Live Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

Генштаб ЗСУ підтвердив удар по НПЗ у Татарстані та уточнив ураження минулого тижня

У рамках зниження воєнного потенціалу російського агресора Сили оборони України уразили у ніч на 10 серпня нафтопереробний завод «Танеко» у Нижньокамську (Республіка Татарстан, РФ), повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, на об’єкті зафіксовано пожежу.

Крім того, Генштаб ЗСУ заявляє про ураження російського ремонтного підрозділу у Хрустальному на Луганщині, а також складу матеріально-технічних засобів противника у Новоселідовці і польового артилерійського складу у Бойовому на Донеччині. Ступінь завданих збитків уточнюється.

Українські військові також заявляють, що у результаті ураження НПЗ «Ільський» 8 серпня в Краснодарському краї РФ підтверджено пошкодження колони первинної переробки нафти АВТ-6, а в результаті ураження 3 серпня аеродрому «Гвардійське» на території окупованого Криму підтверджено знищення дев'яти горизонтальних резервуарів з авіаційним пальним та пошкодження двох ангарів для авіаційної техніки.

У Росії 10 серпня у кількох регіонах заявили про нічну атаку дронів, зокрема в Москві, Ростовській області та Татарстані.

Місцева влада заявила, що щонайменше 13 людей, включаючи дитину, загинули внаслідок атак по Татарстану.

У Татарстані, як повідомляв телеграм-канал Exilenova+, атаки зазнав нафтопереробний завод в Нижньокамську. Водночас канал ASTRA посиланням на свій OSINT-аналіз пише, що у Нижньокамську атаки, ймовірно, зазнало ПАТ «Нижньокамськнафтохім» – один із найбільших нафтохімічних комплексів у Європі, входить до складу компанії «СІБУР». Завод переробляє сировину від «ТАІФ-НК» та «ТАНЕКО», виробляючи каучуки, пластики та етилен.

Багата на нафту російська республіка Татарстан розташована приблизно за 1200 кілометрів від українського кордону.

У Міноборони РФ вранці 10 серпня відзвітували про 456 нібито збитих дронів над 16 регіонами РФ, а також окупованим Кримом. Про те, скільки дронів збити не вдалося, у міністерстві не уточнили.

Сили РФ знову масовано атакували Харків, є влучання у трьох районах міста – влада

Російські війська знову масовано атакували Харків, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Наразі інформації про постраждалих немає.

За його словами, влучання зафіксували у Слобідському, Київському та Холодногірському районах міста.

Синєгубов поінформував, що внаслідок атаки пошкоджені щонайменше два приватні будинки, електромережі, складську будівлю, автомобіль.

Зранку 9 серпня армія РФ вдарила ракетами по багатоповерхівках у Харкові. За даними місцевої влади, внаслідок атаки загинула людина, ще 37 - постраждали.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українці Криму. Чи потрібний День захисту прав української громади півострова

Представники громадських організацій «Союз вимушених переселенців» і «Таврійська гуманітарна платформа» направили офіційне звернення до голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука із закликом включити до порядку денного найближчої сесії та підтримати проєкт Постанови про встановлення 28 серпня Днем захисту прав української громади Криму, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим. Реалії.

Громадські активісти назвали цю депутатську ініціативу «важливим кроком до подолання тривалого ігнорування проблем другої за чисельністю етнічної спільноти Кримського півострова». За словами авторів звернення, на початок окупації Росією 2014 року кількість українців у Криму становила майже 600 тисяч осіб або чверть населення регіону.

«Сьогодні етнічні українці в окупованому Криму поруч із корінним кримськотатарським народом є найбільш дискримінованою спільнотою. Держава-агресор цілеспрямовано знищує українську громадянську та етнічну ідентичність: ліквідовано українські громадські організації, медіа та україномовну освіту, витіснено мову й символіку з публічного простору, репресовано активістів та штучно змінено демографічний склад території», – мовиться у документі.

Обираючи дату 28 серпня, ініціатори спираються на історичний прецедент – проведення у 1918 році Першого З’їзду українських організацій Криму та створення Крайової Української Ради.

«Встановлення цієї дати на державному рівні – це передусім інструмент захисту та солідарності. До звільнення півострова 28 серпня має нагадувати всій країні та міжнародній спільноті, що сотні тисяч українців в окупації щодня чинять спротив культурному та фізичному стиранню. А після деокупації Криму цей день природно перетвориться із дня захисту на свято єдності української громади півострова», – зазначив член Правління ГО «Союз вимушених переселенців» та координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець.

Представники громадських організацій підкреслюють, що ухвалення Постанови Парламентом стане прямим виконанням статті 11 Конституції України щодо сприяння консолідації та розвитку української нації, а також надасть моральну й інформаційну підтримку співвітчизникам на окупованих територіях.

Чому ініціатива спричинила дискусію?

Про це в ефірі програми Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з українською правозахисницею з Криму Олександрою Дворецькою, представником Крайової Ради українців Криму Андрієм Щекуном та Юлією Тищенко, співзасновницею Національної платформи стійкості та згуртованості, експерткою Національного інституту стратегічних досліджень.

У пояснювальній записці до проєкту постанови вказано, що встановлення пам'ятної дати є відповіддю на масштабні порушення прав української громади Криму в умовах російської окупації. Окрім символічного значення, ухвалення постанови може стати елементом державної політики національної пам'яті та гуманітарної реінтеграції Криму після його деокупації, підкреслюючи відповідальність держави за захист прав української громади півострова.

Саме формулювання постанови викликало дискусію в соціальних мережах. Предметом суперечки стало слово «громада». Критики кажуть, що цей термін створює враження, ніби українці в Криму є лише однією з локальних національних груп, а не державотворчою нацією.

Так, українська правозахисниця з Криму Олександра Дворецька вважає, що якщо Крим – це Україна, то українців на півострові не можна описувати як громаду. Вона тлумачить це слово як означення діаспори, наприклад – українська громада Польщі чи Канади.

Далі про це читайте ТУТ

КМІС: понад 80% українців впевнені в перемозі України, 22% очікують завершення війни до кінця року

Абсолютна більшість українців (82%) вважають, що у війні в результаті переможе саме Україна, з них повністю переконані в цьому 59%, а решта 23% скоріше вважають, що Україна переможе, cвідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

За даними соціологів, лише 3% вважають, що переможе Росія, а ще 16% не змогли визначитися із своєю думкою.

У КМІС нагадують, що у лютому 2024 року за результатами опитування КМІС 89% вірили в перемогу і з них повністю вірили – 60%.

Лише 7% респондентів вважають, що ситуація на полі бою складається на користь Росії, натомість 39% вважають, що перевагу має саме Україна. Водночас більше половини українців або вважають, що жодна із сторін не має переваги (32%), або не змогли визначитися із своєю відповіддю (22%).

За результатами опитування, лише 22% українців очікують на завершення війни хоча б до кінця поточного 2026 року, ще 13% говорять про першу половину 2027 року, а 39% вважають, що війна завершиться у другій половині 2027 року чи пізніше.

Соціологи звертають увагу, що істотна частка – 26% респондентів – не змогла відповісти на запитання (що додає до того, що лише меншість мають очікування завершення війни найближчим часом).

Протягом 16-31 липня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки – половину респондентів було опитано методом телефонних інтерв’ю, половину – методом особистих інтерв’ю. За даними КМІС, загалом у межах дослідження було проведено 1808 інтерв’ю.

У січні, за даними іншого опитування КМІС, більшість українців (77%) поділяють погляд, що «Росія хоч і просувається, але повільно і з великими втратами, а Україна здатна продовжувати ефективний опір». Більш песимістичну оцінку, згідно з якою «Росія має значні просування і перемоги, а опір України безнадійний» – 12%.

На початку серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що українська влада буде «дуже старатися, щоб це сталося восени», маючи на увазі завершення бойових дій і досягнення мирної угоди з РФ.

Ця заява пролунала на тлі паузи у переговорах між Україною й Росією щодо можливих умов припинення війни. Попередні раунди, що відбулися на Близькому Сході й у Швейцарії за участю США, не принесли відчутних результатів. Була лише досягнута домовленість про обміни військовополоненими.

Від лютого ці переговори не ведуться.

ОВА: війська РФ вдарили КАБом по Запоріжжю, постраждали троє людей

Російські війська вдарили керованою авіабомбою по Запоріжжю, постраждали троє людей, повідомив голова ОВА Іван Федоров.

За його даними, внаслідок атаки пошкоджені житлові будинки, виникли займання транспортних засобів.

Місцева влада раніше повідомляла, що внаслідок нічної атаки РФ дронами пошкоджена територія гаражного кооперативу в одному з районів міста. Також вибуховою хвилею та уламками були пошкоджені два багатоквартирних будинки.

Росія, ймовірно, переносить удари з моря на сушу, щоб підірвати експорт зерна з України – ISW

Російські війська, ймовірно, переносять цілі своїх ударів з українського морського коридору на сухопутний, щоб спеціально перешкодити експорту українського зерна та загалом погіршити українську економіку. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики припускають, що сили РФ, ймовірно, націлилися на міст Маяки – це стратегічно важливий автомобільний міст через Дністер на міжнародній автотрасі М-15 (Одеса – Рені) – щоб перешкодити експорту українського зерна та інших товарів через альтернативний наземний коридор, яким Україна користується відколи російські удари паралізували український морський експорт.

У ISW зауважують, що з липня 2026 року російські війська посилили свої зусилля, спрямовані на підрив експортного потенціалу України.

За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 9 серпня сили РФ атакували Одещину ракетами і дронами. Після цієї атаки прикордонники заявили про обмеження руху на окремій ділянці траси Одеса–Рені – через це неможливий рух до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та від них у напрямку Одеси.

Міст через Дністер біля Маяків вже зазнав російської атаки у грудні минулого року.

Читайте також: Зеленський очікує від уряду чіткого переліку заходів для диверсифікації експортних маршрутів

У Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту України заявили, що у липні війська РФ здійснили 67 атак на об’єкти морських портів України. Також протягом попереднього місяця також зафіксували 35 російських атак на цивільні судна в портах та 22 атаки на судна в Українському морському коридорі.

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан 9 серпня заявив, що Туреччина запропонувала Росії та Україні мораторій на удари по торговельних суднах у Чорному морі. Фідан зазначив, що Росія та Україна отримали цю пропозицію, Анкара чекає на відповідь.

Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику та рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі та навколо неї.

Росія намагається створити «буферну зону» на Сумщині. Що там відбувається: репортаж

«Хай ідуть звідки прийшли, до себе в Росію, хай там роблять буферні зони й усе що хочуть! »

Влада Росії неодноразово заявляла, що хоче створити в Сумській області України так звану «буферну зону» – смугу завдовжки близько 20 км, де б не було ні українських військових, ні жителів. Бо нібито ЗСУ обстрілюють із Сумщини Курську та Брянську обалсті РФ, і також звідти на територію Росії можуть проникнути диверсійні групи.

Насправді ж «буферну зону» російська армія створює постійними ударами артилерії та КАБів по населених пунктах прикордонних районів Сумської області, убиваючи цивільних і примушуючи місцевих жителів покидати своє домівки і виїжджати. Деякі населені пункти через удари Росії вже стерті з лиця землі, як міста на Донбасі, або непридатні для проживання.

Україна вимогу Кремля про створення «буферної зони» відкидає, наголошуючи, що це по суті означає здачу відмову від своєї суверенної території. ЗСУ тримають оборону і намагаються захистити небо.

Що сьогодні відбувається у прикордонних районах Сумської області? Кореспондент телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) Андрій Кузаков побував на Смущині, поспілкувавсяі із місцевими жителями та українськими військовими.

«На нашому напрямку… Складна ситуація. Складна, так, – визнає український військовий із позивним «Ковбой», який служить під Сумами в 47-й бригаді ЗСУ. – Ворожі дрони стали часто літати. – Але, коли ми виставили свої пости ППО, стало набагато менше підбитих машин. Як виставили пости – ми зменшили ураження техніки й особовий склад теж зберігаємо набагато більше. За цей час, що працюємо на цьому напрямку, загиблих на наших постах, точках у нас не було».

Далі читайте

Війська РФ значно посилили свої атаки на Лиманському напрямку – Генштаб ЗСУ

На фронті минулої доби зафіксовано 254 бойові зіткнення, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, вчора противник завдав одного ракетного удару із застосуванням дев’яти ракет та 87 авіаційних ударів, під час яких скинув 278 керованих авіабомб. Крім того, російські загарбники застосували 10 295 дронів-камікадзе та здійснили 3 193 обстріли населених пунктів і позицій українських військ.

Найбільше російських атак протягом минулої доби зафіксували на Костянтинівському напрямку – 31. Тут загарбники вели штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Русин Яр та у бік Довгої Балки й Миколайпілля.

Війська РФ значно посилили свої атаки на Лиманському напрямку, де атакували 30 разів в бік Дробишового, Лиману, Діброви, Озерного та в районах Новоєгорівки, Новоселівки, Торського, Ямпіля. ПопереднНа Південно-Слобожанському напрямку сили РФ створили кілька «невеликих» зон контролю – Трегубовьої доби на цій ділянці фронту було 12 російських атак.

Також спостерігається збільшення активності військ РФ на Гуляйпільському напрямку – тут вони атакували 21 раз. Попередньої доби – 14 разів.

На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 26 атак, намагаючись просунутися у районах населених пунктів Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Молодецьке та в бік населених пунктів Кучерів Яр, Нове Шахове, Новогришине, Шевченко, Світле, Сергіївка, Муравка, Матяшеве, Новопавлівка.

Крим: вночі було чутно вибухи біля Севастополя, Сімферополя та Красноперекопська

В окупованих Росією Криму та Севастополі в ніч на 10 серпня було чутно численні вибухи, працювали російські сили ППО та мобільні вогневі групи, повідомляють джерела проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, місцеві телеграм-канали та підконтрольна Москві влада регіону.

За даними підписників телеграм-каналу «Крымский ветер», увечері 9 серпня в Балаклаві пролунали два потужні вибухи, після чого над висотами Кая-Баш, де розташовані позиції російської ППО, піднявся дим. Пізніше, за повідомленнями місцевих джерел, у Севастополі оголошувалась повітряна тривога, під час якої у Балаклавському районі біля села Штурмове «працювали мобільні вогневі групи», а після відбою тривоги стрілянину було чути в районі Балаклавської ТЕС.

Нічні атаки та робота ППО фіксувалися і в інших районах Кримського півострова. Проліт дронів був помічений біля Сімферополя. У Красноперекопську майже протягом години пролунало сім вибухів. За даними моніторингової групи каналу «Крымский ветер» та супутникової зйомки, численні займання виникли у Південній промзоні за залізничним вокзалом, де російські військові зберігають та ремонтують техніку.

ГУР: у Росії перевиконують плани з виробництва ракет, навряд вона робитиме паузу в ударах по Україні

Сили РФ перевиконують плани з виробництва ракет, не варто очікувати на паузу в ракетних обстрілах з боку Росії, заявив в інтерв’ю «РБК-Україна» заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький.

«Вони зможуть зменшити кількість ракет, яка летить по одній цілі, але паузу вони навряд чи будуть робити. Адже зараз у них у пріоритеті ураження одних цілей, а потім вони будуть переключатись на інші. Проте все буде передусім залежати від обсягів їхнього виробництва – чи зможуть вони підтримувати нинішні темпи», – розповів він.

Скібіцький повідомив, що загалом за основними типами ракетного озброєння у Росії зараз виконання плану на місяць на рівні 110-120%. Згідно з даними ГУР МО України, план з виробництва Х-101 у липні був виконаний на 140%, «Калібрів» – на 111%, крилатої ракети Х-35 – 200%.

Також, за даними представника ГУР, станом на 5 серпня у Росії є запас близько 130 балістичних ракет 9М723 для «Іскандер-М», при цьому плановий місячний показник виробництва – 60 одиниць, проте у липні замість 60 вони виготовили 65.

За словами Скібіцького, найбільш критичні елементи, наприклад, системи навігації Росія отримує від американських компаній, щось йде з Китаю, Японії, Тайваню, Південної Кореї, Європи. Він звертає увагу, що не всі ці компоненти військового чи навіть подвійного призначення – на сьогодні Росія використовує для озброєння багато елементів виключно цивільного призначення.

Показники застосування ракетного озброєння з боку сил РФ, за даними воєнної розвідки, почали зростати ще з квітня – у квітні була 61 балістична ракета, у травні – 107, червні – 134. Cкібіцький нагадав, що раніше сили РФ здійснювали атаки з інтервалом раз на десять дні, потім – раз на тиждень, зараз – ще частіше – усе залежить від кількості виробленого озброєння.

За даними ООН, за перші шість місяців 2026 року в Україні через російські атаки загинули 1 396 цивільних людей, а 7 978 – зазнали поранення, що на 37 відсотків більше, ніж за той самий період 2025 року, і на 114 відсотків більше, ніж за позаминулий рік.

Удар РФ по Сумах: кількість постраждалих зросла до 14 людей

У Сумах до 14 людей зросла кількість постраждалих через нічну російську атаку керованими авіабомбами, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.

За його словами, серед постраждалих є 14-річна дитина, у якої гостра реакція на стрес.

«На щастя, важких поранених немає. У більшості – легкі травми або гостра реакція на стрес», – написав він у телеграмі.

За даними місцевої влади, вночі сили РФ атакували Суми керованими авіабомбами. Було відомо про п’ятьох постраждалих.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

«Ракета цілей не досягла»: у ЗСУ заявили про знешкодження 95 БпЛА та «Бандеролей» під час атаки РФ

У ніч на 10 серпня (з 18:00 09 серпня) російські війська атакували Україну керованою авіаційною ракетою Х-59/69 та трьома баражуючими боєприпасами «Бандероль» із повітряного простору над акваторією Чорного моря, а також 126 ударними БпЛА різних типів. Про це повідомляє у телеграмі пресслужба Повітряних сил ЗСУ.

За попередніми даними, станом на 09:00 протиповітряна оборона знешкодила 92 російські БпЛА типу Shahed, Гербера та дрони інших типів, а також три баражуючі боєприпаси «Бандероль» на півночі, півдні та сході країни.

Українські військові зафіксували влучання 31 ударного БпЛА на 22 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 2 локаціях. За даними ЗСУ, внаслідок активної протидії російська ракета цілей не досягла, інформація щодо місця падіння уточнюється.

У РФ заявили про атаку дронів на Москву, Ростовську область і Татарстан

У Росії у кількох регіонах заявили про нічну атаку дронів, зокрема в Москві та Ростовській області та Татарстані.

Мер Москви Сергій Собянін заявив про знищення нібито 18 БПЛА, які летіли на столицю РФ.

Губернатор Ростовської області Росії Юрій Слюсар повідомив, що вночі нібито було знищено понад сім десятків БПЛА: у Каменську-Шахтинському та семи районах області. Про пошкодження чи постраждалих він не повідомляє.

У Татарстані, як повідомляє Exilenova+, атаки зазнав нафтопереробний завод в Нижньокамську.

Радіо Свобода Weekly: Сенатор США пояснив, чому війна РФ проти України – це «протистояння добра і зла»

Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.

Cенат США схвалив законопроєкт про санкції проти Росії переважною більшістю голосів

Сенат США 7 серпня переважною більшістю голосів схвалив законопроєкт Ліндсі Грема про санкції проти Росії й Ірану, спрямований на посилення економічного тиску на ці країни.

Рішення ухвалили 86 голосами «за», «проти» були 11 сенаторів. Тепер законодавство переходить до Палати представників США. «Цей закон б’є Путіна по найболючішому», – сказала Дарлін Грем, сестра Ліндсі Грема, на трибуні Сенату під час голосування.

Законопроєкт передбачає первинні й вторинні санкції проти Росії й тих, хто допомагає Москві фінансувати війну проти України. Під обмеження можуть потрапити російські чиновники, великі бізнесмени і члени їхніх сімей, банки й інші фінансові організації, а також судна російського «тіньового флоту». Більше про це тут

«Протистояння добра і зла»

Напередодні сенатор-республіканець Джон Кертіс в інтерв'ю для Радіо Свобода заявив: «Від самого початку я вважав, що в цій війні не можна дозволити Росії перемогти. На щастя, вона не перемагає. Але ми хочемо чітко наголосити: ми підтримуємо свободу. Ми підтримуємо Україну і не можемо миритися з тим, що диктатор вторгається до дружньої країни».

Він представив Росію, Іран і Китай як частини ширшого виклику з боку урядів, які протистоять демократичному порядку.

«Той, хто вважає, що це не протистояння добра і зла, помиляється, – сказав Кертіс. – Ми знаємо, на якому боці перебуває Іран. Ми знаємо, на якому боці перебувають диктатори. Ми знаємо, де демократія і де свобода. Лінії цього протистояння цілком зрозумілі».

«Не варто вдавати, що в цю війну втручається лише Іран, а Китай нібито не втручається. Це дуже чітка можливість побачити, хто є нашими друзями, а хто ними не є», – додав він. Читайте за лінком

далі огляд читайте ТУТ

ОВА: на Полтавщині через атаки РФ пошкоджені АЗС, підприємство та приватний будинок

На Полтавщині внаслідок атаки російських дронів пошкоджені АЗС, підприємство та приватний будинок, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

«Російські війська ввечері атакували кілька об’єктів у Полтавському районі, зафіксовано влучання безпілотників по автозаправних станціях, промисловому підприємству та приватному домоволодінню», – написав він у телеграмі.

За його словами, пожежі, які виникли унаслідок атак, вже загасили.

У Перу офіційно повідомили про загибель 11 своїх громадян у війні РФ проти України

Міністерство закордонних справ Перу офіційно повідомило, що 459 перуанців були завербовані до російської армії, при цьому 11 осіб загинули, 114 зникли безвісти та трьох взяла в полон українська армія. Про це йдеться у повідомленні відомства за 9 серпня.

МЗС Перу заявляє про успішну евакуацію 31 перуанця – 28 повернулися до Перу, а троє залишаються в Європі за власним бажанням.

У цьому контексті перуанські дипломати застерігають від фальшивих пропозицій роботи, оскільки є ризик стати жертвами торгівлі людьми. Відповідно до Конституції, служба в армії будь-якої іноземної держави вимагає попереднього дозволу уряду Перу.

Генштаб ЗСУ: за добу війни Росія втратила близько 1470 військових

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 459 210 своїх військових, зокрема 1470 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 10 серпня навів Генштаб ЗСУ.

Командування також оприлюднило свої дані щодо втрат Росії у військовій техніці:

• танків – 12 255 (+2)
• бойових броньованих машин – 25 116 (+13)
• артилерійських систем – 47 669 (+48)
• РСЗВ – 2 019 (+6)
• засобів ППО – 1 558 (+2)
• літаків – 439
• гелікоптерів – 354
• наземних робототехнічних комплексів – 2 181 (+10)
• БпЛА оперативно-тактичного рівня – 452 994 (+1746)
• крилатих ракет – 5 007
• кораблів / катерів – 35
• підводних човнів – 2
• автомобільної техніки та автоцистерн – 132 236 (+461)
• спеціальної техніки – 4 511 (+6)

Війська РФ знову вночі атакували Суми КАБами, постраждали п’ятеро людей – ОВА

Російські війська вночі знову атакували Суми керованими авіабомбами, постраждали щонайменше п’ятеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.

За його словами, зафіксовані п’ять ударів по цивільній інфраструктурі – влучання були на трьох локаціях у двох районах міста.

Григоров додав, що є пошкодження у житловому секторі, масштаби наслідків уточнюються.

Начальник міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко уточнив, що влучання було у Зарічному та Ковпаківському районах Сум – пошкоджені приватні будинки, багатоквартирні будинки, обʼєкти інфраструктури.

Минулого тижня сили РФ щонайменше тричі вночі атакували Суми керованими авіабомбами.

«Виживає 1 із 15»: як українські дрони зупиняють наступ армії РФ

Темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Зараз російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими. На це звертає увагу Російська редакція Радіо Свобода.

Консервативні оцінки українського проєкту DeepState, який відстежує лінію фронту, кажуть, що темп, у якому Росія окупує територію України, сильно впав. У 2025 році на піку вона захоплювала, згідно з даними DeepStat, 450–550 квадратних кілометрів на місяць, але з грудня 2025-го по липень 2026 року швидкість поступово знижувалася – від 445 квадратних кілометрів у грудні до 160 у квітні і 27 у липні .

Для порівняння – аналогічний російський проєкт «Сливочный каприз», який, навпаки, «віддає» російській армії будь-які ділянки фронту, де були помічені російські військовослужбовці, хоча в реальності ця територія може не перебувати під їхнім контролем. За оцінками «Капризу», темпи просування російських військ знизилися з 550–600 кв. км на місяць минулого року до 112 у червні цього року.

Наприкінці минулого року під контролем України залишалося приблизно п’ять тисяч квадратних кілометрів у північній частині Донбасу, включаючи низку «фортець» – міст, розміром більших за Покровськ: Костянтинівку, Краматорськ і Слов’янськ. Навіть за оцінками «Сливочного капризу», можливе захоплення такої території з такими темпами тривало б півтора року.

Втрати

Незважаючи на дуже повільне просування, масштаби російських втрат, за оцінками українських військових, не знизилися і залишаються приблизно на рівні другої половини 2025 року.

У 2026 році офіційні оцінки російських втрат публікує не тільки український Генштаб, а й Міністерство оборони України. За даними українського командування, за п'ять місяців, з лютого по червень 2026 року, Росія втратила майже 164 тисячі осіб, або в середньому 32,8 тисячі щомісяця. За даними українського Міноборони, за цей же період Росія верифіковано втратила убитими і пораненими 157 тисяч осіб або 31,5 тисячі осіб у середньому за місяць за цей період.

Далі читайте тут

Папа Римський закликав припинити війну Росії проти України

Папа Римський Лев XIV 9 серпня виступив із закликом до припинення війни, яку Росія вже п’ятий рік веде проти України.

Як повідомляє агенція Reuters, папа заявив, що «невинних людей вбивають та ранять в Україні та РФ».

«Трагічні інциденти множаться, що призводить до постійного зростання кількості жертв серед цивільного населення, зокрема, дітей», – сказав понтифік вірянам, які зібралися на недільну молитву.

Папа Лев також закликав «дотримуватися міжнародного гуманітарного права та припинити напади на цивільні цілі з обох сторін».