«Коли до тебе приходять додому». Як Росія забезпечує явку на незаконних виборах в окупації
18-20 вересня Кремль проводить вибори депутатів російської Державної Думи. Голосування організовують не лише на території самої Росії, а й на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. І, авжеж, в окупованому та анексованому РФ Криму. Російська Центральна виборча комісія визначила ці території як такі, де проводитимуть вибори до Державної Думи дев’ятого скликання.
Про це – в матеріалі, підготовленому журналістами видання QIRIM.Media спеціально для Крим.Реалії.
У Криму Росія проводить вибори вже не вперше. Після окупації Кримського півострова у 2014 році держава-агресорка поступово поширювала на нього власні політичні та правові процедури, зокрема виборчі.
У 2023 році Росія організувала незаконні регіональні та місцеві вибори на окупованих територіях України, зокрема в Криму.
Тоді Європейський Союз заявив, що не визнає ані проведення цих голосувань, ані їхніх результатів, назвавши їх черговою спробою Росії легітимізувати та нормалізувати контроль над українськими територіями.
Далі читайте ТУТ
«Це не зрубати дерево». Постпред США при НАТО про ракети Patriot для України і «агресивнішу Росію»
Дефіцит ракет для Patriot, перспективи їхнього виробництва в Україні, російські гібридні атаки на країни НАТО та можлива американська військова база в Польщі – про це Радіо Свобода 18 вересня поговорило з постійним представником США при НАТО Метью Вітакером.
В інтерв’ю Вітакер пояснив, що саме найбільше обмежує постачання перехоплювачів Україні, на якому етапі переговори про ліцензоване виробництво ракет Patriot та за яких обставин гібридна атака може поставити питання про застосування статті 5 НАТО.
– Президент Зеленський заявив, що Україні потрібно близько 300 перехоплювачів PAC-3, щоб пройти зиму. Як ви вважаєте, на яку кількість реально Київ може розраховувати до кінця року?
– Я працюю з усіма нашими союзниками, щоб знайти доступні ракети Patriot, які можна було б передати або продати українцям.
Ми дуже активно працюємо через ініціативу PURL, яка також забезпечує Україну ракетами Patriot – перехоплювачами PAC-3.
Повністю читайте ТУТ
Посол США при НАТО пояснив, що обмежує постачання ракет Patriot Україні
Сполучені Штати й союзники НАТО працюють над пошуками доступних ракет-перехоплювачів Patriot для України. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода 18 вересня розповів постійний представник США при Альянсі Метью Вітакер.
«Ми дуже активно працюємо через ініціативу PURL, яка також забезпечує Україну ракетами Patriot – перехоплювачами PAC-3… Попит перевищує пропозицію, і нам доведеться справді копнути глибоко – Сполученим Штатам, але, що ще важливіше, і союзникам – і знайти спосіб, щоб Україна могла захищати себе взимку», – зазначив дипломат, не уточнивши, які саме країни можуть відіграти провідну роль.
Відповідаючи на запитання, в чому полягає головна проблема з постачанням ракет, посол дав зрозуміти, що внески союзників у PURL є достатніми. Вітакер вказав насамперед на брак відповідних виробничих потужностей.
«Це призводить до того, що наявних запасів недостатньо для нинішньої ситуації у світі. Гадаю, ще важливішим є глобальне безпекове середовище, в якому ми перебуваємо: світ став небезпечнішим», – підкреслив постпред США.
Туск на саміті в Карпатах закликав бути готовими до всіх можливих сценаріїв
Солідарність із Україною є в спільних інтересах її партнерів, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час виступу на саміті «Карпатської вісімки» 18 вересня.
Він вказав на особливу важливість такої солідарності на регіональному та європейському рівнях, адже «загроза, яку становить агресивна поведінка Росії – стосується всіх нас, а не лише України».
«Сьогодні Україна бореться, але ми маємо бути готовими до всіх можливих сценаріїв. Саме тому наша солідарність і наша присутність тут такі важливі – не лише для України, а й для наших народів і держав. Ви не самі, і ви це знаєте. І попри всі перешкоди та несприятливі обставини я завжди підтримуватиму Україну у вашій боротьбі проти агресії», – заявив Туск.
«Є певні можливості» – постпред США при НАТО про плани України створити власні перехоплювачі
Посол США при НАТО Метью Вітакер після візиту до України наприкінці липня оптимістичний щодо її планів створити власну протиповітряну й протиракетну оборону. Про це дипломат заявив 18 вересня в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Українці також дуже активно працюють – на додачу до всього, що ми робимо щодо Patriot – над створенням власних спроможностей, власних перехоплювачів. І, виходячи з того, що я побачив шість тижнів тому (22 липня 2026 року – ред.), коли був в Україні, гадаю, там є певні можливості», – наголосив Вітакер.
У липні Україна оголосила про старт проєкту FREYJA. В його межах десять країн намагаються створити європейську альтернативу системам Patriot у протидії балістиці.
Україна розробляє перехоплювач і пускову, європейські компанії додають радари, сенсори та інші компоненти. Перший результат хочуть випробувати наприкінці цього року.
Цього тижня проєкт отримав політичну підтримку Єврокомісії: Урсула фон дер Ляєн назвала FREYJA основою майбутньої спільної з Україною модульної системи ПРО.
11 вересня єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, не виключив фінансової підтримки FREYJA з боку ЄС. Він сказав, що одним із можливих інструментів може бути EDIP – зокрема, Ukraine Support Instrument, який передбачає 300 мільйонів євро для спільних оборонно-промислових проєктів ЄС та України.
Ліцензії на ракети Patriot для України не вирішать проблему цієї зими – Вітакер
Сполучені Штати й Україна опрацьовують нині деталі щодо експортних ліцензій, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода 18 вересня постійний представник Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер.
«Ми зараз опрацьовуємо всі складні деталі щодо експортних ліцензій, компаній, які володіють правами інтелектуальної власності, і того, як саме все це могло б виглядати на практиці. Але це все одно не вирішить проблему цієї зими. Це вирішить її в довгостроковій перспективі», – наголосив дипломат.
Вітакер висловив упевненість, що за кілька років становище значно покращиться. Нині ж попит на перехоплювачі балістики, за його словами, перевищує пропозицію.
Читайте також: «Його дні вже пораховані»: що американські сенатори кажуть про Путіна, ППО та українські технології
«Ці ракети дуже спеціалізовані, їхнє виробництво потребує часу – головки самонаведення та всі інші компоненти. Але протиракетна оборона важлива. Вона важлива для кожного союзника, і, гадаю, конкуренція, яку все це стимулює – це добре», – вважає представник США при НАТО.
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО 8 липня заявляв, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем ППО Patriot.
Проте згодом він заявив, що Вашингтону слід бути «дуже обережним» з передачею Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot.
Читайте також: ЄС може виділити кошти на антибалістичний проєкт Freyja
13 вересня президент США сказав, що йдеться про «значно менш технологічно складну» версію ракети, не уточнивши її тип.
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
Армія РФ атакувала центр Одеси, МВА повідомляє про трьох поранених
Російська армія вдарила по «людному місцю» в центрі Одеси 18 вересня, повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Лисак.
Він уточнив, що атака пошкодила адміністративну будівлю. Згодом стало відомо про постраждалих.
«Станом на цю хвилину відомо про трьох постраждалих внаслідок ворожої атаки на Одесу. Один із них — у важкому стані. Усі постраждалі госпіталізовані, їм надають необхідну медичну допомогу», – заявив Лисак.
Доповідь ООН фіксує понад 1000 випадків сексуального насильства за час повномасштабної війни в Україні
Управління Верховного комісара ООН з прав людини (OHCHR) 18 вересня поширило доповідь моніторингової місії з прав людини в Україні «Сексуальне насильство в контексті повномасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну».
Доповідь, за твердженням пресслужби місії, описує «шокуючу практику сексуального насильства» в умовах повномасштабної російсько-української війни. Моніторинг встановив, що сексуальне насильство застосовувалося до цивільних осіб і військовополонених як частина практики «катувань, залякування та примусу».
Загалом від 24 лютого 2022 року до 31 липня 2026 року місія задокументувала близько 1 004 випадків сексуального насильства. Близько 89% цієї цифри – 892 випадки – були вчинені російських органів влади – військовими, співробітниками пенітенціарної служби та служби національної безпеки. Решта 11% випадків стосується дій представників української влади.
Від сексуального насильства військових і посадовців Росії постраждали, за даними ООН, 725 чоловіків, 151 жінка, 14 дівчат і двоє хлопчиків. Місія визначила три основних контексти такого насильства:
- проти українських полонених та медичних працівників, яких утримують на окупованих територіях України або в РФ
- проти українських цивільних, утримуваних в окупованих регіонах або в Росії
- проти цивільних у житлових районах на території України, яку контролюють російські війська
Більшість зафіксованих постраждалих від сексуального насильства становили чоловіки, особливо в місцях ув’язнення. Водночас від нього також постраждали жінки та діти, переважно на окупованій території України. Задокументовані місією порушення включають групове зґвалтування, калічення статевих органів, ураження електричним струмом і побиття статевих органів, а також інші принизливі дії сексуального характеру.
«Наймолодшою задокументованою особою, яка пережила зґвалтування, була чотирирічна дівчинка, а найстаршою – 82-річна жінка. В обох випадках сексуальне насильство було вчинене представниками російських органів влади», – йдеться в тексті.
Деталі операції «Вівальді». Наступ Росії на Донбас із півночі зірвано?
Північна «клешня» російських військ на Донбасі, яка мала охопити українські міста «поясу фортець», фактично розгромлена, заявив командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал, а віднедавна і командувач угруповання військ «Центр» Андрій Білецький.
«З півдня це було оточення через Добропілля, а з півночі – через цей виступ, який зараз зрізається, на місто Святогірськ до населеного пункту Барвінкове, де ці дві «клешні» російської армії – добропільська з півдня і святогірська з півночі – мали зімкнутися», – заявив він в ефірі телемарафону.
За словами Білецького, у межах першого з чотирьох етапів операції «Вівальді» українські військові зачистили 75 квадратних кілометрів і деокупували ще десять.
ЄС не визнає вибори Росії на окупованих територіях України – Єврокомісія
Європейський Союз не визнає проведення Росією так званих виборів до Державної думи на тимчасово окупованих територіях України та їхніх результатів. Про це 18 вересня, у перший день основного голосування в Росії, заявив речник Європейської комісії Крістіан Віганд, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми однозначно засуджуємо незаконну організацію Російською Федерацією так званих виборів на тимчасово окупованих територіях України. Ці так звані вибори є ще одним грубим порушенням міжнародного права», – сказав Віганд на брифінгу в Брюсселі.
За його словами, Європейський Союз «не визнає і ніколи не визнає» ані проведення таких виборів на окупованій території України, ані їхніх результатів.
Додаткові 10 млрд євро для України – в Єврокомісії повідомили, скільки грошей може надійти в рамках SAFE
Європейська комісія наразі оцінює залишок невикористаних коштів у межах оборонної програми SAFE щонайменше у 10 мільярдів євро – ці гроші пропонують використати для нових спільних оборонних проєктів ЄС і України. Про це 18 вересня на брифінгу в Брюсселі заявив речник Єврокомісії Балаш Уйварі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Наразі ми можемо розраховувати щонайменше на 10 мільярдів євро. Це мінімальна сума, яку ми маємо на цей момент», – сказав він.
Водночас Уйварі наголосив, що остаточний обсяг доступних коштів залежатиме від завершення оформлення останніх кредитів у межах SAFE. Зокрема, ще має бути остаточно визначена ситуація з угорським планом.
Єврокомісія виділила Україні 3,3 млрд євро на закупівлю ракет і дронів
Єврокомісія 18 вересня перерахувала Україні 3,3 мільярди євро на закупівлю озброєнь, йдеться у повідомленні Єврокомісії.
«Сьогодні ми перераховуємо 3,3 мільярди євро на закупівлю безпілотників і ракет у рамках Ukraine Support Loan. Європа продовжить надавати Україні підтримку, необхідну для захисту її населення і території», – заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Прем’єр-міністр Україні Сергій Корецький підтвердив надходження траншу.
«Отримали черговий транш 3,3 млрд євро від ЄС в межах Ukraine Support Loan. Кошти спрямуємо на першочергові оборонні потреби, зокрема закупівлю ракет і дронів», – написав він у телеграмі 18 вересня.
Це – четвертий транш у рамках оборонної частини програми. З урахуванням нього Єврокомісія 2026 року перерахує Україні майже 15 мільярдів євро на оборону й інші види підтримки.
Ukraine Support Loan передбачає надання Україні до 90 мільярдів євро у 2026–2027 роках: 60 мільярдів призначено для оборонних потреб, ще 30 мільярдів – для бюджетної підтримки.
11 вересня Єврокомісія також схвалила виділення понад шести мільярдів євро на протиповітряну і протиракетну оборону й інші військові потреби України, включаючи закупівлю ракет PAC-3 для комплексів «Петріот».
Одна людина загинула, 8 постраждали через удар РФ по електричці на Харківщині – ДСНС
На Харківщині, за останніми даними, внаслідок російського удару по електричці 18 вересня загинула одна людина, вісім людей поранені, повідомили Державна служба з надзвичайних ситуацій і очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Сьогодні вранці ворог атакував електропоїзд у Нововодолазькій громаді. Внаслідок удару БпЛА загинув 40-річний чоловік», – написав Синєгубов у телеграмі. В «Укрзалізниці» раніше повідомляли про двох тяжко поранених пасажирів внаслідок цієї атаки.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій додали, що постраждали, за останніми даними, вісім людей.
За даними ДСНС, російські війська завдали удару по одній із залізничних станцій на території Нововодолазької громади Харківського району реактивними безпілотниками. Внаслідок атаки виникла пожежа у двох вагонах приміського електропоїзда.
Рятувальники вже ліквідували пожежу, кажуть у ДСНС.
Напередодні Кабінет міністрів України затвердив нові правила роботи залізниці й вокзалів залежно від рівня повітряної загрози.
«За жовтого рівня загрози потяги йдуть за розкладом, здійснюється посадка і висадка пасажирів. За червоного рівня – посадка пасажирів і відправлення потягів призупиняються, люди йдуть в укриття», – повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький 17 вересня.
Корецький зазначив, що залежно від ситуації на місці «Укрзалізниця» зможе оперативно обмежувати рух і розосереджувати рухомий склад і пасажирів, щоб уникнути скупчення людей.
У вересні 2026 року російська армія посилила систематичні атаки на українську залізничну інфраструктуру, а однією з найгучніших подій став удар по пасажирському поїзду на Волині поблизу польського кордону, що ледь не зачепив міжнародну дипломатичну місію.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення російські удари пошкодили або повністю знищили понад 500 українських локомотивів, причому більш як половину з них – лише протягом 2026 року. Україна закликала міжнародних партнерів терміново допомогти з пошуком і фінансуванням тягового рухомого складу для колії 1520 мм.
Зеленський: саміт нового формату – «Карпатської вісімки» стартує на Прикарпатті
Президент України Володимир Зеленський 18 вересня оголосив про запуск нового формату партнерства: C8 – «Карпатської вісімки» і проведення його першого саміту на Прикарпатті. До нового формату, за словами Зеленського, входять Україна, Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина і ЄС.
«Сьогодні, вперше тут, в Україні, в нашій частині Карпат, – саміт, який об’єднує всі карпатські держави, регіони й громади наших країн. Ми даємо старт новому формату C8 – Карпатській вісімці, що об’єднує нас і наших сусідів у Європі: Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина і, звісно, Євросоюз загалом», – написав Зеленський у телеграмі.
Він додав, що це «серйозний початок» руху, який має «ще більше зблизити наші країни і створити на рівні ЄС ще один сильний елемент взаємодії – безпека, енергетика, значне розширення логістики й транскордонної економічної співпраці та суттєва підтримка наших громад».
Саміт відбудеться 18–20 вересня в Буковелі на Івано-Франківщині. За даними місцевих ЗМІ, на тлі проведення заходу в регіоні обмежили рух автомобільними дорогами в напрямку Буковеля.
Раніше про прибуття до України повідомляли лідери згаданих країн-учасниць саміту.
«Заплатила найвищу ціну»: IPI вимагає від РФ покарати винних у загибелі Вікторії Рощиної і звільнити 27 журналістів
Міжнародний інститут преси (IPI) напередодні других роковин загибелі в російському ув’язненні української журналістки Вікторії Рощиної закликав до встановлення справедливості і притягнення до відповідальності винних за її смерть. IPI також вимагає від російської влади негайно звільнити всіх українських журналістів, ув’язнених у РФ.
«У той час, як від початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року під час висвітлення подій в Україні загинули 16 журналістів, Рощина стала першою – і залишається єдиною – журналісткою, яка померла в російському ув’язненні під час війни», – йдеться в заяві, оприлюдненій 18 вересня.
В IPI наголосили, що російська влада не співпрацює з українським слідством у справі про загибель Вікторії Рощиної і відмовляється пояснити обставини її смерті чи коментувати заяви про застосування до неї тортур.
У жовтні 2025 року Міжнародний інститут преси (IPI) визнав Рощину «Героїнею свободи преси 2025 року» (World Press Freedom Hero) за її роботу з висвітлення російської окупації територій України. Вона також була посмертно нагороджена українським орденом Свободи.
«Вікторія Рощина заплатила найвищу ціну за свою відданість справі: вона прагнула, щоб світ почув історії її співгромадян, які живуть в умовах окупації, – заявив виконавчий директор IPI Скотт Гріффен. – Її смерть викрила жорстоке поводження, якого можуть зазнавати українські журналісти з боку російської влади. IPI продовжуватиме вимагати справедливості для Вікторії, і ми закликаємо міжнародну спільноту домагатися звільнення кожного журналіста, якого утримує Росія».
За даними Міжнародного інституту преси, на серпень 2026 року в Росії за ґратами залишалися 27 українських журналістів, багатьом із яких висунули політично вмотивовані звинувачення в «тероризмі» і «шпигунстві».
Як вказують в IPI, російська влада затримала близько половини з них вже після початку повномасштабного вторгнення в Україну. У низці випадків офіційних звинувачень не висували, а факт ув’язнення заперечують, внаслідок чого журналісти фактично перебувають в ізоляції від зовнішнього світу, наголошують правозахисники.
Вікторія Рощина, українська журналістка – авторка Радіо Свобода й українських засобів інформації, яку утримували у тюрмах РФ більше ніж рік, померла у російському полоні 19 вересня 2024 року. Їй було 27 років. Після того, як у лютому 2025 року тіло Рощиної повернули в Україну, судово-медичні експерти виявили відсутність деяких внутрішніх органів, що могло бути спробою приховати докази катувань.
У травні 2026 року у Нацполіції України повідомили, що під час утримання в полоні в СІЗО № 2 в Таганрозі (Росія) Вікторії Рощиній зламали потиличну кістку.
29 квітня 2025 року міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив розслідування щодо смерті Вікторії Рощиної. Тіло, яке, за даними експертизи, належить Рощиній, мало численні сліди катувань.
За свою журналістську роботу Вікторія Рощина отримала низку престижних міжнародних відзнак. Понад рік народні депутати, медійники і батько Рощиної домагаються для неї присвоєння найвищої державної нагороди – Героя України. Ініціативу підтримують українські правозахисники, громадські діячі й колишні бранці Кремля.
«Соромлюся спитати: а за кого ми голосували?» У Росії будуть вибори до Держдуми, а в окупації вже «проголосували»
Протягом вересня в захоплених Росією містах і селах триває процес, який агресор називає виборами до Державної думи. Вперше окупанти влаштовують на українській території голосування саме за парламент: до цього там зображали обрання місцевих «голів» і «народных советов ЛДНР», проводили незаконні референдуми про відділення від України – у 2014-му і 2022-му, а у 2024-му нібито обирали на 5-й термін Володимира Путіна.
Починаючи з 2020 року Кремль влаштовував для власників російських паспортів виїзні голосування у Ростовській області – на конституційному референдумі (тому самому, де обнулили президентські терміни Володимира Путіна), президентських і парламентських виборах РФ.
Вибори у Росії давно не визнаються міжнародною спільнотою через відсутність вільного волевиявлення та конкуренції – а на окупованих територіях нелегітимним є загалом сам процес, оскільки це не територія Росії. Проте окупаційна влада доклала явних зусиль до того, щоб голосування виглядало масовим, і люди реально вкидали бюлетені у скриньки з російським гербом. Як цього домагалися – розповідаємо.
«УЗ»: війська РФ атакували приміський поїзд на Харківщині, двоє пасажирів тяжко поранені
Російські військові 18 вересня завдали удару по приміському поїзду на Харківщині, внаслідок чого поранені дві людини, повідомила «Укрзалізниця».
«Загрозу виявила моніторингова група «Укрзалізниці», після чого було оголошено евакуацію пасажирів. Попередньо, двоє пасажирів зазнали тяжких поранень – під час евакуації вони не відійшли на безпечну відстань від поїзда», – йдеться в повідомленні.
В «УЗ» нагадали, що під час евакуації з поїзда необхідно чітко виконувати команди поїзної бригади: якщо поруч немає укриття, потрібно відійти щонайменше на 200 метрів від рухомого складу й об’єктів залізничної інфраструктури.
Напередодні Кабінет міністрів України затвердив нові правила роботи залізниці й вокзалів залежно від рівня повітряної загрози.
«За жовтого рівня загрози потяги йдуть за розкладом, здійснюється посадка і висадка пасажирів. За червоного рівня – посадка пасажирів і відправлення потягів призупиняються, люди йдуть в укриття», – повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький 17 вересня.
Корецький зазначив, що залежно від ситуації на місці «Укрзалізниця» зможе оперативно обмежувати рух і розосереджувати рухомий склад і пасажирів, щоб уникнути скупчення людей.
У вересні 2026 року російська армія посилила систематичні атаки на українську залізничну інфраструктуру, а однією з найгучніших подій став удар по пасажирському поїзду на Волині поблизу польського кордону, що ледь не зачепив міжнародну дипломатичну місію.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення російські удари пошкодили або повністю знищили понад 500 українських локомотивів, причому більш як половину з них – лише протягом 2026 року. Україна закликала міжнародних партнерів терміново допомогти з пошуком і фінансуванням тягового рухомого складу для колії 1520 мм.
Фіцо заявив, що не дозволить втягнути Словаччину у війну через статтю 5 НАТО
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не дозволить втягнути свою країну у війну. Він сказав про це, виступаючи 17 вересня в місті Пряшів, коментуючи статтю 5 про колективну оборону Договору про НАТО, яка передбачає, що збройний напад на одну державу-члена Альянсу вважається нападом на всіх.
«Так, ми є частиною НАТО, ми цінуємо це, ми дбаємо про співпрацю, про виконання наших зобов’язань. Але як прем’єр-міністр я зроблю все, щоб Словаччина ніколи не була втягнута у воєнний конфлікт», – сказав Фіцо.
«Ви можете собі уявити, пані й панове, що буде активована стаття 5 Договору НАТО? Хтось може таке уявити? Хтось може уявити, що нам скажуть: підготуйте 5000 чи 10 000 солдатів, і вони підуть кудись воювати? І ми навіть не знатимемо, з ким ми воюємо, чому чи за що. Я не хочу, щоб Словаччина була частиною воєнного конфлікту через якусь статтю 5», – додав він.
Фіцо наголосив, що «ситуація ніколи не була такою серйозною і напруженою, як зараз, з точки зору можливості загальноєвропейського військового конфлікту».
Прем’єр-міністр Словаччини додав, що 18 вересня здійснить візит до України, де зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським й іншими українськими політиками. Фіцо не уточнив, де відбудеться зустріч, але оголосив, що перебуватиме в Україні разом з лідерами інших країн.
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Словаччина передала Києву 13 пакетів військової допомоги на загальну суму 671 млн євро. Крім того, словацька сторона передала Україні близько десяти літаків МіГ-29.
Але у 2023 році після того, як словацький уряд очолив Роберт Фіцо, Братислава припинила надавати військову допомогу Україні. Водночас він декларував, що уряд не блокуватиме постачання зброї та боєприпасів Україну від приватних виробників.
Фіцо підтримує дружні стосунки з Кремлем. Після початку повномасштабного вторгнення РФ до України й після приходу до владу у 2023 році він кілька разів особисто зустрічався з російським президентом Володимиром Путіним. Ці візити та переговори викликали гостру критику з боку представників Європейського Союзу.
16 вересня, виголошуючи щорічне послання про стан справ у ЄС, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Євросоюз стикається з дедалі більшою кількістю гібридних загроз на своїй території, і готовність Європи реагувати на них має зростати пропорційно.
У серпні лист, із яким ознайомилося Радіо Свобода, засвідчив про зростання занепокоєння через російську агресію в країнах Балтії. У ньому йшлося про «погіршення безпекового середовища» на тлі «зростання частоти порушень повітряного простору і вторгнень дронів». Про загрозу таких в Естонії раніше також попереджало керівництво країни.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 16 вересня пригрозив Європі «дуже короткою» війною в разі, якщо, за його словами, «Європа нападе на РФ». При цьому Лавров зазначив, що Росія не планує нападати на європейські країни.
Вихід піхоти, дрони в повітрі і розбите Білозерське (фоторепортаж)
Добропільський напрямок на Донеччині російські війська щодня атакують дронами, авіацією та артилерією. Малими групами штурмовики армії Росії намагаються просочитися у міста у цій агломерації. На шляху стоять українські нацгвардійці. Один із підрозділів – 4-та бригада оперативного призначення «Рубіж».
Команда Радіо Свобода пройшла 20 кілометрів, щоб дістатися до міста Білозерське, яке зараз майже зруйноване, та на власні очі побачити, як знищуються російські безпілотники. Того дня якраз відбувалася ротація піхотинців ЗСУ, які 5 діб вибиралися із позицій та отримали поранення в дорозі. Наші кореспонденти мали змогу поспілкуватися із військовими.
Білозерське, як і Добропілля, розташоване за понад 100 кілометрів від Донецька та за 30-ть – від Покровська. До широкомасштабного вторгнення місто відчувало лише відголос війни, яка точилася із 2014-го року, й то лише тоді, коли хтось їхав через місто у бік фронту.
Перші серйозні обстріли розпочалися одразу після того, як російська армія активізувалася і розпочала штурм Покровська. Тоді по місту вперше вдарили «шахеди». Відтоді російські дрони, артилерія та авіація продовжили знищувати Білозерське, як і сусіднє Добропілля.
Як виглядає Добропілля зсередини та що розповіли українські захисники – дивіться у фоторепортажі фронтового кореспондента Радіо Свобода Мар'яна Кушніра.
На фронті минулої доби зафіксовано 230 бойових зіткнень – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 230 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Костянтинівському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 18 вересня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 19 атак. Загарбники вели штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка і в бік Осикового, Довгої Балки, Приюту, Степів і Вільного. 25 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Білицьке, Ганнівка, Добропілля, Новий Донбас, Новогришине, Василівка, Сергіївка, Молодецьке і Новопавлівка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування ЗСУ, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
У своєму звіті 16 вересня американський Інститут вивчення війни зазначив, що українська контрнаступальна операція поблизу Лиману на Донеччині, яка отримала назву «Вівальді», досягла оперативно важливої мети – зірвала спроби Росії здійснити широке оточення «поясу фортець» України.
15 вересня у Збройних силах України вперше зробили офіційну заяву про бойові дії, які впродовж останніх місяців тривали на півночі Донецької області – в районі на схід і північний схід від міста Лиману. Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький публічно підтвердив проведення наступальної операції на цій території.