У перший день листопада Росія втратила 2500 військових – Генштаб ЗСУ
Росія за минулу добу, 1 листопада, втратила 2500 своїх військових, за час повномасштабного вторгнення в Україну – близько 1 592 770, такі дані на ранок 2 листопада навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки: 12 452 (+1 – за минулу добу)
- бойові броньовані машини: 25 629 (+7)
- артилерійські системи: 51 801 (+46)
- РСЗВ: 2 251 (+2)
- засоби ППО: 1 731 (+1)
- літаки: 452
- гелікоптери: 356
- наземні робототехнічні комплекси: 3 063 (+9)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня: 592 541 (+936)
- крилаті ракети: 5 140
- кораблі й катери: 35
- підводні човни: 2
- автомобільна техніка й автоцистерни: 169 110 (+371)
- спеціальна техніка: 4 863 (+2).
Читайте також: У жовтні Сили оборони завдали армії РФ «рекордних втрат» – Зеленський
Раніше у Генштабі ЗСУ повідомили, що станом на 29 жовтня 2026 року загальні бойові втрати РФ за поточний місяць становлять 49 040 осіб – це вже найбільший місячний показник від початку повномасштабного вторгнення росії проти України. За даними штабу, попередній найвищий показник зафіксовано ще у грудні 2024 року – 48 670 осіб.
За даними Генштабу, з врахуванням оприлюднених втрати РФ за останні два дні Москва втратила понад 52300 солдатів у жовтні (без даних за 31 жовтня).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Гуманітарна місія в Олешках: у ЗСУ заявили, що війська РФ використали паузу для облаштування своїх позицій
У Генеральному штабі ЗСУ заявили, що російська сторона використала гуманітарну паузу у рамках гуманітарної місії в окупованих Олешках для облаштування своїх позицій.
Як повідомляє штаб, за час «режиму тиші» було зафіксовано ротацію російських підрозділів, укріплення позицій, розширення антидронових засобів на дорогах і нарощування логістики, зокрема підвезення боєприпасів.
Українське командування повідомляє, що у рамках запровадженого режиму припинення вогню для гуманітарної місії в Олешках підрозділи Сил оборони України забезпечили дотримання режиму тиші і діяли виключно в межах досягнутих домовленостей – у результаті було доставлено гуманітарні вантажі, жителі Олешків, які хотіли виїхати з міста, повернулися на підконтрольну Україні територію.
Радіо Свобода з огляду на бойові дії не може незалежно перевірити ці дані.
Раніше українські військові та аналітики попереджали, що російська армія використовує режим припинення вогню в Олешках для підготовки нового наступу на Херсон. За їхніми спостереженнями, на тлі оголошеного «режиму тиші» було перегрупування підрозділів армії РФ, підтягування до Дніпра її розрахунків БпЛА та військової інфраструктури.
«Вони не звикли, що полюють на них»: як операція «Вівальді» зірвала плани Росії на Донбасі
Операція «Вівальді» – безперечно, один із найпомітніших успіхів Сил оборони України за останній час. Наступ 3-го армійського корпусу на Лиманському напрямку не лише дозволив звільнити низку населених пунктів, а й зірвав стратегічні плани Кремля щодо окупації всього Донбасу цього року. Про перебіг операції журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» поговорили з її безпосередніми учасниками.
Чотири сезони операції «Вівальді» тривали з травня до кінця жовтня. За цей період, за оцінками української сторони, було звільнено 277 квадратних кілометрів території – це приблизно площа окупованого нині Луганська. Загалом деокуповано або повернуто під повний контроль 16 населених пунктів. Втрати армії Росії під час наступу 3-го армійського корпусу: 8000 убитих, 270 полонених. Знищено або уражено 3800 одиниць техніки. Зокрема, 1800 артилерійських систем і 50 засобів ППО. БПЛА різних типів – 68 тисяч.
Утім, головним досягненням операції «Вівальді», за словами командувача угруповання військ «Центр» Андрія Білецького, став зрив планів РФ із захоплення Донеччини. Російські війська планували з плацдарму на річці Жеребець наступати через Святогірськ і Рубці, розрізати й знищити українське угруповання на східному березі Осколу. Далі – просунутися до Барвінкового, обійти Лиман і охопити Слов’янську агломерацію з півночі. Зустрічний удар через Добропілля мав завершити захоплення Донецької області.
«Зазвичай Україна та Росія для наступу формують окремі угруповання з додаткових сил, не залучених до утримання фронту. Однак нам довелося наступати військами, які одночасно обороняли найдовшу ділянку фронту – близько 160 км. Причому тими самими підрозділами, які ще пів року тому відступали. І все це – за значної чисельної переваги противника, переваги в безпілотниках та особливо в артилерії», – зазначає командувач угруповання військ «Центр» Андрій Білецький.
«Нам довелося наступати військами, які одночасно обороняли найдовшу ділянку фронту»
На початку 2026 року ситуація на Лиманському напрямку залишалася складною для українських військ. Російська армія намагалася розширити так званий Шандриголівський виступ і просунутися далі на захід, у напрямку Святогірська. Саме за таких умов командування 3-го армійського корпусу почало готувати операцію, метою якої було не просто стабілізувати фронт, а змінити ситуацію на цьому напрямку на користь Сил оборони.
Далі читайте ТУТ
На фронті відбулося майже 200 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 1 листопада на фронті відбулося 191 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав 53 авіаційних удари, скинув 181 керовану авіабомбу. Крім того, залучив для ураження 4724 дрони-камікадзе та здійснив 1744 обстріли населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Більшість боїв зафіксовано на трьох напрямках на Донеччині.
«10 спроб загарбників просунутися відбивали на Лиманському напрямку в бік Степового, Зеленої Долини та у районі населеного пункту Зарічне.
На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбивали 16 ворожих штурмів: у районі населеного пункту Костянтинівка та в бік населених пунктів Олексієво-Дружківка, Миколайпілля, Осикове, Райське, Павлівка, Новопавлівка. Два боєзіткнення тривають.
30 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися неподалік населених пунктів Софіївка, Вільне, Світле, Водянське, Василівка, Молодецьке, Удачне та в бік Добропілля, Новогришиного, Мирного, Сергіївки, Новопавлівки. Сім боєзіткнень наразі тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Повітряні сили ЗСУ: застосунок «Повітряна тривога» «ймовірно піддався ворожому впливу»
Повітряні сили ЗСУ ввечері 1 листопада заявили про ймовірний «ворожий вплив» на офіційний застосунок «Повітряна тривога».
«Жодної радіаційної загрози немає! Зберігайте спокій, слідкуйте за нашими повідомленнями на нашому каналі!» – закликають українські військові.
Перед цим, близько 22:50 на додаток до звичних повідомлень про тривоги в популярному застосунку з’явилося повідомлення російською мовою, нібито «по всій Україні зараз буде ядерна тривога».
Упродовж останньої доби в багатьох регіонах України з короткими перервами триває дронова небезпека, існує також ризик застосування балістичних ракет із російських регіонів, які межують із Україною.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Росія: дрони атакували НПЗ «Лукойла» у Нижньогородській області
Через атаку дронів на Нижньогородську область РФ у ніч проти 1 листопада пошкоджене промислове підприємство у Кстовському районі, пише телеграм-канал Astra.
«Вночі та вранці у Нижньогородській області триває масована атака БПЛА: знищено понад сотню дронів. За попередніми даними, постраждалих немає. Значних пошкоджень зазнало промислове підприємство у Кстовському районі», – написав у соцмережах губернатор регіону Гліб Нікітін.
Він не уточнив, про яке підприємство йдеться. Водночас, за даними телеграм-каналів, дрони атакували нафтопереробний завод (НПЗ) «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез» у Кстові. Місцеві жителі повідомляли про вибухи в цьому районі.
У міноборони Росії повідомили, що вночі сили ППО начебто збили 235 безпілотників.
Радіо Свобода поки не може незалежно перевірити наведені дані.\ Українські військові також не підтверджували удар по НПЗ в Уфі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Генштаб: Росія втратила за добу ще 1200 військових, танк і 16 артсистем
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 590 270 своїх військових, зокрема 2100 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 1 листопада навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танків – 12 451 (+1)
- бойових броньованих машин – 25 622 (+2)
- артилерійських систем – 51 755 (+16)
- РСЗВ – 2 249 (+2)
- засобів ППО – 1 730
- літаків – 452
- гелікоптерів – 356
- наземних робототехнічних комплексів – 3 054 (+9)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 591 605 (+944)
- крилатих ракет – 5 140
- кораблів / катерів – 35
- підводних човнів – 2
- автомобільної техніки та автоцистерн – 168 739 (+259)
- спеціальної техніки – 4 861 (+1)
Раніше у Генштабі ЗСУ повідомили, що станом на 29 жовтня 2026 року загальні бойові втрати РФ за поточний місяць становлять 49 040 осіб – це вже найбільший місячний показник від початку повномасштабного вторгнення росії проти України. За даними штабу, попередній найвищий показник зафіксовано ще у грудні 2024 року – 48 670 осіб.
За даними Генштабу, з врахуванням оприлюднених втрати РФ за останні два дні Москва втратила понад 52300 солдатів у жовтні (без даних за 31 жовтня).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Британський дрон уперше стежив за російськими кораблями над Ла-Маншем
Британські військові вперше залучили розвідувальний безпілотник RAF Protector RG1 до оперативних польотів у повітряному просторі Великої Британії. Він здійснював спостереження за російською військово-морською активністю над Ла-Маншем, підтримуючи операції кораблів і вертольотів Королівського флоту. Про це 31 жовтня повідомило Міністерство оборони Великої Британії.
Безпілотник провів у повітрі понад 10 годин, забезпечуючи збір розвідувальної інформації, спостереження та розвідку. Він працював разом із кораблями та вертольотами британських ВМС, які відстежували переміщення російських суден у Ла-Манші, Північному морі та акваторії на захід від Шотландії.
Зокрема, з 1 до 14 жовтня есмінець HMS Dauntless і патрульний корабель HMS Tyne стежили за російським фрегатом RFN Neustrashimy, який проходив через Ла-Манш у супроводі торговельних суден. У цей самий період безпілотник Protector RG1 виконав свої перші оперативні польоти в британському повітряному просторі.
За словами командира 13-ї ескадрильї Королівських ВПС Сема Гейлі, операція продемонструвала здатність БпЛА Protector забезпечувати тривале спостереження та безперешкодно працювати в повітряному просторі разом із військовою і цивільною авіацією.
«Його використання разом із кораблями Королівського флоту продемонструвало здатність безперервно забезпечувати розвідувальну підтримку морських операцій, виконувати зобов’язання в межах НАТО та інші завдання Великої Британії», – зазначив Гейлі.
Інші операції британських військових також стосувалися російських кораблів поблизу узбережжя країни. Зокрема, з 29 вересня до 8 жовтня вертольоти Merlin відстежували російський розвідувальний корабель класу «Вишня» Viktor Leonov поблизу Зовнішніх Гебридських островів. Судно перебувало неподалік підрозділів НАТО, які брали участь у багатонаціональних навчаннях Strike Warrior за участю понад 2000 військових із шести країн.
Крім того, з 11 до 14 жовтня HMS Tyne стежив за російським десантним кораблем RFN Aleksandr Shabalin, який проходив Ла-Маншем разом із вантажним судном MV Energy-2 і буксиром Proton. У цій операції корабель підтримував вертоліт Wildcat.
«Ми дуже вільні»: президент України відповів на звинувачення Карлсона в утисках вірян
Близько 120 представників українського духовенства загинули внаслідок цілеспрямованої російської агресії, заявив президент Володимир Зеленський у подкасті американського консервативного політика Тоні Перкінcа This Week on Capitol Hill.
«Близько 120 представників різних релігійних установ були вбиті росіянами. Це було не випадково, це були просто атаки на цих людей, на церкви та інші релігійні установи», – заявив він.
У своєму телеграм-каналі згодом Зеленський також уточнив, що російські атаки зруйнували або пошкодили близько 800 релігійних споруд:
«Деяким із них було тисячу років, і їх масовано атакували дронами й ракетами – і крилатими, і балістичними. Це жах і божевілля. І справа не в грошах. Ідеться про нашу спадщину, історію, мистецтво та архітектуру. Їх не можна просто відремонтувати».
Перкінс запропонував прокоментувати заяви американського ведучого Такера Карлсона, який звинуватив Київ в утисках релігійної свободи, зокрема, щодо християн.
Зеленський нагадав, що Карлсон, за його даними, ніколи не був в Україні.
«Такер Карлсон і йому подібні, здається, ніколи не були в Україні. Як він може обговорювати, що відбувається в Україні з представниками духовенства? Ми дуже вільні, ви знаєте, що ми маємо найбільшу в Європі Раду релігійних інституцій, ми всі працюємо разом», – розповів він.
Президент наголосив, що ця рада – Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій – об’єднує не лише християнські релігійні організації, а також юдеїв і мусульман:
«Ми сидимо в одній кімнаті і все обговорюємо. Тому я думаю, що Такер не знає, що відбувається в Україні. Але він може приїхати й подивитися, що було знищене росіянами, і яке ставлення до різних релігій і національностей».
Такер Карлсон, відомий консервативний коментатор, який виступав проти допомоги США Україні, просуває твердження про те, що влада Зеленського переслідує найбільшу християнську деномінацію в Україні.
У серпні 2025 року Державна служба України з етнополітики і свободи совісті ухвалила рішення про визнання Київської митрополії Української православної церкви (Московського патріархату) афілійованою із забороненою іноземною релігійною організацією. УПЦ (МП)оскаржувала це рішення.
У квітні 2026-го суд скасував наказ ДЕСС про затвердження висновку релігієзнавчої експертизи Статуту УПЦ на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом. Тепер ДЕСС зобов’язана повторно розглянути питання щодо складання і затвердження цього висновку.
Аргентинський банк Galicia почав блокувати рахунки громадян Росії
Аргентинський банк Galicia блокує рахунки клієнтів-росіян. На це скаржаться десятки громадян РФ, які живуть у Аргентині, передають російські медіа. За їхніми словами, обмеження стосуються як росіян із дозволом на проживання, так і тих, хто вже отримав аргентинське громадянство.
Клієнти банку почали стикатися із блокуваннями 28-29 жовтня. Відтоді випадків відмови в доступі до рахунків стає дедалі більше. Жодних попередніх оголошень чи попереджень власникам рахунків банк не робив.
Один із клієнтів Galicia розповів російському виданню Astra, що його рахунок був без попередження заблокований кілька днів тому. За його словами, клієнти можуть зняти з рахунку гроші готівкою в офісах банку:
«Їм дозволяють знімати якісь мінімальні суми. Але офіційно нічого не говорять. У приватному порядку на ресепшені пояснюють, що справа у російських паспортах».
Співрозмовник додав, що скарги на блокування від росіян зустрічаються у соціальних мережах, але він не бачив таких скарг від аргентинців.
З такою ж проблемою стикаються й громадяни Білорусі, які живуть в Аргентині. За даними видання «Осторожно.Новости», кілька сотень клієнтів приватного банку з російським і білоруським громадянствами готують колективний позов, щоб оскаржити дії банку.
На сайті банку Galicia, у пресрелізах та на сторінках банку в соцмережах немає інформації про якісь особливі дії банку щодо клієнтів із російським чи білоруським громадянством.
Аргентина після початку війни Росії в Україні не накладала на Росію та Білорусь будь-яких економічних санкцій. Однак аргентинські підприємства можуть побоюватися вторинних санкцій з боку Сполучених Штатів, якщо їхня діяльність йде врозріз із накладеними США санкціями.
Зеленський зустрівся із Вселенським патріархом Варфоломієм
Президент Володимир Зеленський під час візиту до Стамбула провів зустріч із Вселенським патріархом Варфоломієм – про це сторони повідомили 31 жовтня.
Зеленський, за його словами, привітав архієпископа Константинополя з прийдешньою 35-ю річницею інтронізації, яка припадає на 2 листопада».
«Розповів про нашу з партнерами роботу для досягнення миру, зокрема про контакти з американською стороною. Звісно, поінформував про ситуацію в Україні, про постійні російські удари по нашій енергетичній інфраструктурі, по всьому, що забезпечує нормальне життя людей», – заявив він.
Президент також обговорив із Варфоломієм гуманітарну операцію в Олешках і висловив надію, що «світ буде тиснути на Росію, щоб такі деескалаційні кроки розширювалися».
Пресслужба Вселенського патріархату повідомила, що Зеленський відвідав резиденцію на Фанарі і мав приватну зустріч із Варфоломієм.
Варфоломій, за повідомленням, підтвердив підтримку українського народу і «висловив сподівання, що тисячі викрадених українських дітей зможуть незабаром повернутися на батьківщину та возз’єднатися зі своїми родинами».
Президент України Володимир Зеленський разом з командою прибув до Стамбула 31 жовтня. Раніше він зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом.
«Гуманітарні спецоперації мають тривати»: Буданов за підсумками місії в Олешках
Евакуйовані жителі окупованих Олешок перебувають у безпеці, заявив голова Офісу президента Кирило Буданов увечері 31 жовтня.
«Гуманітарна місія завершилась успішно. За цими офіційними словами – людські долі, роки болю та очікування. Найстаршій врятованій 94 роки, наймолодшій дитині лише рік», – написав він у своїх соцмережах.
Посадовець зазначив, що місія стала можливою завдяки координації та особистій залученості першої леді Сполучених Штатів Меланії Трамп. Він також подякував українському омбудсману Дмитру Лубінцю за координацію процесів безпосередньо на місці.
Люди з окупованих Олешок вже в Україні: перша мить зустрічі, сльози радості і полегшення
«Усі сторони дотримались домовленостей та відпрацювали професійно. Багато що залишиться за кадром, але ми продовжимо роботу: гуманітарні спецоперації мають тривати і перейти у системні рішення», – додав Буданов.
Раніше перша леді Сполучених Штатів Меланія Трамп назвала здійснення гуманітарної місії в окупованих Олешках «надією на сталий мир».
Президент України Володимир Зеленський 31 жовтня повідомив, що українські громадяни з окупованих Олешків перетнули кордон України на Чернігівщині, усім їм буде надана необхідна допомога.
Зеленський, зокрема, подякував Сполученим Штатам і першій леді Меланії Трамп за посередництво.
30 жовтня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до окупованих Олешків на Херсонщині, де з ночі 27 жовтня триває «режиму тиші». Припинення вогню анонсував Білий дім США 23 жовтня як домовленість, якої вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
«Сміховинно, що 300 мільярдів російських активів досі не використали для України» – Тімоті Еш
Фінансові потреби України ростуть на тлі ескалації російських атак на бізнес та необхідності розвивати власне оборонне виробництво. Європа переконує союзників збільшити допомогу Україні на тлі падіння допомоги від США. Вже в листопаді МВФ має оцінити нові потреби України у фінансуванні та очікує від донорів України запевнень, що допомогу буде профінансовано.
Європа пропонує низку нових ініціатив, щоб збільшити фінансову допомогу Україні, і закликає союзників нарощувати допомогу.
«Європі вигідно підтримувати Україну до перемоги, ніж протистояти значно більшій силі на своїх кордонах», – зазначає британський економіст Тімоті Еш. Більше про це тут
Меланія Трамп привітала гуманітарну місію в Олешках
Перша леді Сполучених Штатів Меланія Трамп назвала здійснення гуманітарної місії в окупованих Олешках «надією на сталий мир».
«Олешки є доказом, що ми можемо піднести людяність вище війни», – написала вона на своїй сторінці в X.
Дружина президента США висловила переконання, що спільними зусиллями можливо «побудувати мирну планету, світ, сповнений надії для наших дітей».
Президент України Володимир Зеленський 31 жовтня повідомив, що українські громадяни з окупованих Олешків перетнули кордон України на Чернігівщині, усім їм буде надана необхідна допомога.
Він констатував, що гуманітарна операція з порятунку людей в Олешках на Херсонщині відбулася. Зеленський, зокрема, подякував Сполученим Штатам і першій леді Меланії Трамп за посередництво.
30 жовтня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до окупованих Олешків на Херсонщині, де з ночі 27 жовтня триває «режиму тиші».
Дівчинка постраждала через російську атаку на Київ – МВА
Російська армія вчергове атакувала Київ увечері 31 жовтня, повідомляє Київська міська військова адміністрація.
У столиці оголошували жовтий рівень загрози, який зазвичай означає атаку дронів.
КМВА уточнила, що уламки неназваного снаряду впали на території торговельного центру в Оболонському районі.
«За уточненою інформацією, внаслідок ворожої атаки постраждала 12-річна дівчинка. Їй було надано необхідно допомогу на місці», – додає міська влада.
Згодом у адміністрації повідомили, що в місті працює протиповітряна оборона, й закликали киян перебувати в укриттях.
Ганжа: кількість поранених у Павлограді зросла до 10, з них троє підлітків
Внаслідок 20 російських атак на Дніпропетровщину постраждали загалом 17 людей, повідомив голова області Олександр Ганжа.
Армія РФ, за його даними, била по області безпілотниками, авіабомбами та артилерією.
«У Павлограді понівечені інфраструктура та багатоквартирні будинки. Постраждали 10 людей. Хлопчики 12 і 16 років, 16-річна дівчинка та 7 дорослих госпіталізовані у стані середньої тяжкості», – заявив він.
Також постраждало підприємство в Тернівській громаді. 61-річного пораненого госпіталізували, чоловіки 59 і 68 років лікуватимуться амбулаторно.
У Нікопольському районі обстріли пошкодили адмінбудівлю, багатоквартирні й приватні оселі.
«66-річний чоловік у лікарні у стані середньої тяжкості. Чоловік 60 років на амбулаторному лікуванні», – уточнив Ганжа.
Пошкодження фіксували також у Перещепинській громаді Самарівського району та в Дніпрі. На Синельниківщині госпіталізували жінок 45 і 75 років у стані середньої тяжкості.
Раніше голова області повідомив про вісьмох постраждалих через атаку Росії на Павлоград, в тому числі трьох дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Президент Туреччини назвав «неприйнятними» атаки на судна в Чорному морі
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган прокоментував посилення атак на цивільні судна в Чорному морі – про це він згадав під час брифінгу з українським колегою Володимиром Зеленським 31 жовтня.
«Паралельно з нещодавньою ескалацією ми спостерігаємо, що конфлікт перекинувся і на Чорне море. Очевидно, що атаки на цивільні судна та кроки, які посилюють ескалацію в Чорному морі, нікому не принесуть користі. Для нас є абсолютно неприйнятними такі напади, від кого б вони не надходили і якими б причинами не обґрунтовувалися», – сказав Ердоган.
Він закликав «всі сторони діяти відповідально» в цьому напрямку. За словами лідера Туреччини, країна планує продовжувати участь у переговорів зі сторонами для відновлення безпеки судноплавства в Чорному морі.
«Вірю, що досягнення домовленості в цій сфері також надасть імпульсу зусиллям щодо встановлення тривалого миру в Україні», – додав президент.
Президент України Володимир Зеленський разом з командою прибув до Стамбула 31 жовтня. За його словами, попереду «важливі перемовини» з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом, зокрема, щодо судноплавства в Чорному морі.
На тлі війни Росії проти України атаки на торгові судна у Чорному морі почастішали. Зокрема, за даними болгарської влади, у жовтні біля узбережжя країни безпілотники атакували щонайменше шість суден, близько двох десятків моряків, ймовірно, загинули. Болгарія, що входить до НАТО, запросила допомогу у зміцненні безпеки свого узбережжя.
Зеленський обговорив із Ердоганом проведення тристоронньої зустрічі в Туреччині
Президент України Володимир Зеленський обговорив із турецьким колегою Реджепом Тайїпом Ердоганом останні дипломатичні зусилля – про це обидва політики заявили на брифінгу 31 жовтня.
Зеленський нагадав, що триває підготовка до тристоронньої зустрічі у форматі Україна – Сполучені Штати – Росія, запланованої на першу половину листопада.
«Ми обговорили з паном президентом перспективи такого формату та інші можливості, зокрема, можливість залучити Туреччину, Європу, всіх партнерів, можливість зустрічі тут, у Туреччині», – сказав він.
Президент України наголосив на потребі в сильних рішеннях для досягнення миру та сигналах Росії на всіх рівнях, що «немає альтернативи миру, що підтримка для України буде продовжуватися».
Ердоган зазначив, що розмова стосувалася нещодавніх «активних зусиль із досягнення миру» та безпеки судноплавства в Чорному морі.
«З приємністю відзначаємо, що ініціативи щодо припинення війни дипломатичним шляхом знову набрали обертів, зокрема, завдяки зусиллям американського президента Трампа», – заявив він.
Очільник турецької держави нагадав про зустрічі делегацій України й РФ на території своєї країни, які, на його думку, показали, що «дипломатія здатна принести конкретні результати».
«На етапі, якого ми досягли сьогодні, ми знову повторюємо: справедливий мир не має переможених. Ми готові докласти всіх можливих зусиль, щоб відкрити шлях, який веде до миру», – додав Ердоган.
Президент України Володимир Зеленський разом з командою прибув до Стамбула 31 жовтня. За його словами, попереду «важливі перемовини» з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом.
Востаннє президенти України й Туреччини зустрічалися у вересні в Нью-Йорку. Тоді вони обговорили безпеку в Чорному морі, відновлення експорту продовольства і потенційну Drone Deal.
Зустріч у Стамбулі відбувається на тлі відновлення тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією. Ці перемовини, як очікується, відбудуться в листопаді.
Міноборони Молдови зафіксувало проліт двох безпілотників у повітряному просторі країни
Щонайменше два безпілотники несанкціоновано потрапили до повітряного простору Молдови 31 жовтня, повідомляє Міністерство оборони країни.
Про перший такий випадок Центр повітряних операцій Національної армії повідомив о 16:24 – дрон залетів із напрямку населеного пункту Семенівка Одеської області України, рухаючись у напрямку села Плопі в Придністровському регіоні.
Згодом, близько 17:50, військові зафіксували ще один безпілотний літальний апарат – він залетів з боку села Михайлівка Вінницької області і згодом залишив повітряний простір у Єдинецькому районі кордони, який межує з Румунією.
«Проліт відбувся на тлі масованих атак Російської Федерації на Україну. Центр повітряних операцій Національної армії продовжує моніторити повітряний простір Республіки Молдова у координації з компетентними органами та партнерами», – заявляє міністерство.
Внаслідок інциденту тимчасово обмежували рух у повітряному просторі північних і центральних районів Молдови. Відомство наразі не уточнює походження дронів.
23 жовтня МЗС Молдови висловило намір оголосити співробітника посольства Росії персоною нон грата після чергового інциденту з дроном, який залетів до країни і впав у селі Кіштелниця.
Уряд Молдови нещодавно оголосив, що кількість подібних інцидентів з дронами перевищила сотню з початку повномасштабної війни, розпочатої Росією проти України в лютому 2022 року.
Троє працівників ДТЕК постраждали через удари Росії по Дніпропетровщині
Троє співробітників компанії ДТЕК зазнали поранень через масовану атаку російських дронів на Дніпропетровську область, повідомляє пресслужба компанії 31 жовтня.
За повідомленням, сьогодні російська армія знову атакувала вуглевидобувні підприємства «ДТЕК Енерго». Внаслідок цього суттєво пошкоджені технологічні споруди підприємств.
«Поранення отримали троє наших колег. Усім надали медичну допомогу, їхній стан стабільний», – додає компанія.
Вранці ДТЕК повідомляла про пошкодження енергетичного обладнання на Дніпропетровщині внаслідок нових російських ударів протягом ночі на 31 жовтня. Зокрема, постраждали два обʼєкти «ДТЕК Дніпровські електромережі».
У вересні російські військові атакували дроном автомобіль «ДТЕК Одеські електромережі», один енергетик загинув, ще один був поранений.Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.