Путін має зрозуміти, що Захід «єдиний» – Рютте
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив 13 лютого на тлі повідомлень про ймовірні мирні переговори щодо припинення війни РФ проти України, що важливо, щоб президент Росії Володимир Путін зрозумів, що Захід «єдиний».
«Звичайно, я не знаю, що саме на думці президента Путіна. Він сильний учасник переговорів, він дуже непередбачуваний, але врешті-решт, якщо ми хочемо досягти мирної угоди, він нам потрібний», – сказав Рютте журналістам після переговорів з міністрами оборони альянсу.
Генеральний секретар НАТО додав, що Україна буде залучена до будь-якої можливої мирної угоди.
Операція «Щур». Як керівник антитерористичного центру очолив те, проти чого мав боротися
Ви найімовірніше бачили це фото, на якому голова СБУ Василь Малюк тримає за комір маловідомого широкому загалу чоловіка. Це Дмитро Козюра, якого СБУ у своєму повідомленні назвала «топовим «щуром» ФСБ».
Із 2012 року він працював у Службі безпеки України, а з 2016-го – був керівником штабу Антитерористичного центру України.
Як стверджує очільник СБУ України Василь Малюк, Дмитро Козюра передавав інформацію російській ФСБ, зокрема і про державні таємниці України.
Шевченківський суд обрав запобіжний захід для Дмитра Козюри – 2 місяці тримання під вартою без можливості внести заставу. Тим часом сам підозрюваний каже, що про свої дії шкодує. А якби був варіант обміну в Росію – він би його розглянув.
- Скільки років, з даними СБУ, Козюра передавав інформацію із СБУ до ФСБ?
- Що йому загрожує у разі доведення його провини?
- Та чи можуть у Службі безпеки України ще залишатися шпигуни?
Радіо Свобода зібрало інформацію про це.
Далі читайтетут
СБУ заявляє про затримання 17 «ділків, які намагалися продати криміналітету зброю»
Служба безпеки України повідомила 13 лютого, що співробітники її військової контррозвідки та Національна поліція «запобігли новим спробам незаконного продажу зброї та боєприпасів у різних регіонах України».
«За результатами комплексних заходів затримано 17 ділків, які намагалися продати криміналітету засоби ураження, знайдені на місцях колишніх боїв. Серед вилученого – російські автомати АК-12, вибухівка та вогнемети, а також арсенал бойових гранат і протитанкові міни», – вказано в повідомленні.
Спецслужба заявляє про затримання на Запоріжжі, Буковині, Волині, в Чернігівській, Хмельницькій, Львівській, Івано-Франківській, Київській та Харківській областях.
«За викритими фактами ділкам повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами)», – вказано в повідомленні.
Затриманим загрожує до семи років позбавлення волі.
Російський удар по Краматорську: загинула людина, число постраждалих зросло
Через російський удар по Краматорські на Донеччині загинула людина, ще п’ятеро поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Раніше було відомо про одного постраждалого.
«Від поранень загинув 46-річний чоловік. Серед поранених – 16-річна дівчина. Пошкоджено два будинки та декілька автомобілів», – написав він у телеграмі.
За попередніми даними, російські війська скинули на місто дві 250-кілограмові
Дрони СБУ повторно атакували нафтоперекачувальну станцію «Андреаполь» у РФ – джерело
У ніч на 13 лютого дрони СБУ уразили нафтоперекачувальну станцію «Андреаполь», яка є важливою складовою Балтійської трубопровідної системи-2, про це Радіо Свобода повідомило поінформоване джерело в СБУ, яке побажало залишитися неназваним.
«Унаслідок удару безпілотників сталося загоряння в районі закритого розподільного пристрою та складу котельного обладнання. Перекачування нафти станцією було тимчасово припинено. Це вже друга атака дронів СБУ на цей об’єкт. Перша відбулася 29 січня цього року. Тоді було пошкоджено фільтраційний насосний майданчик, цистерни з присадками, стався розлив нафтопродуктів і пожежа», – проінформували у спецслужбі.
У СБУ наголосили, що кожний день простою цього об’єкта приносить РФ десятки мільйонів доларів збитків, адже вона є складовою трубопроводу, яким нафта постачається в термінал «Усть-Луга» на Балтійському морі.
Cили РФ вдарили по Козачій Лопані на Харківщині, постраждала людина – ОВА
Російські війська вдарили по селищу Козача Лопань на Харківщині, постраждала людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Окупанти вдарили по Козачій Лопані Харківського району. Постраждала одна жінка, госпіталізована до медичної установи», – написав він у телеграмі.
Наскільки значна загроза прориву армії РФ до Дніпропетровської області?
Армія РФ просунулась в районі села Запоріжжя на півдні від Покровська – в напрямку Дніпропетровської області. Про це повідомив проєкт Deep State 12 лютого.
За даними аналітиків, агресор практично взяв під контроль сусідній населений пункт Срібне та поступово поглинає село Запоріжжя.
Ймовірно, Росія відмовилась від планів наступати південніше, аби ударити в тил Сил оборони на відтинку Слов'янка–Першотравневе, припускають у DeepState. Але, зазначають аналітики, цього не сталося, – замість цього армія РФ рухається на захід від села Запоріжжя у бік Горіхового.
«Зайняття даних населених пунктів відкриє оперативний простір для подальшого просування і в цілому контроль над немалою ділянкою на місцевості, забравши шмат території з селами, де можна закріпитися», – зазначили у DeepState.
Судячи з карти проєкту, російські підрозділи перебувають за 7 кілометрів від межі Донецької області з Дніпропетровською.
Зеленський розповів, чи обговорювалися з Трампом вибори в Україні
Президент України Володимир Зеленський розповів, чи обговорювалося питання можливих виборів в 2025 році в розмові з президентом США Дональдом Трампом.
«Питання (про вибори) не стоїть, не стояло і його не озвучували», – відповів він на запитання, чи обговорювалися під час розмови з Трампом можливі вибори у 2025 році і чи є це умовою майбутніх переговорів.
Зеленський сказав, що у нього з Дональдом Трампом було вже три розмови. Він також зазначив, що, хоч і те, що Трамп 12 лютого спочатку зателефонував російському президенту Володимиру Путіну, – не дуже приємно, але не сприймає, що дзвінок РФ «був пріоритетом».
Головна дипломатка ЄС розкритикувала заяву Геґсета щодо України в НАТО
Верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас розкритикувала заяву міністра оборони США Піта Геґсета щодо членства України в НАТО.
Вона вважає, що не слід щось знімати з порядку денного ще до того, як почалися переговори, бо це грає на користь Росії.
«І це те, чого вони хочуть. Чому ми даємо їм все, чого вони хочуть, ще до того, як почалися переговори? Це умиротворення – воно ніколи не працювало», – заявила вона.
Головна дипломатка ЄС зауважила, що членство в НАТО – це найсильніша гарантія безпеки з існуючих, і погодилася з твердженням президента України Володимира Зеленського, що це також найдешевша гарантія безпеки.
«Якщо ми кажемо, що не буде членства, а будуть якісь інші гарантії безпеки, тоді на питання мають відповісти всі – що це насправді за гарантії безпеки?» – додала Каллас.
Мільйон за рік. Добровольці нa нових умовaх
Днями Міністерство оборони України анонсувало новий проєкт «Контракт 18-24», який укладається на рік і передбачає для добровольців віком від 18 до 24 років оплaту в мільйон гривень і низку пільг.
- Нaскільки ефективним може бути це нововведення?
- Чи є в бюджеті гроші нa це?
- І чи не посилить це розкол в aрмії нaйближчим чaсом?
Ось що з’ясувало Радіо Свобода.
Війська РФ обстріляли приватний сектор у Краматорську, постраждала людина
Російська армія вранці, 13 лютого, обстріляла приватний сектор та промислову зону у Краматорську Донецької області, повідомила міська рада.
Кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) повідомив з місця події, що унаслідок атаки поранено хлопця.
Під ударом була промислова зона та приватний сектор, зруйновані будинки, горів автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Очільник Пентагону наголошує, що ніякої зради України немає
Міністр оборони США Піт Геґсет наголошує, що ніякої зради України не сталося, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Тут немає зради. Є визнання того, що весь світ і Сполучені Штати зацікавлені в мирі, у мирних переговорах, як сказав президент Трамп, у припиненні вбивств. І для цього обом сторонам доведеться визнати речі, які їм не хочеться визнавати», – сказав Геґсет, прибуваючи на зустріч міністрів вранці.
Міністр оборони США Піт Геґсет заявив, що Сполучені Штати не вірять, що членство України в НАТО – це реалістичний результат мирного врегулювання.
«Сталий мир для України повинен включати надійні гарантії безпеки, щоб забезпечити те, що війна не почнеться знову. Це не повинен бути Мінськ 3.0. Тим не менш, США не вважають, що членство України в НАТО є реалістичним результатом переговорного врегулювання. Натомість будь-які гарантії безпеки повинні бути підкріплені боєздатними європейськими та неєвропейськими військами», – сказав він.
Глава Пентагону також вважає, що слід визнати те, що повернення до кордонів України до 2014 року є «нереалістичною метою», а переслідування цієї «ілюзорної цілі» лише продовжить війну і спричинить більше страждань.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур, коментуючи заяву Геґсета щодо НАТО, зауважив, що не прозвучало, що Україна ніколи не буде в Альянсі.
Генсек НАТО Марк Рютте на запитання журналістів, чи не послабили США переговорну позицію України, публічно повідомивши, що членство України в НАТО та повернення територій у майбутній мирній угоді нереальні, запевнив, що США, як і ЄС, хочуть сталого миру в Україні.
Президент України Володимир Зеленський також відреагував на заяву Геґсета щодо членства України в НАТО. Він знову повторив свою раніше озвучену позицію, що вступ України до НАТО – це дійсно гарантії безпеки і «це найдешевший варіант для всіх», але США, Німеччина та Угорщина не бачать її (України) в альянсі – «поки що».
Після низки зустрічей в Брюсселі Умєров запевнив, що допомога союзників Україні продовжується
Міністр оборони України Рустем Умєров прибув на засідання Ради Україна-НАТО за участі нового глави Пентагону Піта Геґсета. Умєров мав двосторонню зустріч з Піт Геґсета напередодні, а сьогодні запевнив, що допомога союзників Україні продовжується.
«Наш фокус – це допомога у сфері безпеки. Ми бачимо, що всі союзники підтримують це, США з нами продовжують допомогу у сфері безпеки, НАТО бере на себе нашу допомогу у сфері безпеки та навчання, тож це вже в процесі, це вирішено», – сказав Умєров.
Водночас генсек НАТО Марк Рютте повторив, що Україні треба допомогти бути в якнайсильнішій переговорній позиції. Вранці Рютте на запитання журналістів, чи не послабили США переговорну позицію України, публічно повідомивши, що членство України в НАТО та повернення територій у майбутній мирній угоді нереальні, Рютте запевнив, що США, як і ЄС, хочуть сталого миру в Україні.
«З’являється явне зближення позицій. Ми всі хочемо миру в Україні скоріше раніше, ніж пізніше, ми всі хочемо, щоб Україна була в найкращій можливій позиції, коли почнуться ці переговори, щоб вони могли бути успішно завершені, і – як сказав учора Піт Геґсет, новий міністр оборони США – вкрай важливо, щоб результат цих переговорів був міцним і довговічним», – сказав Рютте.
12 лютого у Брюсселі пройшло перше після зміни влади в США засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Ця зустріч вперше відбувалася під головуванням міністра оборони Великої Британії Джона Гілі. У ній також вперше взяв учать новий очільник Пентагону Піт Геґсет.
Рустем Умєров назвав це засідання у форматі «Рамштайн» «продуктивним». У Брюсселі український міністр також зустрівся зі своїм бельгійським колегою Тео Франкеном, Джона Гілі.
«Загроза державній безпеці»: СБУ пояснила рішення запровадити санкції щодо Порошенка та інших осіб
Пропозиції щодо застосування санкцій на розгляд РНБО були винесені з огляду на наявні загрози державній безпеці, територіальній цілісності та суверенітету України, а також створення перешкод для сталого економічного розвитку з боку підсанкційних осіб, повідомила Служба безпеки України 13 лютого.
Напередодні Рада національної безпеки та оборони України ухвалила рішення про запровадження економічних санкцій до пʼяти фізичних осіб, серед яких громадянин Ізраїлю Ігор Коломойський, громадяни України Геннадій Боголюбов, Костянтин Жеваго, Петро Порошенко та Віктор Медведчук.
Санкції передбачають, зокрема, блокування активів та запобігання виведенню капіталу за межі України.
«Більшість із вказаних підсанкційних осіб наразі вже є фігурантами кримінальних проваджень, досудовим розслідуванням яких займається Служба безпеки України чи інші правоохоронні чи антикорупційні органи. Зокрема, Порошенку та Медведчуку раніше було оголошено про підозру у державній зраді, сприянні діяльності терористичної організації та за іншими статтями Кримінального кодексу України», – йдеться у дописі.
У СБУ стверджують, що під час виконання повноважень президента України Порошенко «поставив державу в енергетичну залежність від РФ і підконтрольних їй ватажків псевдореспублік».
За матеріалами СБУ Коломойському було повідомлено про підозру у легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом, заволодінні чужим майном.
12 лютого з’явилися повідомлення, що РНБО запровадила санкції проти політичного опонента чинного президента, його попередника на посаді, лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка. Згодом він у власному зверненні підтвердив, що йдеться саме про запровадження санкцій проти нього.
«Щойно РНБО таки ухвалила антиконституційне, політично мотивоване рішення впровадити проти мене, Петра Порошенка, як проти лідера опозиції та п’ятого президента санкції з абсолютно незаконними обмеженнями», – написав Поррошенко.
20 грудня 2021 року у ДБР заявили, що п’ятому президенту України Петру Порошенку повідомили про підозру в державній зраді та сприянні терористичним організаціям. Йдеться про схему постачання вугілля з тимчасово окупованих частин Донбасу на суму близько 1,5 мільярда гривень.
Він також відкинув звинувачення в «державній зраді», назвавши підозру його в цьому переходом «червоних ліній».
На підозру, яку висунули попередньому президенту України, одразу ж відреагували західні дипломатичні представництва. Вони застерегли українську владу від політичних переслідувань опозиції.
У січні 2022 року Печерський суд Києва розглядав питання щодо обрання запобіжного заходу у справі про державну зраду, повʼязану з постачанням вугілля з непідконтрольних територій Донбасу у 2014 році.
Прокуратура вимагала арешту із можливістю внесення застави у розмірі 1 мільярда гривень. Однак суд відпустив Порошенка під особисте зобовʼязання.
Станом на 2025 рік остаточних судових рішень у цих справах не прийнято.
Генсек НАТО: результат перемовин щодо миру в Україні має тривати якнайдовше
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що перемовини щодо миру в Україні повинні завершитися неможливістю Росії захоплювати українську територію в майбутньому – потрібно продовжувати військову підтримку Києва.
«Чого нам треба досягти? Щоб Україна отримала найпотужнішу позицію, коли почнуться перемовини. Треба зробити все, коли перемовини щодо миру в Україні завершаться, то результат має тривати якнайдовше – щоб Володимир Путін ніколи не міг захопити жодного квадратного кілометра України в майбутньому», – сказав він.
Рютте зазначив, щоб це зробити, слід продовжувати військову підтримку України.
За його словами, протягом останнього пів року союзники виділили 50 мільярдів євро на допомогу в секторі безпеки.
12 лютого Трамп поспілкувася із журналістами у Білому домі через кілька годин після своєї телефонної розмови з Путіним, під час якої, за словами Трампа, вони домовилися негайно розпочати мирні переговори щодо війни, яку РФ веде проти України. Але також зазначив, що Сполучені Штати будуть продовжувати допомагати Україні.
Після розмови з Путіним Трамп мав телефонні переговори із президентом України Володимиром Зеленським.
Перед цим інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану, яке вийшло 4 лютого, президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий брати участь у мирних переговорах за одним столом із президентом РФ Володимиром Путіним «якщо це єдиний варіант, за якого ми можемо принести мир громадянам України». У Кремлі назвали «порожніми» слова Зеленського про готовність до переговорів із Путіним.
СБУ повідомила про підозру російському генералу за удар по Миколаївській облраді
Служба безпеки України заочно повідомила про підозру генералу російської армії, який наказав вдарити по будівлі Миколаївської обласної ради – відомство повідомило про це 13 лютого.
«Служба безпеки зібрала докази воєнних злочинів з боку російського генерала армії Олександра Дворнікова – колишнього командувача Південного військового округу збройних сил РФ», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, за наказом Дворнікова російські загарбники завдали удару по адміністративній будівлі в березні 2022 року, застосувавши крилату ракету класу «земля-земля». Запуск відбувся з оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер», розташованого в окупованому Криму.
Російському військовому посадовцю заочно повідомили про підозру в порушеннях законів і звичаїв війни, які спричинили загибель людей, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
«Тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності за злочини проти нашої держави», – додають у відомстві.
Внаслідок ракетного удару по будівлі обласної ради в Миколаєві 29 березня 2022 року загинули 36 людей, ще 38 були поранені. Крім того, додає СБУ, вибух пошкодив розташовані поруч багатоквартирні будинки, центр дитячої творчості, комерційні об’єкти та цивільні автомобілі.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генерал російської армії Олександр Дворніков був відсторонений від командування операцією в Україні навесні 2022 року.
Молдова викликала посла Росії через порушення дронами РФ повітряного простору країни
Міністерство закордонних справ Молдови викликає посла Росії в Кишиневі після того, як кілька російських безпілотників залетіли на територію країни в ніч з 12 на 13 лютого під час масованої атаки Росії на Україну, пише молдовська служба Радіо Свобода.
Міністерство закордонних справ заявило, що вимагатиме офіційних пояснень від посла Росії в Кишиневі і «висловить рішучий протест проти цих неприйнятних дій».
Останні інциденти з безпілотниками президентка Майя Санду охарактеризувала як «дуже серйозні».
Водночас глава держави визнала, що Молдова не має необхідних можливостей для захисту від «таких загроз», але додала, що влада продовжить розвивати партнерські відносини з європейськими країнами і модернізувати армію для забезпечення безпеки.
Вранці поліція Молдови повідомила, що на кордоні з Україною виявлено два дрони. Один з них на сільськогосподарському полі біля села Чумай Тараклійського району, а інший вибухнув у полі приблизно за 1,5 кілометри від Чадир-Лунга.
Читайте також: Повітряні сили звітують про збиття 85 російських дронів протягом нічної атаки
Згодом Санду наголосила, що безпілотники «Шахеди» порушили повітряний простір, два з них вибухнули на території країни, «поставивши під загрозу життя молдован».
Вже було зафіксовано кілька випадків порушення повітряного простору Молдови ракетами і безпілотниками, запущеними Росією в бік України.
Нещодавно країна схвалила Стратегію нацоборони, яка включає серед «напрямків дій» розвиток можливостей спостереження за повітряним простором.
У документі зазначається, що війна в сусідній країні підкреслила «критичну важливість оснащення збройних сил сучасною і надійною системою протиповітряної оборони». Республіка Молдова має розробити «інтегровану систему раннього попередження».
За підрахунками видання «Верстка», за час повномасштабної війни в Україні (станом на вересень 2024 року) уламки ракет та безпілотників понад 30 разів знаходили на території сусідніх країн, таких як Румунія, Польща, Молдова, Болгарія, Хорватія та Білорусь.
Суд взяв затриманого вчора посадовця СБУ під варту на 2 місяці
Шевченківський суд у Києві обрав запобіжний захід у справі голови штабу Антитерористичного центру Служби безпеки України Дмитру Козюрі 13 лютого, повідомляє кореспондент Радіо Свобода із зали суду.
Суд взяв підозрюваного під варту без права на внесення застави. Про такий запобіжний захід просило обвинувачення. Адвокат підозрюваного просив про нічний домашній арешт.
Козюру підозрюють у державній зраді. За його словами, він зрозумів, що перебуває на зв’язку з ФСБ, у 2018 році. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, він продовжив співпрацювати з російською спецслужбою.
Адвокат Козюри сказав, що він зараз дає викривальні покази в рамках досудового розслідування.
Напередодні СБУ повідомила про затримання очільника власного штабу Антитерористичного центру Дмитра Козюру за підозрою в роботі на російську ФСБ.
У зовнішньополітичному комітеті Ради прокоментували розмову Трампа з Путіним
Факт розмови президента Сполучених Штатів Дональда Трампа з Володимиром Путіним не на користь України – про це в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) заявив голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко («Слуга народу»).
На його думку, було б краще, якби спочатку Трамп поговорив із Володимиром Зеленським:
«Це було б логічно, тому що (Україна – ред.) є жертвою агресії. Я впевнений, що після розмови з президентом України розмова з кремлівським диктатором була б іншою. І тут варто звернути увагу на те, що, на превеликий жаль, не на користь Україні сам факт цієї розмови, це своєрідна винагорода агресору. І тут Путін просто намагається перестати бути парією і це, на великий жаль, на користь Путіна».
На запитання, чи є недопрацюванням команди Зеленського те, що Трамп першим говорив з Путіним, а не з президентом України, Мережко відповів, що так не вважає.
«Там (у США – ред.) всі рішення приймає Трамп і це його особисте рішення. Яким би воно не було, але він керується тільки своєю думкою. Тому тут якогось впливу з боку України просто, на жаль, не могло бути», – сказав народний депутат.
Він додав, що українській владі треба буде боротися дипломатичним шляхом за інтереси і намагатися переконати Трампа і його команду, «не піддаватися на провокації Путіна».
12 лютого Трамп поспілкувася із журналістами у Білому домі через кілька годин після своєї телефонної розмови з Путіним, під час якої, за словами Трампа, вони домовилися негайно розпочати мирні переговори щодо війни, яку РФ веде проти України.
Після розмови з Путіним Трамп мав телефонні переговори із президентом України Володимиром Зеленським.