«Укренерго» повідомив, як діятимуть графіки відключень завтра
Графіки відключень в усіх областях України сьогодні продовжують діяти з 16 по 22 годину, повідомив оператор «Укренерго» увечері в понеділок.
Компанія також уточнила, в які години працюватимуть графіки погодинних відключень у вівторок:
«Завтра, 11 червня, графіки погодинних відключень будуть застосовані по всій Україні з 14:00 до 19:00», – йдеться в повідомленні.
Також компанія зазначає, що аварійні відключення в Харкові, запроваджені раніше, скасували.
Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії — наслідок шести комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Міноборони: російський військовий літак порушив повітряний простір Фінляндії
Російський військовий літак порушив повітряний простір у східній частині Фінської затоки, йдеться у заяві Міністерства оборони країни.
У відомстві кажуть, що ймовірне порушення відбулось вранці у понеділок, 10 червня, у районі міста Ловійса. Російський літак перебував у повітряному просторі Фінляндії близько двох хвилин.
«Ми серйозно ставимося до ймовірного порушення (повітряного простору – ред.). Розслідування було розпочато негайно», – сказав міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен.
Прикордонна служба відповідає за розслідування порушення кордону, йдеться у матеріалі.
Міноборони Росії традиційно не коментувало дану заяву Фінляндії.
Атака по Харкову: кількість постраждалих зросла до 8 – влада
Внаслідок обстрілів КАБами Харкова 10 червня постраждало вже 8 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За словами місцевого чиновника, загалом внаслідок обстрілу КАБами в Київському та Салтівському районах Харкова 8 людей постраждали: 5 чоловіків та 3 жінки.
«Щойно деблокували з-під завалів будинку чоловіка, медики госпіталізували його до лікарні. Пошкоджено 70 гаражів та 22 автівки. Один із боєприпасів не розірвався, тому людей тимчасово відселюють із будинку для проведення детонації», – написав голова ОВА.
Вдень 10 червня сили РФ завдали ударів керованими авіабомбами по околиці Харкова. Спочатку було відомо про 6 постраждалих.
Російські військові щодня обстрілюють Харків і Харківську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
За даними ООН, наведеними наприкінці травня, щонайменше 45 цивільних осіб загинули і 189 зазнали поранень у Харківській області після того, як російські збройні сили розпочали наступ 10 травня.
Підконтрольний Росії Верховний суд Криму ухвалив вирок двом співробітникам Державної прикордонної служби України, які брали участь у затриманні російського рибальського судна «Норд» у 2018 році – про це повідомляють російські державні агентства «РИА Новости» та ТАСС.
Згідно з повідомленням, українських прикордонників засудили до 17 років позбавлення волі за статтями про викрадення судна та викрадення людини.
Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії із посиланням на Кримську правозахисну групу, засуджено капітана-лейтенанта корабля берегової охорони Василя Дмитрука та старшого мічмана, командира електромеханічної служби на прикордонному кораблі Івана Терещенка.
2018 року вони служили на судні Держприкордонслужби України, яке 25 березня затримало в Азовському морі кримське рибальське судно «Норд» під прапором Росії. Іван Терещенко був тоді мотористом, а Василь Дмитрук капітаном корабля.
16 травня 2022 року обоє потрапили до російського полону після того, як за наказом командира вийшли із заводу «Азовсталь».
Відомо, що Терещенка відправили спочатку до Оленівки, потім до Горлівки на окупованому Донбасі, а вже звідти переправили до СІЗО №2 у Сімферополі. У Криму він перебував щонайменше з 31 серпня 2023 року.
25 березня 2018 року Держприкордонслужба України затримала в акваторії Азовського моря керченське рибальське судно «Норд» під прапором Росії. Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом виходу «Норда» із закритого Києвом порту анексованої Керчі, 30 березня український суд заарештував судно.
Екіпаж «Норда» повернувся до Криму 30 жовтня 2018 року. Російська влада заявила про обмін моряків на екіпажі затриманих у Криму українських судів «ЯМК-0041» та «ЯОД 21-05».
Цивільна людина поранена на Полтавщині після повітряної атаки сил РФ – Пронін
У Миргородському районі Полтавської області одна цивільна людина зазнала поранень увечері 10 червня, повідомив голова ОВА Філіп Пронін.
«На Полтавщині чули звуки вибухів. Знову ворог атакував область», – написав чиновник у телеграм-каналі.
Увечері 10 червня в багатьох регіонах України, включно з Полтавською областю, була оголошена повітряна тривога. На Полтавщині вона тривала майже дві години, відбій був оголошений о 20:00.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Удар ЗСУ по Джанкою: з’явилися супутникові фото з місця ураження
Збройні сили України знищили військовий обʼєкт під окупованим Джанкоєм – про це свідчать супутникові знімки Planet Labs у розпорядженні проєкту Радіо Свобода «Схеми».
Супутник Planet Labs зафіксував результат ракетного удару ЗСУ по російському військовому об’єкту в ніч проти 10 червня 2024 року. На знімках, які є у розпорядженні «Схем», можна побачити наслідки масштабної пожежі біля залізниці у місті Джанкой в окупованому Криму.
Наразі якість супутникових знімків не дає можливості точно встановити тип ураженої техніки. Втім, видно, що об’єкт з’явився тут у травні 2024 року, а згодом неподалік також побудували й фортифікаційні споруди.
Вдень 10 червня у Генштабі ЗСУ повідомили, що українські військові уразили російський зенітний ракетний дивізіон С-400 у Джанкої: «Жодна з наших випущених ракет не була перехоплена «високоефективною» протиповітряною обороною противника».
Згідно з повідомленням Генштабу, ЗСУ також завдали ударів по двох зенітних ракетних дивізіонах С-300, розташованих біля Чорноморського та Євпаторії в окупованому Криму. Наразі редакція не має можливості верифікувати цю інформацію.
В Міністерстві оборони РФ ракетний удар ЗСУ та його наслідки не коментували.
Серед них – і один з призерів конкурсу – фільм «Трішки чужа». Стрічка розповідає про чотири покоління жінок з однієї сім’ї з Маріуполя, які шукають свою ідентичність. Питання, які ставить авторка фільму, спровоковані війною.
Про сенс дому розповідають кінострічки цьогорічного показу – «Наш дім» і «Пластилінові мрії». Перша робота показує орендовану квартиру у Львові, яка в перші дні повномасштабного вторгнення стала для багатьох українців транзитним прихистком, тимчасовим спільним домом, який переселенці здобували на день чи декілька. Натомість «Пластилінові мрії» фіксує рефлексії молоді про втрати своїх домівок. І те, що зникло разом із цими стінами.
У позаконкурсній програмі фестивалю свій документальний фільм представило й Радіо Свобода. Проєкт «Крим.Реалії» показав стрічку «Тиха депортація», яка розповідає про те, як агресор приховано витискає з Криму корінне населення. Робота проводить аналогію з 1944 роком, який став трагічним для кримських татар. А автори наводять оцінки експертів, згідно з якими, масштаби вимушеного виселення можуть сягати ста тисяч.
Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода відвідав Docudays і розповідає про картини з воєнними переселенцями.
Умєров зустрівся з міністеркою оборони Нідерландів: йшлося про закупівлю зброї і літаки F-16
Міністр оборони Рустем Умєров 10 червня зустрівся з делегацією на чолі з головою Міністерства оборони Нідерландів Кайсою Оллонгрен, повідомив український чиновник у фейсбуці.
За словами українського міністра оборони, «із представниками Нідерландів обговорили можливі шляхи закупівлі зброї для військових потреб Києва та співпрацю у сфері оборонного виробництва в Україні».
Також сторони «звернули увагу на ініціативу F-16, співголовою якої є Нідерланди, поточну ситуацію на фронті та інші військові потреби України – зокрема снаряди калібру 155 мм».
Раніше голова голова нідерландської дипломатії Ганке Брюйнс-Слот заявила, що Нідерланди не будуть заперечувати проти майбутнього використання Україною винищувачів F-16 над територією Росії як засобу самозахисту.
Речник ВМС повідомив про пожежу на російському кораблі в Баренцовому морі
На російському кораблі «Адмірал Левченко» в Баренцевому морі триває пожежа, заявив речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук 10 червня.
«Горить-палає техніка ворожа. А точніше великий протичовновий корабель «Адмірал Левченко» у Баренцовому морі. Триває боротьба за живучість, сподіваємося марна. Так буває, коли «свєрхдєржава» отримує санкції від України і не може обслуговувати самостійно двигуни, вироблені у Миколаєві», – написав він у своїй фейсбук-сторінці.
За словами Плетенчука, на вирішення цієї проблеми «не вистачило» 10 років, відтак одна з установок зайнялася.
«Щоб ви розуміли, там екіпажу кілька сотень», – додав речник ВМС.
Російське командування наразі не повідомляло про пожежу на кораблі.
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
6 червня у ГУР повідомили, що спецпідрозділ Головного управління розвідки Міністерства оборони України завдав успішного удару по російському рейдовому буксиру біля берегів окупованого Криму. Як заявили у розвідці, був знищений корабель проєкту 498 «Сатурн» або «Протей».
Біля Вовчанська загинув командир батальйону «ОУН» Микола Коханівський
На Харківському напрямку біля Вовчанська загинув командир добровольчого батальйону ОУН Микола Коханівський. Йому було 53 роки. Про загибель Коханівського повідомили його друзі і знайомі у Facebook.
У 2014 році Коханівський воював у Бахмуті. У лютому 2022 року його батальйон обороняв Лютіж у Київській області, згодом брав участь у боях на Донеччині.
«Я познайомився з ним улітку 2014 року в Бахмуті. Я був комбатом «Донбасу» – він комбатом батальйону ОУН. Він був одним із небагатьох, хто виходив із нами на мітинги проти корупції, зради та наруги над ідеями Майдану у 2014–2018 роках», – написав екскомандир батальйону «Донбас» Семен Семенченко.
21 жовтня 2017 року Микола Коханівський був затриманий через інцидент зі стріляниною з незареєстрованої травматичної зброї під час його сутички з іншим громадським активістом Русланом Качмалою в Києві. Святошинський райсуд три дні обирав йому запобіжний захід і врешті посадив під цілодобовий домашній арешт. Пізніше до Коханівського застосували домашній арешт у певний час доби без застосування електронних засобів контролю.
Також Коханівського судили у справі погрому російських банків у 2016 році. 20 лютого представники добробату ОУН закидали камінням будівлю «Сбербанку Росії» та «Альфа-банку» в Києві. За це Миколі Коханівському призначили два роки ув’язнення з відстрочкою виконання на рік.
Полковник Сухаревський очолив Сили безпілотних систем ЗСУ – Генштаб
Генеральний штаб ЗСУ увечері 10 червня повідомив про призначення очільника Сил безпілотних систем.
«Відповідно до наказу міністра оборони України від 10 червня 2024 року полковника Вадима Сухаревського призначено командувачем Сил безпілотних систем Збройних сил України», ؘ– ідеться в повідомленні.
Раніше Кабінет міністрів підтримав проєкт президента Володимира Зеленського про створення Сил безпілотних систем як окремого роду військ у складі Збройних сил України.
Розвідувальні й ударні безпілотники широко застосовуються в ході війни Росії проти України з обох сторін після початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року. Водночас Росія, окрім застосування на полі бою, також запускає їх по цивільній інфраструктурі України.
Супутникові знімки підтверджують удар по базі відпочинку «Нєжеголь» у Бєлгородській області, а фотографії із соцмереж – присутність там російських військових – на це звернула увагу російська служба Радіо Свобода. На об’єкті міг бути командний пункт російської армії.
Вивчені Радіо Свобода знімки сервісу Planet.com за 10 червня підтвердили інформацію про удар по базі, що з’явилася в понеділок в анонімному каналі «Досьє шпигуна».
Як переконався кореспондент РС, щонайменше з грудня 2022 року на базі фотографувалися російські військові.
У повідомленні «Досьє шпигуна» йдеться, що в «Нєжеголі» розташовувався командний пункт 6-ї російської армії, який відповідав за наступ на Вовчанськ. Стверджується, що шість офіцерів пункту вважаються зниклими безвісти, незалежного підтвердження цієї інформації немає.
У неділю про удар по командному пункту у Бєлгородській області повідомив із посиланням на джерело в українській розвідці британський канал Sky News. Стверджувалося, що удару було завдано українською авіацією.
Наприкінці травня стало відомо, що найбільші постачальники озброєнь Україні, у тому числі США, Велика Британія та Франція, зняли частину обмежень на використання українськими військовими їхньої зброї проти цілей на території Росії.
Це сталося на тлі російського наступу на Харківську область України, зокрема спроби захоплення Вовчанська. Наступ було зупинено, бої у районі Вовчанська тривають останній місяць. Місто з довоєнним населенням у 17,5 тисяч людей зруйноване, його залишили майже всі жителі.
Чверть бойових зіткнень за добу відбулося на Покровському напрямку, ЗСУ збили літак Су-25 – Генштаб
За неповну добу 10 червня на фронті відбулося 81 бойове зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ про ситуацію на фронті станом на 22:00.
«Найгарячіша обстановка залишається на Покровському напрямку. Ворог 21 раз намагався вклинитися в бойові порядки захисників України поблизу Євгенівки, Новоолександрівки, Новопокровського, Яснобродівки, Уманського та Карлівки. 19 ворожих атак відбито. Ще два боєзіткнення тривають неподалік Новоолександрівки та Новопокровського. Сили оборони докладають максимум зусиль для виснаження та стримування російських загарбників. Попередні втрати агресора на цьому напрямку склали 198 окупантів вбитими та пораненими. Знищено літак СУ-25, один танк, бойову броньовану машину, гармату та чотири автомобілі», – вказано в повідомленні.
Також бойові зіткнення відбулися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Курахівському, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
США та Польща запустили Групу з українських комунікацій – для протидії дезінформації РФ
Сполучені Штати та Польща 10 червнявідкрили у Варшаві центр протидії російській дезінформації.
Американський високопоставлений дипломат Джеймс Рубін, який відповідає за боротьбу з дезінформацією, і Томаш Хлонь, польський дипломат із аналогічним мандатом, взяли участь у церемонії відкриття бюро Групи з українських комунікацій. Такою є офіційна назва нового спільного підрозділу союзників по НАТО, покликаного викривати російську дезінформацію.
«Це потужний сигнал нашої спільної рішучості продовжувати підтримку України в боротьбі з агресором», – повідомило міністерство закордонних справ Польщі в мережі Х.
США зняли заборону на постачання зброї для «Азову» – WP
Адміністрація президента США Джо Байдена дозволить українському військовому підрозділу «Азов» використовувати американську зброю. Таке рішення було ухвалене після перевірки Державним департаментом США бригади, яка зараз входить до складу Національної гвардії України, пише з посиланням на джерела американське видання The Washington Post.
Видання зазначає, що військовому підрозділу заборонили використовувати американську зброю близько 10 років тому, оскільки американські чиновники вирішили, що деякі з її засновників сповідують расистські, ксенофобські та ультранаціоналістичні погляди. Заборону передбачав так званий «Закон Ліхі», який не дозволяє надання американської військової допомоги іноземним підрозділам, які, скоїли серйозні порушення прав людини. Він названий на честь колишнього сенатора США Патріка Ліхі, який написав цей закон.
«Після ретельної перевірки 12-та бригада спеціального призначення «Азов» пройшла перевірку Державного департаменту США», – йдеться у повідомленні відомства. Державний департамент не знайшов «жодних доказів» таких порушень, пише The Washington Post.
Продовжити себе у дітях: чому українські військові заморожують свою сперму
Коли одного ранку у львівській клініці репродукції професора Стефана Хміля відключили світло, пацієнтів швидко запевнили, що їм не потрібно хвилюватися. Резервуари з рідким азотом, які зберігають сперму, яйцеклітини та ембріони при температурі близько мінус 196 градусів за Цельсієм, забезпечені трьома окремими системами генерування електроенергії на випадок відімкнення світла.
Це хороша новина для Ірини Артиш та її чоловіка Василя, який служить у військах ППО. Він один із понад 600 військовослужбовців, які зберігають свою сперму у клініці Хміля з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
Василь вступив в армію зразу після початку вторгнення і цілий рік пробув на фронті. Зараз він служить у Львівській області, але вдома буває рідко, тому пара вирішила спробувати штучне запліднення.
Ірина, 35-річна менеджерка з логістики, мріє про доньку і вже обрала ім’я: Вікторія. «Я вірю, що українська перемога (англійською victory – ред.) настане, і все стане на свої місця», - каже вона.
Водночас вона живе неподалік від критично важливих і військових об’єктів і майже щодня під час повітряної тривоги ховається у підвалі.
Цієї весни Росія знову посилила свої атаки на енергетичну інфраструктуру України. Вони наносять величезну матеріальну шкоду і призводять до частих відключень електроенергії навіть на заході України, за понад 1000 кілометрів від лінії фронту.
ISW: війська РФ знову перевозить пальне через Керченський міст
Українські удари по російських військових і логістичних об’єктах змусили російські війська змінити свою дислокацію і транспортні схеми, припускають в американському Інституті вивчення війни (ISW).
Кадри, датовані 8 червня, показують, що Росія почала транспортувати паливо через Керченську протоку через залізничний міст, йдеться у звіті аналітиків від 10 червня.
Раніше, 29 квітня, речник Південного оперативного командування Збройних сил України Дмитро Плетенчук заявляв, що російська влада не перевозить паливо залізничним мостом через Керченську протоку з березня 2024 року через загрозу українського удару по мосту під час проходження транспорту з паливом, що може призвести до загоряння та можливого руйнування мосту.
«Неясно, чи буде російська влада продовжувати використовувати залізничний міст через Керченську протоку для транспортування палива та логістики до окупованого Криму в найближчій та середньостроковій перспективі. Це, ймовірно, полегшило б деякі логістичні обмеження, оскільки Росія намагається компенсувати втрату поромів через протоку, але зробило б міст через Керченську протоку більш вразливим до українських ударів», – вважають аналітики.
Втрати армії Росії перевищили 520 тисяч військових – дані Генштабу
Російська армія втратила близько 520 850 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 11 червня.
За даними штабу, протягом попередньої доби втрати російської армії сягнули близько 1 100 військових.
Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:
- танків – 7 902 (+23 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 15 176 (+32)
- артилерійських систем – 13 690 (+46)
- РСЗВ – 1 099 (+1)
- засобів ППО – 842 (+5)
- літаків – 359 (+1)
- гелікоптерів – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 11 1023 (+13)
- крилатих ракет – 2278
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 18 676 (+58)
- спеціальної техніки – 2 288 (+21)
У Росії упав винищувач Су-34, екпіаж загинув – російські медіа
Винищувач-бомбардувальник Су-34 Повітряно-космічних сил (ВКС) Росії зазнав аварії в гірській місцевості в Північній Осетії РФ, екіпаж загинув. Про це 11 червня повідомляє низка російських медіа із посиланням на Міністерство оборони РФ.
У повідомленні зазначено, що літак розбився при виконанні планового навчально-тренувального польоту.
«Літак впав у безлюдній місцевості. На землі руйнувань немає. Екіпаж загинув», –цитують російське оборонне відомство медіа.
Вказано, що попередня причина авіакатастрофи – технічна несправність.
У вересні минулого року у Воронезькій області Росії зазнав аварії ще один винищувач Су-34. Це сталося під час виконання планового навчально-тренувального польоту.
Як зазначали у російському відомстві, причиною аварії могла стати технічна несправність.
Прокуратура: війська РФ завдали авіаудару по житловому кварталу Костянтинівки, є поранені
Російські війська скинули на житловий квартал у Костянтинівці на Донеччині авіаційну бомбу «КАБ-500», п’ятеро місцевих жителів зазнали поранень, повідомляє вранці 11 червня Донецька обласна прокуратура.
За даними правоохоронців, російські війська завдали авіаудару пізно ввечері 10 червня.
«Засіб ураження поцілив по житловому мікрорайону, де у своїх квартирах внаслідок розбиття скла та потужної вибухової хвилі зазнали тілесних ушкоджень п’ятеро місцевих мешканців. Чоловіка 65 років та жінок віком від 63 до 88 років доставлено до лікарні. У потерпілих діагностовано черепно-мозкову травму та множинні різані рани тіла», – йдеться у дописі.