Російська армія атакувала портову інфраструктуру Одещини, семеро людей загинули – ОВА
Російська армія завдала удару по портовій інфраструктурі Одеської області, повідомив голова області Олег Кіпер 19 грудня.
За даними Кіпера, російська армія масовано атакувала об’єкт портової інфраструктури Одеського району балістичними ракетами. Удар спричинив загоряння вантажних автомобілів на парковці.
«За попередньою інформацією, на жаль, семеро людей загинули. Ще п’ятнадцять зазнали поранень та ушпиталені. Лікарі надають всю необхідну допомогу постраждалим», – заявив очільник області.
Він додав, що роботу рятувальників ускладнює повітряна тривога, яка триває.
Сили РФ з початку грудня майже щоденно атакують Одещину.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: російські війська 38 разів намагалися просунутися на Покровському напрямку за день
Від початку доби 19 грудня на фронті відбулося 148 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні.
«Українські захисники рішуче дають відсіч спробам противника просунутися вглиб нашої території, завдаючи йому вогневого ураження», – йдеться в зведенні.
Зокрема, Сили оборони відбивали шість російських штурмових дій на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, одне боєзіткнення триває. На Південно-Слобожанському напрямку російські загарбники штурмували українські позиції вісім разів.
Штаб фіксує російські атаки на Куп’янському, Лиманському, та Слов’янсьому напрямках.
На Краматорському напрямку протягом дня боєзіткнень не фіксували.
За даними штабу, на Костянтинівському напрямку російські війська 19 разів йшли в наступ на позиції ЗСУ, один бій триває.
«На Покровському напрямку від початку доби окупанти 38 разів намагалися просунутися на позиції українських підрозділів. Противник атакував у районах населених пунктів Родинське, Звірове, Котлине, Удачне, Мирноград, Молодецьке, Дачне, Філія та у бік Новопідгороднього, Ново Шахового, Світлого, Гришиного, Новопавлівки. У трьох локаціях бої не вщухають дотепер», – йдеться в зведенні.
Російські війська 10 разів намагалися прорвати українську оборону на Олександрівському напрямку і 11 разів атакували на Гуляйпільському.
Командування додає, що на Оріхівському та Придніпровському напрямках наразі боєзіткнень не фіксували.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.
За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ, однак українські підрозділи тримають оборону та перехоплюють ініціативу.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Свириденко: уряд спрямував додаткові 400 млн гривень на підтримку звільнених із полону й родин полонених
Кабінет міністрів спрямував додаткові кошти на підтримку військовополонених і їхніх родин, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 19 грудня.
«Сьогодні Уряд ухвалив рішення додатково спрямувати 400 млн грн на підтримку людей, звільнених з російського полону, а також родин тих, хто досі перебуває в неволі. Кошти підуть на щорічні грошові виплати і дозволять закрити потребу в такій допомозі до кінця 2025 року», – повідомила вона в своєму телеграм-каналі.
За даними голови уряду, від початку 2025 року держава спрямувала 1,2 мільярда гривень на підтримку звільнених із полону та членів родин полонених.
Допомогу отримали майже 12 тисяч людей у вигляді одноразових виплат після звільнення і щорічних виплат за кожен рік перебування в полоні, додала Свириденко.
Верховна Рада 18 грудня ухвалила право на 90-денну відпустку зі збереженням грошового забезпечення для всіх військовослужбовців, які повернулися з полону, незалежно від того, чи вони продовжують службу, чи висловлюють бажання звільнитися.
За наведеними у жовтні даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з моменту повномасштабного вторгнення Росії було проведено 69 обмінів, у результаті яких із полону повернули 6235 громадян України.
Рубіо: США не планують «нав’язувати» мирну угоду, без згоди України та Росії її не буде
Сполучені Штати зацікавлені у завершенні російсько-української війни, але зрештою досягнення угоди буде залежати від сторін, заявив державний секретар США Марко Рубіо 19 грудня.
«Не може бути мирної угоди, якщо Україна на неї не погодиться, і, звісно, якщо Росія не погодиться… Наша робота не в тому, щоб комусь щось нав'язати, а в тому, щоб зрозуміти, чи ми можемо підштовхнути обидві сторони до порозуміння», – заявив він.
Рубіо зазначив, що ця війна досі не завершилася «через вплив складних чинників», але США – єдина країна, яка має шанс сприяти її врегулюванню:
«Це не наша війна, це війна на іншому континенті. В нас є там інтереси, є стосунок до цієї війни, але це не наша війна, строго кажучи. Але всі кажуть нам, думаю, всі погоджуються, що є лише одна країна, один суб’єкт на землі, який може говорити з обома сторонами та вирішити, чи є можливість завершити цю війну мирно. І це Сполучені Штати».
За словами держсекретаря, президент США Дональд Трамп мав більше зустрічей з іноземними лідерами щодо війни в Україні, ніж щодо будь-якого іншого питання, «включаючи торгівлю».
Вашингтон, зазначив він, намагається з’ясувати, чи можливо призвести позиції Росії та України до компромісу.
«Війни загалом завершується в один із двох способів: капітуляція однієї сторони перед іншою або дипломатичне врегулювання. Ми не бачимо капітуляції в найближчому майбутньому з будь-якої зі сторін, тому лише врегулювання дає нам можливість завершити цю війну. І дипломатичне врегулювання вимагає двох речей: щоб кожна сторона щось отримала з нього і щоб кожна сторона від чогось відмовилася. Ми намагаємося зрозуміти, від чого Росія готова відмовитися і що вони очікують отримати, що Україна може сподіватися отримати. Зрештою, рішення буде за Україною та Росією, не за Сполученими Штатами», – сказав дипломат.
Він наголосив, що США не планують «нав’язати комусь угоду», натомість намагаються з’ясувати, на що готові піти Росія та Україна для завершення війни.
«Це вимагає багато часу і важкої роботи. Думаю, в нас є прогрес, але також багато попереду, і, звичайно, найважчі рішення завжди останні», – підсумував Рубіо.
Напередодні Інститут дослідження війни констатував, що президент Росії Володимир Путін публічно та прямо окреслив свою незмінну відданість максималістським воєнним цілям в Україні – тим самим цілям, заради яких він розпочав повномасштабне вторгнення у 2022 році.
20-21 грудня делегація Росії зустрінеться у Маямі (Флорида, США) з представниками США, щоб обговорити врегулювання війни між Росією й Україною, повідомляють Politico й Axios з посиланням на джерела. На зустрічі Вашингтон надасть Москві результати останнього раунду переговорів з Україною і Європою.
Перед переговорами з Росією американська сторона планує провести зустріч із секретарем Ради нацбезпеки й оборони України Рустемом Умєровим.
Зустріч представників Росії й України не запланована.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.
Більше ніж «підсвинки»: вуличний сленг Путіна спрямований проти західних лідерів
Вживання вуличного жаргону очільником Росії Володимиром Путін на безпековій нараді 17 грудня є показовим.
Використовуючи термін жаргонний термін «підсвинки», він навмисно підіграє внутрішній російській аудиторії і натякає на підпорядкованості європейських лідерів «махінаціям США». Час, коли Путін вдався до прямих образ, є також показовим. Вуличний жаргон з вуст очільника Кремля пролунав саме тоді, коли західні лідери висловлюють підтримку Україні, яка відкидає шантаж Росії щодо умов припинення вогню.
Туск про фінансування ЄС для України: «тепер у вас сильніші карти»
Президент Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Дональдом Туском 19 грудня.
За словами Зеленського, сторони обговорили дипломатичні контакти зі Сполученими Штатами «для досягнення достойного миру та участь Європи в цьому процесі».
«Також (обговорили – ред.) рішення Європейської ради про надання Україні фінансової підтримки обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки», – заявив він.
Президент подякував Польщі за підтримку цього рішення. Він додав, що розмова також стосувалася економічної співпраці, спільних інфраструктурних проєктів і оборонних проєктів у межах програми SAFE. Зокрема, йдеться про спільне виробництво дронів і перехоплювачів.
Туск оприлюднив коротке відео із зустрічі із Зеленським, в якому привітав схвалення допомоги Україні. Він наголосив, що «саме агресор має заплатити за всі завдані збитки».
«Я цілком впевнений, що зараз ваша позиція проти Росії набагато краща. У вас сильніші карти», – пожартував голова польського уряду.
Лідери ЄС вночі 19 грудня схвалили рішення про надання Україні 90 мільярдів євро на наступні два роки. Йдеться про кредит, підкріплений бюджетом ЄС, а не про репараційну позику, яку активно обговорювали останні тижні.
Репараційний кредит розглядався як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів і називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
«Били і ламали суглоби». Детектив «Міндічгейту» про методи СБУ, тиск на НАБУ і друзів Зеленського
Руслан Магамедрасулов, детектив НАБУ, був дотичним до реалізації операції «Мідас», у межах якої НАБУ та САП оголосили про викриття злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці, а також наближені до них люди: серед них Тимур Міндіч – ексбізнеспартнер президента Володимира Зеленського.
Магамедрасулова затримали співробітники СБУ 21 липня, за день до того, як парламент проголосував, а президент підписав законопроєкт, яким фактично хотіли ліквідувати незалежність САП і НАБУ.
До початку грудня Магамедрасулов і його батько перебували в СІЗО: їх підозрюють у тому, що вони мали намір продати технічні коноплі до Росії. Можливо, це збіг обставин, але батька й сина випустили з СІЗО менш ніж через тиждень після відставки Андрія Єрмака.
Раніше Магамедрасулов хоч і заявляв, що справа проти нього є політичною і відкрита з метою тиску на все НАБУ, однак уникав прямих коментарів щодо своєї ролі в операції «Мідас». Тепер, після того, як низка деталей і фігурантів «Міндічгейту» стали відомі, а Магамедрасулову пом’якшили запобіжний захід і відпустили з СІЗО, він озвучує більше деталей: в розмові з Радіо Свобода детектив повідомив, що він займався організацією документування «Карлсона» і «Шугермена», яких слідство називає співорганізаторами корупційної схеми на «Енергоатомі».
За словами Магамедрасулова, ця його діяльність, «у тому числі», стала причиною затримання і оголошення йому підозри.
Попри пом’якшення запобіжного заходу, справа про намір продажу конопель до РФ щодо детектива та його батька не закрита. По ній триває слідство, а, крім того, підозру у наданні неправдивих свідчень отримав головний свідок Юсуф Мамешев. Його заяви, які він дав у суді під присягою, спростовують версію обвинувачення.
В розмові з Радіо Свобода Магамедрасулов розповідає про деталі справи щодо себе та свого батька, умови утримання в СІЗО, та «Міндічгейт», а також розмірковує про роль президента в атаках на САП і НАБУ.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
На території Туреччини впав дрон «імовірно російського виробництва» – МВС
Російський безпілотник типу «Орлан-10» упав у провінції Коджаелі на північному заході Туреччини, повідомило міністерство внутрішніх справ країни.
«Було виявлено безпілотний літальний апарат, імовірно російського виробництва, типу «Орлан-10», який використовується для розвідки та спостереження», – йдеться в повідомленні.
Дрон знайшли в районі Чубуклубала в окрузі Ізміт. Як повідомляють турецькі видання, безпілотник упав у сільській місцевості, місцеві жителі знайшли його практично не пошкодженим.
МВС розслідує інцидент.
На початку тижня, 15 грудня, турецькі військові збили над Чорним морем невідомий безпілотник, який летів у бік повітряного простору Туреччини. На перехоплення дрона підняли винищувач F-16. Військові встановили, що безпілотник вийшов із-під контролю.
Путін зробив кілька заяв про війну Росії проти України
Російський керманич Володимир Путін 19 грудня проводив «пряму лінію»: він відповідав на запитання жителів Росії та журналістів на великій пресконференції в Москві. Під час цього заходу він очікувано зробив кілька неправдивих заяв про війну, яку Росія веде в Україні, дослідила телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Умєров анонсував початок нового раунду консультацій у США
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров і начальник Генерального штабу Андрій Гнатов планують почати черговий раунд консультацій із американською стороною – про це Умєров повідомив 19 грудня.
Він зазначив, що до переговорів на запрошення американської сторони долучилися також європейські партнери.
«Дякуємо США за координацію, яка дозволяє зберігати спільне бачення та рухатися узгоджено. Налаштовані конструктивно. Уже провели попередні консультації з європейськими колегами та готуємося до подальших розмов з американською стороною», – заявив Умєров.
Секретар РНБО додав, що доповість президенту Володимиру Зеленському за підсумками консультацій.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц раніше повідомив, що Євросоюз уперше буде представлений на мирних переговорах, які впродовж вихідних 20 і 21 грудня вестимуть посланці президента США Дональда Трампа як із російською, так і з українською делегаціями.
20-21 грудня делегація Росії зустрінеться у Маямі (Флорида, США) з представниками США, щоб обговорити врегулювання війни між Росією й Україною, повідомляють Politico й Axios з посиланням на джерела. На зустрічі Вашингтон надасть Москві результати останнього раунду переговорів з Україною і Європою.
Перед переговорами з Росією американська сторона планує провести зустріч із секретарем Ради нацбезпеки й оборони України Рустемом Умєровим.
Зустріч представників Росії й України не запланована.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.
Журналісти підтвердили імена понад 156 тисяч загиблих на війні військових РФ
Журналісти встановили імена 156 161 російського військового, який загинув від початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну. Про це повідомляє видання «Медіазона», яке спільно з BBC та командою волонтерів веде підрахунок російських втрат.
«У нас немає можливості рахувати лише «свіжі» некрологи. Чим довше йде війна, тим складнішою стає робота волонтерів. Ми продовжуємо додавати до списку тих, хто загинув у перший рік повномасштабного вторгнення. Для 22 тисяч загиблих рік смерті поки невідомий – ці дані також регулярно оновлюються та доповнюються», – йдеться в повідомленні.
Журналісти вважають, що, «наприклад, для 2024 року наша робота ще не виконана навіть наполовину, і торік «загинуло щонайменше 100 тисяч».
За оприлюдненими раніше в грудні 2025 року оцінками журналістів, реальна кількість загиблих з російського боку є значно вищою і може бути в діапазоні від 239 000 до 345 260 осіб.
Москва і Київ не розкривають втрати у війні в Україні, розповідаючи лише про втрати противника.
На фронті відбулося понад пів сотні боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
З початку доби 19 грудня на фронті відбулося 52 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Сьогодні від вогню ворожої артилерії постраждали громади прикордонних населених пунктів, зокрема Волфине, Рижівка, Рогізне, Безсалівка, Іскрисківщина, Бояро-Лежачі Сумської області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Майже половина боїв зафіксована на двох напрямках у Донецькій області – Костянтинівському та Покровському напрямках.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 15 штурмових дій у районах населених пунктів Клебан-Бик, Олександро-Шультине та в бік Плещіївки, Новопавлівки, Іванопілля і Софіївки. Три боєзіткнення в даний час тривають.
На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 10 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Звірове, Котлине, Удачне та у бік Новопідгороднього – успіху не мали», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському та Гуляйпільському напрямках.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.
За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ, однак українські підрозділи тримають оборону та перехоплюють ініціативу.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Як Одеса переживає блекаут через російські обстріли
Російські війська вночі знову атакували Одещину, під ударом були енергетична та транспортна інфраструктура, повідомив 19 грудня віцепрем’єр з відновлення України, Олексій Кулеба.
За його даними, через масований обстріл минулої ночі без електропостачання залишилися 74,5 тисячі абонентів області, найбільше постраждала Одеса – близько 65 тисяч домогосподарств без світла. Ще частина відключень пов’язана з попередніми ударами – майже 9 тисяч абонентів без електрики в Арцизі.
Кулеба додав, що всі служби вже працюють над відновленням, критична інфраструктура працює з резервним живленням.
«Також в Одесі без теплопостачання перебувають близько 85 тисяч абонентів. Ремонтні роботи тривають у посиленому режимі, щоб якнайшвидше відновити стабільну роботу об’єктів. Міська влада організувала підвіз технічної води в райони з перебоями водопостачання», – написав він у телеграмі.
Як Одеса переживає блекаут через російські обстріли, дивіться у фоторепортажі Радо Свобода.
Як Одеса переживає блекаут через російські обстріли
Путін: РФ «готова подумати», щоб не бомбити Україну в день виборів
Росія «готова подумати» над тим, щоб гарантувати безпеку в разі проведення виборів в Україні, зокрема, утриматися від ударів углиб території країни в день голосування. Про це на пресконференції в Москві 19 грудня заявив президент РФ Володимир Путін.
На його думку, для виборів в Україні не припиняти вогонь, оскільки Росія вже проводила не одні вибори без перемир’я під час війни. Путін стверджує, що без виборів влада в Україні не може вважатися легітимною, і якби Київ хотів провести вибори за нинішніх умов, то зробив би це.
«Проте ми готові подумати над тим, щоб гарантувати безпеку при виборах в Україні, хоча б утриматися від ударів углиб територій у день голосування», – сказав Путін. Однак, на його думку, у цьому разі українці, які живуть у Росії, теж мають отримати можливість проголосувати.
Законодавство України забороняє проводити в країні вибори, зокрема президентські, під час воєнного стану. На тлі війни в Україні не проводили вибори до Верховної Ради, які мали відбутися у 2023 році, та вибори президента, які планувалися на 2024 рік. Російська влада та пропаганда через це поширюють тезу, нібито чинна влада в Україні нелегітимна.
Президент США Дональд Трамп заявив в інтерв’ю Politico 9 грудня, що «настав час» організувати вибори президента України. Зеленський того ж дня повідомив, що готовий протягом 60–90 днів провести вибори, якщо США та Європа гарантують безпеку. Лідер України також пропонував установити режим припинення вогню під час президентських виборів у країні.
Одеса-Рені. Наслідки російської атаки біля кордону з Молдовою: що відомо
Пункти перетину кордону з України з Молдовою в районі Паланки залишалися частково закритими в п’ятницю після того, як напередодні Росія завдала удару дроном по стратегічному мосту через Дністер у населеному пункті Маяки в Україні. Це змусило багатьох українців, які прямували через Республіку Молдова до Одеси, робити об’їзд у кількасот кілометрів.
Зеленський: Україна знає про розташування комплексу «Орєшнік» у Білорусі
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська сторона знає про розташування російського ракетного комплексу «Орєшнік» у Білорусі та надала всю цю інформацію своїм міжнародним партнерам.
«Передача ракетного комплексу «Орєшнік» на територію Білорусі завершується. Ми розуміємо, де він буде розташований. Ми надаємо інформацію нашим партнерам. Я думаю, що партнери самі можуть оцінити цю загрозу та зрозуміти, як на неї реагувати», – сказав Володимир Зеленський 19 грудня у Варшаві на спільній пресконференції з президентом Польщі Каролем Навроцьким.
За його словами, українська сторона попередила своїх європейських та американських партнерів про розміщення Росією цього ракетного комплексу в Білорусі.
«Ми показали відстань, на якій діятиме «Орєшнік». Це загроза для багатьох європейських країн, зокрема Польщі, Німеччини та інших країн. Ми їм це показали. На сьогодні неможливо збити «Орєшнік» безпілотниками. Вони використовували «Орєшнік» на території України, ми розуміємо, як із цим боротися», – додав він.
Зеленський додав, що українська сторона звернулася до своїх партнерів із проханням запровадити санкції проти компаній, розташованих як у Європі, так і на інших континентах, які продають компоненти для «Орєшніка» через треті країни. «Без цих компонентів Росія просто не може розвивати виробництво «Орєшніка». Я поки що не бачу цих санкцій. Ми припускаємо, що Росія продовжить виробляти «Орєшнік»… Але поки що вона не може виробляти його у великих кількостях», – зазначив президент України.
Президент Польщі Кароль Навроцький не коментував питання розміщення «Орєшніка» в Білорусі, але згадав про загрози з білоруської території, а також про безпілотники, які залетіли до Польщі з Білорусі у вересні цього року.
«Звичайно, Польща перебуває у стані гібридної війни з Російською Федерацією та Білоруссю, багаторічної гібридної війни. Наголошую, гібридної війни. Атака та тиск на східний кордон Польщі, на польський кордон із Білоруссю», – сказав президент Польщі.
Також 19 грудня Олександр Лукашенко відреагував на розслідування Радіо Свобода, в якому секретний військовий об’єкт поблизу Слуцька названий можливим місцем розташування російського комплексу балістичних ракет.
Це будівництво помітили журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода), аналізуючи знімки, зроблені супутником Planet Labs над територією Білорусі, разом з журналістами білоруської служби Радіо Свобода та естонськими виданнями Delfi Estonia і Eesti Ekspress.
Лукашенко заявив на Всебілоруському народному зібранні, що повідомлення про місце дислокації російського комплексу балістичних ракет «Орєшнік» є хибними.
У листопаді минулого року російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Через кілька тижнів, у грудні, Олександр Лукашенко звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням розмістити на території країни російську систему «Орєшнік». Путін відповів, що «вважає можливим розміщення «Орєшніка» на території Білорусі у другій половині 2025 року».
Росія кидає «броню» в Дніпропетровську область: про що це свідчить?
У районі Новопавлівки Дніпропетровської області російські війська провели штурм із використанням техніки, про це повідомили в 42-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, яка зупинила атаку противника. Під час наступу агресор використовував 1 танк, 4 бойові машини піхоти та 6 квадроциклів.
Також про штурм російських військ їхніх позицій в Дніпропетровській області повідомила 92-ї окрема штурмова бригада. У штурмі тут противник також використовував бронетехніку: танк, МТ-ЛБ і бойову машину піхоти. Штурм бійці відбили, зазначили в бригаді.
Проєкт DeepState повідомив 18 грудня про просування армії РФ біля Дачного на Покровському напрямку. Після оновлення на мапі проєкту збільшилася червона і сіра зона в бік Новопавлівки.
Згідно з Генштабом ЗСУ, загалом на Покровському напрямку за минулу добу було зафіксовано 50 атак, у тому числі в районі Дачного, Філії та Новопавлівки. Ці населені пункти в Дніпропетровській області російські війська атакують з Донецької.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Джерело: дрони СБУ уразили третю нафтовидобувну платформу РФ у Каспійському морі
Далекобійні дрони Центру спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України вдарили по нафтовидобувній платформі російської компанії «Лукойл» на шельфі Каспійського моря – про це Радіо Свобода повідомило джерело в спецслужбі.
Джерело вказує, що це третя уражена російська платформа на Каспії.
«Цього разу «бавовна» завітала на бурову установку на родовищі «Ракушечне» (імені Валерія Грайфера). Бортова камера безпілотника зафіксувала успішне влучання в район газотурбінної установки платформи. Раніше безпілотники СБУ вже уражали нафтовидобувні льодостійкі платформи на родовищах імені Філановського та імені Корчагіна в Каспійському морі, що призводило до зупинки виробничих процесів на них», – ідеться в повідомленні.
Джерело додає, що «всі об’єкти, які забезпечують фінансування агресії проти України, є абсолютно законними цілями».
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження. Російська сторона не повідомляла про удар по нафтовидобувних платформах. Міністерство оборони РФ вранці 15 грудня заявляло про збиття 16 українських безпілотників.
Минулого разу українська спецслужба інформувала про ураження нафтовидобувної інфраструктури Росії в Каспійському морі 15 грудня.
Також в СБУ повідомляли про удар по нафтовидобувних платформах імені Філановського та Корчагіна 12 грудня. Про ще один удар дронами по нафтовидобувній платформі імені Філановського стало відомо 10 грудня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
1 грудня агентство Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн повідомило, що в листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку повномасштабної війни.
Європа вперше буде представлена на мирних переговорах у США – Мерц
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив 19 грудня, що Євросоюз уперше буде представлений на мирних переговорах, які впродовж вихідних 20 і 21 грудня вестимуть посланці президента США Дональда Трампа як із російською, так і з українською делегаціями.
«Тепер нам потрібно почекати і подивитися, що обговорюватиметься в Сполучених Штатах протягом наступних кількох днів. Представники з нашого боку братимуть участь. Я впевнений, що ми збережемо консенсусний підхід між Америкою, Україною та Європою. І нам доведеться подивитися, як поведе себе Росія», – вказав очільник німецького уряду (цитата за Reuters).
Він також відзначив, що «ми повинні бути готові до найгіршого сценарію, коли доведеться фінансувати Україну ще довше».
«І саме це ми зробили можливим завдяки нашому сьогоднішньому рішенню. Завдяки сьогоднішнім рішенням Україна профінансована на наступні два роки», – сказав канцлер Німеччини, коментуючи рішення Євросоюзу виділити для України 90 млрд євро фінансування на 2026–27 роки.
Путін заявив, що «не вважає себе відповідальним за загибель людей»
Президент Росії Володимир Путін вважає, що не на ньому лежить відповідальність за продовження війни проти України. Про це він сказав 19 грудня в Москві на традиційній щорічній пресконференції.
Кореспондент американського телеканалу NBC News Кір Бреннан-Сіммонс запитав: «Чи вважатимете ви себе відповідальним за загибель росіян та українців у 2026 році, якщо відкинете мирний план Трампа?»
«Ми не вважаємо себе відповідальними за загибель людей, тому що не ми розпочали цю війну. Вона була розпочата після антиконституційного збройного перевороту в Україні», – заявив президент РФ.
За словами Путіна, він високо цінує мирні ініціативи Трампа та «практично погодився» з його пропозиціями під час зустрічі на Алясці в серпні 2025 року.
Лідер РФ повторив заяву, що Росія готова до переговорів та завершення війни мирними способами. «М’яч цілком і повністю на боці ватажка київського режиму та їхніх європейських спонсорів», – сказав Путін.