Генштаб: війська Росії 16 разів намагалися вклинитися в оборону ЗСУ на Лиманському напрямку
Протягом попередньої доби на фронті сталося 124 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 16 січня.
За зведенням, російські війська двічі штурмували українські позиції на Харківському напрямку біля Вовчанська та Тихого. Також Сили оборони відбили п’ять штурмових атак біля Кіндрашівки, Загризового, Тополь та Петропавлівки на Куп’янському напрямку.
«Минулої доби ворог 16 разів атакував на Лиманському напрямку. Намагався вклинитися в нашу оборону поблизу населених пунктів Копанки, Новосергіївка, Твердохлібове, Макіївка, Колодязі, Терни та Григорівка. На Краматорському напрямку окупанти атакували шість разів у районах Ступочок, Часового Яру та Предтечиного», – йдеться в повідомленні.
Російська армія також дев’ять разів атакувала на Торецькому напрямку, біля Білої Гори, Торецька та Кримського.
На Покровському напрямку ЗСУ зупинили 56 наступальних дій російських загарбників у бік населених пунктів Баранівка, Миролюбівка, Промінь, Новий Труд, Шевченко, Удачне, Котлине, Петропавлівка, Старі Терни, Янтарне, Єлизаветівка, Лисівка, Зелене, Звірове, Успенівка, Андріївка та Дачне.
За зведенням, Сили оборони відбили п’ять російських атак на Новопавлівському напрямку – російська армія найактивніше намагалася просунутися вперед поблизу Времівки та Костянтинополя.
На Оріхівському напрямку армія РФ чотири рази атакувала позиції українських військових біля Малої Токмачки, Новоандріївки та Щербаків.
Ще 15 боєзіткнень відбулося на Курському напрямку.
Як додає штаб, на Сіверському, Гуляйпільському та Придніпровському напрямках минулої доби російські війська атак не проводили.
Російська армія просунулась у Часовому Яру, повідомив у ніч проти 15 січня проєкт DeepState. Лінія фронту там була відносно стабільна, доки агресор днями не захопив вогнетривкий завод на півночі міста.
За словами військових аналітиків, це була одна з найзручніших точок оборони у місті – після її захоплення ситуація у Часовому Яру може швидко погіршитися.
Кому вигідно купляти міни часів Другої світової війни для війська?
Україна закуповує протитанкові міни часів Другої світової війни по 600 євро за штуку. Про такий контракт Агенції оборонних закупівель розповів керівник Defense Express Сергій Згурець у своїй статті для «Еспресо».
У самій Агенції оборонних закупівель пояснюють, що міни перевірять, перш ніж їх оплачувати, а на ринку – дефіцит зброї, яка потрібна для ЗСУ швидко.
Чи такі старі міни ефективні? Чому вони такі дорогі? Чи є тут корупційна складова? Чи відбувається боротьба за крісло керівника агенції, яка купує зброю?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
У Росії заявляють про атаку дронів на пороховий завод у Тамбовській області
Безпілотники атакували Тамбовську область Росії, заявляють російські телеграм-канали з посиланням на місцевих жителів. За припущеннями, удар був спрямований на місцевий пороховий завод.
Зокрема, як пише канал Shot, місцеві жителі чули «характерний звук мотору» в небі над містом Котовськ. Припускається, що безпілотник летів у напрямку порохового заводу в селі Кузьміно-Гать.
Канал Mash пише, що очевидці помітили «кілька БПЛА» літакового типу й бачили спалахи в небі.
Офіційних повідомлень про атаку та її наслідки російська влада наразі не публікувала. Міноборони РФ заявляє про «знищення» 27 нібито українських безпілотників: 15 над Бєлгородською областю, семи над Воронезькою, трьох над Тамбовською й двох – над Курською.
Українське військове командування не коментувало повідомлення про атаку. Водночас голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що «вже не вперше атакований Тамбовський пороховий завод» у Росії. Він назвав підприємство одним із ключових об’єктів російського військово-промислового комплексу.
«Там виробляються порохи, які використовуються для різних видів стрілецької зброї, артилерійських та реактивних систем. Також – колоксилін, що застосовується у створенні вибухових речовин та інших спеціалізованих продуктів. Підприємство є одним із основних постачальників вибухових матеріалів для армії РФ», – заявив Коваленко.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
У Росії заявляли про пошкодження багатоквартирних будинків у Котовську Тамбовської області в ході атаки безпілотників 11 січня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Командування ЗСУ повідомляє про втрату Росією понад 814 тисяч військових
Російська армія втратила близько 1 480 людей особового складу за попередню добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 16 січня.
За оцінкою штабу, загальні втрати Росії за час повномасштабної війни проти України сягають приблизно 814 150 військових.
Також, за даними командування, армія РФ втратила:
- 9 791 танк (+11 за добу)
- 20 368 бойових броньованих машин (+20)
- 22 015 артилерійських систем (+40)
- 1 262 реактивні системи залпового вогню
- 1 046 засобів протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 331 гелікоптер
- 22 503 безпілотник оперативно-тактичного рівня (+120)
- 3 049 крилатих ракет (+31)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 34 132 автомобілі й автоцистерни (+137)
- 3 697 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, заявив, що реальна цифра є «значно меншою».
ISW: Кремль на завершальній стадії анексії Білорусі, яка становитиме загрозу для Заходу
Росія перебуває на фінальних стадіях процесу анексії Білорусі, йдеться в доповіді американського Інституту дослідження війни від 15 січня.
«Кремль перебуває на завершальних етапах стратегічної роботи, що тривала десятиліттями, спрямованої на фактичну анексію Білорусь – роботи, яка назавжди розширить військові та економічні спроможності Росії переслідувати її реваншистські геополітичні цілі проти Сполучених Штатів та НАТО», – йдеться в пресрелізі щодо доповіді.
Аналітики вказують на те, що Білорусь не є просто союзником Росії – Кремль трансформує цю країну в «стратегічне джерело сприяння» здатності Росії розширювати свій глобальний вплив.
«Кремль використовуватиме свої останні, але глибоко вкорінені досягнення в Білорусі, щоб компенсувати витрати від тривалої війни Росії проти України, прискорити відновлення Росії після війни в Україні та допомогти їй підготуватися до майбутніх війн швидше, ніж Росія могла б сама. Політики повинні почати планувати майбутнє, в якому Білорусь буде не лише поневоленою нацією, але й фактично продовженням Російської Федерації», – вважають у ISW.
Інститут додає, що, аби завершити анексію Білорусі, Кремль намагатиметься формалізувати «союзну державу» як державне утворення під проводом Росії. Це дасть Москві контроль над більшістю або й усіма аспектами білоруського державного управління. Це передбачатиме, зокрема, постійне базування російських військ у Білорусі. Кремль «із високою ймовірністю» планує використати населення країни в понад 9 мільйонів людей та її стратегічне розташування на східних влангах НАТО.
«Зусилля Росії з де-факто анексії Білорусі, попри те, що вони не завершені, перебувають на пізніх стадіях та вже досягли етапів, які становлять загрозу безпеці для Сполучених Штатів, НАТО та України, а також загрозу існуванню Білорусі як суверенної держави. Росії не потрібні додаткові інтеграційні здобутки в Білорусі, щоб загрожувати Заходу. Наявний набір військових, політичних та економічних інтеграційних досягнень Росії в Білорусі з 2020 року вже створює загрози для Заходу, які політики повинні враховувати», – висновують автори звіту.
Олександр Лукашенко неодноразово заявляв про свою «солідарність» з Москвою, називаючи повномасштабну війну проти України «спеціальною військовою операцією» та виправдовуючи агресію Росії.
Раніше Лукашенко звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням розмістити на території країни російську систему «Орєшнік». Путін відповів, що «вважає можливим розміщення «Орєшніка» на території Білорусі у другій половині 2025 року».
У Києві 16 січня почнуть вивозити зруйновані обстрілами РФ автомобілі – КМВА
Із вулиць Києва 16 січня почнуть вивозити автомобілі, зруйновані російськими обстрілами, повідомив голова міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«На сьогодні у Києві зафіксовано понад тисячу покинутих автівок. Більшість із них стали символом злочинних дій сусіда-терориста, для якого руйнування й вбивства є головною метою», – написав Ткаченко у телеграмі.
При цьому, за його словами, багато з цих автомобілів створюють «серйозні проблеми»: звужують проїзд для рятувальної техніки і псують вигляд вулиць і дворів, «де їх залишили занепадати».
«Завтра починаємо процес вивезення таких транспортних засобів. На найближчому засіданні Ради оборони спільно з відповідними службами напрацюємо ефективний механізм, який дозволить оперативно прибирати пошкоджені авто в майбутньому», – додав очільник КМВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В окупованому Криму засудили офіцера ППО, який збив гелікоптер замість дрона – ЗМІ
Підконтрольний Росії військовий суд у Севастополі засудив до двох років і десяти місяців колонії-поселення офіцера ППО Ігоря Пашкова, який у 2023 році помилково збив вертоліт російської армії, повідомляє російське видання «Комерсант». У результаті загинули троє людей, які перебували на борту. Пашкова визнали винним у злочинній недбалості.
Як повідомляє «Комерсант», 18 грудня 2023 року Пашков ніс бойове чергування в окупованому Криму. Йому надійшла доповідь «про виявлення низькошвидкісної повітряної цілі». Під час передачі повідомлення виникла плутанина, і уточнення, що йдеться про гелікоптер, було передане надто пізно. Вирішивши, що ціллю є безпілотник, Пашков провів ракетний залп із зенітного ракетного комплексу ТОР-М2ДТ. Збитий гелікоптер Мі-8 впав у Чорне море, екіпаж загинув.
Слідчі органи відкрили кримінальну справу за статтею про порушення правил несення бойового чергування, що спричинило тяжкі наслідки. Як пише ЗМІ, справу розслідували щодо невстановлених осіб, а торік у травні Пашков оформив явку з повинною. Слідство інкримінувало йому недбалість.
Сторона обвинувачення вимагала для Пашкова семи років позбавлення волі, однак суд першої інстанції обмежився трьома, а окружний суд скоротив цей термін на два місяці. Крім того, Пашков буде на один рік позбавлений права обіймати посади, пов’язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих функцій на державній службі та в органах місцевого самоврядування.
У Нікополі через російський обстріл загинула 54-річна жінка – влада
У Нікополі 15 січня через російський обстріл загинула 54-річна жінка, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Її тіло рятувальники дістали з-під завалів будинку. Його ворог розтрощив, обстрілявши місто з РСЗВ. Чоловік 45 років через ворожу атаку отримав поранення. Йому надали медичну допомогу. Лікуватиметься амбулаторно», – написав Лисак у телеграмі.
За його словами, через російські обстріли в місті є руйнування житла: приватного і багатоповерхівок, побиті гаражі й авто, «зачепило» газогони й лінію електропередач, сталися дві пожежі, які «рятувальники приборкали».
Раніше сьогодні голова ОВА повідомив, що через обстріли на Нікопольщині постраждав 41-річний чоловік, він лікуватиметься амбулаторно.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: від початку доби на фронті було 118 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку
Від початку доби на фронті відбулося 118 бойових зіткнень, повідомив станом на 22:00 15 січня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше зіткнень було на Покровському напрямку, випливає з наведених Генштабом даних.
«На Покровському напрямку від початку цієї доби противник атакував у районах населених пунктів Баранівка, Миролюбівка, Промінь, Новий Труд, Шевченко, Удачне, Котлине, Петропавлівка, Старі Терни, Янтарне, Єлизаветівка, Лисівка, Зелене, Звірове, Успенівка, Андріївка і Дачне. Наші захисники зупинили 41 штурмову дію противника. Ще шість атак тривають дотепер», – йдеться в повідомленні.
За даними командування, бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському напрямках і на Курщині.
За спостереженнями американського Інституту вивчення війни на 13 січня, російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська у спробах оточити місто.
Проєкт DeepState й Інститут вивчення війни (ISW) раніше повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомляв, що російські війська намагаються обійти місто Покровськ Донецької області, щоб розірвати логістичні ланцюги і взяти місто в оперативне оточення.
Французький політолог оцінив ризики того, що Україна може «потрапити під автобус»
Готуючись до інавгурації Дональда Трампа, Європа аналізує, як синхронізувати підходи в зовнішній політиці з майбутнім президентом США. Досі лишається інтригою, чи тиснутиме Трамп на Україну й підштовхуватиме до угоди з Путіним, чи ж продовжить озброювати її, щоб був шанс не лише на швидкий, а і справедливий мир.
У Європі тривалий час готувалися до різних сценаріїв – як поганих, так і найгірших.
- Яку роль континент, де триває війна, відіграє в потенційному мирному процесі в Україні?
- З якими викликами стикатиметься, намагаючись у разі потреби компенсувати підтримку США?
- Та за яких умов настане справжній мир?
Про це Радіо Свобода розповів французький політолог і науковий співробітник Центру аналізу європейської політики Ніколя Тензер.
Війська РФ здійснили 45 обстрілів Сумщини за день – ОВА
Протягом дня 15 січня російські військові здійснили 45 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, повідомила обласна військова адміністрація.
«Зафіксовано 117 вибухів. Обстрілів зазнали Хотінська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Глухівська, Шалигинська, Середино-Будська, Зноб-Новгородська громади», – йдеться в повідомленні.
Про потерпілих в ОВА не інформують.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Ми повинні швидко діяти, не роздумуючи» – чеський сенатор Павел Фішер про підтримку України
«Моє послання моїм колегам сенаторам і представникам уряду: чим більше ми зробимо зараз, тим краще для майбутнього», – сказав Павел Фішер, сенатор Парламенту Чеської Республіки, голова парламентського Комітету з питань закордонних справ, оборони та безпеки під час обговорення у Празі. Там побувало Радіо Свобода.
У Воронезькій області РФ заявляють про пожежу на нафтобазі після атаки дронів
У Воронезькій області Росії заявляють про пожежу на нафтобазі після атаки безпілотників.
Як повідомив у телеграмі губернатор області Олександр Гусєв, внаслідок падіння кількох БПЛА у Воронезькій області сталося займання на території нафтобази.
За його даними, ніхто не постраждав.
Російський телеграм-канал ASTRA з посиланням на місцеві групи пише, що була атакована нафтобаза у Воронезькій області РФ, йдеться про об’єкт у місті Лиски.
У Сенаті США продовжуються слухання щодо затвердження номінантів новообраного президента Дональда Трампа на посади в його адміністрації. Першим напередодні слухання пройшов ймовірний новий міністр оборони Піт Геґсет. А що сказали кандидати на посади Державного секретаря США і директора ЦРУ?
15 січня, як повідомляє Голос Америки, Сенат заслуховує шістьох кандидатів, номінованих Трампом на керівні посади в уряді США: Марко Рубіо на посаду держсекретаря США, Джона Реткліффа на посаду директора ЦРУ, Пем Бонді – на міністра юстиції, Шона Даффі – у міністерство транспорту, Кріса Райта – на посаду міністра енергетики, а також Рассела Воута, кандидата на посаду директора Офісу управління та бюджету.
Марко Рубіо, 53-річний сенатор-республіканець від Флориди.
Рубіо є членом Комітетів Сенату із закордонних справ і розвідки. Він відомий своєю жорсткою позицією щодо Китаю і вважає протистояння Китаю пріоритетом для США у зовнішньополітичних відносинах.
Дональд Трамп номінує Рубіо на посаду державного секретаря США.
У разі затвердження, Марко Рубіо стане першою особою латиноамериканського походження, що обійме посаду головного дипломата країни.
Комітет із міжнародних відносин Сенату 15 січня заслухав Марко Рубіо.
Марко Рубіо назвав «нереальним» те, що Збройні сили України зможуть відкинути російські війська на лінії, які були до вторгнення, і що Києву доведеться піти на поступки Москві, щоб покласти край війні, спровокованій повномасштабним вторгненням Росії.
«Україна не зможе повернути людей туди, де вони перебували напередодні вторгнення. Просто з огляду на динаміку чисельності», – сказав Марко Рубіо під час слухань у Сенаті.
В Україні не закінчуються гроші, у неї закінчуються люди
Марко Рубіо
Україна має набагато менше населення порівняно з Росією, а це означає, що вона не може витримати таких втрат у живій силі, наголосив кандидат на посаду Держсекретаря США.
«В Україні не закінчуються гроші, у неї закінчуються люди», – сказав Рубіо і назвав «нереалістичною і нерозсудливою» політику адміністрації Байдена, яка весь час повторювала, що «буде з Україною стільки, скільки буде потрібно».
Щоб закінчити війну, сказав Рубіо в Сенаті, «доведеться піти на поступки як Російській Федерації, так і українцям».
Кількість біженців з України в ЄС знову зросла і складає 4,2 мільйона – дані Євростату
Станом на 30 листопада 2024 року 4,2 мільйона українців мали статус тимчасового захисту в країнах Європейського союзу, свідчать дані Євростату.
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість біженців з України, були Німеччина (1 152 620 осіб – 27,2% від загальної кількості в ЄС), Польща (987 925 осіб – 23,3%) і Чехія (385 190 – 9,1%).
У порівнянні з кінцем жовтня 2024 року, загальна кількість осіб під тимчасовим захистом на кінець листопада в ЄС зросла на 36 010 осіб (+0,9%).
Найбільше зростання спостерігалося в Німеччині (+11 915), Чехії (+5 820) і Польщі (+4 045). Кількість осіб під тимчасовим захистом зменшилася лише в Італії (-1 270), Франції (-695) та Люксембурзі (-15).
Станом на 30 листопада 2024 року серед людей із статусом тимчасового захисту дорослі жінки становили майже половину (44,9%) бенефіціарів. Діти становили майже третину (32,0%), тоді як дорослі чоловіки – менше чверті (23,1%) від загальної кількості.
У червні Рада Європейського союзу ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту до 4 березня 2026 року для понад 4 мільйонів українських біженців. Закон ЄС про тимчасовий захист встановлює мінімальні стандарти захисту. Фактичний рівень допомоги може відрізнятися в різних країнах-членах ЄС.
У січні 2024 року в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань повідомили, що понад 6,3 мільйона українських громадян продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».
Міністерство фінансів США, серед іншого, застосувало санкції щодо російського державного унітарного підприємства «Запорізька АЕС» – це російська юридична особа, утворена для керування окупованою російськими військами Запорізької атомної електростанції.
Російська сторона наразі на ці обмеження не реагувала.
Також під санкції США потрапили «Мотовіліхинські заводи», ЛААЗ, АвтоВАЗ, «Мікрон», «Пошта-банк», Нижегородське науково-виробниче об’єднання імені Михайла Фрунзе та Новотроїцький завод хромових сполук.
Обмеження також стосуються компаній з Китаю, Об'єднаних Арабських Еміратів та Туреччини.
Мінфін США 15 січня розширив список санкцій щодо Росії. Під обмеження потрапили понад 200 юридичних осіб, серед яких є «УМК-Сталь», виставковий центр «Патріот» та «Воєнторг». Персональні санкції накладено на 16 фізичних осіб – переважно це бізнесмени, пов’язані з підсанкційними підприємствами.
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи. Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року.
«Це знакова подія» – ГУР про повернення з російського полону важкохворих і важкопоранених українців
Україна домоглася виходу на окремий формат повернення з Росії важкохворих і важкопоранених полонених українців, заявив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.
«Наразі відбулася репатріація – взаємне повернення важкохворих, важкопоранених. Це знакова подія. Україна домоглася виходу на окремий формат з повернення важкохворих і важкопоранених українських оборонців і цивільних. Ми довго над цим працювали, і ще багато треба зробити, але є надія, що у цьому напрямку рух буде швидшим і результативнішим», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За словами Юсова, з російського полону вдалося повернути людей з ампутаціями та втратою зору, гангреною, онкологією.
«Попри те, що, здається, 25 українців – це не така вражаюча цифра, але це важка окрема операція. Це 25 врятованих життів 25 родин сьогодні побачили своїх рідних і обґрунтована надія для всіх тих, хто чекає повернення з пекла російської неволі. Робота триває», – додав представник ГУР.
15 cічня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив про повернення з російського полону 25 важкохворих та поранених українців.
За даними штабу, серед репатрійованих військовослужбовців – солдати, матроси та сержанти, які боронили Харківський, Запорізький, Донецький напрямки, місто Маріуполь, зокрема Азовсталь. Крім того, Київ зміг забрати поранених українських військовослужбовців з Курщини. Також серед повернутих є цивільний, захоплений російськими силами на Київщині.
Із авіатехніків – у піхотинці: суспільний резонанс зірвав наміри влади?
Брак людей на фронті змушує вище військове командування йти на непопулярні кроки. Один із них – перекидання у піхоту фахівців з інших родів військ. Це не нова і поширена практика в українській армії, але суспільством і військовими сприймається вона неоднозначно. Особливо якщо це стосується ППО, авіації чи підрозділів дронарів.
У Генштабі офіційно визнають факт перекидання фахівців із інших підрозділів у піхотинці, називаючи «вимушеним кроком». Але у випадку з ймовірним переведенням авіатехніків розголос набув таких масштабів, що в ситуацію особисто втрутився президент Зеленський. То що тепер?
Радіо Свобода зібрало інформацію про це.
На початку тижня кілька українських військовослужбовців із Повітряних сил публічно заявили, що авіаційних техніків, які роками навчалися обслуговувати літаки, перекидатимуть у піхоту. А це, за їхніми словами, загрожує знищенням «основи української авіації».
Дуда наполягає, що Україна вже зараз має отримати запрошення до НАТО
Президент Польщі Анджей Дуда наполягає, що запрошення до НАТО Україна має отримати вже зараз – перебуваючи в стані війни. Про це він заявив у Варшаві на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.
«Основна справа – це гарантії безпеки, які можуть надати країни НАТО. Найбільшою гарантією, яка була б і яка, сподіваюся, буде є членство в Альянсі і всі гарантії пов'язані з 5 статтею. Ми розуміємо, що повне приєднання можливе після припинення війни, але на сьогодні я як президент Польщі і сусід наполегливо вимагаю, щоб Україні країни НАТО надали запрошення. Це був би перший крок, пов’язаний з наданням реальних гарантій безпеки країнами Північноатлантичного альянсу», – сказав Дуда.
Читайте також: Спочатку гарантії безпеки від Трампа, а вже потім переговори з Путіним – Зеленський
Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання щодо перспектив членства України в НАТО, сказав, що «це відбувається крок за кроком», але слід зосередитися на нагальних потребах. Він також нагадав, що союзники згодні з тим, що майбутнє України в НАТО, а вони працюють над «будівництвом мосту», він складається, наприклад, з окремих двосторонніх угод з безпеки між союзниками та Україною.