Генштаб ЗСУ заявив про удар по заводу під Петербургом, де виготовляють паливо для «Іскандерів»
Генеральний штаб ЗСУ заявляє, що у ніч на 9 листопада Сили оборони уразили завод імені Морозова під Санкт-Петербургом – це підприємство виготовляє паливо для балістичних ракет «Іскандер».
Як повідомляє пресслужба Генштабу ЗСУ, українські військові уразили підприємство і пошкодили одразу три виробничі цехи – масштаби збитків уточнюються.
«Кожен «Іскандер», який летить на українське місто, має свою біографію і починається вона не на пусковій установці, а у цеху заводу, де виготовляють паливо, яке піднімає ракету у небо. Одне із таких підприємств, АТ «Завод імені Морозова», розташоване біля Санкт-Петербурга», – йдеться у повідомленні.
Українське командування зауважує, що цей російський завод є однією з важливих ланок ланцюжка, який дає армії РФ балістику. Підприємство виробляє вибухові речовини і тверде паливо для двигунів ракетних комплексів «Тополь-М», для балістичних ракет 9М723 «Іскандер-М» робить і постачає твердопаливні заряди до двигунів 9Х820.
Генштаб ЗСУ пояснює, що нинішній удар по заводу імені Морозова ускладнює противнику випуск ракет для «Іскандерів», якими він б’є по українських містах.
Українські військові наголошують, що Україна діє в межах права на самооборону, яке гарантує стаття 51 Статуту ООН. Сили оборони системно підривають воєнно-економічний потенціал агресора, щоб змусити РФ припинити збройну агресію проти України.
Російська сторона це ураження не підтверджує.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Як вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), здатність України завдавати ударів великої дальності по військових об’єктах у Росії має критичне значення для оборони від російських ракетних атак напередодні, ймовірно, складної зими 2026–2027 років – особливо з огляду на те, що темпи виробництва ракет у Росії залишаються високими.
За даними ISW, навіть відносно невелика кількість ракет, наданих Заходом, дозволила б Україні розпочати систематичні удари по російських об’єктах, де виробляють безпілотники або по авіабазі «Енгельс-2» у Саратовській області, де базуються стратегічні бомбардувальники, які використовують для пусків крилатих ракет по Україні.
У Мінекономіки планують у листопаді внести зміни в оновлені правила про укриття для бізнесу
Оновлені правила роботи бізнесу під час «жовтого» рівня повітряної тривоги планують ухвалити у листопаді, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода заступник міністра економіки і довкілля України Олександр Циборт. За словами урядовця, вони передбачатимуть різні вимоги залежно від кількості людей на об’єкті, можливість користуватися укриттям поблизу та спрощені умови для частини малого бізнесу.
Як повідомив Циборт, зміни до чинної постанови вже опрацьовуються урядом.
«Спрощуються процедури для різних категорій бізнесу. Наприклад, буде окреме положення залежно від кількості відвідувачів на об’єкті, виходячи з нього будуть різні передбачені умови щодо безпеки», – розповів Циборт.
Конкретної кількості працівників і відвідувачів, від якої залежатимуть вимоги, в Мінекономіки поки не називають.
Водночас, за словами Циборта, для бізнесів із невеликою кількістю людей вимоги планують максимально спростити. Серед можливих заходів він назвав перебування за «двома стінами», інформування працівників і відвідувачів про загрозу і найближче укриття.
«Бізнеси, в яких максимальна межа – це відвідувачі плюс працівники – не буде досягати певних показників, вони дійсно будуть із мінімальними вимогами щодо безпеки. Це про ті ж самі дві стіни, про інформування щодо найближчих укриттів, про інформування щодо загрози», – сказав заступник міністра.
Ще одна запланована зміна дозволить підприємствам користуватися укриттями за межами власних приміщень.
За словами Циборта, для багатоповерхової забудови йдеться про наявність доступного укриття в межах 300 метрів, для низькоповерхової, в межах 500 метрів.
«А далі вже справа за бізнесом: проінформувати, встановити табличку, де найближче укриття, і також проінформувати своїх відвідувачів, працівників про наявне укриття», – пояснив він.
Циборт зазначив, що ці параметри Мінекономіки напрацьовує спільно з МВС і ДСНС, зокрема з використанням наявних реєстрів загальнодоступних укриттів.
Окремої комісії для перевірки виконання нових вимог, за його словами, створювати не планують.
Заступник міністра також повідомив, що оновлену постанову уряд розраховує ухвалити протягом листопада.
«Ми очікуємо, що це точно буде супершвидко відпрацьовано. В цьому місяці постанова буде оновлена, одразу буде анонсовано чіткий перелік змін і разом з тим опубліковано саму постанову після її прийняття протягом одного-двох днів», – сказав Циборт.
Наразі продовжує діяти постанова Кабінету міністрів №1092, яка набрала чинності 4 вересня. За чинними правилами, для підприємств без укриття передбачений тримісячний перехідний період до 4 грудня.
29 жовтня уряд оголосив про намір змінити цей порядок. Серед запропонованих змін Кабмін називав додатковий час для облаштування безпечних просторів, залежність вимог від кількості людей на об’єкті й можливість використовувати укриття за межами території підприємства. Тоді конкретної допустимої відстані до такого укриття уряд не називав.
До 4 березня військові адміністрації мають зібрати інформацію про виконання підприємствами вимог. Циборт уточнив Радіо Свобода, що після цього уряд аналізуватиме отримані дані й вирішуватиме, як надалі змінювати правила.
За його словами, водночас планується продовжити і загальний перехідний строк для тих підприємств, які все ж будуть зобов’язані встановити мобільні укриття. Конкретну нову дату він не назвав.
У вересні Кабмін запровадив розподіл повітряних тривог в Україні за рівнем небезпеки: жовтий – атака дронів, червоний – підвищена загроза ракетного або комбінованого удару.
Сили РФ вдарили по продуктовому складу в Одесі, є загиблі та постраждала – влада
В Одесі внаслідок російської атаки на об’єкт інфраструктури загинули троє людей, повідомив начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак.
Він також повідомив про одну постраждалу людину, яка перебуває у важкому стані.
Вранці місцева влада повідомила, що сили РФ атакували Одесу – постраждала інфраструктура.
Голова ОВА Олег Кіпер уточнив, що російського удару зазнало складське приміщення, де зберігалися продукти харчування – виникла пожежа, триває ліквідація. За його даними, ця атака забрала життя двоє жінок та чоловіка.
Ще одна жінка госпіталізована з важкими пораненнями.
Раніше обласна влада інформувала, що на Одещині внаслідок російських атак вже втретє зазнало уражень логістичне підприємство – тут також виникла пожежа, але люди не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Кличко відреагував на заяву Зеленського щодо безкоштовного проїзду в транспорті Києва
Міський голова Києва Віталій Кличко відреагував на заяву президента України Володимира Зеленського щодо програми безкоштовного проїзду в транспорті Києва.
«Щодо нової ідеї центральної влади покращення для Києва. Маю на увазі «безкоштовний» проїзд. Президент доручив премʼєру і програму такого проїзду представити (а значить же, і знайти гроші на неї?), і знайти резерв автобусів. Почну з резерву. Автобуси, щоб додати, у Києва є. Водіїв немає! Може, їх, як і електриків, наловить поліція?..», – написав він у телеграмі.
Кличко повідомив, що на сьогодні – коли електротранспорт не працює – у Києві кількість маршрутів збільшили до 129 – на них курсують 418 автобусів, на яких працюють 685 водіїв. Також ще 114 маршрутів забезпечують приватні перевізники – це 680 маршруток.
За його словами, «Київпастранс» має можливість додатково збільшити кількість автобусів ще на 25 одиниць – для цього необхідно задіяти додатково щонайменше 50 водіїв категорії D. Окрім того, що вони мають пройти стажування на маршрутах, а підприємство – через визначений ліміт – не може забронювати нових водіїв.
Мер повідомляє, що для повноцінної заміни роботи метро по кількості перевезених пасажирів необхідно до 1020 автобусів. Але, як зауважує Кличко, наземний транспорт не може забезпечити регулярність руху метро, оскільки їздить у транспортному потоці з приватними транспортними засобами.
«І про кошти на «безкоштовне». Може, уряд, перед тим, як знайде гроші на нову ідею, спочатку поверне заборговану Києву за 11 років субвенцію за безкоштовне перевезення пільговиків? А це вже понад 8 млрд грн. Щороку громадський транспорт столиці, за кошти міського бюджету, перевозить понад мільйон пасажирів, пільги яким «забезпечує» держава. Словом, з планом стійкості Києва центральна влада розібралася, вдало заблокувавши його на півроку. Тепер взялася за громадський транспорт», – заявив міський голова Києва.
Після селекторної наради щодо наслідків російських атак по інфраструктурі 8 листопада президент Володимир Зеленський заявив ро доручення премʼєр-міністру Сергію Корецькому «представити програму безкоштовного проїзду в міському наземному транспорті та достатнього резерву автобусів для Києва».
Рух Північним мостом був перекритий після чергової атаки 7 листопада. Наступного дня рух цим мостом було частково відновлено. Також на Південному мосту були обмеження руху через наслідки російських атак.
Це спровокувало ускладнений рух транспорту, особливо з лівого на правий берег Дніпра.
У МВС після доручення Зеленського заявили, що в Києві будуть запроваджені резервні схеми транспортного сполучення між лівим та правим берегами Дніпра. Рух трьома мостами – Південний, Північний, Патона – розподілили через Подільський мостовий перехід, Дарницький міст, а також анонсували реверсний рух мостом Патона.
Протягом жовтня 2026 року російські війська неодноразово завдавали ударів по Північному та Південному мостах у Києві. Як заявляє Інститут вивчення війни (ISW), метою цих атак є підрив економіки України, поширення паніки серед населення, а також суттєве погіршення умов життя цивільних і пересування в столиці України.
Міненерго: через атаки РФ є знеструмлення у 12 областях, найскладніша ситуація – на Дніпропетровщині та Київщині
Російські війська протягом доби атакували енергетичні об’єкти в кількох областях, внаслідок чого на ранок знеструмлені частина споживачів у 12 областях, повідомляє у телеграмі пресслужба Міністерства енергетики.
Йдеться про Вінницьку, Дніпропетровську, Донецьку, Житомирську, Запорізьку, Київську, Одеську, Полтавську, Рівненську, Харківську, Хмельницьку та Чернігівську області.
За даними міністерства, через значні пошкодження найскладнішою залишається ситуація на Дніпропетровщині та Київщині.
У відомстві зазначають, що у всіх постраждалих регіонах, де дозволяє безпекова ситуація, тривають ремонтні роботи, їх ускладнюють постійні повітряні тривоги, однак після відбою ремонтні бригади одразу повертаються до відновлення пошкодженого обладнання.
3 листопада, за даними «Укренерго», була одна з наймасштабніших російських атак на енергетичну інфраструктуру України, основними цілями стали електростанції, підстанції систем передачі та розподілу електроенергії.
Крім того, за даними Міненерго, тоді сили РФ спрямували три дрони по підстанції, критично важливій для стабільної роботи Хмельницької АЕС. Наступного дня, 4 листопада, через масштабні та системні російські атаки на енергетичну інфраструктуру АЕС вимушено знизили потужність генерації.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, напередодні опалювального сезону в Україні.
Незалежна міжнародна комісія ООН із розслідування злочинів під час війни Росії проти України звинуватила РФ у злочинах проти людяності у зв’язку з ударами по енергетичних об’єктах. Комісія наголошує, що з наближенням зими російські удари по енергетичній інфраструктурі України значно впливають на фізичне й ментальне здоров’я цивільного населення, а також роботу лікарень.
Взимку 2025–2026 року жителі України вже були змушені тривалий час перебувати без опалення, електрики і води в сильні морози.
Комісія дійшла висновку, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру в Україні є цілеспрямованими і є частиною «державної політики, спрямованої на позбавлення цивільного населення важливих енергетичних ресурсів, щоб викликати страждання». Володимир Путін та військове керівництво російської армії неодноразово заявляли про те, що вони спеціально б’ють по енергетичних об’єктах в Україні.
У своєму звіті за 7 листопада американський Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що цілеспрямовані удари Росії по енергонфраструктурі України підтверджують перехоплений російський план, згідно з яким війська РФ мають систематично намагаються завдавати ударів по українських об’єктах виробництва та передачі електроенергії, щоб відключити українські АЕС від єдиної енергосистеми та позбавити Київ зовнішнього енергопостачання.
ОВА: логістичне підприємство на Одещині вже втретє зазнало пошкоджень через атаки РФ
На Одещині внаслідок російських атак вже втретє зазнало уражень логістичне підприємство, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його даними, пошкоджено обладнання, пожежу, яка виникла, вже ліквідували.
Попередньо, люди не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Місія МВФ розпочала роботу в Україні щодо перегляду програми фінансування
Місія Міжнародного валютного фонду 9 листопада розпочала роботу в Україні щодо перегляду програми розширеного фінансування (EFF). Про це йдеться в пресрелізі фонду, який є у розпорядженні Радіо Свобода.
Постійна представниця МВФ Прішила Тофано заявила, що місія на чолі у Гевіном Греєм розпочинає сьогодні дискусії з представниками влади України у контексті об’єднаного другого та третього перегляду програми розширеного фінансування (EFF).
У МВФ повідомляють, що дискусії фокусуватимуться як «на цілях макроекономічної та фіскальної політики влади, так і на засадничих структурних реформах».
У вересні міністр фінансів Сергій Марченко зустрівся з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Серед іншого, вони обговорили подальшу реалізацію програми розширеного фінансування EFF.
Марченко також підтвердив налаштованість України на подальше виконання своїх зобов’язань у межах програми МВФ і впровадження реформ, необхідних для євроінтеграції.
Георгієва заявила про «продуктивну дискусію» з головою українського Мінфіну. Вона зазначила, що «у непевному середовищі» виконання зобов’язань щодо реформ і сильна міжнародна підтримка залишаються критичною для України.
Наприкінці серпня МВФ повідомив про початок чергових консультацій своєї місії з представниками влади України. Обговорення стосуються перспектив економіки, зобов’язань влади щодо реформ у рамках механізму розширеного фінансування МВФ, а також на проєкті бюджету на 2027 рік.
У лютому Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування на 8,1 мільярда доларів США.
Генштаб ЗСУ повідомляє про 140 боїв на фронті за минулу добу
На фронті протягом минулої доби зафіксували 140 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора російська авіація завдала 84 авіаційних ударів, зокрема скинула 250 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 8690 дронів-камікадзе та здійснили 2331 обстріл населених пунктів і позицій українських військ.
Найбільше російських атак зафіксували на Покровському напрямку, де українські захисники зупинили 15 атак. Противник атакував у районах Сергіївки та Молодецького, а також здійснював штурми у напрямках Вільного, Добропілля та Новофедорівки.
На Костянтинівському напрямку зафіксовано дев'ять атак – сили РФ вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Новоселівки та Миколайпілля.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському, Лиманському, Краматорському та Гуляйпільському напрямках.
На Куп’янському, Слов’янському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках минулої доби російські загарбники активних дій не проводили.
За даними Інституту вивчення війни (ISW), війська РФ продовжують утримувати найвищий темп наступу саме на Покровському напрямку, принаймні з 1 серпня 2026 року цей напрямок залишається ділянкою фронту з найвищою інтенсивністю бойових дій.
Аналітики зазначають, що війська РФ зберігають ініціативу лише в безпосередній близькості до Добропілля (Донецька область), де зосереджена основна частина їхніх наступальних операцій. Натомість українські сили перехопили ініціативу на Куп’янському, Лиманському та Олександрівському напрямках, а також ведуть боротьбу за неї в західній частині Запорізької області.
В ISW заявляють, що російські війська втрачали позиції на полі бою в жовтні 2026 року другий місяць поспіль – у жовтні 2026 року російські війська закріпили свої позиції або захопили 139,85 кілометрів, але втратили 167,14 квадратних кілометрів території в Україні.
Зеленський заявив, що ЄС запустить спецмеханізм допомоги Україні. У Єврокомісії про це не повідомляють
ЄС запустить спеціальний механізм допомоги Україні у надзвичайних ситуаціях. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після розмови з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
За його словами, зараз дуже складна ситуація у багатьох містах і громадах з постачанням електрики, води та тепла через російські удари, найважче – у Києві, на Дніпропетровщині, Сумщині, Донеччині та в Херсоні.
«Ми домовилися, що Євросоюз застосує спеціальний механізм із допомоги у надзвичайних ситуаціях. Це дасть можливість оперативно надати Україні кошти на те, що зараз найбільше потрібно. Команди вже працюють над цим», – написав він у телеграмі.
Зеленський повідомив, що також з Урсулою фон дер Ляєн обговорили додаткову енергетичну та гуманітарну допомогу для підготовки до зими та євроінтеграційні питання.
У свою чергу президентка Єврокомісії заявила про хорошу розмову з Зеленським. Водночас вона нічого не повідомила про застосування спецмеханізму з допомоги.
«Я знову підтвердила свою підтримку його заклику до припинення вогню, що охоплює продовольчу та енергетичну інфраструктуру. Ми також обговорили поточні мирні зусилля та переговори в Абу-Дабі цього тижня, де ЄС буде присутній разом з нашими партнерами», – написала вона у соцмережі Х.
Урсула фон дер Ляєн додала, що чекає на зустріч з президентом Зеленським у Дубліні пізніше цього тижня та обговорення наступних кроків на шляху до миру з іншими лідерами.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, напередодні опалювального сезону в Україні.
3 листопада, за даними «Укренерго», була одна з наймасштабніших російських атак на енергетичну інфраструктуру України, основними цілями стали електростанції, підстанції систем передачі та розподілу електроенергії.
8 листопада Міненерго повідомляло, що найскладніша ситуація на Дніпропетровщині, де пошкоджено значну кількість важливих для електропостачання області енергооб’єктів. Також складною залишалася ситуація у столичному регіоні – через значні пошкодження енергетичної інфраструктури продовжують діяти мережеві обмеження.
У Києві майже щодня застовуються аварійні відключення світла, жителі міста можуть використовувати електроенергію лише по кілька годин на день. Також через атаки РФ на енергосистему та відключення світла в Києві виникають перебої з водопостачанням.
У своєму звіті за 7 листопада американський Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що цілеспрямовані удари Росії по енергонфраструктурі України підтверджують непідтверджений, перехоплений російський план, згідно з яким війська РФ мають систематично намагаються завдавати ударів по українських об’єктах виробництва та передачі електроенергії, щоб відключити українські АЕС від єдиної енергосистеми та позбавити Київ зовнішнього енергопостачання.
«Укренерго»: у Сумах російський FPV-дрон атакував автомобіль енергетиків, є постраждалі
У Сумах сьогодні вранці російські війська прицільно атакували FPV-дроном автомобіль, у якому перебували енергетики, троє працівників «Укренерго» зазнали поранень.
Як повідомляє пресслужба компанії, постраждалих доправили до лікарні, один із них перебуває у тяжкому стані.
«Росія продовжує цілеспрямовано атакувати не лише енергетичну інфраструктуру, а й людей, які забезпечують її роботу та відновлюють пошкоджене обладнання. Наші енергетики щодня працюють в умовах постійної небезпеки, щоб українці мали електроенергію. І сьогоднішній удар – ще одне свідчення того, якою ціною дається ця робота», – наголошують в «Укренерго».
3 листопада, за даними «Укренерго», була одна з наймасштабніших російських атак на енергетичну інфраструктуру України, основними цілями стали електростанції, підстанції систем передачі та розподілу електроенергії.
Крім того, за даними Міненерго, тоді сили РФ спрямували три дрони по підстанції, критично важливій для стабільної роботи Хмельницької АЕС. Наступного дня, 4 листопада, через масштабні та системні російські атаки на енергетичну інфраструктуру АЕС вимушено знизили потужність генерації.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, напередодні опалювального сезону в Україні.
Незалежна міжнародна комісія ООН із розслідування злочинів під час війни Росії проти України звинуватила РФ у злочинах проти людяності у зв’язку з ударами по енергетичних об’єктах. Комісія наголошує, що з наближенням зими російські удари по енергетичній інфраструктурі України значно впливають на фізичне й ментальне здоров’я цивільного населення, а також роботу лікарень.
Взимку 2025–2026 року жителі України вже були змушені тривалий час перебувати без опалення, електрики і води в сильні морози.
Комісія дійшла висновку, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру в Україні є цілеспрямованими і є частиною «державної політики, спрямованої на позбавлення цивільного населення важливих енергетичних ресурсів, щоб викликати страждання». Володимир Путін та військове керівництво російської армії неодноразово заявляли про те, що вони спеціально б’ють по енергетичних об’єктах в Україні.
Росія: після атаки дронів на НПЗ «Кіришський» виникла пожежа
У Росії заявили, що у ніч проти 9 листопада Ленінградську область атакували 113 українських безпілотників.
Як повідомив губернатор Олександр Дрозденко, зафіксовано попадання «у промзоні міста Кіриші», також уламки дрона потрапили до однієї з квартир.
Він інформує, що у Кіришському районі зафіксовано влучання БпЛА по території підприємства КИНЕФ – виникла пожежа, яку вже локалізували. Також, за словами Дрозденка, відключилася повітряна лінія електропередач 35 кВ у Всеволожському районі.
У місті Всеволожську, як стверджує губернатор, внаслідок падіння уламків БпЛА на дах багатоквартирного будинку, загинула жінка, яка була у квартирі на верхньому поверсі будинку
За даними телеграм-каналу ASTRA, після атаки безпілотників почалася пожежа на заводі «Киришинефтеоргсинтез». Про атаку на підприємство також повідомляють українські моніторингові телеграм-канали.
«Кіришський» НПЗ – «Киришинефтеоргсинтез», КИНЕФ – входить до групи ПАТ «Сургутнафтогаз». Підприємство випускає бензин, дизпаливо, авіаційний гас, мазут, сірчану кислоту, бітум, парафін та ароматичні вуглеводні. Завод вже неодноразово зазнавав атак безпілотників.
У вересні 2026 року після чергової атаки на цей НПЗ у Санкт-Петербурзі розпочалися перебої з паливом.
Міноборони Росії відзвітувало, що за ніч засоби ППО збили 430 українських безпілотників. Незалежних підтверджень цієї цифри немає.
Українська сторона наразі цих заяв не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
«35 тисяч доларів. Я куплю квартиру?» Вишневе: 5 зруйнованих вулиць через чотири місяці після вибуху боєприпасів
У липні російські військові завдали удару по складу боєприпасів у невеликому містечку Вишневе Київської області. Розпочалася повторна детонація, яка тривала кілька годин. У результаті в місті були зруйновані п’ять вулиць – пошкоджень зазнали три сотні будинків. Частину людей тоді довелося евакуювати, а в повітрі фіксували небезпечний рівень забруднення.
Чи вдалося місту через чотири місяці повернутися до нормального життя та чи понесли відповідальність ті, хто всупереч закону розмістив склад із боєприпасами впритул до житлових кварталів? Ось що з’ясували журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
ОВА: Черкаси вночі зазнали атаки РФ, є наслідки для критичної інфраструктури
Черкаси вночі зазнали російської атаки, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Маємо наслідки для критичної інфраструктури. Без подробиць із зрозумілих міркувань», – написав він у телеграмі.
За його словами, також уламками та вибуховою хвилею пошкоджено щонайменше три будинки у приватному секторі, будівлю приватного підприємства.
У Черкаському районі уламками пошкоджено об'єкт критичної інфраструктури, а в Уманському районі через падіння російського БпЛА в полі вигоріло 8 тюків соломи, повідомив Табурець.
За даними ОВА, у межах Черкаської області силами та засобами ППО, мобільними вогневими групами було знешкоджено 5 російських ракет і 5 БпЛА.
Напередодні місцева влада повідомляла, що внаслідок російської атаки було уражено об’єкт критичної інфраструктури в Черкасах, через це в деяких будинках можуть бути перебої зі світлом і теплом.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Нічна атака РФ: ЗСУ заявили про знешкодження 271 БпЛА та п’яти «Бандеролей»
Протиповітряна оборона знешкодила 271 БпЛА (81 із них – реактивні) та п’ять «Бандеролей» – гібрита дрона та крилатої ракети, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
Ще кілька ударних безпілотників перебувають в повітрі – бойова робота триває.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 9 листопада (з 18:00 8 листопада) противник атакував 317 ударними БпЛА типу Shahed (105 із них – реактивні), S8000 «Бандероль/Дань-Т», Гербера, дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Брянськ, Орел, Курськ, Приморсько-Ахтарськ, Шаталово, Міллерово – РФ, ТОТ Донецьк, ТОТ АР Крим – Чауда, Гвардійське.
Українські військові зафіксували влучання засобів повітряного нападу противника на 31 локації, а також падіння збитих (уламки) на 9 локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Трамп заявив, що він суворий щодо Росії, а Україна після завершення війни, ймовірно, матиме «трохи іншу форму»
Президент США Дональд Трамп заявив, що після завершення війни Україна, ймовірно, матиме «трохи іншу форму».
«Я думаю, що ми це зробимо (досягнемо незалежності та вільної України – ред.), і я думаю, що це станеться, і вони зрештою отримають трохи іншу форму України», – сказав він в інтерв’ю телеканалу CBS.
Трамп у ході розмови з журналістом вкотре сказав, що війни РФ проти України не було б, якби він був президентом. Відповідаючи на запитання, що є найбільшою перешкодою для реалізації його обіцянки встановити мир в Україні, він сказав, що «ненависть між Зеленським і Путіним»
Трамп також сказав, що він не вважає, що Путін його обманює. За словами президента США, «ніхто не був жорсткішим щодо Росії», ніж він. Як приклад, Трамп навів «торгівлю, санкції та все інше».
Водночас він каже, що не скасовував санкції на російський дизель.
«Я не скасовував санкції на дизельне паливо, я зробив можливим для Росії дати не нам, а світові, тисячі й тисячі барелів нафти, дизельного палива, яке їй було потрібно, я не зробив (Росії) жодної великої послуги», – каже президент США.
Під час розмови Трамп знову заявив, як експрезидент США Джо Байден дав Україні готівку та зброю на суму 350 млрд доларів, а він натомість не дав нічого, а продає Європі за повну вартість.
На його думку, США надавали Україні зброю, але не отримали нічого за це. Тоді журналіст зауважив, що «ми отримали натомість українську незалежність».
Однак Трамп заперечив і сказав: «Ви ще цього не отримали. Ви ще нічого не отримали. Подивимося, як все вийде»
Ця розмова відбулася напередодні запланованих на 10–11 листопада в Абу-Дабі, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), переговорів делегацій України та Росії за посередництва США.
У жовтні після переговорів російського лідера Володимира Путіна з посланцем Трампа Стівом Віткоффом у Кремлі заявили, що Росія готова відновити мирні переговори з Україною за посередництва США.
Президент України Володимир Зеленський заявив у зв’язку з цим, що гарантії безпеки для України у разі припинення бойових дій не можуть диктуватися російською стороною, а обмеження армії й питання суверенітету України не підлягають обговоренню. Зеленський також виступив проти послаблення міжнародних санкцій проти Росії.
В американському Інституті вивчення війни раніше заявляли, що зацікавленість Кремля в переговорах є вдаваною і має на меті не припинення війни в Україні, а отримання економічних поступок від Сполучених Штатів, щоб Росія могла й надалі цю війну фінансувати.
Росія за добу війни втратила майже 3000 солдатів – Генштаб ЗСУ
За останню добу війни проти України Росія втратила 2980 військових, загалом від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 609 380 осіб, такі дані на ранок 9 листопада навів Генеральний штаб ЗСУ.
Українське командування також оприлюднило свої дані про втрати Росії у військовій техніці:
- танки: 12 462 (+4 – за минулу добу)
- бойові броньовані машини: 25 683 (+15)
- артилерійські системи: 52 112 (+68)
- РСЗВ: 2 263(+6)
- засоби ППО: 1 753(+2)
- літаки: 452
- гелікоптери: 356
- наземні робототехнічні комплекси: 3 109 (+10)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня: 602 020 (+1843)
- крилаті ракети: 5 196(+4)
- кораблі й катери: 35
- підводні човни: 2
- автомобільна техніка й автоцистерни: 172 488(+638)
- спеціальна техніка: 4 889 (+1).
Читайте також: Щонайменше 350 російських строковиків загинули на війні РФ проти України – ЗМІ
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму нещодавньому звіті вказував, що у жовтні 2026 року російські війська зазнали найбільших щомісячних втрат за весь час війни, сплачуючи дедалі вищу ціну за втрату територій. Генштаб ЗСУ повідомив, що в жовтні 2026 року російські сили втратили 54 400 осіб убитими або важкопораненими.
ISW вказує, що це вже четвертий місяць поспіль, коли втрати російських військ перевищують 40 000 осіб; такий показник став найвищим щомісячним рівнем втрат для Росії від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Міський голова Балаклії повідомляє про трьох постраждалих через російський удар
Російська армія атакувала Балаклію на Харківщині, повідомив голова міської військової адміністрації Віталій Карабанов увечері 8 листопада.
Згодом він уточнив, що удару зазнав центр міста. На цей час відомо про трьох постраждалих.
«Один чоловік отримав осколкові поранення – його госпіталізовано, медики надають йому усю необхідну допомогу. Дві дівчини отримали гостру реакцію на стрес – їм на місці одразу була надана належна медична допомога», – заявив Карабанов.
За його даними, обстріл пошкодив багатоквартирні житлові будинки та заклад культури, зокрема, скління вікон. Триває обстеження території та встановлення масштабів збитків.
Очільник МВА закликав місцевих жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й перебувати в укриттях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Сибіга засудив рішення IIHF внести збірну Росії з хокею до молодіжних змагань замість Норвегії
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга засудив рішення Міжнародної федерації хокею (IIHF) внести російську збірну до оновленого розкладу турніру замість команди Норвегії. Про це він заявив 8 листопада.
За оцінкою дипломата, міжнародні спортивні бюрократи, які повертають російських атлетів до міжнародних змагань, «заплямовують себе кров’ю та стають співучасниками російських воєнних злочинів і відбілювання цих злочинів».
«Це стосується й керівництва Міжнародної федерації хокею (IIHF), яке вирішило включити Росію до оновленого розкладу молодіжного чемпіонату світу 2027 року замість Норвегії. Таке рішення викликає серйозні підозри щодо можливого впливу Москви на його ухвалення», – заявив він.
Сибіга вказав на те, що збірна Норвегії заслужила своє місце на чемпіонаті завдяки спортивним досягненням. Відтак позбавляти їх цього місця, щоби надати його «державі, яка веде загарбницьку війну – ганьба для всієї міжнародної спортивної спільноти».
Голова МЗС висловив солідарність із Норвегією та озвучив вимогу скасувати це рішення IIHF. Він закликав бойкотувати участь Росії у чемпіонаті та припинити міжнародне фінансування Федерації:
«Льодовий майданчик не повинен ставати платформою для відновлення контактів Росії з цивілізованим світом. Спорт ніколи не має використовуватися для легітимізації агресора. Росії не місце на льоду, доки триває її варварська війна проти України».
Cьогодні Норвезька федерація хокею повідомила, що отримала від IIHF інформацію про включення Росії до складу учасників молодіжного чемпіонату світу (U20) замість Норвегії.
«Ми сподіваємося, що останнє слово щодо нашої участі в турнірі, який відбудеться в Канаді в грудні, ще не сказане», – прокоментував це рішення генеральний секретар Норвезької федерації хокею Петтер Сальстен.
Раніше норвезька федерація розкритикувала рішення Спортивного арбітражного суду (CAS) про повернення російської збірної на змагання з хокею на льоду.
Спортивний арбітражний суд (CAS) у Лозанні (Швейцарія) 30 жовтня зобов’язав Міжнародну федерацію хокею (IIHF) допустити російські хокейні збірні до міжнародних змагань. Це означає, що збірна Росії має повернутися на найближчі юніорський (вік до 18 років) та молодіжний (до 20 років) чемпіонати світу, що відбудуться взимку в Канаді.
Премʼєр-міністр Канади Марк Карні заявив, що його країна не дозволить російським хокеїстам брати участь у молодіжному чемпіонаті світу цього року.
Також під загрозою перебуває дорослий чемпіонат світу, який у травні 2027 року має приймати Німеччина. Кілька провідних збірних оголосили, що бойкотуватимуть турнір у разі участі Росії.
ОВА: Росія вдарила дронами по Кременчуку, серед поранених – підліток
Армія Росії атакувала Кременчук безпілотниками, повідомив 8 листопада голова Полтавської області Віталій Дяківнич.
Зокрема, в місті зафіксували влучання в будівлю готелю та багатоповерховий житловий будинок. На місця атак вирушили екстрені служби.
«За попередньою інформацію, тяжкі травми отримав 16-річний хлопець. Його госпіталізували. Станом на зараз, підрозділи ДСНС врятували 15 людей», – повідомив Дяківнич.
Згодом він додав, що встановлена кількість постраждалих зросла до чотирьох – ще трьом людям, які звернулися до медиків, надали допомогу на місці. Ліквідація наслідків удару триває.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Супутникові знімки свідчать про значні пошкодження нафтового вузла в Самарській області РФ
Найбільший нафтовий вузол Росії – лінійна виробничо-диспетчерська станція (ЛВДС) «Самара» в селищі Просвєт Самарської області – значно постраждав після дронових ударів. Про це свідчать супутникові знімки, отримані російською службою Радіо Свобода 8 листопада.
Знімки свідчать, що до 10 резервуарів із паливом повністю знищені вогнем. Супутня інфраструктура серйозно пошкоджена. Від одного з резервуарів на знімку, як і раніше, йде дим, хоча після удару українських дронів минуло вже шість днів.
Через атаку Збройних сил України на станцію Казахстан був змушений ненадовго зупинити прокачування своєї нафти трубопроводом Атирау-Самара.
Востаннє українські дрони атакували ЛВДС «Самара» у ніч проти 2 листопада. До цього станція зазнала чотирьох повітряних ударів.
ЛВДС «Самара» – це великий промисловий вузол, який забезпечує прийом, компаундування (змішування) різних сортів нафти та її подальше транспортування магістральними нафтопроводами. Площа ЛВДС «Самара» становить понад 216 гектарів, уточнює російський телеграм-канал Astra. За даними видання, це найбільший резервуарний парк у Європі.
Через ЛВДС «Самара» нафта надходила як до нафтопроводу «Дружба», звідки прямувала до Європи (Білорусь, Угорщину та Словаччину), так і в порт Новоросійська, звідки її експортували морем. Разом з цим лінія служила для забезпечення нафтою двох великих російських НПЗ: Новокуйбишевського й Сизранського.