Розслідування ЗМІ: спецслужби Угорщини стежили за чиновниками Євросоюзу в Будапешті
Спецслужби Угорщини стежили за чиновниками Євросоюзу, коли ті приїздили до Будапешту, обшукували їхні готельні номери та прослуховували телефонні розмови – таких висновків дійшло розслідування, яке спільно провели журналісти бельгійської газети De Tijd та угорський розслідувальний центр Direkt36.
За твердженням розслідувачів, угорське Інформаційне бюро – аналог служб зовнішньої розвідки – вело спостереження за співробітниками Європейського бюро боротьби з шахрайством (OLAF). Зокрема, у 2015-2017 роках агенти Інформаційного бюро вели зовнішнє спостереження за автомобілями співробітниками OLAF та прослуховували їх.
Європейське відомство боротьби з шахрайством тоді цікавилося діяльністю угорської компанії Elios, власником якої є зять прем’єр-міністра країни Віктора Орбана Іштван Тіборч. Elios отримувала державні замовлення на будівництво та міську інфраструктуру, від освітлення до транспорту.
Обличчя українських захисників: фоторепортаж до дня Збройних сил України
6 грудня українці відзначають День Збройних сил України. Саме в цей день в 1991 році український парламент ухвалив закон «Про Збройні сили України». Закон визначає ЗСУ як «військове формування, на яке, відповідно до Конституції України, покладається обов'язок обороняти Україну, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності».
ЗСУ складаються із Сухопутних та Десантно-штурмових військ, Сил спеціальних операцій, Повітряних та Військово-морських сил. Окрім основних родів військ, до складу ЗСУ входять підрозділи Територіальної оборони, Військова служба правопорядку, Медична, Капеланська, Юридична та Соціально-психологічна служби.
День Збройних сил України набув особливого значення у 2014 році – після початку агресії Росії, кажуть бійці, і став всенародним визначним днем в умовах повномасштабного вторгнення Росії.
ЗСУ своїм затятим спротивом, оригінальними несиметричними діями, успіхом на фронті здивували весь світ і зруйнували міф про непереможність російської армії.
Історії тих, хто боронить Україну, дивіться у фоторепортажі.
Лукашенко попросив розмістити в Білорусі систему «Орешник»: Путін погодився
Олександр Лукашенко звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням розмістити на території країни російську систему «Орешник».
На думку Лукашенка, «таке рішення посилило б оборону як Союзної держави в умовах «зростаючої загрози з боку Заходу», так і білоруської території», пишуть місцеві ЗМІ.
Путін відповів, що «вважає можливим розміщення «Орешника» на території Білорусі у другій половині 2025 року».
За словами глави Кремля, «об’єкти ураження «Орешником» з території Білорусі у «ймовірного противника» визначатиме військово-політичне керівництво Мінська».
21 листопада Росія завдала удару по українському місту Дніпро, як заявив президент Володимир Путін, новою ракетою під назвою «Орешник». Путін заявив, що цей удар був здійснений у відповідь на використання Києвом ракет дальнього радіусу дії, що постачаються Заходом, для атаки цілей в глибині Росії після отримання довгоочікуваного дозволу від Сполучених Штатів.
Держдума Росії пропонує карати іноземців за «допомогу противнику» на 10-15 років колонії
Комітет Держдуми Росії з держбудівництва і законодавства до другого читання законопроєкту про посилення покарання за збройний заколот схвалив ініціативу щодо запровадження кримінальної відповідальності за «допомогу противнику» в діяльності проти безпеки РФ.
Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, поправка встановлює відповідальність за «сприяння противнику» для іноземних громадян і осіб без громадянства, які перебувають на території Росії. За фінансову, матеріально-технічну, консультаційну чи іншу допомогу в діяльності, свідомо спрямованій проти російської безпеки, загрожує позбавлення волі терміном від 10 до 15 років.
«Противником» у законопроєкті названа «іноземна держава, міжнародна чи іноземна організація, які безпосередньо протистоять Російській Федерації у збройному конфлікті, воєнних діях чи інших діях із застосуванням озброєння й військової техніки».
Херсонщина: ще шестеро людей поранені через удари російських БПЛА
Російська армія атакувала цивільних у Білозерській громаді, повідомила Херсонська обласна військова адміністрація 6 грудня.
ОВА уточнює, що близько 15:15 російські військові скинули вибухівку з дрона на цивільне авто.
«Двох жінок та двох чоловіків з вибуховими та черепно-мозковими травмами доправили до лікарні. Медики їх дообстежують. Ще одній жінці, 33 років, бригада «екстренки» надала допомогу на місці. Від госпіталізації вона відмовилась», – йдеться в повідомленні.
Згодом ОВА повідомила про поранення 19-річного чоловіка в Центральному районі Херсона через удар російського безпілотника – в нього черепно-мозкова травма, контузія та уламкове поранення обличчя і ноги. Нині він у лікарні, де йому надають медичну допомогу.
ОВА: російська армія вдарила по Кривому Рогу, загинув чоловік, є поранені
Російські війська атакували Кривий Ріг, заявив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 6 грудня.
«Ворог поцілив по Кривому Рогу. За попередніми даними, пошкоджена адмінбудівля», – заявив він.
Згодом Лисак повідомив про загиблого, серед постраждалих шестирічна дитина:
«Хлопчик в лікарні в стані середньої тяжкості».
Читайте також: Через зрив опалювального сезону у Кривому Розі відкрили кримінальне провадження – Кулеба
Невдовзі кількість загиблих зросла до двох. Відомо, попередньо про вісьмох постраждалих, з них половина госпіталізовані в стані середньої тяжкості.
«Одна людина не виходить на зв’язок. Рятувальники обстежують потрощену будівлю», – додав Лисак.
Раніше Повітряні сили попереджали про рух ракети в напрямку Кривого Рогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема завдають ударів і по Кривому Рогу.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Путін і Лукашенко підписали договір про гарантії безпеки
Президент Росії Володимир Путін і авторитарний керівник Білорусі Олександр Лукашенко підписали Договір про гарантії безпеки у рамках Союзної держави.
Документ був підписаний за підсумками засідання Вищої держради Союзної держави в Мінську. Перед цим Путін заявив, що договір «визначає взаємні союзницькі зобов’язання щодо забезпечення оборони, захисту суверенітету, незалежності й конституційного ладу Росії і Білорусі, цілісності й недоторканності території та зовнішнього кордону Союзної держави, причому із залученням усіх наявних сил і засобів». Він зазначив, що йдеться, зокрема, і про російську тактичну ядерну зброю.
За підсумками засідання Лукашенко також попросив Путіна розмістити на території Білорусі ракетну систему «Орєшнік». Російський президент відповів, що це стане можливим у другій половині 2025 року. «До цього часу, за нашими попередніми розрахунками, ми налагодимо їхній серійний випуск», – заявив Путін. Він зазначив, що системи «Орєшнік» входитимуть до комплексу Ракетних військ стратегічного призначення Росії, але визначення об’єктів для ураження «залишатиметься за військово-політичним керівництвом республіки Білорусь».
Росія цього року підписала договір про стратегічне партнерство – фактично про військовий союз – із Північною Кореєю. Він набув чинності днями після обміну ратифікаційними грамотами у Москві.
Готується підписання ще одного договору про стратегічне партнерство – між Росією й Іраном Він має бути підписаний у ході візиту іранського президента до Москви, дата якого поки невідома.
Лавров і Карлсон. Підготовка до переговорів чи черговий набір російських ультиматумів для США і НАТО
Чому і за що воює Росія проти України? Чи готова РФ завершити війну і на яких умовах? Про це американський блогер та ведучий Такер Карлсон поговорив із міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. Для цього він спецально знову, як колись до Путіна, полетів у Москву. Інтерв’ю опублікували у мережі Х, яка нележить прихильнику Дональда Трампа Ілону Маску.
Радіо Свобода наводить деякі тези Лаврова та реакції, які вони викликали.
Такер Карлсон, який раніше брав інтерв’ю у очільника Росії Володимира Путіна, тепер записав інтерв'ю із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.
Інтерв'ю опублікували одразу після участі Лаврова у 31-го саміті міністрів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) на Мальті. Це була перша поїздка до країн ЄС очільника російського МЗС після початку Росією повномасштабної війни проти України. Під час виступу Лаврова міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та низка інших дипломатів вийшли на знак протесту із зали пленарних засідань ОБСЄ.
Аналітики характеризують сказане Лавровим в інтерв'ю Карлсону, як «суміш погроз, фейків про війну і тез для можливих переговорів», а в Єврокомісії назвали заяви Лаврова «чистою дезінформацією та маніпуляцією».
«Укренерго» анонсує одну чергу відключень для споживачів в суботу
У суботу 7 грудня діятиме одна черга відключень, повідомляє національний оператор «Укренерго» в п’ятницю.
За повідомленням, для споживачів буде діяти одна черга відключень з 9:00 по 20:00.
Для промисловості та бізнесу діятимуть графіки відключень з 8-ї по 21 годину.
«Час застосування та обсяг обмежень протягом доби можуть змінитись. Актуальну інформацію про графіки відключень у вашому регіоні дізнавайтесь на сайті чи офіційних сторінках обленерго у соцмережах», – додає «Укренерго».
У Повітряних силах ЗСУ зазначали, що внаслідок атаки РФ 28 листопада було 12 влучань, переважно в об’єкти паливно-енергетичного сектору.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Війська РФ атакували Запоріжжя, загинули дев’ять людей – ОВА
Російські війська ввечері 6 грудня атакували Запоріжжя, внаслідок чого загинули, за останніми даними, дев’ять людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Він додав, що ще 17 людей поранені, в тому числі двоє дітей 4 і 11 років.
«Влучанням зруйнована СТО, пошкоджені будинки й магазини поруч», – написав Федоров у телеграмі.
Раніше голова ОВА також повідомляв про проблеми з електроенергією в деяких громадах області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Число поранених у Кривому Розі зросло до 17, одна людина може бути під завалами – влада
У Кривому Розі внаслідок російського удару 6 грудня, за оновленими даними, постраждали 17 людей, із них восьмеро – госпіталізовані, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Раніше повідомляли про двох загиблих і 13 поранених. Серед постраждалих – 6-річна дитина, хлопчик перебуває в лікарні в стані середньої тяжкості.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що під завалами, ймовірно, перебуває одна людина.
«Тривають аварійно-рятувальні роботи… Зруйновано триповерхову будівлю, пошкоджено житлові будинки й автомобілі», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Шмигаль обговорив із генсекретарем Ради Європи спецтрибунал щодо злочину агресії Росії
Прем’єр-міністр України Денис Шигаль зустрівся з генеральним секретарем Ради Європи Аланом Берсе під час його візиту до України – про це він повідомив 6 грудня.
За його словами, ключовою темою співпраці України та Ради Європи є робота над механізмом компенсації збитків, завданих російською агресією.
«Створення Реєстру збитків на саміті Ради Європи минулого року стало знаковим рішенням на цьому шляху. Очікуємо, що наступного року в реєстрі запрацюють усі 45 категорій заяв про відшкодування збитків, завданих росією», – заявив він.
Шмигаль також закликав активізувати створення Компенсаційної комісії та Компенсаційного фонду у рамках механізму відкшкодування збитків.
Читайте також: Відсьогодні всі українці зможуть подати заяву до Реєстру збитків через «Дію» – Федоров
«Обговорили подальшу роботу над створенням Спеціального трибуналу для злочину агресії проти України. Усі російські воєнні злочинці мають відповісти за скоєне. Зокрема ті злочинці, які викрадали українських дітей», – додав він.
Генеральний секретар Ради Європи повідомив про візит до села Ягідне на Чернігівщині, яке пережило російську окупацію навесні 2022 року. За його словами, він засвідчив Шмигалю «підтримку Ради Європи».
Також раніше сьогодні Берсе зустрівся зі спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком та головою української делегацї до Парламентської асамблеї Ради Європи Марією Мезенцевою. Він заявив, зокрема, що до діяльності Ради Європи в Україні входить забезпечення «відповідальності за російську агресію».
Напередодні президент Володимир Зеленський у своєму зверненні подякував кожній державі та всім посадовцям, які допомагають в ініціативі створення спецтрибуналу проти Росії за злочин агресії, але, за його словами, треба більше такої роботи, щоб трибунал запрацював і став справді дієвим.
Посли країн ЄС не змогли узгодити 15-й пакет санкцій проти Росії
Посли країн Євросоюзу 6 грудня не змогли погодити 15-ий пакет санкцій проти Росії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Водночас агентство Reuters із посиланням на дипломатичні джерела повідомило, ухвалення пакету заблокували дві країни. Їхні назви не уточнюються. За повідомленням, основною причиною стали розбіжності щодо термінів, протягом яких європейські компанії мають завершити виведення інвестицій із Росії.
Reuters також зазначає, що обговорення ускладнилося питанням про продовження дії винятку, який дозволяє Чехії імпортувати дизельне паливо й інші продукти, виготовлені з російської нафти на словацьких нафтопереробних заводах.
При цьому Чехія заявила, що не наполягає на продовженні цього винятку, а Словаччина, навпаки, виступила за його збереження. Термін дії угоди сплив 5 грудня.
15-й пакет також передбачає санкції проти танкерів, які перевозять російську нафту. Питання узгодження обмежень планують розглянути пізніше.
Після початку широкомасштабної війни Росії проти України більшість країн ЄС заборонили імпорт російської нафти, але для Угорщини, Словаччини і Чехії зробили винятки через відсутність альтернативних постачань. Чехія планує модернізувати трубопровід з Італії до Німеччини та повністю відмовитися від російської нафти до другої половини 2025 року.
14-й пакет санкцій, схвалений у червні 2024 року, включав обмеження на транзит російського зрідженого природного газу через європейські порти, а також зобов’язав компанії, які мають дочірні підприємства в третіх країнах, запобігати реекспорту технологій подвійного призначення до Росії.
У Приморському краї РФ командир застрелив солдата-строковика, який відмовився їхати на війну – ЗМІ
У Приморському краї РФ командир застрелив 19-річного солдата-строковика Артема Антонова з Татарстану. Про це пише видання «Важные истории» з посиланням на матеріали дослідчої перевірки. Родичі Антонова вважають, що це могло бути помстою за відмову Антонова підписати контракт та вирушити на війну в Україні.
Як повідомляють «Важные истории», вбивство сталося 21 жовтня на полігоні «Іллінський» 60-ї мотострілецької бригади. Туди Антонова відправили для заміни мотострілецьких частин прикриття кордону Курської області. Згідно з матеріалами перевірки, під час інструктажу щодо поводження зі зброєю лейтенант, прізвище якого не називається, зняв свій автомат АК-12 із запобіжника і вистрілив чергою в стрій солдатів. Куля влучила Антонову в голову, він помер на місці.
Родичі Антонова також стверджують, що через відмову підписувати контракт командири неодноразово піддавали солдата катуванням і знущанням: били залізними прутами і ставили в наряд по вісім днів поспіль. Він ділився цим із близькими друзями в закритій групі в соцмережах, яку одразу після його загибелі видалили. Родичі розповіли, що коли вони отримали тіло Антонова для поховання, виявили не лише кульовий отвір у лобі, а й синці на тілі.
Родичі сказали, що їм відоме прізвище лейтенанта 394-го мотострілецького полку, який стріляв, але вони побоюються його оголошувати.
У місцевих спільнотах у російській соцмережі «ВКонтакте» в некролозі повідомили, що Антонов «вирішив віддати життя за батьківщину».
Незалежні ЗМІ та свідки неодноразово повідомляли, що в російських військових частинах солдатів строкової служби змушують укладати контракти з міністерством оборони для відправки на війну в Україні. Їм погрожують, у тому числі в’язницею та побиттями, б’ють, створюють нестерпні умови служби.
Міноборони Данії анонсує збільшення фінансування оборонної галузі для підтримки України
Уряд Данії провів консультації з Комітетом із зовнішньої політики щодо передачі Україні військової техніки – про це Міністерство оборони країни повідомило 6 грудня.
За повідомленням, Данія виділить додаткові кошти на закупівлю військового обладнання в оборонної галузі країни.
Як анонсує данське Міноборони, більше ресурсів виділять на Індустріальний фонд, який створили для закупівлі нової оборонної техніки для України із залученням оборонної промисловості Данії.
«Від початку війни Данія зосередилася на найнагальніших українських потребах. Оборонна промисловість показала, що може поставити те, що потрібно Україні. Тому уряд збільшить фінансування галузі, щоб останні контракти були укладені цього року», – сказав міністр оборони Троельс Лунд Поульсен.
Додаткові кошти долучать до близько 2,6 мільярда датських крон (понад 368 мільйонів доларів), які уряд країни вже виділив оборонній галузі. Точну суму додаткового фінансування уряд не називає.
За оцінкою міністра закордонних справ Данії Ларса Льокке Расмуссена, війна в Україні перебуває на критичному етапі:
«Вкрай важливо, щоб ми максимально підтримували Україну. Європа має активізуватися, і завдяки сьогоднішньому пакету пожертв ми виконуємо конкретні запити України від імені Данії, ще раз демонструючи, що Данія перебуває в авангарді боротьби України за свободу».
Крім того, Міноборони додає з посиланням на зовнішньополітичний комітет, що Данія разом із Францією продовжують постачання Україні артилерійських систем CAESAR. Очікується, що вони почнуть надходити до України в 2025 році.
Наприкінці листопада лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Норвегії, Польщі, Швеції та Фінляндії пообіцяли посилити підтримку України, в тому числі надати більше боєприпасів.
Bloomberg: ЄС закликає США пом’якшити санкції проти «Газпромбанку»
Євросоюз закликає США пом’якшити санкції проти російського «Газпромбанку», повідомляє 6 грудня агенція Bloomberg. Після запровадження нещодавніх обмежень деякі європейські компанії та уряди попередили про загрозу енергетичній безпеці їхніх країн.
Попри скасування президентом РФ Володимиром Путіним вимоги оплачувати російський газ виключно через «Газпромбанк», переговори між ЄС та США тривають. Згідно з новим указом Путіна, іноземні покупці можуть використовувати інші банки для конвертації валюти в рублі, але оплата вважається завершеною тільки після зарахування рублів на рахунок у «Газпромбанку», який залишається єдиним уповноваженим банком.
Хоча указ допоміг стабілізувати європейський газовий ринок, нова система платежів ускладнила процес та створила юридичну невизначеність для банків, зазначає Bloomberg. Тому ЄС обговорює зі США можливість використання люксембурзької дочірньої компанії «Газпромбанку» чи інших платіжних каналів.
21 листопада року міністерство фінансів США запровадило санкції щодо «Газпромбанку», зробивши практично неможливими розрахунки за постачання російського газу іноземним покупцям. Згідно з новими обмежувальними заходами, операції за участю банку дозволені до 20 грудня. Виняток для операцій США зробили для проєкту «Сахалін-2» – до 28 червня 2025 року.
В обґрунтуванні санкцій у Вашингтоні наголошували, що Росія використовує «Газпромбанк», щоб закуповувати військове спорядження для продовження війни проти України та перераховувати виплати російським військовим.
Війська РФ за день здійснили 34 обстріли Сумщини, поранена цивільна людина – ОВА
Російські війська протягом дня здійснили 34 обстріли прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, поранена цивільна людина, повідомила обласна військова адміністрація ввечері 6 грудня.
«Зафіксовано 148 вибухів. Обстрілів зазнали Миропільська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Есманьська, Дружбівська, Середино-Будська громади», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, цивільна людина поранена в Миропільській громаді.
«Миропільська громада: здійснено обстріл РСЗВ касетними снарядами (випущено снаряди з осколково-фугасними касетними бойовими елементами) (90 вибухів). Внаслідок обстрілу поранено цивільну особу, пошкоджені житлові будинки, нежитлові приміщення», – йдеться в повідомленні.
Крім того, у Великописарівській громаді внаслідок прильоту FPV дрону був пошкоджений приватний житловий будинок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На фронті відбулося 163 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
З початку доби 6 грудня на фронті відбулося 163 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав два ракетних (дві ракети), сім авіаційних ударів (зокрема, задіяв 13 КАБ) та 512 ударів дронами-камікадзе, здійснив 3270 обстрілів позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Майже половина боїв відбулася на двох напрямках – Покровському та Курахівському.
«На Покровському напрямку загарбник упродовж дня загалом здійснив 44 штурмових і наступальних дії. Найбільша активність російських окупантів зберігається в районах Миролюбівки, Променя, Лисівки, Жовтого та Чумацького. Три боєзіткнення ще тривають.
Інтенсивно атакує ворог наші підрозділи і на Курахівському напрямку. На цей час доби нараховується 35 атак. Терористи намагалися просунутися в районах Старих Тернів, Зорі, Сонцівки, Курахового, Дачного та Дальнього, на даний час точаться бої в 11 локаціях», – указано в повідомленні.
Бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
«Триває операція Сил оборони України в Курській області, точаться запеклі бої, українські захисники завдають відчутних втрат російській загарбницькій армії», – інформує Генеральний штаб ЗСУ.
Канада посилить присутність в Арктиці, щоб протистояти загрозам з боку РФ
Канада посилить свою військову та політичну присутність в Арктиці, щоб протистояти загрозам з боку Росії та деяких інших країн, які намагаються встановити свій контроль у регіоні. З такою заявою 6 грудня виступила міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі.
Як повідомило агентство AFP, уряд Канади планує розгорнути нові патрульні кораблі, есмінці, криголами та підводні човни, а також збільшити кількість літаків та безпілотників у своєму арктичному регіоні.
«Голос Америки» звертає увагу, що Канада разом зі США модернізує континентальну оборону. Йдеться, зокрема, про спостереження за північними територіями із застосуванням нових морських датчиків та супутників.
Оттава протягом багатьох років прагнула співпраці з іншими державами у вирішенні проблем Арктики, не допускаючи розвитку військового суперництва у цьому регіоні. Однак останнім часом можливості запобігання конфліктам «зазнають дедалі більшого тиску», заявила журналістам очільниця МЗС Канади.
У Оттаві більше не вважають Арктику «регіоном низької напруженості», зазначила Жолі, говорячи про російські претензії на Арктику і про геополітичне суперництво, що поглиблюється.
Вона нагадала, що Росія поєднує зусилля з Китаєм.
Міністр оборони Канади Білл Блер пояснив, що Оттава прагнутиме глибшої співпраці, зокрема проведення спільних навчань із країнами Північної Європи. За його словами, розгортання Росією в Арктиці ракетних систем, здатних завдати удару по Північній Америці та Європі, викликає «велику тривогу».
Дані ЗСУ: армія Росії втратила близько 1300 військових протягом доби
Російські війська втратили близько 751 910 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 7 грудня.
За даними штабу, напередодні армія Росії втратила близько 1 300 військових.
Командування також наводить оновлені дані про втрати російської техніки:
- 9 514 танків
- 19 535 бойових броньованих машин (+17 за добу)
- 21 055 артилерійських систем (+12)
- 1 253 реактивних систем залпового вогню
- 1 022 засоби протиповітряної оборони (+2)
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 20 042 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+19)
- 2 857 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 30 948 автомобілів і автоцистерн (+49)
- 3 633 одиниці спеціальної техніки
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».