Без субсидій фермерам та права вето на 15 років: яке членство в ЄС готують Україні
6 жовтня Європейська комісія представила свою довгоочікувану стратегію підготовки до розширення, яка має розблокувати процес прийняття нових членів до ЄС.
Протягом останніх років у Брюсселі неодноразово казали: недостатньо, щоб до вступу підготувалися Україна, Молдова чи країни Західних Балкан – підготуватися має і сам ЄС.
Тепер Єврокомісія вперше виклала досить конкретно, що саме хоче змінити у правилах ухвалення рішень, бюджеті, аграрній політиці та механізмах контролю за новими членами.
КМДА: у Києві відновили пошкоджену внаслідок атаки РФ ділянку Північного мосту
У Києві фахівці «Київавтошляхміст» відновили пошкоджену внаслідок російської атаки 4 жовтня ділянку Північного мосту, повідомила в телеграмі Київська міська державна адміністрація.
За даними КМДА, на пошкодженій ділянці фахівці:
- відновили конструкцію мосту та дорожнє покриття;
- укріпили пошкоджену основу проїзної частини;
- перекрили її спеціальною металевою плитою;
- відновили асфальтобетонне покриття.
Також мостовики відновили пошкоджені елементи конструкції, які з’єднують її частини та забезпечують міцність і стійкість мосту, додала місцева влада.
Перші від початку повномасштабного вторгнення РФ удари по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро сталися 1 жовтня. Тоді кілька разів був атакований Південний міст – цим мостом проходить «зелена» Сирецько-Печерська гілка київського метро, також він є найзручнішим шляхом на правобережжя для жителів густозаселених спальних київських районів Позняки, Осокорки тощо. Удари по цьому мосту продовжилися 2 жовтня.
3 жовтня російській військові атакували Північний міст у Києві. Наступного дня, 4 жовтня, сили РФ знову завдали удару по Північному мосту. За даними влади, тоді внаслідок атаки постраждали дві людини, було пошкоджене дорожнє полотно, а також тепломагістраль, через що в Деснянському районі Києва не було гарячої води.
У Міноборони розповіли, скільки коштів вивільнять на «більш пріоритетні» потреби ЗСУ
На «більш пріоритетні» потреби українського війська за результатами перегляду запланованих та чинних закупівель озброєння вивільнять 15,6 млрд гривень, повідомили у пресслужбі Міністерства оборони.
У відомстві кажуть, що відповідне рішення схвалили з урахуванням «актуальних потреб військових» i того, як змінився перебіг воєнних дій. За результатами аналізу визначили закупівлі, які на сьогодні втратили пріоритетність або потребують перегляду.
«Частину відповідних контрактів буде розірвано, від укладання частини запланованих контрактів відмовляться», – зазначили у Міноборони.
У пресслужбі кажуть, що вивільнені кошти спрямують на закупівлю озброєння та засобів, «які більше відповідають актуальним потребам війська».
Заступник міністра оборони Мстислав Банік наголосив, що «ефективність використання коштів полягає не лише в економії – важливо постійно аналізувати потреби війська та переглядати закупівлі відповідно до змін на полі бою».
Переглянути закупівлi вирiшили у зв’язку з тим, що тактико-технічні характеристики окремих видів озброєння більше не відповідають актуальним бойовим завданням, частину потреб уже закривають постачання за кошти країн-партнерів. Також серед причин – вiдсутнiсть у постачальникiв спроможностi виготовити заплановану кількість озброєння, те, що відповідні зразки досі не пройшли кодифікацію, i можливiсть виконувати окремі бойові завдання дешевшими засобами, а отже, за той самий ресурс здiйснити закупiвлi в більшій кількості.
Раніше, 23 серпня, президент Володимир Зеленський заявив про дефіцит оборонного бюджету України у 27 мільярдів доларів. Одним зі шляхів його покриття називав дострокову виплату траншів із багатомільярдної позики ЄС, запланованих на наступний рік.
27 вересня прем’єр Сергій Корецький заявив, що сім мільярдів доларів із додаткової оборонної потреби уряд забезпечить власним ресурсом – через економію, оптимізацію й перерозподіл видатків. Таким чином, непокритими залишалися близько 20 мільярдів доларів.
28 вересня міністр оборони Євгеній Хмара, звертаючись по відеозв’язку до колег із ЄС, заявив, що близько третини додаткової оборонної потреби України у 27 млрд доларів – це передоплата за дрони, які мають бути поставлені на початку 2027 року. Водночас сім млрд доларів на грошове забезпечення військових та виплати Україна покриє власним ресурсом, а для фінансування решти потреб Хмара закликав, зокрема, перенести частину коштів кредиту ЄС із 2027-го на 2026 рік.
Водночас головна речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що представники ЄК й України дійшли висновку, що дефіциту в українському оборонному бюджеті немає.
«Коли ви неодноразово запитували нас про цей заявлений дефіцит, ми відповідали, що маємо сісти разом із нашими українськими партнерами й оцінити, чи справді існує дефіцит і, якщо так, то якого розміру… Вчора (1 жовтня – ред.) разом із нашими українськими друзями ми дійшли висновку, що дефіциту немає», – зазначила вона.
На уточнювальне запитання Радіо Свобода, як саме зник дефіцит, речниця порадила звернутися насамперед до українського уряду.
Викрадені українські діти. Що приховують російські табори з санкційного списку ЄС і до чого тут «плями ганьби»
Євросоюз запровадив санкції проти 17 організацій та десяти осіб, яких пов’язують із незаконною депортацією та примусовим переміщенням українських дітей, їхньою асиміляцією, ідеологічною обробкою та мілітаризованим вихованням. До списку потрапили дитячі табори та центри в Ростовській області, Краснодарському краї та Дагестані, а також засновник і директор табору «Адель» у Карачаєво-Черкесії Алі Чомаєв.
Проєкт Радіо Свобода «Кавказ.Реалии» з’ясував, кому належать ці установи, які програми там розробили для українських дітей і чи можуть санкції вплинути на їхню роботу.
У Повітряних сил ЗСУ розповіли, чи є зараз дефіцит кадрів у силах ППО
Сили протиповітряної оборони (ППО) мають 25% некомплекту по людях, повідомив заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Юрій Черевашенко.
«Масового некомплекту зараз немає. Ми провели непогано кампанію, щоб не допустити переведення пілотів в інші складові Сил оборони. Зараз укомплектованість – близько 75%», – сказав Черевашенко на засіданні Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану.
Відповідаючи на запитання, що є слабким місцем ППО, Черевашенко сказав, що наразі це технологічні рішення, після його вирішення постане питання масштабування і кількості підготовлених пілотів.
«Частину наявних пілотів ми можемо перекваліфікувати під пілотів реактивних дронів-перехоплювачів. Ми можемо швидко компенсувати чисельність тих, хто не зможе літати на реактивних дронах за рахунок колишніх пілотів – у нас є база даних, ми починаємо роботу з ними щодо подальшого залучення. Ще розглядаємо декілька варіантів», – сказав Черевашенко.
Заступник командувача Повітряних сил ЗСУ зазначив, що бажаючі служити в силах ППО перед навчанням проходять певний відбір. За його словами, до навчання з 30 людей, які мають бажання стати пілотами, лише 10 проходять відбір, а на їхню підготовку потрібно в середньому від 12 до 21 дня (за наявності базової військової підготовки).
Росія в останні місяці для атак проти України почала активно застосовувати реактивні дрони. Через це Київ та низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак.
За даними Повітряних сил ЗСУ, збиття класичних ударних дронів сягає близько 90-95%, у той час як реактивних – близько 60%. Боротися з останніми зараз доводиться дороговартісними системами: авіацією, ЗРК та ПЗРК, розповів в ефірі Радіо Донбас Реалії Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського президента Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
Війська РФ атакували лікарні у Краматорську та Кривому Розі, постраждали вісім людей
Російські війська атакували лікарні у Краматорську та Кривому Розі, постраждали вісім людей, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
«У Краматорську в результаті атаки на міську лікарню постраждали троє працівників екстреної медичної допомоги, знищено три автомобілі швидкої. Також вранці ворог атакував одну з міських лікарень в Кривому Розі, п’ятеро людей постраждали», – написав він у телеграмі.
Загалом, за його словами, російських атак цієї ночі зазнали вісім областей та Київ – Сумщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Запоріжжя та Одещина.
У ДСНС додали, що російська атака дронами спричинила пожежу на території закладу охорони здоров’я: горіли 3 автомобілі «швидкої». Поранені 3 людей. Рятувальники ліквідували пожежу.
Інститут вивчення війни (ISW) констатує, що Україна потерпає від дедалі смертоноснішої кампанії російських ударів, що активізувалася наприкінці вересня 2026 року. Російські війська також посилили атаки на мости в Києві, завдавши з 1 по 4 жовтня близько семи ударів по Північному та Південному мостах столиці, намагаючись підірвати економіку України та порушити повсякденне життя цивільного населення.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Маємо довести справу до кінця». Юрчишин анонсував новий запит про присвоєння Рощиній звання Героя України
Народний депутат і голова Комітету Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявив, що повторно направить запит до президента щодо присвоєння звання Героя України для журналістки Вікторії Рощиної.
«Держава мусить присвоїти Вікторії Рощиній звання Героя України (посмертно) як символу нашої воєнної журналістики. Верховна Рада півтора року тому підтримала відповідне звернення до президента, але його досі не розглянули. Направляю повторний запит (26 колег вже погодилися підтримати) до президента України та прошу сприяти у вирішенні цього питання. Вікторія Рощина – навіки Герой. Маємо довести цю справу до кінця», – написав він у фейсбуці.
Сьогодні Вікторії Рощиній мало би виповнитися 30 років.
Українська журналістка – авторка Радіо Свобода та українських засобів інформації – Вікторія Рощина, яку утримували у тюрмах РФ більше ніж рік, померла у російському полоні у вересні 2024 року.
29 квітня 2025 року міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив розслідування щодо смерті Вікторії Рощиної. Тіло, яке, за даними експертизи, належить Рощиній, мало численні сліди катувань.
За свою журналістську роботу Вікторія Рощина отримала низку престижних міжнародних відзнак, а в Україні посмертно її нагородили орденом Свободи.
Понад рік народні депутати, медійники і батько Рощиної домагаються для неї присвоєння найвищої державної нагороди – Героя України. Ініціативу підтримують українські правозахисники, громадські діячі й колишні бранці Кремля.
У травні 2025 року 26 народних депутатів звернулися до президента Володимира Зеленського з депутатським запитом про присвоєння Рощиній звання Героя України посмертно. Верховна Рада підтримала депутатський запит 247 голосами.
5 червня 2026 року подання про присвоєння Рощиній звання Героя України направила Київська міська державна адміністрація.
А в липні 2026 року до Офісу президента передали майже 800 підписів на присвоєння звання Героя України журналістці Вікторії Рощиній. «Масштаб її подвигу, безкомпромісна принциповість у захисті правди та значення її діяльності для національної безпеки в інформаційній сфері вимагають найвищого державного визнання», – йдеться у зверненні.
Серед підписантів – Герой України, колишній політвʼязень Володимир Жемчугов, нобелівська лауреатка, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк.
20 липня Радіо Свобода направило запит до Офісу президента, щоб з’ясувати, на якому етапі зараз перебуває подання щодо Рощиної.
Згодом Офіс президента повідомив Радіо Свобода, що експертна група, утворена при Комісії державних нагород і геральдики при президентові України, поки що не розглядала звернення про присвоєння звання Героя України Вікторії Рощиній (посмертно).
Звання Героя України – найвища державна нагорода України, яку присвоюють за визначний геройський вчинок. Під час повномасштабної війни його отримують переважно військові й інші захисники України, тоді як цивільним його присвоюють значно рідше, наприклад, посмертно письменнику Володимиру Вакуленку, школяру Степанові Чубенку, політику Андрієві Парубію.
Сили РФ завдали низки ударів по автодорозі на Одещині, є постраждалі – ОВА
Російські війська завдали низки ударів по автодорозі на Одещині, відомо про пʼятьох постраждалих, повідомив голова ОВА Олег Кіпер.
За його словами, двоє з постраждалих госпіталізовані, стан одного – вкрай важкий.
Також внаслідок атаки пошкоджені вантажні та легкові автомобілі, додав голова ОВА.
Інститут вивчення війни (ISW) констатує, що Україна потерпає від дедалі смертоноснішої кампанії російських ударів, що активізувалася наприкінці вересня 2026 року. Російські війська також посилили атаки на мости в Києві, завдавши з 1 по 4 жовтня близько семи ударів по Північному та Південному мостах столиці, намагаючись підірвати економіку України та порушити повсякденне життя цивільного населення.
Аналітики припускають, що Росія, вочевидь, має намір продовжувати кампанію ударів по цивільному населенню та інфраструктурі України з дедалі більшою жорстокістю й летальними наслідками.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський попередив про підготовку РФ масованого удару
Президент України Володимир Зеленський попередив про підготовку силами РФ масованого удару.
«Отримали сьогодні оновлену інформацію від розвідки щодо підготовки росіян до масованого удару. Готуємо протидію. Визначили строки виконання значної частини завдань, першочергові вже реалізовуються», – написав він у телеграмі після наради з урядовцями, військовими та всіма ключовими службами.
За його словами, під час наради міністр оборони та командувач Повітряних Сил доповіли про розподіл засобів захисту неба й організацію рубежів прикриття визначених ключових обʼєктів.
«Необхідну амуніцію для F-16, засоби перехоплення, протиракети забезпечуємо. Найскладніше з антибалістикою, і наявність цього постачання залежить виключно від партнерів. Працюємо з ними в щоденному режимі», – додав президент.
Моніторингові телеграм-канали пишуть про завершення РФ підготовки до завдання масованого ракетного удару і про його ймовірність у ніч на 7 жовтня.
Радіо Свобода не може оперативно перевірити ці дані.
Росія в останні місяці для атак проти України почала активно застосовувати реактивні дрони. Через це Київ і низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак.
Президент України Володимир Зеленський попередив про підготовку силами РФ масованого удару.
«Отримали сьогодні оновлену інформацію від розвідки щодо підготовки росіян до масованого удару. Готуємо протидію. Визначили строки виконання значної частини завдань, першочергові вже реалізовуються», – написав він у телеграмі після наради з урядовцями, військовими та всіма ключовими службами.
За його словами, під час наради міністр оборони та командувач Повітряних Сил доповіли про розподіл засобів захисту неба й організацію рубежів прикриття визначених ключових обʼєктів.
«Необхідну амуніцію для F-16, засоби перехоплення, протиракети забезпечуємо. Найскладніше з антибалістикою, і наявність цього постачання залежить виключно від партнерів. Працюємо з ними в щоденному режимі», – додав президент.
Моніторингові телеграм-канали пишуть про завершення РФ підготовки до завдання масованого ракетного удару і про його ймовірність у ніч на 7 жовтня.
Радіо Свобода не може оперативно перевірити ці дані.
Росія в останні місяці для атак проти України почала активно застосовувати реактивні дрони. Через це Київ і низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак.
Активісти заявляють, що Росія готує окупований Крим до «жорсткої примусової мобілізації»
Наприкінці вересня стало відомо, що очільник Росії Володимир Путін підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил Російської Федерації. «Установити штатну чисельність Збройних Сил Російської Федерації у кількості 2 441 630 одиниць, зокрема 1 550 500 військовослужбовців», – йдеться в документі.
Поки російська влада відкрито про посилення мобілізації не заявляє, але активісти руху «Відсічі» вважають, що на Крим та інші окуповані регіони України чекає «жорстка примусова мобілізація».
Проєкт Радіо Свобода Крим. Реалії зібрав інформацію про це.
Можливість нової хвилі мобілізації в РФ уже кілька місяців обговорюють українські та російські ЗМІ, блогери й аналітики. Старт цього процесу чимало з них пов'язували із завершенням виборів до Держдуми РФ, які відбулися у вересні.
При цьому Кремль категорично заперечує подібні плани на цю осінь. «Нісенітницею» («чушью собачьей») назвав такі повідомлення президент РФ Володимир Путін.
«Немає такого сценарію на сьогодні, який вимагав би мобілізації», – заявляв він у вересні.
Офіційно про початок мобілізації російська влада не оголошувала. Однак фактично цей процес уже запущений, стверджують у Києві.
«Очікуємо на фронті у жовтні»
Фактично росіяни вже «розпочали додаткову мобілізацію», стверджує президент України Володимир Зеленський. Залучати до війни проти України, за його словами, планують не лише громадян РФ, а й іноземців.
«Вони збільшують кількість людей, яких набирають різними методами. Планують збільшувати й залучення іноземців. Ми маємо нові дані про залучення в РФ військових із Північної Кореї, їх відбирають для проходження підготовки та подальшого перекидання до Росії», – заявив він наприкінці вересня.
Росія планує мобілізувати 300 тисяч осіб до кінця року й суттєво збільшити кількість живої сили на фронті, яку «кидатимуть на війну без належної підготовки», заявив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») в інтерв'ю The Telegraph.
За його словами, якщо раніше влада РФ залучала до армії переважно контрактників за гроші, то тепер прихована мобілізація «переходить у легальну й відкриту фазу».
62% готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно – КМІС
Більшість українців – 62% – стверджують, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно, свідчать результати соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
За даними КМІС, ще 4% респондентів готові терпіти умовно довгий період – 1 рік, коротший період – декілька місяців чи пів року – 23%. Решта 11% не змогли визначитися із своєю думкою.
Соціологи зазначають, що порівняно з попереднім опитуванням наприкінці липня – початку серпня показники практично не змінилися.
КМІС зауважує, що потрібно враховувати, що нинішнє опитування проводилося, коли почався активні атаки із застосуванням реактивних дронів з новими ударами по цілком цивільній інфраструктурі, тобто ці дані принаймні станом на 12-21 вересня не призвели до деморалізації населення. Водночас опитування завершилося до початку ударів по мостах через Дніпро.
За даними соціологів, 72% киян готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно (у кінці липня-на початку серпня було 69%).
МЗС: Південна Корея отримала від України вибачення, але вони не виправдали очікувань Сеула
Південна Корея отримала від України повідомлення з вибаченнями за оприлюднення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених, заявив у вівторок міністр закордонних справ Чо Хюн.
За його словами, ці вибачення не виправдали очікувань Сеула.
«Я постійно перебував у контакті з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою щодо цього, і він висловив, наскільки складною є ситуація», – сказав Чо, якого цитує південнокорейська агенція Yonhap. – «Повідомлення, які я отримав (від Сибіги), містили вибачення. Однак вони не відповідають тому рівню, якого ми очікували, тому ми маємо намір вжити рішучих заходів».
Міністр додав, що уряд розглядає різні варіанти, зокрема можливість відкликання посла Південної Кореї в Україні Пак Хі-чан.
Сеул вимагав офіційного пояснення та вибачень після того, як минулого місяця президент України Володимир Зеленський оприлюднив інформацію про передачу Південній Кореї північнокорейських військовополонених, які, як повідомлялось, потрапили в полон в січні 2025 року під час бойових дій на боці Росії в Курській області.
За даними південнокорейських чиновників, вони прибули до Південної Кореї в середині вересня.
24 вересня агентство Yonhap повідомило, що у відповідь на його запит Офіс президента України заявив, що країна оприлюднила лише сам факт передачі північнокорейців до Південної Кореї, не вдаючись у деталі процесу, оскільки приховування всієї інформації про цю передачу виглядало б дивно.
Водночас високопоставлений представник адміністрації президента Південної Кореї, якого цитувало видання Korea JoongAng Daily, 25 вересня заявив, що українська сторона заздалегідь повідомила про розголошення і попросила поставитися до цього з розумінням.
«Ми знали по дипломатичних каналах про ймовірність того, що інформація про репатріацію північнокорейських полонених може бути озвучена», – зазначив посадовець, додавши , що «було незрозуміло, як саме це питання буде сформульовано».
Читайте також: До російського підручника історії додадуть дані про участь військових КНДР у війні на боці РФ
У січні 2025 року Україна повідомила про взяття Силами оборони у полон двох військових з Північної Кореї на Курщині.
Взяття в полон українськими військовими двох північнокорейських солдатів у Курській області РФ підтвердило також розвідувальне агентство Південної Кореї. Розвідка Республіки Корея процитувала слова одного з полонених солдатів КНДР про те, що «серед північнокорейських солдатів у Росії були «значні» втрати». Там також зазначили, що один із полонених залишався без їжі й води протягом чотирьох-п’яти днів, перш ніж його захопили українські сили.
«Укренерго» повідомляє про графіки погодинних відключень у частині регіонів
У частині регіонів України з 15:00 до кінця доби 6 жовтня застосовуватимуться графіки обмеження потужності для промисловості та графіки погодинних відключень (обсягом до однієї черги) для всіх категорій споживачів, повідомляє компанія «Укренерго» і додає, що це відбувається «через зумовлені російськими обстрілами пошкодження та з метою уникнення перевантаження обладнання».
В «Укренерго» закликали до ощадливості та проінформували, що «ознайомитись із графіком відключень за вашою адресою можна на офіційних сторінках оператора системи розподілу (обленерго) у вашому регіоні».
У компанії зазначили, що 6 жовтня станом на 09:30 через хмарну погоду в багатьох регіонах споживання електроенергії було на 2,9% вищим, ніж у цей же час попереднього дня.
«Користування потужними електроприладами сьогодні доцільно перенести на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій – з 10:00 до 15:00», – указують в «Укренерго».
Військові РФ завдали удару по лікарні в Кривому Розі, є поранені – влада
Російські військові зранку 6 жовтня завдали удару по Кривому Рогу, через це поранень зазнали щонайменше троє людей, повідомили в Дніпропетровській ОВА.
«Ворог ударив по території місцевої лікарні. Пошкоджені гаражі», – написав голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
Криворізький політик Олександр Вілкул згодом уточнив, що «жінка, співробітниця лікарні, тяжка, вже в операційній, чоловік середній». Після цього стало відомо про ще одну поранену – «ще одна жінка поранена, середня, вже перебуває в операційній.
Просто гуляла із собакою».
Українські військові знешкодили 114 зі 137 російських дронів – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 6 жовтня російські військові атакували територію України 137 дронами, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 114 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», дронів інших типів. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 17 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на чотирьох локаціях», – указано в повідомленні.
На фронті за минулу добу відбулося 184 бої – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 5 жовтня на фронті зафіксовано 184 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 84 авіаційні удари, під час яких скинув 270 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 9811 дронів-камікадзе та здійснили 2507 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, 54 - із застосуванням реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація Сил оборони уразили три райони зосередження живої сили противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Більшість боїв зафіксовано на двох напрямках на Донеччині – Костянтинівському та Покровському.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 18 атак. Загарбники вели наступальні дії у районах населених пунктів Костянтинівка та у бік Попасного, Іллінівки, Осикового, Райського, Русиного Яру, Вільного, Кучерового Яру та Золотого Колодязя.
23 атаки здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Ганнівка, Новий Донбас, Добропілля, Світле, Новогришине, Василівка, Сергіївка, Новопавлівка, Чернігівка та Мирне», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Читайте також: «Ми за цей рік евакуювали близько 30 поранених» – як НРК допомагають фронту поблизу Добропілля
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.
Російські військові вдарили по мосту через Дніпро в Запоріжжі, є поранені – влада
Російські військові зранку 6 жовтня атакували один із мостів через Дніпро у Запоріжжі, через наслідки атаки рух мостом тимчасово перекритий, повідомив голова ОВА Михайло Семікін.
Станом на 7:10 відомо про п’ятьох постраждалих.
«Серед них – жінки 24 й 59 років та 36-річний чоловік. Ще двоє постраждалих – чоловіки 43 та 54 років – працівники Червоного Хреста. Вони саме їхали на роботу, коли російська атака застала їх у дорозі. Медики надають усім необхідну допомогу», – інформує очільник області.
Сили РФ втратили за добу понад півтори тисячі військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 544 260 військових, зокрема 1 540 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 6 жовтня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ назвали також втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 396 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 494 (+7)
- артилерійські системи – 50 785 (+52)
- РСЗВ – 2 184 (+2)
- засоби ППО – 1 688
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 859 (+22)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 549 986 (+1 891)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 158 551 (+566)
- спеціальна техніка – 4 795 (+2).
Під Москвою горить нафтобаза, що постачає аеропорти – моніторингові канали
У Московській області Росії зранку 6 жовтня горить лінійна виробничо-диспетчерська станція (ЛВДС) «Володарська», найбільша нафтобаза регіону, яка постачає паливо до ключових аеропортів Московського вузла (Внуково, Домодєдово, Шереметьєво), повідомляють моніторингові канали Astra та Exilenova+.
«За відеозаписом від каналу Supernova+ OSINT-аналітик Astra встановив, що одна з пожеж сталася в селі Константинове Раменського міського округу Московської області. Відео знято в селищі Володарського Московської області. Джерело загоряння розташоване на території ЛВДС «Володарська». Раніше про атаки на ЛВДС «Володарська» не повідомлялося», – вказано в одному з повідомлень.
Через листування із «Анною з Херсона» у в'язницю за державну зраду Росії
50-річний житель Калінінграда Олексій Кириленко засуджений у Росії за статтею про державну зраду. За версією силовиків, він нібито намагався незаконно перетнути кордон з Україною та вступити до лав ЗСУ. Сам Кириленко каже, що лише планував забрати з України свою знайому з Херсону та її дитину. А його друзі вважають, що він став жертвою провокації з боку спецслужб і припускають, що саме вони листувалися з Кириленком від імені «Анни з Херсону».
Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії розповідає про цю історію детальніше.
Олексій Кириленко у 2024 році працював завідувачем складу в одній із будівельних компаній Калінінграда. Як і його батьки, Олексій за національністю українець. Його батько закінчив Васильківське військове авіаційно-технічне училище в Київській області, але згодом переїхав до Росії й 10 років служив у Забайкаллі. Саме там, у Читі, і народився Олексій. Пізніше родина переїхала до Калінінграда.
«Наскільки я знаю, у Льохи в Україні багато рідні: дядьки, тітки, двоюрідні брати, а дідусі й бабусі поховані там. Він заявляв, що ніколи не воюватиме проти України. Він узагалі не підтримував усе це неподобство, – розповідає Олег, один зі знайомих Кириленка (ім'я змінено на прохання героя з міркувань безпеки – ред.). – Олексій – чесний, принциповий, але дуже довірливий. Мабуть, те, що з ним сталося, – це наслідок його довірливості.
Друзі розповідають, що Олексій займався бізнесом, постачав запчастини та комплектуючі для калінінградських державних підприємств – місцевої ТЕЦ та «Автодору». З початком війни все занепало – бізнес розвалився через західні санкції, накладені на Росію.
Далі читайте ТУТ