Повітряні сили: Росія запустила дві ракети й 267 безпілотників протягом ночі
Російські війська протягом ночі на 29 серпня атакували Україну протикорабельною ракетою «Онікс», балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 267 ударними безпілотниками, повідомляє командування Повітряних сил вранці в суботу.
За даними військових, ракети запускали з окупованого Криму.
Безпілотники «Шахед» та інших типів, в тому числі S8000 «Бандероль» та імітатори летіли з напрямків Курська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донецька та Гвардійського.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 233 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера та дрони інших типів на півночі, півдні, сході та центрі країни», – йдеться в повідомленні.
Військові зафіксували влучання засобів повітряного нападу на 15 локаціях, а також падіння уламків у чотирьох місцях. Також частина боєприпасів не досягла своїх цілей, «інформація щодо них уточнюється».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: російські війська 41 раз атакували на Покровському напрямку
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 242 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 29 серпня.
Сили оборони відбивали російські штурми на Північно-Слобожанському й Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському та Краматорському напрямках.
Російські війська 11 разів намагалися вклинитися в оборону на Лиманському напрямку.
На Костянтинівському напрямку командування зафіксувало 24 атаки – російські загарбники вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Іллінівки та Новоселівки.
«Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 41 атаку. Ворог виявляв активність у районах Котлиного, Сергіївки та Молодецького, а також здійснював штурми у напрямках Торецького, Софіївки, Вільного, Добропілля, Новогришиного, Удачного, Муравки, Біляківки та Новопавлівки», – йдеться в зведенні.
П’ять російських атак мали місце на Олександрівському напрямку, 15 – на Гуляйпільському. Там війська РФ намагалися просунутися в районі Гіркого, а також у напрямках Різдвянки, Долинки, Копанів та Єгорівки.
ЗСУ також зупинили чотири спроби російської армії просунутися на Оріхівському напрямку.
На Придніпровському напрямку, за даними Генштабу, російська армія не проводила штурмових дій протягом доби.
26 серпня президент України Володимир Зеленський повідомив про поїздку разом із головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим на фронт – на Олександрівський напрямок. Він також анонсував, що позиції на Донеччині посилять двома оновленими угрупуваннями під командуванням командира 1 корпусу Національної гвардії України «Азов» Дениса Прокопенка та командира 3-го армійського корпусу Андрія Білецького.
Атака Росії на Одещину: одна людина загинула, знищені вантажівки з зерном
Російські війська атакували південь Одеської області, повідомили голова області та ДСНС вранці 29 серпня.
«Одна людина загинула, ще троє постраждали – росіяни знову масовано атакували південь Одещини. Внаслідок атаки вогнем повністю знищено 5 вантажних автомобілів із зерном, ще 3 вантажівки пошкоджено», – заявив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Він додав, що рятувальники ліквідували пожежі, які виникли внаслідок удару.
ДСНС уточнює, що, окрім вантажних автівок із продуктами харчування, також загорілася суха трава поруч.
Влада Києва та області повідомила про постраждалих через російські атаки
Місцева влада увечері 28 серпня повідомила про наслідки атак російських безпілотників у Києві та Київській області.
«У Святошинському районі, попередньо, один постраждалий. Бригада медиків виїхала на місце», – заявив міський голова столиці Віталій Кличко.
Очільник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко також повідомив про зростання кількості постраждалих:
«На жаль, у Бориспільському районі поранено ще одну людину. Чоловік отримав осколкове поранення та був доставлений до місцевої лікарні. Медики надають йому необхідну допомогу».
Він додав, що російська атака на Київщину триває – під ударом склади, приватні будинки та інші цивільні об’єкти.
Голова Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький згодом заявив, що в Київській області перекрили рух усього транспорту з 15-го по 32 кілометр на трасі М-06 Київ-Чоп в обох напрямках.
Ткаченко уточнив, що внаслідок російської атаки в Бучанському районі горять складські приміщення, пожежа супроводжується вибухами.
«На місці працюють екстрені служби. Рятувальники ліквідовують наслідки атаки та роблять усе можливе, щоб локалізувати пожежу», – додав він.
Вранці 28 серпня очільник Київщини повідомив, що армія Росії другу добу поспіль завдає ударів по області. Там, зокрема, постраждали 14 складських приміщень, було відмо про одного загиблого й двох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Влада Ростовської області Росії оголосила надзвичайну ситуацію через зупинку портів
У Ростовській області РФ із 18:00 28 серпня за місцевим часом запровадили режим надзвичайної ситуації – про це повідомляє російська служба Радіо Свобода із посиланням на губернатора області Юрія Слюсаря.
За його словами, цей крок спричинило перевантаження регіону сільськогосподарською продукцією, яку не входить вивезти морем через атаки українських дронів на вантажні кораблі.
У розпорядженні Слюсаря йдеться, що надзвичайна ситуація склалася через зупинку роботи портів та порушення в Азово-Чорноморському басейні вантажного судноплавства. З 10 липня вивезення сільгосппродукції з області зупинилося.
«Скупчення у товаровиробників значних обсягів сільськогосподарської продукції може спричинити порушення умов життєдіяльності людей, значні матеріальні втрати», – заявив губернатор.
17 серпня про проблеми з продажем зерна говорив голова комітету з агропромислового комплексу ростівського відділення партії «Опора Росії» Михайло Маришев. За його словами, експорт зерна зараз повністю зупинено, і місцеві аграрії не можуть не лише реалізувати зерно, а й навіть зберігати його.
«Вони не можуть навіть закласти зерно в елеватори в очікуванні більш сприятливих умов. Одні складські потужності з об’єктивних причин не працюють, інші забиті під зав’язку, оскільки зерно не продається – експорту зараз немає», – сказав Маришев.
Він додав, що на тлі цьогорічного рекордного врожаю і зростання собівартості зерна до 14-17 рублів за кілограм аграрії не зможуть продати його з прибутком: «буде успіхом, якщо вони вийдуть у нуль, продадуть за собівартістю».
Займатися ліквідацією надзвичайної ситуації доручено Міністерству сільського господарства та продовольства Ростовської області. Однак у тому ж розпорядженні йдеться, що наразі основні заходи полягатимуть у «безперервному моніторингу та прогнозуванні ситуації, збиранні та аналізі інформації».
Українські дрони майже щодня атакують південь Росії. Їхніми цілями стають порти, військові судна, зернові та нафтові термінали, нафтопереробні заводи. Російська влада повідомляла про випадки влучання в житлові будинки, загиблих і поранених серед цивільних.
Водночас Росія останніми тижнями понад 70 разів атакувала портову інфраструктуру Одеси і понад 60 разів била по суднах України в морі. Через це, за даними українських чиновників, які наводить Reuters, за перші два тижні серпня український експорт зерна впав приблизно на 75% порівняно з минулим роком.
Бережна: від початку повномасштабної війни Росія 21 раз атакувала об’єкти книжкової галузі
Міністерка культури Тетяна Бережна 28 серпня відвідала місце російського удару по видавництву «Ранок» у Харкові – за її даними, на цьому об’єкті згоріли 8 мільйонів книжок, серед яких понад 620 тисяч підручників.
«Росія системно атакує культуру та знищує українську книжкову інфраструктуру. Лише за літо 2026 року знищено понад 10 мільйонів книжок, а прямі втрати перевищують 1,2 млрд грн. Від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано щонайменше 21 атака на об’єкти книжкової сфери», – заявила міністерка на своїй фейсбук-сторінці.
Бережна вказала на те, що вночі на 28 серпня Росія знову атакувала об’єкти інфраструктури на Київщині. Зокрема, за її даними, на уражених складах зберігалися наклади книгарень і низки видавництв, серед них «Віват», «Основи», А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, «Уроборос» і «Чорні вівці».
Бережна зазначила, що повний масштаб збитків ще встановлюються. Водночас після двох великих атак протягом літа понад 30 видавництв втратили готові наклади, сировину чи книжкові напівфабрикати.
«Це системна атака на всю інфраструктуру українського книговидання», – додала міністерка.
Вона повідомила, що уряд працює над формуванням комплексу рішень для підтримки книжкової сфери. Зокрема, йдеться про відновлення вперше з 2022 року державної програми поповнення бібліотечних фондів українськими книжками.
«Разом із Київською школою економіки, Книжковим Арсеналом та Українським інститутом книги готуємо програму швидких грантів для малих видавництв, зокрема на друк книжок. Найближчим часом оголосимо умови та почнемо фандрейзингову кампанію з партнерами», – зазначила вона.
Також, за словами Бережної, Мінкульт фіналізує рішення для компенсації оренди книгарням – проєкт відповідного акту передали на розгляд уряду. Крім того, вона вказала на доступні для постраждалого бізнесу гранти на суму до 2,5 мільйона гривень. Для переробних підприємств, до яких міністерка віднесла друкарні, існують гранти до 16 мільйонів гривень на відновлення виробництва.
«Росія століттями забороняла українське слово циркулярами й указами, тепер вони б’ють ракетами і спалюють книжки. Ми підтримуватимемо книжкову галузь і відновлюватимемо її», – додала вона.
Заступниця міністерки культури Богдана Лаюк анонсувала кроки підтримки книжкового бізнесу 18 серпня.
Український інститут книги 20 липня повідомляв про кілька видавництв, які постраждали внаслідок балістичної атаки Росії вночі проти 19 липня. Удар пошкодив друкарню групи «Конві», знищив склад, на якому зберігалися книги видавництва «Книголав», офіс нещодавно створеного видавництва MISON, а також пошкодив офіс видавництва «АРК.ЮЕЙ». За оцінкою УІК, протягом липня атаки Росії знищили понад 1,5 мільйона книг.
Згодом, 16 серпня, книжковий ринок «Почайна» у Києві потрапив під російський обстріл. Виникла масштабна пожежа, в якій згоріли тисячі книг.
Командування: Росія атакувала Україну 7 «Бандеролями» та майже сотнею дронів протягом дня
Протягом дня 28 серпня російські війська атакували Україну із застосуванням семи баражуючих боєприпасів S8000 «Бандероль» та 96 ударних дронів, повідомляє командування Повітряних сил 28 серпня.
Понад 70 із дронів, уточнюють військові, були реактивними, більшість із них була спрямована в бік столиці України.
Станом на 19 годину в повітряному просторі України фіксують близько 10 реактивних ударних безпілотників.
«За попередніми даними, протиповітряною обороною протягом дня збито/подавлено шість S8000 «Бандероль» та 73 ударних БпЛА», – додає командування.
У Києві неодноразово оголошували повітряну тривогу вдень 27 і 28 серпня через загрозу безпілотників. Зокрема, міський голова Віталій Кличко увечері п’ятниці повідомляв про роботу протиповітряної оборони в центрі Києва.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Федоров заявив, що стане радником міністра оборони Італії, але залишиться в Україні
Колишній міністр оборони Михайло Федоров перебуває за кордоном, де мав зустріч із міністром оборони Італії Гвідо Крозетто – про це він заявив 28 серпня.
За словами ексурядовця, на зустрічі з Крозетто обговорювали дрони, автономні системи, протиповітряну оборону та розвиток екосистеми оборонних технологій.
«Подякував Гвідо за особисту підтримку та пропозицію стати його радником щодо оборонних інновацій. Вдячний за довіру та стратегічне партнерство. У цій ролі допомагатиму Італії розвивати технології сучасної війни, покращувати сферу оборони та адаптуватися до нових безпекових викликів світу», – повідомив Федоров.
Водночас у пресслужбі Федорова в коментарі Радіо Свобода наголосили, що він зі своєю командою лишається в Україні, не переїжджає до Риму, і «основний фокус для нього – власні проєкти в Україні».
Ексголова Міноборони вказав на те, що Україна та його команда мають «унікальний досвід» технологічної війни. Водночас він зазначив, що продовжить працювати в Україні над проєктами, які «посилюють нашу оборону та допомагають залучати міжнародні ресурси».
«Майбутнє оборони – за країнами, які здатні швидко тестувати й масштабувати нові рішення, поєднуючи технології із сильним виробництвом. Досвід України може стати основою нової моделі оборони для Європи», – заявив ексміністр.
Він додав, що його міжнародна поїздка триває й передбачає зустрічі з партнерами щодо «цифровізації, оборонних технологій та розвитку нових проєктів». Федоров не уточнив, які ще країни планує відвідати.
Михайло Федоров очолював Міністерство оборони до липня 2026 року, коли в ході перезавантаження уряду президент України Володимир Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра оборони. Згодом Верховна Рада призначила Хмару на цю посаду.
Відставка Федорова викликала масштабні протести в Києві та інших містах України.
Зеленський повідомив, що отримав інформацію від США про «зустрічі в Москві»
Київ отримав дані від Сполучених Штатів щодо зустрічей, які представники Вашингтона провели в Росії, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 28 серпня.
«Ми сьогодні отримали інформацію від американської сторони по зустрічах у Москві, які відбулися цими днями. Там був ряд зустрічей. І ми говорили напередодні, ми говорили й зараз з американською стороною. Я дякую за інформацію і за необхідну тональність розмови з Росією», – сказав він.
Президент привітав «узгодженість кроків» та реалістичне, за його оцінкою, бачення Штатів щодо необхідних подальших дій.
«Росія має закінчити свою війну, треба створити всі умови, щоб це було», – додав Зеленський.
Голова держави також розповів, що провів сьогодні засідання Ставки верховного головнокомандувача. Воно стосувалося, зокрема, далекобійних ударів по Росії. Зеленський визначив за завдання запуск тисячі дронів по Росії на добу:
«Зараз у середньому 300+ наших далекобійних санкцій, має бути більше. Цілком конкретна мета є, і виконаємо це завдання».
Зеленський не уточнив, про які саме зустрічі в Росії йдеться. Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф був із візитом у Москві 25 серпня. Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав метою поїздки «контакти між спецслужбами». Низка західних ЗМІ з посиланням на джерела писали, що Реткліфф приїжджав з метою застерегти Росію від ескалації конфлікту із союзниками США по НАТО.
Президент США Дональд Трамп назвав поїздку голови ЦРУ «звичайною справою». На запитання щодо можливої провокації Росії проти держав-членів НАТО президент США відповів, що «зовсім не стривожений» із цього приводу: «Немає жодної проблеми».
Міністр аграрної політики розповів, як удари Росії впливають на продовольчу логістику
Росія завдає цілеспрямованих ударів по українських складах і продовольчій логістиці, заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький у спілкуванні з журналістами 28 серпня. Його слова передає пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
За оцінкою відомства, атаки знищили значну частину сучасних потужностей для зберігання продуктів, «подекуди до 90%».
Водночас Висоцький наголошує, що браку харчів не прогнозується:
«Ритейл і постачальники перебудовують логістику, переміщують запаси, змінюють маршрути та формати зберігання. Це складніше, довше і дорожче, але система адаптується. Загрози системного фізичного дефіциту базових продуктів сьогодні немає. Можуть бути зміни в асортименті або доступності окремих товарів у конкретних магазинах, але продовольче забезпечення країни зберігається».
Водночас, за словами міністра, залишається відкритим питання щодо покриття втрат за продукти, знищені російськими атаками. Він вказав на те, що постачання й продаж – це господарські та договірні відносини між виробниками, дистриб’юторами і торговельними мережами, відтак було б справедливо, якби сторони розподілили між собою ризики.
«Це не обов’язково 50 на 50. Для різних товарів різна маржинальність, різні умови співпраці та різний економічний результат. Тому механізм має визначатися окремо для кожної товарної категорії та враховувати, як між сторонами розподіляється прибуток», – зазначив він.
Також, вважає міністр, варто розподіляти й додаткові витрати на нову логістику, яка зараз перебудовується в режимі реального часу.
Висоцький додав, що держава одночасно працює над системними механізмами страхування воєнних ризиків. Але, поки така система не зможе повноцінно працювати, бізнесу важливо знайти «справедливу модель розподілу втрат і додаткових витрат між усіма учасниками ланцюга».
Вранці 28 серпня очільник обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що армія Росії другу добу поспіль завдає ударів по Київщині. В області, зокрема, постраждали 14 складських приміщень, одна людина загинула, ще двоє поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ОВА: одна людина загинула, 5 постраждали через російський удар по Харкову
Російські війська вдарили по Слобідському району Харкова, повідомив голова області Олег Синєгубов 28 серпня.
«На місці влучання – пожежа. Усуваємо наслідки атаки», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Згодом очільник Харківщини уточнив, що внаслідок атаки загинула одна людина, також з’явилися дані про постраждалих. На місці працюють екстрені служби.
«Попередньо, до 5 людей зросла кількість постраждалих через ворожу атаку по Слобідському району. Медики надають усю необхідну допомогу», – додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Кабмін підтримав збільшення терміну законного перебування в Україні для іноземних добровольців
Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, спрямований на посилення правового захисту іноземців та людей без громадянства, які воюють на боці України – про це прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив 28 серпня.
«Після завершення військового контракту вони матимуть більше часу, щоб врегулювати свій правовий статус: проєкт передбачає збільшення строку законного тимчасового проживання в Україні з трьох до шести місяців», – повідомив він.
За словами Корецького, період військової служби таких добровольців буде зараховуватися до п’ятирічного строку проживання, необхідного для отримання дозволу на імміграцію.
Крім того, законопроєкт передбачає запровадження посвідчення іноземця для виїзду за кордон для людей, які через загрозу чи політичні обставини не можуть отримати або обміняти паспорт у своїй країні походження.
«Очікуємо на розгляд і схвалення законопроєкту Верховною Радою», – додав він.
За даними Центру рекрутингу іноземців на травень 2026 року, лише в Сухопутних військах Збройних сил України воюють понад 10 тисяч іноземців із 75 країн світу.
10 травня 2026 року набув чинності Закон №4730-IX, що остаточно впорядковує правове поле для іноземців, які захищають суверенітет України. Разом із Законом набуває чинності і урядова постанова №573, що створює «зелений коридор» для легалізації добровольців, спрощуючи процедури від отримання посвідок до дозволів на імміграцію.
Ганжа: армія РФ вдарила по Павлограду, четверо людей постраждали
Російські війська атакували місто Павлоград на Дніпропетровщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 28 серпня.
Спершу він повідомив, що сталося займання, було відомо про двох постраждалих. Згодом їхня кількість зросла:
«До чотирьох зросла кількість постраждалих внаслідок ворожої атаки на Павлоград. Троє з них — у важкому стані».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЮНІСЕФ повідомила про знищення свого складу з допомогою через атаку на Київщину
Удар по Київщині напередодні зруйнував склад, орендований Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) – про це гуманітарна організація повідомила 28 серпня.
«Учора життєво необхідні товари для дітей і родин були знищені в ході атаки, що уразила законтрактований ЮНІСЕФ склад у Чубинському Київської області», – йдеться в заяві.
Фонд додає, що цей удар перешкоджає наданню життєво важливої підтримки найбільш вразливим верствам населення, особливо напередодні «чергової суворої зими».
ЮНІСЕФ не уточнює, про яку атаку йдеться. Вранці 28 серпня очільник обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що армія Росії другу добу поспіль завдає ударів по Київщині. В області, зокрема, постраждали 14 складських приміщень, одна людина загинула, ще двоє поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Шмигаль повідомив, що Україна накопичила достатньо газу для базового «зимового» сценарію
Україна накопичила достатню кількість газу, необхідну для «базового сценарію проходження зими», повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль 28 серпня.
«В українських підземних сховищах наразі 14,6 млрд куб. м газу. Ми досягли цільового показника наповненості ПСГ на місяць раніше від плану», – заявив він.
Шмигаль подякував працівникам енергетичної галузі і підсумував, що в частині запасів газу Україна готова до осінньо-зимового періоду 2026-2027.
«Продовжуємо роботу за іншими напрямами», – додав він.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Зеленський: розвідка має дані про плани Росії масштабувати виробництво балістики
Президент Володимир Зеленський повідомив 28 серпня, що заслухав доповідь керівника Головного управління розвідки Олега Іващенка.
Зокрема, за його даними, воєнна розвідка зафіксувала – за внутрішніми російськими документами окремі складові експорту з РФ у серпні «вже скоротились на 80%».
«Це відчутні втрати російського федерального бюджету, а також регіональних бюджетів, які і так перебували на межі банкрутства. Російська сторона визнає, що й кораблі її Чорноморського флоту фактично заблоковані у Новоросійську завдяки нашим ударам дронами та не здатні оперувати в морі. Виходу з такої ситуації російське керівництво не знаходить», – заявив голова держави.
Він зазначив, що російське командування розглядає оснащення цивільних суден торговельного і «тіньового» флоту стрілецькою зброєю, засобами РЕБ та військовими, тому що російський флот не може забезпечити м конвої. Зеленський назвав це мілітаризацією судноплавства й заявив, що Україна готує засоби реагування.
Президент також згадав про результати далекобійних ударів по Росії. Зокрема, дані розвідки на основі інформації самої російської сторони, вказують на результати ударів по підприємству «Комбінат «Каменський» в Ростовському регіоні: «росіяни втратили значну частину своїх спроможностей у виробництві твердопаливних двигунів для ракет».
«Маємо зараз й оновлені дані щодо виробництва Росією балістичних ракет та планів масштабувати це виробництво. Будемо протидіяти, і важливо, щоб була відповідна санкційна підтримка в основних світових юрисдикціях», – заявив він.
Зеленський закликав повністю заблокувати все постачання компонентів, обладнання та верстатів, які Росія використовує для виробництва ракет. Зокрема, за його словами, відповідальність за це лежить на партнерах, адже без іноземних компонентів РФ не може реалізувати жоден із пунктів своєї ракетної програми.
Президент також назвав дані ГУР про зупинку роботи одного з найбільших російських нафтопереробних заводів, розташованого в Кстові Нижньогородського регіону. Підприємство щорічно переробляє 17 мільйонів тонн нафти.
Генеральний штаб ЗСУ днями підтвердив ураження нафтопереробного заводу «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у Кстово Нижньогородської області РФ. Про нього також раніше повідомляли моніторингові канали. Російська влада офіційно не підтверджувала влучання.
Представник ГУР 17 серпня повідомив, що Росія продовжує масово використовувати іноземні компоненти для виробництва дронів, зокрема і нового реактивного ударного БПЛА «Герань-4».
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.
Путін бачить ставки максимально високо, але буде слухати американців – Клімкін
Директор ЦРУ Джон Реткліфф таємно відвідав Москву – про його візит стало відомо, вже коли транспортний літак США приземлився в московському аеропорту. Журналісти та експерти одразу провели аналогію з візитом попереднього голови ЦРУ до Росії – у листопаді 2021 року, перед повномасштабним вторгненням Росії до України. Видання The Wall Street Journal з посиланням на американську розвідку написало, що Росія може випробувати рішучість НАТО обмеженим вторгненням уже цієї осені. А Радіо Свобода ознайомилося із дипломатичним листом, який свідчить про зростання занепокоєння через російську агресію в країнах Балтії.
Тим часом президент США Дональд Трамп заявив в коментарі виданню Axios, що не побоюється, що Росія може напасти на країни НАТО.
Дипломат Павло Клімкін в інтерв’ю Радіо Свобода говорить про ймовірність нового попередження керівнику Росії Володимиру Путіну й аналізує, наскільки той готовий дослухатися до американських спецслужб.
Речник МЗС відреагував на заклики віцеспікера Держдуми РФ «деморалізувати» населення України
Заяви віцеспікера Державної думи Росії Петра Толстого про удари по українських містах є закликами до воєнних злочинів – про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий 28 серпня.
За його словами, подібні висловлювання російських посадовців вимагають створити нестерпні умови життя для цивільних і мали б призвести до ордеру на арешт від Міжнародного кримінального суду.
«А що стосується «піднятих рук» – єдиною причиною їх піднімати було б показати Толстому і його товаришам-воєнним злочинцям середній палець», – додав Тихий.
Раніше в ефірі російського телебачення Толстой закликав завдавати ударів по українських містах із попередженням за добу, щоб «деморалізувати публіку настільки, щоб із піднятими лапками вийшли назустріч нашим військам».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Щонайменше 52 росіянки загинули у війні проти України. Хто вони
У березні 2023 року колишній міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив, що у війні в Україні беруть участь 1100 жінок-військовослужбовиць. Відтоді офіційні дані не актуалізували.
«Їх вербують ті самі рекрутери, які вербують чоловіків, і на них заробляють – отримують відсоток від одноразової виплати. Їм абсолютно байдуже, на кому заробляти і з кого вони отримають свої сто тисяч рублів гонорару», – зазначає журналістка російського видання «Вот так».
Що відомо про росіянок, які загинули в Україні? Про це тут
Дві людини постраждали на Полтавщині через російську атаку – ОВА
Дві людини постраждали на Полтавщині внаслідок російської атаки 28 серпня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
«Зафіксовано падіння уламків ворожої цілі у Полтавській громаді. Пошкоджено цивільну споруду, шість автомобілів, покрівлю і скління вікон прилеглих будинків. Попередньо, постраждали двоє людей. Їм надається необхідна допомога», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.