«Росія вбила дідуся, бабусю і їхнього онука на Київщині»: Зеленський про нічну атаку
Ударами у ніч проти 8 серпня cили РФ вбили трьох людей у Пухівці на Київщині – дідуся, бабусю і їхнього онука, повідомив президент Володимир Зеленський.
«Всього лиш три роки було хлопчику. Ще четверо госпіталізованих: батьки дитини та його 15-річний брат і сусід, який прийшов на допомогу родині та був поранений під час повторного удару. У постраждалих – термічні опіки, уламкові поранення. Мої співчуття. Це був звичайний житловий будинок. Не могли цього не знати росіяни», – зазначив глава держави.
Також за словами Зеленського, Росія вдарила шістьма балістичними ракетами по цивільній інфраструктурі в Києві.
«Станом на зараз відомо про одну загиблу людину. Мої співчуття рідним і близьким. Також під обстрілом перебували Донеччина, Харківщина, Сумщина, Дніпровщина, Запоріжжя, Одещина, Херсонщина, Миколаївщина, Чернігівщина та Полтавщина», – уточнив президент.
Зеленський наголосив, що Європа, Америка, Україна давно хочуть зупинити цю російську війну.
«Не хоче лише Путін і з усіх сил чіпляється за свою балістику та дрони, щоб продовжити воювати. Потрібно більше тиску. Нові санкції, які не дозволять цю балістику виробляти. І обов’язково потрібно більше захисту для наших людей. Антибалістика, ракети-перехоплювачі до Patriot, SAMP/T, NASAMS, HAWK та наших F-16 – все це працює й допомагає захищати життя, коли воно тут, в Україні, а не десь на складах, за тисячі кілометрів від російських ударів проти життя. Я дякую всім, хто показує лідерство й попри все передає нові пакети засобів ППО», – підсумував президент.
Через російський удар по Києву в ніч проти 8 серпня загинула людина, йдеться у повідомленні міської військової адміністрації (МВА). «На жаль, під час ліквідації наслідків ворожої атаки було виявлено тіло людини», – зазначили у КМВА.
У ніч проти суботи, 8 серпня, армія РФ атакувала Київ, виникли пожежі, йдеться у повідомленні міської військової адміністрації (МВА). Раніше було відомо про чотирьох постраждалих.
У ДСНС Києва уточнили, що після обстрілу виникли пожежі у двох районах столиці.
«Голосіївський район: пожежа охопила гаражі у 2 окремих осередках на загальній площі 1000 кв. м. Також сталось загоряння нежитлової будівлі з картоном. Їх локалізували, проводяться роботи з ліквідації», – зазначається в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: за добу Росія втратила 1190 військових, чотири танки і 58 артсистем
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 456 610 своїх військових, зокрема 1 190 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 8 серпня навів Генштаб ЗСУ.
Українське командування також оприлюднило свої дані щодо втрат Росії у військовій техніці:
- танків – 12 251 (+4 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 25 099 (+1)
- артилерійських систем – 47 580 (+58)
- РСЗВ – 2 009 (+1)
- засобів ППО – 1 556 (+6)
- літаків – 439
- гелікоптерів – 354
- наземних робототехнічних комплексів – 2 152 (+14)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 449 606 (+1 751)
- крилатих ракет – 5 007
- кораблів / катерів – 35 (+1)
- підводних човнів – 2
- автомобільної техніки та автоцистерн – 131 417 (+349)
- спеціальної техніки – 4 504 (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
КМВА: під час ліквідації наслідків атаки РФ по Києву виявили тіло людини
Через російський удар по Києву в ніч проти 8 серпня загинула людина, йдеться у повідомленні міської військової адміністрації (МВА).
«На жаль, під час ліквідації наслідків ворожої атаки було виявлено тіло людини», – зазначили у КМВА.
У ніч проти суботи, 8 серпня, армія РФ атакувала Київ, виникли пожежі, йдеться у повідомленні міської військової адміністрації (МВА). Раніше було відомо про чотирьох постраждалих.
У ДСНС Києва уточнили, що після обстрілу виникли пожежі у двох районах столиці.
«Голосіївський район: пожежа охопила гаражі у 2 окремих осередках на загальній площі 1000 кв. м. Також сталось загоряння нежитлової будівлі з картоном. Їх локалізували, проводяться роботи з ліквідації», – зазначається в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія: дрони атакували російські НПЗ у Краснодарському краї і Самарській області
Вночі 8 серпня безпілотники атакували Краснодарський край РФ та Самарську область, пишуть російські пабліки.
За даними місцевих телеграм-каналів, відбулась атака по нафтопереробному заводу в Сизрані в районі установки АВТ та нафтових резервуарів.
Згодом місцевий губернатор В’ячеслав Федорищев підтвердив обстріл.
«Шановні мешканці Самарської області. Одне з промислових підприємств Самарської області сьогодні вночі (8 серпня – ред.) зазнало атаки ворожих безпілотників. Наразі триває ліквідація наслідків. Оперативні служби працюють на місці падіння безпілотників. Інформація щодо постраждалих уточнюється», – написав він у телеграмі.
Крім того, у Краснодарському краї через атаку донів зазнав пошкоджень Ільский НПЗ. Оперативний штаб регіону підтвердив інцидент. Згідно з офііційною інформацією, «на території заводу сталось падіння уламків».
Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити інформацію з незалежних джерел. Українська влада поки що атаки дронів публічно не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
За підрахунками агентства Bloomberg, з середини квітня по 13 липня ЗСУ атакували російські НПЗ близько 50 разів й уразили щонайменше 24 із 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму більш ніж за два десятиліття.
Заправок немає, а бензин є. Що вигадали в місті, де «не лишилося жодної АЗС» через атаки РФ
Російські військові влітку посилили атаки по автозаправках у прикордонних та прифронтових областях, зокрема на Харківщині, Сумщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині. Також фіксувалися російські удари по АЗС на Житомирщині, Миколаївщині та Одещині.
3 серпня російські військові атакували реактивним дроном заправку під Кривим Рогом. Як повідомили в прокуратурі, загинули троє людей. Серед загиблих – співробітниця заправки, український рятувальник та його восьмирічний син. Загиблий рятувальник був сержантом служби цивільного захисту в Херсонській області, а до Дніпропетровської приїхав у відпустку разом зі своїм сином Максимом.
У квітні Росія посилила атаки на паливну інфраструктуру України. У липні під ударами опинилися щонайменше шість операторів АЗС. Мабуть, найкритичніша ситуація – у Сумській області. В одному з міст регіону заправок не залишилося взагалі. Більше про це тут
На Київщині через обстріл РФ загинуло троє людей, серед них дитина – Ткаченко
Російські військові у ніч проти 8 серпня атакували Київську область, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Тимур Ткаченко.
За його даними, у Броварському районі зафіксовані наслідки атаки РФ на трьох локаціях.
«На жаль, загинули троє людей, серед них дитина. Ще троє постраждали, серед них також дитина. Мої щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Внаслідок падіння уламків пошкоджено приватний житловий будинок, господарські споруди та автомобілі. Також сталося займання на території нежитлової будівлі», – зазначив місцевий чиновник.
Повітряні сили ЗСУ повідомляли про загрозу застосування силами РФ балістичного озброєння та швидкісні цілі в напрямку Києва.
Також відомо, що в ніч проти суботи, 8 серпня, армія РФ атакувала Київ, виникли пожежі, йдеться у повідомленні міської військової адміністрації (МВА).
«Станом на 5:45 відомо про 4 постраждалих унаслідок ворожої атаки», – зазначили у відомстві.
У ДСНС Києва уточнили, що після обстрілу виникли пожежі у двох районах столиці.
«Голосіївський район: пожежа охопила гаражі у 2 окремих осередках на загальній площі 1000 кв. м. Також сталось загоряння нежитлової будівлі з картоном. Їх локалізували, проводяться роботи з ліквідації», – зазначається в повідомленні.
Вночі Росія вдарила по Києву: четверо постраждалих – влада
У ніч проти суботи, 8 серпня, армія РФ атакувала Київ, виникли пожежі, йдеться у повідомленні міської військової адміністрації (МВА).
«Станом на 5:45 відомо про 4 постраждалих унаслідок ворожої атаки», – зазначили у відомстві.
У ДСНС Києва уточнили, що після обстрілу виникли пожежі у двох районах столиці.
«Голосіївський район: пожежа охопила гаражі у 2 окремих осередках на загальній площі 1000 кв. м. Також сталось загоряння нежитлової будівлі з картоном. Їх локалізували, проводяться роботи з ліквідації», – зазначається в повідомленні.
Крім того, рятувальники ліквідували пожежу на території підприємства в Оболонському районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Війська РФ атакували лікарню в центрі Херсона, постраждали чотири медпрацівниці – МВА
Російські військові ввечері 7 серпня атакували лікарню в центрі Херсона, внаслідок чого постраждали чотири медпрацівниці, повідомила міська військова адміністрація.
«Російські окупанти близько 18:20 атакували з дрона територію однієї з лікарень у середмісті… Жінки 53, 56, 65 і 67 років дістали мінно-вибухові травми й контузії. Після надання необхідної медичної допомоги вони продовжать лікування амбулаторно», – йдеться в повідомленні МВА у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У «Скелі» прокоментували переведення військових в інші підрозділи
425-й окремий штурмовий полк «Скеля», коментуючи інформацію про переведення штурмовиків до інших військових частин, заявив, що продовжує виконувати бойові завдання на визначених напрямках, і що жоден із підрозділів не відведений із позицій і не припинив виконання поставлених завдань.
«Організаційні рішення щодо розподілу особового складу між військовими частинами належать до компетенції вищого військового командування і є складовою управління Силами оборони України в умовах війни. Полк виконує всі отримані розпорядження, якими визначається переміщення особового складу. Наші військовослужбовці пройшли якісну підготовку на базі полку «Скеля», здобули бойовий досвід і сьогодні є цінним кадровим ресурсом українського війська. Якщо командування ЗСУ ухвалює рішення посилити ними інші бригади, ми сприймаємо це як внесок «Скелі» у зміцнення всієї оборони держави», – повідомили Радіо Свобода у полку.
Cенат США схвалив законопроєкт про санкції проти Росії переважною більшістю голосів
Сенат США 7 серпня переважною більшістю голосів схвалив законопроєкт Ліндсі Грема про санкції проти Росії й Ірану, спрямований на посилення економічного тиску на ці країни.
Як передає кореспондент Радіо Свобода, рішення ухвалили 86 голосами «за», «проти» були 11 сенаторів.
Тепер законодавство переходить до Палати представників США.
«Цей закон б’є Путіна по найболючішому», – сказала Дарлін Грем, сестра Ліндсі Грема, на трибуні Сенату під час голосування.
Український Червоний Хрест заявив про «безпрецедентні атаки» РФ на свої об’єкти в липні
Український Червоний Хрест заявляє, що у липні його об’єкти зазнали «безпрецедентних атак» із боку російських військ, що вплинуло на здатність організації «швидко реагувати на надзвичайні ситуації і доставляти допомогу людям».
«У Вільнянську на Запоріжжі FPV-дрон повністю знищив автомобіль Загону швидкого реагування з маркуванням Червоного Хреста. Цей автомобіль давав можливість команді оперативно прибувати на місця обстрілів і надавати допомогу в перші критичні хвилини. Атака сталася саме тоді, коли волонтери надавали першу допомогу пораненому. Команда не постраждала», – йдеться в повідомленні.
Крім того, в УЧХ зазначили, що під час масованої атаки на Київ постраждав один із складських комплексів організації, внаслідок чого згоріло 320 тисяч одиниць гуманітарного вантажу й обладнання для лікарень вартістю понад 79 мільйонів гривень, які призначалися для сотень тисяч людей із вразливих категорій.
CIR: у липні кількість атак РФ на АЗС в Україні зросла на 72% порівняно з червнем
Автозаправні станції в Україні все частіше стають цілями російських ударів, у липні кількість таких атак зросла на 72%, вказує у своєму звіті, оприлюдненому 7 серпня, базована в Лондоні дослідницька група «Центр інформаційної стійкості» (CIR), що проводить свій аналіз на основі даних із відкритих джерел.
Як йдеться в повідомленні, з 377 російських атак у липні 179 були нападами на критично важливу цивільну інфраструктуру, а з них 114 (64%) були ударами по автозаправних станціях. Це на 72% більше, ніж у червні, кажуть дослідники, коли CIR підтвердив 66 таких атак (що в свою чергу було на 326% більше порівняно з даними квітня і травня).
У ГУР заявили про «парад» морських дронів біля Ялти, моніторингові канали писали про атаку на порт
У Головному управлінні розвідки Міноборони України опублікували відео, на якому морські дрони Magura 7 серпня наближаються до Ялти, підконтрольна Росії влада цього міста в окупованому Криму раніше оголошувала евакуацію з набережної і пляжів.
«7 серпня 2026 року, напередодні Дня міста Ялта, що перебуває під російською окупацією, оператори спецпідрозділу ГУР МО України Group 13 провели парад бойових морських платформ Magura. Таким чином, спецназівці ГУР відновили давню святкову традицію, яка виникла й закріпилася у вільній Ялті – вітальний вихід українських військових кораблів і суден біля міської набережної», – йдеться у повідомленні під відео.
Про результати атаки у ГУР не повідомили, на самому відео наслідків ударів не зафіксовано.
Одна з наймасованіших атак РФ на «Укрнафту»: пошкоджені сім об’єктів видобутку – «Нафтогаз»
Російські військові вночі проти 7 серпня здійснили одну з наймасованіших атак на «Укрнафту», вдаривши по сімох об’єктах, які забезпечують видобуток нафти й газу на сході країни, повідомила група «Нафтогаз», до якої входить «Укрнафта».
«Росія системно атакує український нафто- й газовидобуток, щоб завдати максимальної шкоди нашій інфраструктурі напередодні зими. Сьогодні вночі відбувся наймасованіший обстріл об’єктів Укрнафти за останній час. На щастя, постраждалих немає», – зазначив в.о. голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.
У компанії додали, що через атаку зруйноване критично важливе для роботи обладнання, що призвело до зупинки низки обʼєктів і втрати «суттєвих обсягів видобутку».
Російські солдати просочуються у Куп'янськ. Ситуація в місті
Російські солдати продовжують перебувати в Куп'янську – про це 1 серпня повідомила 41-ша окрема механізована бригада ЗСУ в соціальних мережах.
На відео бійці роти безпілотних авіаційних комплексів «Привид» 2-го механізованого батальйону бригади уражають російських солдатів, які ховаються у підвалах по місті. Ураження здійснюється мінами, які скидаються з дронів.
Пізніше бригада показала ще одне відео, на якому на солдатів армії РФ уже полюють українські FPV-дрони.
«Ворог може розповідати будь-які історії про «повний контроль» над Куп’янськом, але реальність бачимо ми – і щодня показуємо її ворогу з повітря», – написали бійці.
У Києві попрощалися із польським волонтером, який загинув від удару РФ у Харкові
У Києві в Римо-католицькій парафії Святого Олександра 7 серпня пройшла церемонія прощання з польським волонтером Мареком Русеком-Вольським, який загинув через російський обстріл у Харкові.
Інформація про загибель волонтера вперше з’явилася 30 липня на сторінці Facebook-групи Razem dla Ukrainy / «Разом для України», адміністратором якої був Марек Русек-Вольський.
У повідомленні зазначалося, що 27 липня він загинув у Харкові внаслідок удару російського безпілотника.
«Тікайте, дрон летить над вами!» Як живе Харків – місто-мільйонник за 20 км від фронту
Повітряні тривоги у Харкові лунають цілодобово – майже кожні пів години, російські обстріли – щодня. Попри це все у місті пульсує життя. Напівпорожні понівечені квартали межують із затишними кав'ярнями та ресторанами. У місті контрастів чисто, все є і навіть театр дає вистави.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) побували у Харкові, щоб побачити, як місто намагається не лише виживати, а й жити, коли лінія фронту – приблизно за 20 кілометрів.
Російська армія регулярно атакує місто ракетами, керованими авіабомбами, ударними безпілотниками та FPV-дронами.
Попри це у Харкові працюють громадський транспорт, лікарні, підземні школи, бізнес і комунальні служби.
У парку місцева жителька Дар'я заколисує у візочку малюка. Розповідає, що через постійні обстріли державні дитячі садки не працюють. Під час повітряної тривоги вони залишаються вдома, однак за першої можливості все одно виходять з дитиною на прогулянки.
«Намагаємося вихоплювати такі моменти й усе одно їхати до парку, тому що неможливо не гуляти, не виходити з дому взагалі», – каже вона.
«Харків'яни вже звикли, можна сказати. Так, на жаль, ми вже, мабуть, з розуму сходимо. До цього не можна звикнути, кажуть», – каже інший містянин Євген.
Як розповів в інтерв'ю Донбас Реалії мер Харкова Ігор Терехов, від початку повномасштабного вторгнення Росії у місті зруйновані близько 14 тисяч будівель, серед яких майже 10 тисяч – це житлові будинки. Він наголосив, що серед великих міст Харків «має найбільше руйнацій взагалі в Україні».
«На жаль, Харків перебуває під постійними обстрілами… Буває по-різному насправді. Буває більше, буває менше, але практично кожного дня ми перебуваємо під обстрілами», – каже міський голова Ігор Терехов.
Багато харків’ян на початку великої війни виїхали з міста, але чимало згодом повернулися, і вертаються досі.
«Виїжджали, і дуже не хотілося виїжджати. Мама взагалі була максимально проти, вона перша була за те, щоб повернутися. Раді, що повернулися», – розповідає місцева жителька Євгенія.
Двоє рятувальників постраждали через повторну атаку РФ у Запорізькому районі – ОВА
Двоє рятувальників постраждали внаслідок повторної атаки російських військ на Запорізький район 7 серпня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ворог влучив у пожежний автомобіль, коли рятувальники гасили пожежу після попереднього ворожого удару. Під час атаки пошкоджено господарську споруду на території приватного домоволодіння з подальшим займанням», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Удар РФ по Одесі: пошкоджений стадіон, постраждала людина – влада
Російські війська 7 серпня завдали удару по Одесі, внаслідок чого постраждала спортивна інфраструктура, є потерпілі, повідомив без подробиць очільник міської військової адміністрації Сергій Лисак.
Очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер уточнив, що внаслідок удару пошкоджений футбольний стадіон «Чорноморець» в центрі міста: зазнали руйнувань дах, скління і трибуни. За попередньою інформацією, постраждала одна людина, додав голова ОВА.
60% українців проти передачі Росії Донбасу в обмін на гарантії безпеки – опитування
60% українців вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки від США і Європи, готові на таку поступку – 33% (хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою) – свідчить опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології. Ще 7% не змогли визначитися із своєю думкою.
«Порівняно з квітнем менше українців висловлюють готовність схвалити цей сценарій. Так, у квітні 57% були категорично проти (зараз – 60%), а 36% готові були його схвалити (зараз – 33%). Отже, по-перше, у всіх регіонах більшість відкидає пропозицію виведення українських військ в обмін на гарантії безпеки. По-друге, порівняно з квітнем дещо зросло неприйняття такої пропозиції у Києві, у Центрі / Півночі й на Сході. У Нижньому Подніпров’ї показники не змінилися. І лише на Заході стало трохи більше тих, хто готовий схвалити пропозицію (хоча більшість усе одно проти)», – йдеться в повідомленні.
Соціологи звертають увагу на те, що серед жителів Києва, попри «нещадну кампанію бомбардувань», готовність схвалити пропозицію «навіть знизилася – з 34% до 26%, натомість частка тих, хто категорично проти, зросла із 62% до 69%».