Війська РФ від ранку обстрілюють прикордоння Харківщини, є загиблі та поранені – ОВА
Вранці та вдень 10 травня війська РФ обстріляли кілька прикордонних з Росією громад на Харківщині. Унаслідок атаки загинули двоє людей, ще п’ятеро були поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов
За даними ОВА, російська армія двічі обстріляла Вовчанськ –внаслідок обстрілу о 10 ранку травмовано двох цивільних людей.
«13:22 Вовчанськ. Окупант завдав удару по приватному будинку – поранено 60-річну жінку. Водночас внаслідок ворожого обстрілу приватного домоволодіння загинув цивільний чоловік, ще двоє зазнали травм – один із них під завалами будинку», – написав Синєгубов.
Також загинув 55-річний цивільний чоловік через обстріл села Черкаські Тишки Харківського району, розповіли в обласній адміністрації.
Вночі Війська РФ завдали удару по Харкову ракетою типу С-400 з території Бєлгородської області РФ. Постраждали дві людини: дитина 11 та жінка 72 років.
Наступ на Харківщині вдалось зупинити артилерією, там триває бій – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що російський контрнаступ на Харківщині триває, однак вранці у нього була інформація, що українським військовим вдалось його зупинити за допомогою артилерії.
«Зараз йде жорсткий бій на цьому напрямку. Артилерійським вогнем, з того, що мені відомо на 7-8 ранку – ми їх зустріли вогнем і на цей час зупинили артилерійським вогнем ворога. Із того, що мені відомо було саме на ранок. Після цього у мене ще не було контактів», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів на спільній пресконференції з президенткою Словаччини Зузаною Чапутовою.
«Критична фаза» війни настане у найближчі два місяці – командувач Сухопутних військ ЗСУ
«Критична» фаза війни настане у «найближчі два місяці», розповів Командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-лейтенант Олександр Павлюк в інтерв’ю виданню The Economist.
За його словами, оскільки американська допомога тільки почала надходити на лінію фронту, то російські генерали «кидають усю боєздатну техніку, яка у них є, щоб перевірити виснажені українські війська, які не мають достатнього постачання».
«Росія знає, що якщо ми отримаємо достатньо зброї протягом місяця або двох, ситуація може обернутися проти них», – зазначив Павлюк.
Він наголосив, що «Україна терміново потребує посилення протиповітряної оборони», і очікувана постачання винищувачів F-16 на початку червня стане значним «психологічним поштовхом».
Шмигаль: уряд виділив понад 7 мільярдів гривень на відбудову енергосистеми
Уряд під час засідання 10 травня ухвалив рішення про виділення 7 мільярдів 168 мільйонів гривень на відбудову української енергосистеми, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«За ці кошти буде закуплено обладнання для відновлення високовольтної мережі, а також для кращої синхронізації енергосистеми України та ЄС», – зазначив голова уряду.
Він зазначив, що гранти для реалізації цього проєкту надав Світовий банк.
Також Кабінет міністрів виділив додаткові 189 мільйонів гривень для відбудови пошкоджених у результаті бойових дій багатоквартирних будинків на Київщині, вказано у повідомленні.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури протягом останніх місяців ситуація в енергосистемі – досить складна. Міністерство енергетики України оцінює збитки енергосистемі на понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
У ніч на 8 травня російські сили завдали комбінованого удару ракетами різних типів та ударними БПЛА, застосувавши 55 ракет та 21 ударний безпілотник. Як повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ, українські військові збили 39 ракет та 20 ударних дронів.
За даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації та передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях.
Читайте також: У ДТЕК розповіли, за яких умов запровадять графіки відключення світла по всій Україні
Російські військові з жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак.
У березні цього року Росія відновила атаки по об’єктах критичної інфраструктури в Україні, зокрема, здійснивши 22 березня найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Влада каже, що на півночі Харківщини немає втрат території
Усі наступальні дії російських військових на півночі Харківщині відбиті і втрати території там недопущено, розповів керівник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов в ефірі телемарафону.
«Ворог розпочав нову хвилю наступальних дій на півночі Харківщини. Це населені пункти Харківського та Чугуївського району. Вовчанський напрямок, зокрема. Наші бойові бригади зустріли ворога вогнем. Всі наступальні атаки відбиті. Втрат території наразі недопущено», – зазначив чиновник.
Синєгубов каже, що російська армія намагалась прорватися у прикордонні населені пункти, за 1-2 км від кордону з Росією.
Армія РФ обстріляла Середино-Будську громаду Сумщини, поранена жінка – влада
Російські військові атакували з артилерії Середино-Будську громаду Шостинського району Сумської області, йдеться в повідомленні обласної прокуратури.
«10 травня 2024 року близько 10:00 годин, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, окупанти з артилерії обстріляли цивільну інфраструктуру Середино-Будської громади Шосткинського району. Унаслідок атаки ворога 66-річна жінка отримала поранення, також уламками посічено будинок потерпілої», – зазначили у відомстві.
У прокуратурі повідомили, що проводиться досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Посол Польщі розповів, чи повертатимуть українських чоловіків призовного віку
Українських чоловіків призовного віку силою з Польщі не повертатимуть, однак «Варшава ще не вирішила, що з ними робити», розповів посол Польщі в Україні Ярослав Ґузи в інтерв’ю «Укрінформу».
«Досить важко уявити, що польська влада повертатиме чоловіків призовного віку в Україну силою. Такого не станеться», – сказав Ґузи.
Він пояснив, що Варшава перебуває в «іншому становищі», ніж деякі країни, адже на її території проживають мільйони українців
На думку посла, «між країнами Євросоюзу триватиме дискусія щодо питання перебування українців після того, як Міністерство закордонних справ ухвалило рішення припинити надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном».
Водночас, як зауважив польський дипломат, в уряді його країни «лунають різні думки щодо цього». Наразі Варшава не має конкретної відповіді на те, що робити з українськими чоловіками в державі, запевнив дипломат.
«Ми дуже добре розуміємо ситуацію, в якій опинився український уряд. Взагалі у нас схожий історичний досвід: якщо триває війна, треба захищатися. Але на практиці не всі люди готові це робити. Пам’ятаю, як на початку повномасштабної війни багато українських чоловіків поверталися в Україну. Але я розумію, що всі добровольці вже це зробили. Можливо, допоможуть якісь стимули», – відзначив Ґузи.
Мобілізація або...Хто піде захищати Україну, а хто відмовиться від громадянства
Від 23 квітня МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18–60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.
Рішення у зовнішньодипломатичному відомстві назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю розв'язання питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном». Відновити надання послуг обіцяють після набуття чинності законом, але з урахуванням його вимог.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, підтверджуючи це рішення МЗС, вказав, що перебування українців за кордоном «не звільняє від обовʼязків перед Батьківщиною».
Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив 24 квітня, що Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків мобілізаційного віку і допомогти сусідній країні у війні проти Росії.
У ніч проти 10-го травня російська армія завдала удару по Харкову ракетою типу С-400 з території Бєлгородської області РФ. Загорілися три будинки та господарчі споруди у Київському районі міста. Ще понад два десятки осель, як передає кореспондент Радіо Свобода, зазнали значних руйнувань. Постраждали 11-річна дитина та 72-річна жінка. У це місце сили РФ б`ють не вперше – 1 травня у цей район прилетіли авіабомби.
Війська РФ від ранку обстрілюють прикордоння Харківщини, є загиблі та поранені – ОВА. Також російські підрозділи намагалися прорвати лінію оборони на Харківщині. Але їх, як повідомив президент Володимир Зеленський, зупинила українська артилерія.
ОВА: на Херсонщині внаслідок обстрілів поранені чоловік і жінка
На Херсонщині внаслідок російських обстрілів поранено двоє цивільних, розповів голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Зокрема, за словами Прокудіна, внаслідок обстрілу Козацького у власному помешканні постраждала 49-річна жінка, з пораненням спини її доправили до лікарні.
Крім того, «у Бериславі під удар ворога потрапив 48-річний місцевий житель. Чоловік зазнав осколкового поранення у пах».
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ООН: в Україні у квітні внаслідок атак РФ загинули щонайменше 129 цивільних
У квітні внаслідок бойових дій загинули щонайменше 129 мирних жителів, ще 574 були поранені, йдеться у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини.
Зазначається, що «Моніторингова місія ООН зафіксувала високий рівень жертв серед цивільного населення унаслідок інтенсивних бойових дій поблизу лінії фронту у квітні». У звіті наголошується, що «кількість поранених мирних жителів значно зростає вже другий місяць поспіль».
У доповіді йдеться про те, що загалом з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну кількість жертв серед цивільного населення сягнула 10 946 осіб, постраждали 21 154 людини.
Крім того, «у квітні продовжилися цілеспрямовані атаки РФ на енергетичну інфраструктуру, внаслідок яких знищено або пошкоджено електростанції та підстанції та тимчасово порушено доступ населення до електроенергії, газу та води».
США оголосили новий пакет військової допомоги Україні
Сполучені Штати нададуть Україні озброєння у рамках нового пакету військової допомоги на 400 мільйонів доларів, йдеться у повідомленні пресслужби Білого дому.
У тексті зазначено, що Байден дав розпорядження держсекретареві Ентоні Блінкену виділити 400 млн доларів на потреби України.
При цьому на сайті Білого дому не вказується, яке озброєння буде передано Україні.
Це вже другий пакет військової допомоги Україні від США після того, як Конгрес виділив на це гроші наприкінці квітня.
Фінал 68-й пісенного конкурсу «Євробачення-2024» пройде у шведському місті Мальме 11 травня. Представниці від України співачка Аlyona Аlyona & Jerry Heil змагатимуться із конкурсантами з 25-ти країн. Серед них немає Росії, але присутність російського наративу на конкурсі українські єврофани все ще відслідковують.
Організатори декларують, що «Євробачення» – це аполітичний конкурс, однак чи не щороку навколо окремих учасників пісенного змагання виникають якість навколополітичні скандали. Радіо Свобода розповідає, хто з учасників цьогорічного конкурсу має якісь зв’язки з РФ.
Цього року у 68-му Пісенному конкурсі «Євробачення» взяли участь представники 37-ми країн. Росію не допускають на конкурс після початку повномасштабної війни проти України, тобто із 2022-го року.
Головний редактор медіа LiRoom Олексій Бондаренко називає цей крок «великим досягнення» для європейської спілки та пояснює, що європейська мовна спілка як правило дуже неохоче йде на такі кроки, декларуючи своєю місією як об’єднання через музику.
У 2023 році виключити з пісенного конкурсу намагалися й Ізраїль, втім Європейська спілка радіомовлення та телебачення (EBU) відхилила вимоги пропалестинських активістів.
Росія проривається на Харків, українська артилерія відбила наступ: деталі
Війська РФ намагалися прорвати оборону, підтверджують у Міноборони. Що відбувається? Стрілеча, Красне, Пильна, Борисівка захоплені? чи можливий прорив до Вовчанська?
Видання The Economist пише про сценарії розвитку подій на Харківщині: йдеться про спроби Росії ізолювати Харків або ж створити буферну зону.
Наскільки це реально? Як живе Харків в умовах посилених атак і обстрілів? Які перспективи життя у місті?
За добу відбулось понад 90 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові відбили атаку сил РФ біля Синьківки в Харківській області та вразили їхню радіолокаційну станцію, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил 10 травня.
За даними військових, протягом доби зафіксовано 91 бойове зіткнення.
«На Куп’янському напрямку нашими воїнами відбито 10 атак у районах населених пунктів Синьківка, Берестове Харківської області; Стельмахівка Луганської області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення», – зазначили військові.
Крім того, за даними ЗСУ, на Лиманському напрямку Силами оборони відбито 6 атак у районах населених пунктів Макіївка Луганської області та Торське Донецької області. Від артилерійських та мінометних обстрілів постраждали понад 10 населених пунктів, серед них Невське Луганської області; Терни, Ямполівка, Торське Донецької області.
Війська Росії 15 разів обстріляли Нікопольський район, є руйнування – влада
Упродовж дня, 10 травня, російські військові завдали півтора десятка ударів по Нікопольщині, розповів голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Нікопольщина. Райцентр, Покровська, Марганецька, Мирівська громади. Всюди протягом дня було неспокійно. Агресор цілив по району півтора десятка разів – дронами-камікадзе та артилерією», – йдеться у повідомленні.
Канада надасть понад 55 мільйонів доларів на посилення ППО України – міністр оборони
Канада долучиться до ініціативи Німеччини з підтримки протиповітряної оборони України – про це заявив міністр оборони країни Білл Блер під час спільного брифінгу з головою німецького Міноборони Борісом Пісторіусом 10 травня.
«Я дуже радий оголосити, що Канада надасть 76 канадських мільйонів доларів (близько 55,5 доларів США – ред.) для німецької ініціативи з негайної дії для протиповітряної оборони. Ця ініціатива залучає гроші та ресурси від міжнародної спільноти, аби швидко знайти та доставити системи ППО та ракети до України», – заявив він.
За словами Блера, це має допомогти Україні захиститися від російських атак на цивільну інфраструктуру.
Читайте також: Зеленський обговорив посилення ППО України із лідерами Данії та Нідерландів
«Канада вітає та дякує за німецьке лідерство в цій критично важливій ініціативі. Разом ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки знадобиться», – додав міністр оборони.
Засоби протиповітряної оборони залишаються пріоритетом військової допомоги, про яку Київ домовляється із країнами-партнерами. Зокрема, 8 травня голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель наголосив на потребі України в додаткових системах ППО після чергової масованої ракетної атаки Росії.
Раніше Німеччина пообіцяла надати додаткову батарею Patriot, а Іспанія заявила, що поставить зенітні ракети Patriot. Інші європейські країни, включаючи Грецію, Нідерланди, Польщу, Румунію та Швецію, також мають системи Patriot.
На Донеччині є загиблі й поранені через обстріли Росії протягом дня – ОВА
Російська армія обстріляла село Єлизаветівка Донецької області, 10 травня повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«По обіді росіяни обстріляли з артилерії Єлизаветівку Мар'їнської громади — вбили 49-річного чоловіка і 64-річну жінку», – написав він у своєму телегамі.
Крім того, зранку обстрілу зазнав Часів Яр – за даними Філашкіна, там зазнали поранень двоє людей, три багатоповерхівки пошкоджені.
Читайте також: Через атаки РФ на Донеччині та Дніпропетровщині постраждали рятувальні підрозділи – ДСНС
Голова області наголосив, що на Донеччині «немає абсолютно безпечних місць», і закликав жителів регіону евакуюватися.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Пентагон розкрив вміст нового пакету допомоги Україні
Новий пакет військової допомоги для України від США включатиме розширений перелік систем протиповітряної оборони, додаткові системи HIMARS, бронетехніку, протитанкові засоби, патрульні катери, а також інші озброєння, йдеться в офіційному повідомленні Пентагону 10 травня.
«Пакет, виділений за повноваженнями президента (PDA), має орієнтовну вартість $400 мільйонів та включає можливості для підтримки найбільш нагальних потреб України на полі бою, в тому числі ППО, артилерійські снаряди, бронетехніку та протитанкову зброю», – кажуть у відомстві.
При цьому, деталізується, що в Україну будуть поставлені боєприпаси для систем Patriot, ракети для ППО NASAMS, зенітні ракети Stinger та обладнання для інтеграції західних пускових установок, ракет і радарів з українськими системами. Крім того, США нададуть додаткові ракетні системи HIMARS та боєприпаси до них.
Пакет також включає артилерійські снаряди калібрів 155 мм і 105 мм, БМП Bradley, БТР M113, машини MRAP, транспортну техніку. Передбачена також поставка протитанкових засобів, у тому числі ПТРК TOW, системи Javelin і AT-4.
США нададуть також високоточні авіаційні боєприпаси, протирадіолокаційні ракети HARM, стрілецьку зброю та додаткові боєприпаси. Крім того, для ЗСУ виділяються прибережні та річкові патрульні катери, захисне обладнання від зброї масового ураження, запасні частини та засоби для техобслуговування.
Уряд виділив на потреби ГУР майже 750 млн гривень
Кабінет Міністрів виділив Головному управлінню розвідки Міноборони 749,7 млн грн із резервного фонду держбюджету. Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 10 травня, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
«Виділено Головному управлінню розвідки Міністерства оборони на безповоротній основі за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету 749,7 млн гривень для здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави», – написав Мельничук.
Раніше Кабмін дозволив виплати сім’ям загиблих військових із резервного фонду держбюджету.
Зеленський заслухав доповідь Сирського про ситуацію на фронті: «по всій лінії – важкі бої»
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь головнокомандувача Олександра Сирського – про це він повідомив 10 травня.
«По всій лінії фронту – важкі бої. Напрямкам на Харківщині, Покровському та іншим напрямкам на Донеччині – особлива увага», – заявив Зеленський.
За словами президента, обговорення стосувалося оборонних дій та українських позицій на Харківщині та окремо – в районі Часового Яру.
«Головком доповів щодо рішень, які дадуть більше можливостей нашим воїнам», – додав він.
Читайте також: Влада каже, що на півночі Харківщини немає втрат території
Російські війська близько 5 ранку 10 травня почали обстріл прикордонних населених пунктів на Харківщині та пішли в наземний наступ на двох ділянках: у напрямку Липців та Вовчанська. Останній при цьому потужно обстрілювали з РСЗВ, артилерії та авіації, місцева влада оголосила евакуацію.
За повідомленням Міністерства оборони України, протягом доби на Вовчанському напрямку противник здійснював авіаудари із застосуванням керованих авіаційних бомб, Харківська обласна військова адміністрація повідомляла про проникнення ДРГ.
Також раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що вище російське військово керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня.