, питання війни в Україні, роль НАТО та відносини з Росією. Трамп сказав, що він розуміє почуття Росії стосовно розширення НАТО в контексті України.
Що це означає для Києва та чи не видає Володимир Зеленський бажане за дійсне в питаннях ролі новообраного президента США щодо закінчення війни в Україні?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
У Запоріжжі внаслідок російського обстрілу 8 січня зазнали руйнувань багатоповерхові будинки, промисловий об’єкт й інша інфраструктура міста, повідомили в Офісі генпрокурора.
За повідомленням, уламки влучили в трамвай і маршрутне таксі з пасажирами, пошкоджені автомобілі, припарковані поряд.
За попередніми даними, загинули 13 людей, ще 29 – зазнали поранення. Як зазначив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров, серед поранених – 13-річна дівчинка, вона у лікарні, медики оцінюють стан дитини як середньої тяжкості.
В ОГП повідомили, що прокуратура почала досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людей.
«Правоохоронці на місці події продовжують документувати наслідки збройної агресії РФ», – йдеться в повідомленні.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що аварійно-рятувальна операція на місці російських авіаударів у Запоріжжі триває.
«Кількість постраждалих і загиблих постійно збільшується. Поліція, рятувальники, медики та інші профільні служби безперервно працюють над ліквідацією наслідків ворожої атаки. Розбирають завали, шукають людей, надають допомогу потерпілим… Зокрема, парамедики поліції врятували 5 людей», – йдеться в повідомленні.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи удар, зазначив, що російські війська завдали удару по Запоріжжю авіабомбами.
Він наголосив, що потрібен «тиск на Росію за терор».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Площа пожежі на нафтобазі «Росрезерву» у місті Енгельс у Саратовській області Росії, яку вранці 8 січня атакували українські дрони, зросла, у зв’язку з чим влада запровадила режим надзвичайної ситуації. Про це повідомив губернатор регіону Роман Бусаргін. У його повідомленні йдеться про постраждале «промислове підприємство».
Також, як написав губернатор, загинули двоє співробітників пожежної служби МНС Росії, один пожежник поранений. Раніше Бусаргін писав, що постраждалих немає і що «сил і засобів для локалізації пожежі достатньо».
За твердженнями губернатора, безпілотники нібито були збиті силами ППО, проте «є влучання уламків у промисловий об’єкт в Енгельсі». У мережі з’явилися фото і відео пожежі.
Згодом було опубліковане відео з яскравим спалахом, після якого вогонь розгорівся сильніше.
Радіо Свобода і кілька телеграм-каналів встановили координати пожежі й з’ясували, що пошкоджений об’єкт – це нафтобаза «Кристал» «Росрезерву», де зберігається паливо для військового аеродрому «Енгельс-2».
На цьому аеродромі базується стратегічна авіація. Вона може виступати носієм ядерної зброї і регулярно завдає ударів крилатими ракетами по Україні. Також станом на 2023 рік аеродром був єдиним, де були розміщені стратегічні бомбардувальники Ту-160.
За даними Міноборони Росії, минулої ночі над Саратовською областю РФ знищили 11 українських безпілотників.
Україна визнала атаку на нафтосховище в Енгельсі. Генштаб ЗСУ зазначив, що ураження нафтобази «створює серйозні логістичні проблеми для стратегічної авіації російських військ і суттєво знижує їхні можливості завдавати ударів по українських містах і цивільних об’єктах».
Російська служба Бі-Бі-Сі підрахувала, що у 2024 році українські дрони щонайменше 81 раз атакували нафтозаводи і паливні бази в Росії й на окупованих нею територіях. У результаті російським компаніям із виробництва нафтопродуктів доводиться відновлювати пошкоджену інфраструктуру, що до того ж складно через санкції. У 2024 році, зазначає Бі-Бі-Сі з посиланням на доступні дані, виробництво бензину й дизелю в Росії скоротилося, а ціни на пальне зросли.
Портнов назвав заклик Медіаруху про санкції проти нього «тиском на РНБО» і «доносом»
Ексзаступник голови адміністрації Віктора Януковича Андрій Портнов протестує проти вимоги медійних та громадських організацій запровадити санкції щодо нього. Відповідного листа він розіслав медіа, в тому числі Радіо Свобода, 8 січня.
Ініціатори заяви Медіаруху вказували, зокрема, на численні журналістські розслідування, які свідчили про можливий збережений вплив Портнова на судову систему України та вимагали провести перевірку суддівських рішень на користь експосадовця на предмет відповідності стандартам правосуддя та суддівської етики.
На думку Портнова, громадськість тисне на РНБО та керівництво держави «для подальшого звинувачення їх у бездіяльності». Він вважає, що його діяльність не містить передбачених у законі підстав для запровадження санкцій.
Колишній посадовець наголошує, що не працює на державній службі протягом останніх 11 років і «звертається з позовами вже не до того суду, який існував 11 років тому», а до реформованої судової системи.
«В усіх судових процесах зі мною абсолютно всі відповідачі й підписанти цієї Заяви займали активну процесуальну позицію, але жодного разу не заявляли відвід жодному складу суду. Також ніхто з відповідачів не звертався й до Вищої ради правосуддя з скаргами на суддів. Тобто, вони повністю довіряли суддям усіх інстанцій на всіх стадіях і в усіх процесах за останні три роки, а до висновку про вплив приходили після своєї поразки», – заявляє Портнов.
Портнов також наголосив, що не веде публічної діяльності з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року. Він назвав звернення медійного руху «доносом» і заявив, що його автори, якщо вони не є військовими, «не мають морального права на публічну діяльність в період війни».
У грудні 2024 року Медіарух, медійні та громадські організації закликали президента України Володимира Зеленського винести на розгляд РНБО пропозиції щодо запровадження санкцій проти Андрія Портнова.
На сайті президента петицію не опублікували і 24 грудня керівниця відділу розслідувань hromadske і представниця Медіаруху Ярослава Вольвач подала таку петицію на розгляд Кабінету Міністрів України. Станом на 8 січня, петиція набрала понад 21 тисячу голосів із 25 тисяч необхідних.
Андрій Портнов судиться з Ярославою Вольвач через розслідування про нього, а також із низкою інших українських журналістів.
У вересні 2024 року Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні скарги керівниці київського бюро Радіо Свобода і проєкту журналістських розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької у справі про захист честі, гідності й репутації Андрія Портнова, і залишив у силі рішення Печерського суду на його користь.
Колишній посадовець часів Віктора Януковича Андрій Портнов, який нині перебуває під санкціями США і виїхав з України, позивався проти журналістки Седлецької й низки інших медіа восени 2020 року через її пост у мережі Facebook, опублікований 17 серпня 2020-го – у день підпалу автомобіля редакції «Схем». У дописі Седлецька згадала про негативне ставлення Портнова до редакції, зокрема, про те, що він оприлюднив особисті дані водія з адресою його проживання та номерними знаками зрештою спаленого автомобіля, а напередодні підпалу публічно погрожував «учбово-виховними заходами» редакції розслідувачів.
Захист Наталії Седлецької подав касацію на рішення Київського апеляційного суду до Верховного суду. Верховний суд відкрив провадження у цій справі, дата розгляду наразі не призначена.
З грудня 2021 року Андрій Портнов – під санкціями США через вплив на суди.
За даними «Схем», Портнов виїхав з України у червні 2022 року. Журналісти встановили, що родина Портнова володіє нерухомістю в Москві спільно з друзями керівника російського МЗС Сергія Лаврова, а також показали таємну фортецю Портнова під Києвом.
Генштаб заявив про «особливу активність» російських військ на Покровському і Курахівському напрямках
Від початку доби на фронті відбулося 111 бойових зіткнень, ситуація характеризується «особливою активністю» російських військ на Покровському і Курахівському напрямках, повідомив у зведенні станом на 16:00 Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили вже 26 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Миролюбівка, Баранівка, Єлизаветівка, Лисівка, Зелене, Звірове, Новий Труд, Котлине і Надіївка. Сили оборони стримують натиск, на цей час відбили 21 атаку противника, п’ять боєзіткнень тривають дотепер. Продовжуються бої поблизу Дачного, Курахового, Шевченка, Петропавлівки, Слов’янки і Ясенового на Курахівському напрямку. За уточненою інформацією сьогодні вже відбито 18 з 25 атак окупаційної армії. Точаться запеклі бої», – йдеться в повідомленні.
Крім того, у Генштабі повідомили про бойові дії на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Времівському напрямках.
На Курщині за 8 січня українські військові відбили 16 російських атак, шість боєзіткнень продовжуються, додали в командуванні.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Згідно з даними DeepState, агресор не збирається штурмувати місто в лоб – а зосередиться на дорогах, що ведуть до Покровська.
Таку ж гіпотезу висунув й ISW. На думку аналітиків Інституту, РФ зосередила зусилля на спробах оточення Покровська – і саме для цього наступає в районі Воздвиженки за 20 кілометрів на схід від міста.
У Запоріжжі 13 людей загинули через російський удар, десятки поранені – влада
У Запоріжжі внаслідок російського удару 8 січня, за останніми даними, загинули 13 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Раніше він писав про одного загиблого і 30 поранених.
«На місці удару працюють сім медичних бригад, поліцейські й надзвичайники», – зазначив голова ОВА.
Раніше Федоров повідомив, що російські військові атакували промислову інфраструктуру в Запоріжжі.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи удар, зазначив, що російські війська завдали удару по Запоріжжю авіабомбами.
«Станом на зараз відомо про десятки поранених. Усім надається необхідна допомога... На жаль, кількість жертв може збільшитись», – повідомив президент.
Він наголосив, що потрібен «тиск на Росію за терор».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ДБР: командира однієї з рот 155-ї ОМБР затримали за залишення місця служби
Державне бюро розслідувань затримало командира однієї з рот 155 окремої механізованої бригади за самовільне залишення місця служби та підбурювання до цього підлеглих – про це відомство заявило 8 січня.
«Встановлено, що старший лейтенант наприкінці минулого року не виконав наказ щодо передачі очолюваної ним роти в оперативне підпорядкування іншого підрозділу. Натомість він наказав своїм бійцям тікати без зброї та сам самовільно залишив місце несення служби», – заявляє відомство.
За повідомленням, командира роти затримали у середу в Рівненській області. Його доставили в Київ, де повідомили про підозру у «самовільному залишенні місця несення служби та відмові виконати наказ».
Бюро додає, що суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю виходу під заставу.
Ситуація в 155-й механізованій бригаді стала публічною 31 грудня, коли про це написав журналіст Юрій Бутусов. За його словами, ще до першого бою підрозділ самовільно залишили більше ніж тисяча мобілізованих, командира бригади звільнили, а один із керівників, відповідальних за формування бригади, помер від серцевого нападу.
Тим часом, 6 січня агенція France-Presse із посиланням на офіційного представника французької армії повідомила, що кілька десятків із понад двох тисяч українських військових зі складу 155-ї бригади «Анна Київська» дезертирували під час навчання.
За підсумками наради з командирами підрозділів безпілотних систем головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що «приділив окрему увагу нарощенню спроможностей підрозділу безпілотних систем 155-ї механізованої бригади, а також проблемним питанням, які необхідно вирішити». Сирський не уточнив, про які саме проблемні питання йдеться.
Дезертирство і брак субординації трапляється в будь-якій армії світу – про це в коментарі Радіо Свобода сказав заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик, коментуючи інформацію про втечу українських військових із навчання в Європі.
«Ми країна, яка підготувала найбільшу кількість українських військових. Сьогодні це вже понад 26 тисяч. Чи в групі 26 тисяч осіб трапляються такі, які мають інші плани або вважають, що їхнє майбутнє не в українській армії? Напевно, такі трапляються. Це досить велика група людей. Натомість, вважаю, що деталі мають залишитися між нами», – сказав Томчик.
За його словами, факти втечі ніяк не позначаться на співпраці України та Польщі у питаннях військових навчань.
«Ми робимо все, щоб українській стороні допомогти, щоб Україна знала, що на нас можна розраховувати і що ми далі хочемо навчати українських солдатів в Польщі, аби вони могли захищати свою країну. Думаю, що це очевидно, що трапляються випадки дезертирства і таке відбувається в кожній армії світу. Натомість, якщо (такі випадки – ред.) трапляються у випадку України, то це справа маргінальна, котра немає жодного впливу на навчання українських військових в Польщі», – додав заступник міністра оборони Польщі.
На запитання Радіо Свобода чи надходили від української сторони запити щодо втеч українських військових під час транзиту до Франції чи в зворотному напрямку, Цезарій Томчик відповів: «не пригадую такого».
6 січня агенція France-Presse із посиланням на офіційного представника французької армії повідомила, що кілька десятків із понад двох тисяч українських військових зі складу 155-ї бригади «Анна Київська» дезертирували під час навчання.
Генштаб ЗСУ повідомив про удар по командному пункту РФ на окупованій Донеччині
Збройні сили завдали удару по командному пункту російської армії в окупованому Харцизьку – про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ 8 січня.
«Сьогодні Збройні Сили України нанесли високоточний удар по командному пункту 8-ї гвардійської загальновійськової армії РФ, який знаходився у місті Харцизьк Донецької області», – йдеться в повідомленні.
За даними командування, російські окупанти використовували цю будівлю для координації атак проти ЗСУ та цивільного населення, зокрема, жителів Курахового.
«Були вжиті всі необхідні заходи, щоб мінімізувати ризики для цивільних осіб», – додає штаб.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію. Російське командування офіційно не повідомляло про удар, водночас донецькі телеграм-канали заявляють про «прильоти» в районі Харцизька.
Харцизьк – місто Донецького району Донецької області, яке перебуває під контролем російських сил і проросійських бойовиків із 2014 року.