Сікорський відповів на слова Маска про «відмивання грошей» США через Україну
Сполучені Штати напряму не фінансують допомогу Україні, заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський 23 жовтня.
Таким чином він відреагував на заяву американського мільярдера, власника SpaceX Ілона Маска про відмивання коштів американських платників податків через допомогу Україні.
«Ні, Ілон Маск, США припинили фінансувати Україну минулого року. Насправді компанії в США заробляють на американській зброї, за яку платимо ми, європейці», – написав Сікорський на своїй сторінці в X.
Дипломат додав, що що більше Маск «грається в політику», використовуючи власні продукти, то більше він шкодить власному бренду.
Напередодні Ілон Маск заявив про «величезну різницю в стимулах» між елітами та простим народом в Україні, стверджуючи, що українські еліти збагаючуються на коштах, які отримує Київ, «тоді як дітей других забирають на війну помирати в окопах».
«До того ж, частина цих коштів американських платників податків повертається назад – пройшовши через численні схеми відмивання – для фінансування політичних кампаній в Америці. Саме тому деякі політики переймаються Україною більше, ніж власною країною», – додав підприємець.
Це не перший обмін коментарями на цю тему між польським дипломатом і американським трильйонером. У березні 2025 року Сікорський нагадав Маску, що уряд Польщі оплачує послуги Starlink для України, зазначивши: «якщо SpaceX виявиться ненадійним постачальником, нам доведеться шукати інших».
За останньою оцінкою американського агентства Bloomberg, починаючи з липня, Маск, відомий своєю підтримкою Республіканської партії, пожертвував загалом близько 455 мільйонів доларів політичним комітетам напередодні проміжних виборів.
Напередодні видання The Wall Street Journal із посиланням на офіційних осіб США написало, що президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з засновником SpaceХ Ілоном Маском і закликав його зняти ліміти швидкості на роботу Starshield.
За даними співрозмовників видання, невдовзі після контакту Трампа і Маска у четвер супутниковий зв’язок почав функціонувати стабільніше. Журналісти зазначали, що хоча система наразі не відновила повну функціональність, вона вже працює на вищих швидкостях, ніж за встановленого ліміту.
Генеральний директор SpaceX Ілон Маск у соцмережі Х заявляв, що обмеження швидкості й використання Starshield визначають військові США, а остаточне рішення ухвалює президент США.
Перебої в роботі супутникової системи Starshield – військової версії сервісу Starlink від компанії SpaceX, на яку Україна значною мірою покладається для захисту від російських повітряних ударів, – зробили Україну особливо вразливою, коли про них вперше стало відомо 13–14 жовтня.
Кличко про світло вдома, «зрежисовані» протести та хто винен у малій кількості укриттів
Радіо Свобода довго запрошувало міського голову Києва на інтерв'ю. Кияни на своїх сторінках у соцмережах озвучують дуже багато претензій і запитань до міської влади. Чи не найбільше про те, що у столиці, яка перебуває практично під цілодобовими повітряними атаками, досі критично бракує укриттів?
І от, нарешті, розмова відбулася. У дуже непростий для Віталія Кличка час. Читайте і дивіться тут
Генштаб ЗСУ повідомив про 181 бій на фронті, найінтенсивнішим напрямком був Костянтинівський
Протягом минулої доби на фронті відбулося 181 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 24 жовтня.
За зведенням, Сили оборони напередодні уразили два райони скупчення живої сили та техніки армії Росії, три гармати, пункт управління БпЛА та ще «два важливих об’єкти».
Українська армія відбила п’ять російських атак на Південно-Слобожанському напрямку в районах Охрімівки, Рибалчиного та Чугунівки.
Ще по п’ять спроб армії РФ покращити своє положення зафіксовані на Куп’янському й Слов’янському напрямках.
До штурмових дій російські військокві вдалися на Лиманському напрямку.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 23 атаки. Загарбники вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Дружківки, Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Вільного та Русиного Яру», – заявляє командування.
Ще 19 разів російська армія атакувала на Покровському напрямку, намагаючись просунутися в бік Добропілля, Святогорівки, Чернігівки, Мирного, Гулевого, Сергіївки, Молодецького та Новопавлівки.
На Олександрівському напрямку російські загарбники вдалися до одного штурму, на Гуляйпільському напрямку – десять разів атакували українські позиції. Ще дві атаки штаб зафіксував на Оріхівському напрямку.
Генштаб зазначає, що російська армія не вдавалася до штурмових дій на Краматорському та Придніпровському напрямках.
Росія продовжує рухатися у бік Добропілля та намагається охопити його кліщами – «сіра зона» напівоточила місто. 21 жовтня проєкт Deep State зафіксував просування військ РФ поблизу Вільного – це східний фланг наступу армії агресора на Добропілля.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричиняє каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу. Аналітики пишуть, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
В ISW раніше заявляли, що темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Армія Росії втратила майже 2 тисячі військових і два засоби ППО за добу – дані ЗСУ
Російська армія втратила близько 1 980 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 24 жовтня.
Українське командування оцінює втрати загальні особового складу Росії за час повномасштабного вторгнення в близько 1 576 600 людей.
Генштаб також наводить дані про втрати російської військової техніки напередодні:
- 5 танків (загалом 12 444)
- 2 бойових броньованих машини (25 600)
- 64 артилерійських системи (51 565)
- 2 реактивних системи залпового вогню (2 232)
- 2 засоби протиповітряної оборони (1 722)
- 8 наземних робототехнічних комплексів (3 011)
- 1 855 безпілотників оперативно-тактичного рівня (579 064)
- 413 автомобілів і автоцистерн (166 501)
- 1 одиниця спеціальної техніки (4 852)
Командування додає, що дані уточнюються.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Рубіо про війну в Україні: «насправді вона стосується Донбасу»
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що війна в Україні «насправді стосується Донбасу».
«Хоча часто кажуть, що це війна в Україні, насправді вона стосується Донбасу – одного конкретного регіону країни. По суті, йдеться про територію, що становить близько 11 відсотків частини країни: Росія прагне її отримати, але не може захопити військовим шляхом, а Україна не бажає від неї відмовлятися. І в України є вагомі причини для такої позиції – це питання суверенітету та власної довгострокової безпеки», – сказав він на пресконференції 22 жовтня.
Рубіо наголосив, що цей конфлікт неможливо вирішити воєнним шляхом, він може завершитися лише дипломатично, а питання полягає в тому, чи «вдасться досягти такого результату, коли обидві сторони отримають певну вигоду, але водночас підуть на поступки, що дозволить завершити війну».
«Ситуація складна, але можу сказати одне: як би важко не було, досягти рішення неможливо, доки обидві сторони не сядуть за стіл переговорів. Ми готові взяти на себе роль посередника в цьому процесі. Саме це ми й намагаємося зробити. Ми не стверджуємо, що саме лише проведення переговорів автоматично вирішить проблему, але без того, щоб посадити сторони за стіл переговорів, шансів на вирішення взагалі немає», – додав держсекретар США.
Ця заява пролунала на тлі відновлення переговорного процесу за участі України, США та Росії. Також долучилися представники Європи.
20 жовтня у Норвегії відбулася зустріч української й американської делегацій. У зустрічі президента України Володимира Зеленського зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом в Осло також брали участь президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере.
Після зустрічі президент Фінляндії заявив про досягнення «реального прогресу». За його словами, були визначені «певні елементи мирного врегулювання», які мали представити в Санкт-Петербурзі. Також він заявив про узгодження аспектів, що стосуються безпеки й економіки.
Наступного дня, 21 жовтня, американський переговорник Віткофф прибув до Росії, де у нього відбулася тригодинна зустріч з Путіним.
Cпецпредставник президента США Стів Віткофф назвав переговори в Осло і Санкт-Петербурзі «конструктивними», але додав, що попереду «ще багато важливої роботи».
Коментуючи переговори з представниками адміністрації Сполучених Штатів, Путін заявив, що Москва готова відновити тристоронні переговори, метою яких буде обговорення «забезпечення безпеки України та Росії після виходу на мирні угоди, причому в остаточному їх варіанті», і відкинув можливість призупинення бойових дій».
Путін також сказав, що «завжди можна домовитися», але у будь-якому разі «ми свої завдання вирішимо – всі цілі «спеціальної військової операції» (так в Росії називають війну протиу України – ред.) будуть досягнуті».
Після переговорів у Норвегії український президент Володимир Зеленський заявив про «повну підтримку американських пропозицій» з боку Києва.
«Ми будемо підтримувати пропозицію і припинення вогню, і закінчення війни, і енергетичного перемир'я, і гуманітарних ініціатив – повернення полонених», – сказав Зеленський журналістам.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що високопоставлені представники Кремля вкотре підтвердили давнє небажання Росії вести будь-які змістовні мирні переговори, водночас намагаючись виставити Київ і Європу головними перешкодами для встановлення миру в Україні.
Гуманітарна операція в Олешках: у ЗСУ уточнили час запровадження режиму тиші
Генеральний штаб ЗСУ заявив, що для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі з 03:00 27 жовтня за київським часом.
У Генштабі уточнили, що Сили оборони України роблять «усе можливе для допомоги жителям Олешок і докладуть максимальних зусиль для забезпечення безпеки та порятунку співгромадян».
Раніше Генштаб ЗСУ пообіцяв, що Сили оборони забезпечать виконання рішень Верховного головнокомандувача заради реалізації гуманітарної місії в Олешках.
Українські підрозділи, як повідомлялось, неодноразово виконували місії з доставки дронами гуманітарних вантажів жителям Олешок.
Раніше сьогодні, 23 жовтня, Білий дім заявив, що Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп. Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня. Український омбудсмен підтвердив домовленість про гуманітарну місію в Олешках, зазначив, що для її реалізації буде забезпечено режим тиші.
Дмитро Лубінець уточнив, що 29 жовтня фактично повинна розпочатись гуманітарна місія – доставка гуманітарної допомоги в Олешки, розблокування вільного пересування цивільного населення, яке має бажання виїхати з Олешок.
Начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов заявив, що російські війська запроваджують «режим тиші» на херсонському напрямку у зв’язку з гуманітарною операцією в Олешках. За його словами, вогонь мають припинити з 4:00 27 жовтня за московським часом.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
У Києві у вересні через атаки РФ були пошкоджені близько 10 дата-центрів – Корецький
У Києві у вересні через російські атаки пошкоджені близько 10 дата-центрів, повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
«Росія б’є по нашій цифровій інфраструктурі так само системно, як і по енергетиці. Лише за вересень у Києві пошкоджено близько десяти дата-центрів», – сказав він.
Як повідомляє пресслужба КМУ, Корецький дав пряме доручення керівникам усіх органів виконавчої влади – терміново сформувати команди кібербезпеки, закупити програмне забезпечення й ввести його в експлуатацію.
За даними прем’єра, посилюються також кібератаки – сили РФ дедалі частіше використовують штучний інтелект, і одна з головних мішеней – державні інформаційні системи та український бізнес.
У вересні Росія завдала серії ударів по українських дата-центрах і телекомунікаційній інфраструктурі. Частина користувачів у Києві та області втрачала доступ до мережі.
26 вересня президент України Володимир Зеленський назвав ці удари окремою російською операцією проти української цифрової інфраструктури. За його словами, її мета – залишити українців «без інтернету, без зв’язку, без відповідних цифрових сервісів».
27 вересня Міноборони Росії фактично підтвердило удари по українських дата-центрах, опублікувавши зображення дрона з написом «Цифровий детокс».
Дата-центр – це не просто приміщення із серверами, а спеціально обладнаний майданчик, де зберігаються й обробляються дані та працює мережеве обладнання. Від дата-центрів можуть залежати сайти, хмарні сервіси, внутрішні системи компаній, телефонія, онлайн-магазини, медіа та інфраструктура інтернет-провайдерів.
Концентрація великої кількості обладнання та каналів зв’язку на одному майданчику робить такі об’єкти важливими вузлами цифрової інфраструктури – і водночас фізично вразливими.
МЗС Молдови планує оголосити дипломата РФ персоною нон грата після інциденту з дроном
Міністерство закордонних справ Молдови заявило, що оголосить співробітника посольства РФ персоною нон грата після чергового інциденту з дроном.
Міністерство засудило порушення повітряного простору Молдови та інцидент з падінням дрона у селі Кіштелниця.
«Цей інцидент є серйозним порушенням суверенітету й безпеки Молдови та становить пряму загрозу для безпеки її громадян. Такі дії є неприйнятними і вкотре демонструють ризики, зумовлені загарбницькою війною Російської Федерації проти України», – йдеться у заяві молдовського МЗС.
Кишинів закликає РФ припинити дії, що наражають на небезпеку регіональну безпеку та людські життя.
Москва наразі на цю заяву не реагувала.
Молдовська поліція повідомила, що в п’ятницю на землі, за 100 метрів від будинку в селі Кіштелниця, було вяивлено дрон. Повідомлень про жертв чи матеріальні збитки немає.
Молдовська влада закликає громадян не наближатися та не торкатися дронів, фрагментів чи інших підозрілих предметів. Людям рекомендується тримати дистанцію та уникати цього району, доки перевірки не будуть завершені.
Інцидент стався на тлі того, як Росія завдала авіаударів протягом ночі щонайменше по шести областях України, включаючи Одещину. У Міноборони Молдови 23 жовтня повідомляли, що під час атаки РФ на Україну у повітряний простір Молдови вторгся безпілотник.
Уряд Молдови нещодавно оголосив, що кількість подібних інцидентів з дронами перевищила сотню з початку повномасштабної війни, розпочатої Росією проти України в лютому 2022 року.
Зеленський: обмеження швидкості на Starlink та Starshield досі діють
Президент України Володимир Зеленський заявив, що обмеження швидкості на Starlink та Starshield досі діють.
«Обмеження швидкості на Starlink та Starshell досі діють, і швидкість так і не відновлено. А постачання ракет-перехоплювачів для нашого захисту від російських балістичних ракет досі затримується. Ми чекаємо на перехоплювачі, щодо яких вже була домовленість, але вони досі не надходять. Для нас це справді серйозна проблема, бо росіяни атакують нас майже щодня», – сказав Зеленський у ході онлайн-зустрічі у Hudson institute.
Він зауважив, що усе це відбувається, поки Україна продовжує досить успішні операції на фронті.
«Ми й далі тримаємо оборону. Стало складніше – частково через політику щодо Starlink і Starshield та обмеження швидкості. Але наша лінія фронту й далі тримається», – додав президент.
Тимчасовий повірений у справах України в Сполучених Штатах Дмитро Сєнік у коментарі Радіо Свобода не підтвердив, що американська сторона повністю відновила роботу військових супутників Starshield.
Раніше джерела Радіо Свобода в Міністерстві оборони України, обізнані з ситуацією, але не уповноважені офіційно її коментувати, зазначили, що на ранок 23 жовтня спостерігаються випадки втрати звʼязку на швидкості 161 км/год. А підтверджень, що обмеження на роботу супутникової системи Starshield (військової версії сервісу Starlink від американської компанії SpaceX) зняті, наразі немає.
Напередодні видання The Wall Street Journal із посиланням на офіційних осіб США написало, що президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з засновником SpaceХ Ілоном Маском і закликав його зняти ліміти швидкості на роботу Starshield.
За даними співрозмовників видання, невдовзі після контакту Трампа і Маска у четвер супутниковий зв’язок почав функціонувати стабільніше. Журналісти зазначали, що хоча система наразі не відновила повну функціональність, вона вже працює на вищих швидкостях, ніж за встановленого ліміту.
Генеральний директор SpaceX Ілон Маск у соцмережі Х заявляв, що обмеження швидкості й використання Starshield визначають військові США, а остаточне рішення ухвалює президент США.
Перебої в роботі супутникової системи Starshield – військової версії сервісу Starlink від компанії SpaceX, на яку Україна значною мірою покладається для захисту від російських повітряних ударів, – зробили Україну особливо вразливою, коли про них вперше стало відомо 13–14 жовтня.
Повідомлення про обмеження Starlink з’явилися на тлі оголошення президента США Дональда Трампа про угоду з російським лідером Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок, а також вимог Трампа до України припинити удари по російських НПЗ.
Україні потрібно відновити необмежену швидкість роботи Starlink, а щонайменше – підвищити ліміт до 450 км/год, повідомляли джерела Радіо Свобода. За даними джерел журналіста Радіо Свобода Алекса Рауфоглу, нинішнє обмеження у 160 км/год недостатнє для протидії реактивним дронам типу Shahed. Контракт на послугу діє до квітня 2027 року, а платить за неї Німеччина.
Міноборони відреагувало на зміни у бронюванні щодо працівників ОПК
Міністерство оборони України відреагувало на зміни у бронюванні, зокрема щодо працівників оборонно-промислового комплексу.
Як повідомляє пресслужба відомства, позиція Міноборони – бронювання має зберігатися для працівників ОПК, які реально залучені до виробництва зброї та іншої продукції для війська, а сьогоднішнє рішення Кабміну дає можливість забезпечити такий підхід.
«Підприємства повинні мати змогу планувати роботу, утримувати фахівців і нарощувати виробництво», – заявив міністр оборони України Євгеній Хмара.
Водночас у Міноборони зауважують, що бронювання не має ставати інструментом для зловживань – має бути прозорість і чесний діалог між державою та бізнесом.
«Нам потрібні і люди, які захищають Україну на фронті, і фахівці, які забезпечують їх зброєю. Завдання держави – створити умови, за яких обидві складові нашої оборони працюватимуть ефективно, а правила будуть справедливими», – наголосив міністр.
Кабмін схвалив постанову про нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників, серед змін оновленого документу – нові підходи до квот працівників ОПК, яка становитиме 95%.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький, оголошуючи про зміни, заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та ОПК, більше не становитиме 100%.
16 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що 100% бронювання дає підприємствам можливість штучно збільшувати штат і бронювати працівників, які фактично не виконують критично важливих функцій. За його оцінкою, такі зловживання набули значного масштабу.
Втім деякі оборонні підприємства (зокрема Vyriy та Ukrspecsystems) вже виступили проти зміни підходу. Із заяв випливає, що втрата бронювання не гарантує поповнення військ, натомість будуть негативні наслідки для виробництва.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Вимагатимуть виходу з Донбасу? Переговори з Путіним, дилема Зеленського, мирна угода
За даними видання Economist, російський керманич Володимир Путін прагне мати економічні вигоди ще до того, як буде завершена війна Росії проти України. Водночас видання ділиться деталями нового плану врегулювання ситуації. Йдеться про створення демілітаризованої зони на Донбасі, відмову України від вступу до НАТО, інвестиційний пакет для Києва та перспективу членства в Європейському Союзі.
Тим часом у Росії заявили, що переговори України, США і Росії в Абу-Дабі заплановані на першу половину листопада.
Усе це відбувається після того, як до Путіна з’їздив спецпредставник США Стів Віткофф.
Що обговорюється за зачиненими дверима?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Новий обмін полоненим: перші емоції та обійми після повернення з полону РФ
Україна повернула з російського полону 270 людей, серед них дев’ятеро цивільних, повідомив президент Володимир Зеленський. Понад половина звільнених військових потрапили в полон у 2022 році, зокрема під час оборони Маріуполя. П’ятеро пережили вибух в Оленівці. Серед повернених також важкохворі та ті, кого в Росії засудили до довічного ув’язнення.
Генштаб ЗСУ заявив про готовність сприяти реалізації гуманітарної місії в Олешках
Генеральний штаб ЗСУ заявив, що Сили оборони України забезпечать виконання рішень Верховного головнокомандувача, президента України Володимира Зеленського заради реалізації гуманітарної місії в Олешках.
У штабі зазначають, що відповідні розпорядження «будуть доведені до військ у встановленому порядку».
Українські підрозділи неодноразово виконували місії з доставки дронами гуманітарних вантажів жителям Олешок та навколишніх сіл, нагадують у Генштабі і розраховують, що «гуманітарний доступ заради людей в Олешках буде гарантований».
Раніше сьогодні, 23 жовтня, Білий дім заявив, що Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп. Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня. Український омбудсмен підтвердив домовленість про гуманітарну місію в Олешках.
Начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов заявив, що російські війська запроваджують «режим тиші» на херсонському напрямку у зв’язку з гуманітарною операцією в Олешках. За його словами, вогонь мають припинити з 4:00 27 жовтня за московським часом.
Українська сторона наразі не оголошувала точної дати початку режиму тиші.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
Дипломатія першої леді США проти окупації: як Меланія Трамп домоглася порятунку цивільних з Олешок
Перша леді США Меланія Трамп виступила посередницею в досягненні домовленості про локальне припинення вогню між Росією та Україною в районі тимчасово окупованого російськими військами міста Олешки, що на півдні України. У Києві підтвердили підготовку до операції зі створення гуманітарних коридорів та евакуації цивільного населення.
Зеленський висловив готовність до тристоронніх переговорів, але «все залежить від Росії»
Україна планує провести тристоронню зустріч у першій половині листопада – про це президент Володимир Зеленський заявив, виступаючи в Інституті Гудзону у Вашингтоні, передає кореспондент Радіо Свобода.
Зеленський розповів, що незадовго до заходу спілкувався з представниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером щодо нещодавніх зустрічей і шляхів просування переговорного процесу.
За його словами, на першу половину листопада планується тристороння зустріч представників України, Сполучених Штатів і Росії з перспективою подальшого проведення переговорів між лідерами цих країн.
«У листопаді ми маємо домовленість провести тристоронню зустріч у форматі Україна – США – Росія на рівні команд, і сподіваємося, що вона відбудеться. Планується зустрітися в першій половині листопада, якомога раніше, але ми готові до зустрічі в будь-який день, хоч завтра. Проте все залежить від росіян», – заявив український президент.
На переконання Зеленського, припинення вогню має стати відправною точкою для змістовної дипломатії, після яких Київ має отримати гарантії безпеки. Такі гарантії мають чітко визначати, до яких кроків вдадуться США та європейські партнери в разі нового нападу з боку Росії.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що на першу половину листопада в Абу-Дабі (ОАЕ) заплановані переговори в тристоронньому форматі: між Росією, Україною і Сполученими Штатами.
20 жовтня у Норвегії відбулася зустріч української й американської делегацій. У зустрічі президента України Володимира Зеленського зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом в Осло також брали участь президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере.
Після зустрічі президент Фінляндії заявив про досягнення «реального прогресу». За його словами, були визначені «певні елементи мирного врегулювання», які мали представити в Санкт-Петербурзі. Також він заявив про узгодження аспектів, що стосуються безпеки й економіки.
Наступного дня, 21 жовтня, американський переговорник Віткофф прибув до Росії, де у нього відбулася тригодинна зустріч з Путіним.
Помічник президента РФ Юрій Ушаков, який також був присутній на цій зустрічі, сказав, що Путін нібито заявив про готовність РФ відновити тристоронні переговори з Україною та США в першій декаді листопада. Головною темою має стати формування системи безпеки для Росії й України після завершення війни.
Cпецпредставник президента США Стів Віткофф назвав переговори в Осло і Санкт-Петербурзі «конструктивними», але додав, що попереду «ще багато важливої роботи».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що високопоставлені представники Кремля вкотре підтвердили давнє небажання Росії вести будь-які змістовні мирні переговори, водночас намагаючись виставити Київ і Європу головними перешкодами для встановлення миру в Україні.
Зі свого боку, після переговорів у Норвегії український президент Володимир Зеленський заявив про «повну підтримку американських пропозицій» з боку Києва.
Операція в Олешках: Лубінець розповів деталі і заявив, що Меланія Трамп координує зусилля між Україною та РФ
Уповноважений Верховної Ради з прав людей Дмитро Лубінець переконаний в тому, що Україна, США і РФ хочуть зробити все, щоб гуманітарний план щодо окупованих Олешок був реалізований. Про це він сказав в коментарі Радіо Свобода.
За його словами, особисто перша леді США Меланія Трамп продовжує координувати зусилля між двома країнами, щоб «дійсно все призвело до позитивного результату».
Омбудсмен зазначив, що реалізація підготовчих етапів має привести до того, що з 29 жовтня фактично повинна розпочатись гуманітарна місія в Олешках.
«По суті дата не є якоюсь принциповою з нашої сторони чи зі сторони РФ. Коли ми досягнули домовленостей, ми чітко побачили, що домовленості включають в себе декілька етапів. І по суті реалізація цих етапів приводить до того, що з 29 фактично повинна розпочатись ця гуманітарна місія, але перед цим буде забезпечення режиму тиші, буде відбуватись процес розмінування. Тому ці етапи будуть поступово реалізовуватись. Ми будемо постійно дивитися, як відбувається проведення цієї місії..Фізично буде доставлено гуманітарна допомога в Олешки і фізично буде відбуватись процес верифікації ситуації, що там відбувається і найголовніше для нас – забезпечити розблокування, щоб цивільне населення, яке має бажання виїхати, щоб вони спокійно виїхали з Олешок», – сказав він.
Лубінець зазначив, що Україна запропонувала механізм – це, за його словами, було підтримано і російською стороною, і американською стороною – який дозволяє нам чітко контролювати процес розблокування фізичного переміщення цивільних громадян з Олешок.
Раніше сьогодні, 23 жовтня, Білий дім заявив, що Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня.
Начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов заявив, що російські війська запроваджують «режим тиші» на херсонському напрямку у зв’язку з гуманітарною операцією в Олешках. За його словами, вогонь мають припинити з 4:00 27 жовтня за московським часом.
Українська сторона наразі не оголошувала точної дати початку режиму тиші.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
«Ухвалюємо складні, але необхідні рішення». Корецький заявив, що уряд фіналізував зміни в бронюванні
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд фіналізував зміни в системі бронювання.
«Головне завдання – чесні й зрозумілі правила для всіх, хто працює в тилу, і насамперед для тих, хто воює… Тому ухвалюємо складні, але необхідні рішення», – написав він у телеграмі.
Корецький назвав кілька критеріїв для бронювання працівників, зокрема, критичність підприємства буде відокремлена від його економічних показників.
«Критичними мають бути сфери, які реально працюють на оборону та економіку: ОПК, енергетика, зв’язок, логістика, ЖКП та інші. Для них нічого не зміниться. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності буде оновлено й перевірятимуть на зловживання», – пояснив він.
Прем’єр також повідомив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та ОПК, більше не становитиме 100%, оскільки безумовне повне бронювання нечесне щодо тих, хто служить, і відкриває простір для зловживань – «були компанії, створені спеціально під бронювання, і це стало бізнесом».
Водночас Корецький анонсував підготовку механізму 100% бронювання за умови виконання мобілізаційного зобов’язання.
«Підприємство зможе повністю бронювати працівників, якщо регулярно добровільно залучатиме частину з них до військової служби. Принципово, щоб людина знала, куди йде і на який термін. За нею зберігаються робоче місце і зарплата. Умови пропрацюють Міноборони та Мінекономіки разом із бізнесом. Мета уряду — затвердити прозорий і дієвий механізм до 1 грудня. Це дасть впевненість тим, хто на фронті: ротація можлива, і на їхнє місце прийдуть інші. А тим, хто йде служити, — що вони йдуть на чітко визначений термін», – додав він.
16 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що 100% бронювання дає підприємствам можливість штучно збільшувати штат і бронювати працівників, які фактично не виконують критично важливих функцій. За його оцінкою, такі зловживання набули значного масштабу.
Втім деякі оборонні підприємства (зокрема Vyriy та Ukrspecsystems) вже виступили проти зміни підходу. Із заяв випливає, що втрата бронювання не гарантує поповнення військ, натомість будуть негативні наслідки для виробництва.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Всі аеропорти Москви зупинили роботу через загрози дронів
Аеропорти Шереметьєво, Домодєдово, Внуково та Жуковський у Москві вдень 23 жовтня тимчасово зупинили роботу на тлі оголошеної загрози атаки безпілотників, передає «Настоящее время».
У Росавіації заявили, що для підтримки пасажирів залучили додатковий персонал, аеропортові служби працюють у посиленому режимі, а авіакомпанії коригують свій розклад.
У аеропорту Шереметьєво, зокрема, оголосили повітряну тривогу, пасажирам сказали пройти в найближчі безпечні зони та місця укриття.
«Служби аеропорту Шереметьєво сприяють пасажирам при переміщенні в безпечні місця та інформуванні щодо поточної ситуації», – заявили в пресслужбі аеропорту.
Як правило, аеропорти просто припиняють прийом та виліт літаків, евакуацію пасажирів не проводять.
Мер Москви Сергій Собянін заявив про збиття 17 безпілотників, які летіли на російську столицю. Жителі західних районів Москви повідомили про звуки вибухів, передають різні телеграм-канали.
У жовтні московські аеропорти вже неодноразово призупиняли роботу на кілька годин через загрозу ударів українських БПЛА. Зазвичай це відбувається вночі. Затримуються чи скасовуються десятки, іноді сотні рейсів. При цьому не повідомлялося про удари по самих аеропортах.
В Україні нальоту безпілотників поки не коментували.
Костянтинівка, Добропілля, Слов'янськ, Краматорськ. Наступальна кампанія РФ-2026 провалена?
Росія продовжує рухатися в бік Добропілля та намагається охопити його кліщами – «сіра зона» напівоточила місто. 21 жовтня проєкт Deep State зафіксував просування військ РФ поблизу Вільного – це східний фланг наступу армії агресора на Добропілля.
Український військовослужбовець з позивним «Мучной», який робить звіти з різних ділянок фронту, пише: «Сценарій дедалі більше нагадує ситуацію в Костянтинівці, де обстановка залишається вкрай складною».
Водночас армія РФ намагається реалізувати план із повзучого захоплення Слов'янсько-Краматорської агломерації, застосовуючи тактику охоплення міст з флангів.
Чи може Добропілля перетворитися на другу Костянтинівку та чи здатне російське командування реалізувати план повного захоплення Донеччини, який неодноразово ставив Путін – про це Радіо Донбас Реалії (Радіо Свобода) поговорило із засновником благодійного фонду «Закриємо небо України», генерал-лейтенантом у відставці, заступником начальника Генерального штабу ЗСУ (2006 – 2010 рр.) Ігорем Романенком.
«Метою є створення гуманітарних коридорів»: Арахамія анонсував операцію з деблокування Олешок
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що найближчим часом розпочнеться операція з деблокування окупованого військами РФ населеного пункту Олешки та його околиць.
«Її метою є створення постійно діючих гуманітарних коридорів для безпечної евакуації цивільних людей і доставки допомоги. Для досягнення цієї мети в найближчий час буде досягнуто режиму припинення вогню, про що повідомила перша леді США Меланія Трамп», – написав він у телеграмі.
Арахамія зазначив, що «це був тривалий процес», у якому взяли участь багато людей на різних політичних рівнях. Особливо він відзначив роль папи Римського та першої леді США Меланії Трамп.
Він додав, що подробиці щодо проведення операції, а також інформацію про хід самої операції може надавати омбудсман України Дмитро Лубінець.
Днями Арахамія анонсував «гарну новину» щодо гуманітарної кризи в окупованих Олешках на Херсонщині.
Раніше сьогодні, 23 жовтня, Білий дім заявив, що Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня.
Омбудсман Дмитро Лубінець наразі ситуацію щодо Олешок не коментував. Радіо Свобода звернулося до нього з запитом.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.