У 1990-х роках російський бізнесмен Володимир Гусинський був власником ЗАО «Медиа-Мост» і телеканалу НТВ, який називали першим у Росії незалежним національним телеканалом. Там навіть критикували Володимира Путіна. І чим це скінчилося?
Радіо Свобода переглянуло сотні фінансових афідевітів, судових протоколів та сторінок електронного листування, а також інтерв’ю Гусинського з партнерами та друзями, що проливають світло на історію російського медіамагната і олігарха, який зараз жонглює боргами та судовими позовами, намагаючись зберегти свій бізнес, і водночас – палить мости з давніми знайомими та колишніми партнерами.
Тож, розповідаємо...
12 грудня 2022 року о 8 годині ранку двоє агентів ФБР заїхали на своїй машині через ковані ворота у зелений район Грінвіча (штат Коннектикут, США) – ультразаможного передмістя Нью-Йорка, де мешкають магнати з Уолл-стріт і представники іноземних еліт.
Агентів провели в особняк площею у 1300 квадратних метрів, ціною 7 млн доларів, що належав людині, яка колись була однією із найвпливовіших фігур у Росії – Володимиру Гусинському.
Його тоді вдома не було і агентів зустріла дружина – Олена Константину. Вона пригадує, що була збентежена та здивована.
Під час одного з трьох візитів агенти ФБР розпитували Константіну та працівників будинку про стосунки Гусинського з Чарльзом Макгонігалом, агентом ФБР у відставці, який обідав у нього вдома щонайменше двічі. Також питали про Сергія Шестакова, колишнього дипломата і бізнес-партнера Макгонігала, який працював на Гусинського. Питали про російського мільярдера Олега Дерипаску та про Михайла Лесіна, екс-міністра друку Росії і засновника Russia Today, якого знайшли мертвим у готелі у Вашингтоні в листопаді 2015 року зі зламаною шиєю.
Пісторіус про передачу нового пакету допомоги Україні: працюємо над цим
Німеччина підготувала все для передачі нового пакету допомоги Україні, але ще слід вирішити фіскальну проблему уряду щодо бюджету, Берлін працює над цим, повідомив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час візиту до Києва.
«Що стосується пакету на три мільярди, ми робимо все, щоб це зробити. Але поки що не завершили переговорів у межах уряду, бо це питання грошей, яких немає. Це просто фіскальна проблема уряду щодо бюджету, яку ми маємо розв’язати. Ми намагаємося це вирішити. Ми працюємо над цим», – сказав Пісторіус перед початком зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
При цьому німецький міністр зазначив, що він налаштований оптимістично щодо надання нового пакету допомоги Україні, оскільки «інші демократичні партії, які можуть увійти до нового уряду, показали свою готовність рухатися в цьому напрямку».
Пісторіус також наголосив, що незалежно від того, який уряд прийде до влади після 23 лютого, підтримка Німеччиною України залишиться «надійною, міцною та рішучою».
Війська РФ не давали вивести з позиці
Російська армія не давала вивести з позицій захопленого у полон північнокорейського військового, розпочавши масований артобстріл. Про це Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) повідомили військовослужбовці Сил спеціальних операцій, які були задіяні в операції.
За їхніми словами, російські війська до останнього не давали ССО вийти з лісу разом із полоненим.
«Вони, напевно, здогадалися, що ми хочемо забрати їхнього бійця, і почався масований артобстріл. Причому вони стріляли дуже близько і дуже влучно. Вони до останнього не хотіли, щоб ми його забрали звідти. Також був задіяний один FPV-дрон. Він теж не влучив, але це добре для нас», – розповідає оператор ССО з позивним «Грек».
Військові ССО готувалися взяти в полон солдатів з Північної Кореї, зокрема вчили фрази корейською, розповіли учасники операції. Українські солдати підійшли до місця дислокації угруповання армії РФ в лісі у маскувальних халатах, тому були непомітними.
й захопленого у полон солдата КНДР – оператор ССО про спецоперацію на Курщині
Зеленський: внесок Німеччини в допомогу Україні становить близько 16%
Від початку повномасштабного вторгнення РФ внесок Німеччини в допомогу Україні становить 16% із усієї допомоги, повідомив президент Володимир Зеленський.
«Взагалі Німеччина допомогла Україні, її внесок близько 16% з усієї допомоги, яку отримала Україна. 16% – це дуже серйозні цифри, ми особливо вдячні за те, що в складні моменти захисту неба, блекаутів. Німеччина, напевно, зробила один із найбільших вкладів у будівництво новітньої української системи протиповітряної оборони», – сказав Зеленський перед початком зустрічі з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом у Києві.
Він подякував Німеччині за системи протиповітряної оборони Patriot, Iris та Gepard.
«Це так важливо, і вони дуже сильно захищають нашу критичну інфраструктуру, включно з енергетичною мережею», – додав Зеленський.
Помічник Путіна озвучив очікування щодо переговорів стосовно війни і України
Колишній секретар Ради безпеки Росії, помічник президента Росії Володимира Путіна Микола Патрушев заявляє, що позиція Москви щодо України залишається незмінною – РФ не збирається повертати окуповані території. Про це він заявив в інтерв’ю виданню «Комсомольская правда».
«Це навіть не обговорюється. Території, що колись управлялися з Києва, увійшли до складу Росії.. Щодо російської лінії стосовно України, то вона залишається незмінною. Для нас важливо, щоб завдання СВО (так РФ називає війни проти України – ред.) були вирішені. Вони відомі та не змінювалися», – сказав він.
Читайте також: В ISW спрогнозували вимоги Путіна на можливих переговорах щодо України
Патрушев стверджує, що «український народ залишається для нас близьким, братським, нам небайдуже те, що відбувається на Україні». При цьому помічник Путіна припускає, що «Україна цього року припинить своє існування».
«Не виключено, що цього року Україна взагалі припинить своє існування. Якщо говорити про конкретні перспективи подальшого розвитку подій з урахуванням фактора Трампа, ми з повагою ставимося до його заяв. Я вважаю, що переговори щодо України мають вестись між Росією та США без участі інших країн Заходу», – каже Патрушев.
У Генеральному штабі ЗСУ 14 січня підтвердили, що «окремі категорії особового складу Повітряних сил» після підготовки в навчальних центрах переводяться до Сухопутних чи Десантно-штурмових військ.
«Ситуація на фронті непроста, на багатьох ділянках бракує піхотинців. Рішення про посилення сухопутних бригад на передовій за рахунок військовослужбовців із підрозділів інших родів та видів ЗСУ є вимушеним кроком військового керівництва для зміцнення нашої оборони», – ідеться в коментарі Генштабу ЗСУ.
Водночас у військовому керівництві стверджують, що «гостродефіцитних спеціалістів інженерно-авіаційної служби Повітряних сил, які обслуговують літаки, у піхотні підрозділи переводити не планувалося і не планується».
«Слід наголосити, що головнокомандувач Збройних сил України заборонив переміщення із займаних посад фахівців високотехнологічних спеціальностей та тих, які пройшли підготовку за кордоном на іноземних зразках озброєння та військової техніки», – вказують у Генштабі.
Зеленський про заклики знизити мобілізаційний вік: спочатку треба доукомплектувати бриагади
Президент України Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання щодо зниження мобілізаційного віку, нагадав, що у Збройних силах України є близько ста бригад, які потребують доукомплектації.
«Ми багато чули сигналів щодо мобілізаційного віку наших військових. Від представників колишньої адміністрації (президента США – ред.), деяких країн НАТО. Я не буду казати чітку цифру, але у нас більше ста бригад, і кожна з них щодня потребує укомплектованості, техніки – броньованої, артилерійської», – розповів Зеленський перед початком зустрічі з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом у Києві.
За його словами, насамперед має бути укомплектувння наявних бригад.
«Ми маємо укомплектувати свої бригади відповідною технікою. Усі ці запити є в наших партнерів. Я думаю, що це найголовніше – людина має бути захищена. Мати відповідну зброю і знання. Цим наші партнери повинні насичувати українську армію передусім», – зазначив Зеленський.
Найгарячіший напрямок: чому Росія поспішає захопити Покровськ?
Вранці 14 січня український Генштаб повідомив аж про 77 атак армії Росії на Покровському напрямку за добу – це близько половини від загальної кількості штурмів на всій лінії фронту.
Агресор атакував по всьому периметру так званого Селідівського виступу – на північ, захід та південь від нього. Очевидно, армія РФ намагається розширити плацдарм для подальшого просування або на захід, або безпосередньо на Покровськ.
Проєкт DeepState повідомив увечері 13 січня про чергові, нехай і незначні, але просування армії Росії навколо Покровська. Агресор узяв нові території на південний захід від міста у бік Дніпропетровської області, на південь та на схід від міста.
«Укргідроенерго»: збитки через знищення Каховської ГЕС становлять до 10 мільярдів гривень щороку
У компанії «Укргідроенерго» вважають, що остаточна сума збитків України через руйнацію греблі Каховської ГЕС буде відома після того, як підрахують втрати аграрного та промислового секторів. Але в компанії вже вирахували щорічні енергетичні втрати через цю катастрофу.
«Ми втрачаємо приблизно від 1,5 до 2 мільярдів кіловат-годин виробітку кожен рік. І це приблизно 8–10 мільярдів гривень щороку буде компанія втрачати. Ну і ми втратили, що найгірше для нашої країни, 35% запасу прісної води», – сказав проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.
За його даними, після руйнування Каховської ГЕС промисловість і аграрний сектор Херсонщини втратили до 94% води, а Дніпропетровщина – до 70%.
Колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер вважає її членство в НАТО єдиною дієвою гарантією ненападу з боку РФ у майбутньому.
«Двосторонні гарантії безпеки, розроблені за часів адміністрації Байдена, принципово слабкі та непереконливі. Не думаю, що вони взагалі якимось чином вплинуть на мислення Володимира Путіна... Не думаю, що існує взагалі ймовірність того, що Путін просто припинить атаку, якщо Україна не буде в НАТО», – заявив Волкер в інтерв'ю Радіо Свобода.
Дипломат вважає, що навіть сумарно всі двосторонні угоди України про безпекові зобов'язання, підписані з країнами-партнерами (Володимир Зеленський говорив, що їх 27) не врятують її від атаки Росії в майбутньому.
«До того, як отримати членство в альянсі, ви могли б дістати комбінацію військової допомоги, присутності солдатів на місці, зобов’язання підтримки й участі союзників у забезпеченні протиповітряної оборони... Але вони (проміжні безпекові гарантії – ред.) не можуть бути кінцевою точкою самі по собі... Це має бути не просто підтримка речей у підвішеному стані. Гарантії безпеки, які потрібні Україні, – членство в НАТО», – зауважив Волкер.
Колишній високопосадовець Держдепартаменту США, призначений свого часу на посаду Дональдом Трампом, вважає членство України в НАТО реалістичною метою і каже, що «не треба його прибирати з «меню» опцій».
«Щоб уможливити його (членство – ред.) для України, європейським країнам потрібно буде переконати Вашингтон, що тягар, який за цим слідуватиме, візьмуть на себе вони... Зараз Сполучені Штати оплачують близько половини всіх військових витрат України. Якщо Україну залучити до НАТО і створити відповідний спільний фонд для неї, в такому випадку частка витрат США була б обмежена двадцятьма відсотками», – наголосив колишній спецпредставник із питань України.
За словами Волкера, взяття Європою цієї частини витрат на підтримку України «Дональд Трамп має вітати». Водночас колишній спецпосланець Трампа в Україні розкритикував заяву обраного президента США про «розуміння почуттів Росії» щодо потенційного членства України в НАТО.
«На мій погляд, це невдала заява – сказати, що ви розумієте почуття Росії з цього приводу... Вважаю це неприпустимим. Це не питання розуміння чи ні. Ніхто не має права нападати, вбивати і катувати так, як це зробив Путін», – резюмував Волкер.
ник Трампа в Україні розповів, як переконати обраного президента США щодо України в НАТО
У Cухопутних військах ЗСУ відповіли, чи мають право у ТЦК забирати телефони
У випадку, якщо громадяни перебувають у розшуку і чинять супротив працівникам ТЦК і поліції, їх мають право затримувати. Але телефон відбирати права не мають, хоч і можуть обмежити його використання, розповіли представники Сухопутних військ України на пресконференції 14 січня.
Журналісти одразу запитали про так звану «бусифікaцію», відео із тaкими епізодaми продовжують з’являютися в пaблікaх і новинних стрічкaх. Заступниця начальника ТЦК та СП у Києві майор Лариса Козак твердить, що затримувані громaдяни переважно перебувають у розшуку і чинять опір.
«Якщо ми говоримо саме про ті ролики, коли люди насильно переміщуються в якісь транспортні засоби, то якщо розбирати їх повною картиною, – це була непокора, це був адміністративний протокол про затримання. На людину після допрaвлення до органів Національної поліції або ТЦК накладається відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу або санкції статті, передбаченої кодексом України про адміністративні затримання», – кaже мaйор Козaк і додaє, що це лише один із мехaнізмів урегулювaння тaких ситуaцій.
Незaконними посадовиця нaзивaє випaдки, коли у доcтaвлених до ТЦК зaбирaють телефони.
«Але треба враховувати, що саме приміщення ТЦК – це режимний об'єкт. Там проводиться робота з документообігом певного грифу cекретності. Тому законною вимогою співробітника ТЦК або військовослужбовця – буде якраз визначити місце спілкування для військовозобов'язаного громадянина в приміщенні. Таке приміщення в кожному районному територіальному центрі має бути», – кaже Козaк.
Нa запитaння Рaдіо Свободa, чи не порушують прaвa мобілізовaних переведення фaхівців з різних родів військ до піхоти, предстaвники Сухопутних військ зaзнaчaють, що такі випaдки переважно поодинокі.
«Ви запитаєте в будь-якого командира будь-якої ланки... І вони вам повідомлять, що в житті він ніколи не віддасть високофахового спеціаліста – пілота, танкіста, артилериста, і не відправить його в піхоту, тому що він втратить свою перевагу», – повідомилa речниця управління комунікацій командування Сухопутних військ Марина Голуб.
За 2024 рік апарат уповноваженого Верховної Ради з прав людини отримав понад чотири тисячі звернень про випадки так званої «бусифікації». Про це в грудні розповів омбудсмен Дмитро Лубінець, додавши, що в Україні таких випадків стало менше. Він вважає, що метод «бусифікації» не працює.
Армія РФ захопила Курахове: Покровську, Запоріжжю і Дніпру приготуватися?
В інформаційному просторі Курахове армія РФ захоплювала декілька разів: наприкінці 2024 року про це написав американський Інститут вивчення війни (ISW), 6 січня заявило Міноборони РФ. Проте Генштаб не коментував ці повідомлення, а військові та аналітики не підтверджували. Однак у ніч проти 11 січня про захоплення міста заявив вже проєкт DeepState. Вдень речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов заявив, що на той момент Сили оборони утримували позиції на Курахівській ТЕС, тому «росіяни не захопили місто повністю». Дані об’єктивного контролю свідчать, що станом на 13 січня ці позиції контролювала вже армія РФ.
У Силах оборони загалом рідко офіційно повідомляють чи підтверджують вихід угруповання українських сил із населених пунктів. Винятки були, зокрема, у випадку Авдіївки та Вугледару.
Завдяки якій тактиці військам РФ вдалося захопити Курахове і як це позначиться на обороні Покровська та Дніпропетровської і Запорізької областей? З’ясували Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
ДБР підозрюють експосадовця Міноборони та співробітників ДП у закупівлі неякісних кулеметів
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому директору одного з департаментів Міністерства оборони та двом керівникам державного підприємства через постачання військовим бракованих кулеметів – про це повідомили 14 січня ДБР та Офіс генерального прокурора.
За даними слідства, посадовці в 2022 році мали поставити на фронт 400 сертифікованих великокаліберних кулеметів. Натомість вони «провернули оборудку, за якою замість якісної зброї у війська потрапили дешеві аналоги, що не придатні для використання за призначенням». Також військові отримали лише половину кулеметів від заявленої кількості.
«200 закуплених за державний кошт кулеметів не мали жодного маркування, відповідної технічної документації та жодних супровідних документів. Під час їхнього бойового використання зброя не могла вести безперервну стрільбу та після перших пострілів взагалі виходила з ладу, через руйнування частин та механізмів», – повідомляє бюро.
Правоохоронці оцінюють збитки державному бюджету в понад 193 мільйонів гривень, а також вказують на те, що постачання неякісної зброї наражало українських військових на небезпеку.
Офіс генерального прокурора уточнює, що трьом фігурантам повідомили про підозру у привласненні та розтраті майна та перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України. Двом керівникам держпідприємства також повідомили про підозру в службовому підробленні. Наразі вирішується питання про обрання їм запобіжних заходів.
Імені колишнього посадовця, чинних керівників державного підприємства та його назву відомства не розголошують. Зазначається, що розслідування відбувалося за сприяння керівництва Міноборони. Міністерство не коментувало ситуацію публічно.
Водночас, як повідомляє ДБР, йдеться про того ж експосадовця, якому в січні 2024 року повідомили про підозру в спробі розкрадання 1,5 млрд гривень державних коштів на закупівлі снарядів для української армії.
У тій справі фігурують кілька прізвищ, в тому числі колишній керівник департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександр Лієв, який заперечував звинувачення.
Курт Волкер пояснив, як миротворцям ЄС в Україні можуть допомогти США
Безпекову присутність в Україні в разі потреби мають забезпечувати країни Європи. Саме їхні солдати мають перебувати безпосередньо на території України в складі миротворчої місії, вважає колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер.
«Європейські країни, безумовно, відіграють дуже велику роль (у потенційному мирному процесі – ред.). Вони повинні взяти на себе левову частку відповідальності за оборонні витрати в Європі й забезпечення військових потреб України... Організацію може на себе взяти НАТО, але війська на місцях мають розміщувати країни Європи», – наголосив Волкер в інтерв'ю Радіо Свобода, тим самим погоджуючись із імовірною заявою Дональда Трампа президентам Франції й України під час їхньої особистої зустрічі 7 грудня в Парижі.
Колишній високопосадовець Держдепартаменту США наголосив, що «немає причин, чому європейські сили не можуть забезпечити присутність військ».
Що ж до можливого підсилення їхньої місії солдатами зі США й згоди на це Трампа, Волкер зауважив, що залученість його країни більш вірогідна в іншому вигляді.
«Америка могла б надати підтримку у вигляді присутності повітряних сил над горизонтом Польщі та Німеччини. Думаю, це більш імовірно. Та навіть до цього ми ще не дійшли. Ще поки навіть не було першого телефонного дзвінка президента Трампа президенту Путіну», – резюмував дипломат.
7 грудня в Парижі президент Франції Емманюель Макрон прийняв у себе свого українського колегу Володимира Зеленського і обраного президента США Дональда Трампа, де обговорювали завершення війни. За повідомленням WSJ, Трамп буцімто сказав своїм візаві, що не планує задіювати американських солдатів до потенційної миротворчої місії.
Агентство Reuters із посиланням на дипломатів потому повідомляло, що Франція намагається зібрати коаліцію з 5-8 країн Європи, «сповнених рішучості діяти». Макрон офіційно з конкретною пропозицією про надсилання місії на територію України не виступав.
Свою участь у місії, разом з тим, не виключала низка країн Європи, зокрема Німеччина, Італія, Швеція, однак їхні посадовці, коментуючи цю тему, наголошують, що це можливо лише у випадку завершення бойових дій, називаючи тому ці обговорення дещо передчасними.
Колишній спецпредставник Трампа в Україні оцінив загрозу «Мінська-3»
Колишній спецпредставник Дональда Трампа з питань України Курт Волкер не бачить ризиків завершення повномасштабної війни Росії проти України на умовах нового «Мінська».
Попередні угоди, які провалилися, передбачали припинення вогню й слідували за поразками української армії на Донбасі, нагадав він.
«Мені видається, люди розуміють, що мінські домовленості були прийомом, який відвертав увагу. Їх використала Росія, щоб залучити всіх до ходіння по колу з незначними питаннями, а сама при цьому планувала домінувати в Україні», – наголосив Курт Волкер в інтерв'ю Радіо Свобода.
Дипломат вважає, що зараз є чітке розуміння різниці між припиненням бойових дій і завершенням війни, кінець якій не покласти, якщо не вдатися до принципово нових кроків.
«Вам потрібні реальні гарантії безпеки для України, а не якийсь підвішений стан чи невизначений статус для неї, що базуватиметься на хитких угодах, які не виконуватиме Росія», – зазначив Волкер.
На думку колишнього високопосадовця, НАТО залишається єдиною дієвою гарантією безпеки, здатною запобігти черговому нападу РФ на Україну.
Укладені у вересні 2014-го і лютому 2015 року мінські домовленості передбачали припинення вогню і розведення військ на Донбасі, проведення в цьому регіоні місцевих виборів і повернення його під контроль України. Угоди декларували ці положення, але не обумовлювали їхній порядок. Через це домовленості фактично не були реалізовані: Москва наполягала на пріоритеті проведення виборів, Україна вимагала поновлення контролю над державним кордоном до будь-якого голосування.
Наприкінці 2024 року один із дипломатів Євросоюзу на умовах анонімності розповів Радіо Свобода, що не бачить позитивних сценаріїв для України, є «погані чи ще гірші». «Буде жорстка посадка... Гадаю, ми прямуємо до «Мінська-3», – розповів представник ЄС.
У ході операції військових та СБУ в Росії вночі уразили склади боєприпасів і 3 заводи – джерело
Протягом ночі українські військові спільно зі Службою безпеки України завдали ударів по низці стратегічних об’єктів у Росії – про це Радіо Свобода повідомило джерело в СБУ 14 січня.
За його даними, внаслідок спільної операції були уражені:
- Алексінський хімічний комбінат, Тульська область, після ударів дронів СБУ «зафіксовано велику пожежу»
- склади боєприпасів (ФАБ, керованих авіаційних бомб, крилатих ракет) на аеродромі «Енгельс», Саратовська область; дрони СБУ «досягли цілей», пожежа триває досі
- Саратовський нафтопереробний завод, у спецслужбі фіксують масштабну пожежу
- Брянський хімічний завод: «зафіксовано прямі влучання ракет по об’єкту та велику пожежу з подальшими детонаціями»
«СБУ разом із Силами оборони продовжує відпрацьовувати по ворожим військовим об’єктам та підприємствам, які працюють на російський ВПК. Кожен уражений склад з боєприпасами, НПЗ, нафтобаза чи хімзавод – це болючий удар по спроможності РФ вести війну в Україні», – додало джерело в службі.
Раніше військові Сил безпілотних систем повідомили про удари по інфраструктурі військового аеродрому в Енгельсі та Брянському хімічному заводу вночі проти 14 січня.
Раніше російська влада повідомляла про атаку безпілотників на Енгельс та Казань. Зокрема, губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив, що внаслідок атаки пошкоджене промислове підприємство.
Також напередодні пізно ввечері було завдано комбінованого удару по Брянській області. Губернатор Олександр Богомаз стверджував, що всі цілі було збито. Геолокація відео вибухів у Брянській області підтверджує, що метою українського удару міг бути не лише склад боєприпасів під Брянськом, а й завод із виробництва вибухових речовин у місті Сільце.
Росія націлилася на ключові запаси літію в Україні
Росія захопила два з чотирьох українських родовищ літію з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, потенційно позбавивши Київ ключового економічного ресурсу.
11 січня Росія заявила, що захопила контроль над селищем Шевченко на сході Донецької області. Селище розташоване на одному з найбільших в Україні родовищ літію.
Експерти кажуть, що захоплення Росією українських літієвих родовищ може вплинути на решту Європи та зусилля континенту щодо переходу на «зелену» енергетику.
Літій, який ще називають «білим золотом», є критично важливим матеріалом для акумуляторів, що використовуються у різних пристроях – від смартфонів і ноутбуків до електромобілів.
Згідно з геологічними дослідженнями, Україна має 500 000 тонн невикористаних запасів літію, що є одним із найбільших запасів у Європі.
Род Шуновер, експерт із питань національної безпеки та засновник американської організації Ecological Futures Group, вважає, що малоймовірно, що захоплення українських родовищ літію було головною метою війни для Москви. Росія сама має значні запаси.
Проте, на думку експертів, мінеральне багатство України є однією з причин, чому Україна важлива для Росії.
Український щит, давня і масивна скеляста плита, що охоплює більшу частину центральної і південної України, містить цінні мінерали, такі як залізо і літій, а також рідкоземельні метали.
Європейський Союз прагне забезпечити місцеві поставки критично важливої сировини, такої як літій, і зменшити свою залежність від іноземних постачальників, зокрема Китаю.
Літій є ключовим фактором у зусиллях Європи щодо зменшення залежності від викопного палива та переходу на «зелену» енергетику.
Сонячні панелі та енергетичні верби замість Каховської ГЕС: збитки та перспективи відбудови станції
Руйнування греблі Каховської гідроелектростанції спричинило збиток на 14 мільярдів доларів. Таку суму днями озвучила міністерка захисту довкілля і природних ресурсів України Світлана Гринчук. Гендиректор «Укргідроенерго» Ігор Сирота уточнює, що сума не остаточна, адже не включає шкоду аграрному сектору та промисловості.
У якому стані зараз природа на місці колишнього Каховського водосховища та чому експерти досі сперечаються про те, чи варто відновлювати ГЕС і які варіанти використання території висохлого водосховища пропонують – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Суд у РФ засудив сімох українських полонених за участь у бойових діях у Курській області
У столиці РФ Москві 2-й Західний окружний військовий суд засудив узятих у полон сімох українських військових до термінів від 15 до 16 років позбавлення волі за участь у наступі ЗСУ в Курській області. Про це повідомили в Генпрокуратурі РФ.
Суд визнав Анатолія Волошина, Володимира Аршулика, Сергія Караєва, Олександра Дойчука, Зіновія Сигерича, Андріана Кульбабу та Олега Вовка винними у «вчиненні теракту групою осіб за попередньою змовою, що спричинила настання тяжких наслідків» (пункти «а» та «в» частини 2 статті 205 КК РФ).
За версією слідства, на початку серпня 2024 року обвинувачені, порушуючи суверенітет РФ, «незаконно вторглися на територію Коренєвського району Курської області з метою терористичної діяльності». Українські військові обладнали в цьому районі вогневі позиції та розгорнули командний пункт в одному з будинків.
Женевська конвенція 1949 року про поводження з військовополоненими передбачає, що після закінчення воєнних дій військовополонені звільняються і репатріюються. Виняток стосується осіб, проти яких було порушене кримінальне переслідування за скоєні злочини, але сама участь у бойових діях у складі регулярної армії переслідуванню не підлягає.