Доступність посилання

ТОП новини
20 Жовтень 2019, Київ 06:30

Наступна зупинка – Верховна Рада. Що варто знати про парламентські вибори


Кілька лідерів виборчих перегонів вже заявили, що боротимуться за місця в сесійні залі парламенту

Підготовка до боротьби за місця в парламенті де-факто почалася ще до того, як стали відомі офіційні результати президентської кампанії. Володимир Зеленський, який набрав найбільше голосів виборців, не приховував свого бажання розпустити Верховну Раду і призначити передчасні вибори. У боротьбі за депутатські мандати, вочевидь, візьме участь і партія чинного президента Петра Порошенка. Тож хто з політиків вже готується до виборів і які в них шанси?

«Спільно ми йдемо перемагати на парламентські вибори», – сказав чинний президент Петро Порошенко своїм прихильникам, які зібралися на Банковій вулиці, щоб подякувати йому за п’ять років на посаді. Таким чином він уточнив попередню заяву про те, що не йде з політики.

Порошенко, за попередніми даними, програв боротьбу за президентську посаду шоумену Володимиру Зеленському, якого висунула партія «Слуга народу». Судячи з усього, саме ця партія і буде основною опорою майбутнього президента у Верховній Раді після парламентських виборів.

Зеленський не приховує свого прагнення дочасно розпустити парламент.

Реакція Володимира Зеленського на результати екзит-полів, Київ, 21 квітня 2019 року
Реакція Володимира Зеленського на результати екзит-полів, Київ, 21 квітня 2019 року

«Ви ж розумієте, що нам це вигідно», – сказав він в інтерв’ю «РБК-Україна». Втім, кандидат висловив побоювання, що «не встигне». А чинний голова Верховної Ради Андрій Парубій у відповідь заявив, що розпуску не допустить.

Якщо вірити соціологам, щодо вигоди Зеленський не помиляється. Саме «Слуга народу» отримала б найбільше підтримки внаслідок парламентських виборів, якби волевиявлення відбулося в квітні – таких висновків дійшли дослідники Київського міжнародного інституту соціології. З тих учасників опитування КМІС, які планують йти на парламентські вибори і визначилися з вибором, політичну силу, названу на честь серіалу, підтримали 25,9%.

На другому місці – партія «Опозиційна платформа – За життя», головою політради якої є проросійський політик, кум президента Росії Віктор Медведчук.

Формально Зеленський не очолює «Слугу народу». Партію зареєстрували 2017 року, її голова – партнер шоумена за «Студією Квартал-95» Іван Баканов, якого Зеленський назвав членом своєї команди.

На початку 2018 року Зеленський пояснив в інтерв’ю «Комсомольській правді», що вирішив зареєструвати партію із таким іменем, щоб це не зробив хтось інший.

«Адже для багатьох «Слуга народу» асоціюється саме з «Кварталом», вони підуть і проголосують. Це відповідальність. І почасти вона лежить і на наших плечах. Тому треба було реєструвати партію. А яка доля буде в цієї партії – подивимось. Поки що це не політичний проект, а радше юридичний нюанс», – сказав він тоді.

Втім, політичним проектом «Слуга народу» все ж стала і навіть висунула Зеленського кандидатом у президенти. Судячи з результатів підрахунку голосів ЦВК – успішно.

З президентських перегонів – у парламентські

Зеленський – не єдиний учасник виборів, який виступає за розпуск парламенту. Юлія Тимошенко, яка посіла третє місце у першому турі, одразу після оприлюднення попередніх результатів повторного голосування закликала «дозволити Зеленському сформувати новий уряд».

Деякі учасники першого туру, які не отримали достатньої підтримки для виходу в другий, заявили про підготовку до парламентських виборів ледь не одразу після голосування 31 березня – як, наприклад, п’ятий за кількістю голосів колишній кандидат, лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко.

Кілька разів як до другого туру, так і після нього про необхідність розпустити парламент заявляв і кандидат на посаду президента від «Опозиційної платформи – за життя» Юрій Бойко.

Читайте також: «Темна конячка» виборчих перегонів: 10 фактів про Ігоря Смешка

А очільник політичної партії «Сила і честь» Ігор Смешко, чиї 6% голосів стали однією з несподіванок першого туру, не приховував впевненості: ці голоси допоможуть його політичній силі на парламентських перегонах.

Про готовність боротися за місце під куполом парламенту також вже заявили звільнена із СІЗО позафракційний народний депутат Надія Савченко і чинний голова уряду Володимир Гройсман.

Законодавство: хто і в який термін може балотуватися

Партії мають почати висувати кандидатів у народні депутати за 90 днів до дня голосування, тобто 27 липня. На це в них буде 11 днів – висування кандидатів закінчується за 79 днів до виборів. Пропонувати кандидатом у Верховну Раду можна як члена партії, так і безпартійного.

Кандидати в одномандатних округах мають подати документи до ЦВК за 75 днів до дня голосування. ЦВК ухвалює рішення про реєстрацію протягом п’яти днів.

Читайте також: Гусовський, Андрусів і Нефьодов створюють нову партію. «Люди важливі» – що ми про них знаємо

В одномандатних округах кандидати можуть також висуватися самі. Одна й та ж людина може висуватися лише в одному окрузі і від однієї партії.

Партії можуть висувати загальний список кандидатів не більше ніж 225 осіб або по одному кандидату в кожному окрузі.

Партія, яка висуває виборчий список, повинна внести грошову заставу в обсязі тисячі розмірів мінімальної зарплати. За висунення кандидата в одномандатному окрузі треба внести заставу, що дорівнює 10 розмірам мінімальної зарплати.

Партія має право почати передвиборчу агітацію на наступний день після того, як ЦВК зареєструвала її представників кандидатами в депутатами.

Будівля Центральної виборчої комісії
Будівля Центральної виборчої комісії

ЦВК відмовляє кандидатам у реєстрації, якщо вони:

  • дали письмову згоду на балотування за списками більше як від однієї партії або більше ніж в одному одномандатному окрузі;
  • не подали передбачених законодавством документів;
  • виїхали за межі України для постійного проживання чи пошуку політичного притулку;
  • втратили українське громадянство;
  • отримали щодо себе обвинувальний вирок за вчинення умисного злочину;
  • визнані недієздатними;
  • не досягли 21 року, не проживають в Україні протягом останні п’яти років або мають непогашену судимість;
  • балотуються від партії, яка пропагує комуністичний чи нацистський режими.

А що з розпуском парламенту?

Згідно з Конституцією, рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради ухвалює президент після консультацій із головою парламенту, його заступниками та лідерами депутатських фракцій. Конституція передбачає, що таке право в президента буде, якщо:

  • протягом місяця Верховна Рада не спромоглася сформувати коаліцію;
  • протягом 60 днів після відставки Кабінету міністрів не створений новий уряд;
  • протягом 30 днів чергової сесії з якоїсь причини не можуть початися пленарні засідання парламент.

Конституція забороняє розпускати парламент за півроку до припинення повноважень Верховної Ради. Однак чіткої дати, коли починається цей період імунітету, немає: повноваження парламенту припиняються в перший день засідання народних депутатів нового скликання.

У сесійній залі, грудень 2016 року
У сесійній залі, грудень 2016 року

Закон передбачає лише, що засідання має відбутися не пізніше ніж на 30-й день після офіційного оголошення про обрання щонайменше двох третин із 450 нових народних депутатів.

Таким чином, щоб домогтися передчасних виборів, команда Зеленського муситиме довести, що для них є підстави.

А тим часом окремі члени ще чинного парламенту заявляють про солідарність із майбутнім президентом. Колишній член Партії регіонів, співголова депутатської групи «Відродження» Віталій Хомутиннік заявив про готовність підтримувати Володимира Зеленського ще до голосування в другому турі.

Читайте також: Якщо Зеленський виграє вибори. Чи скоротить Верховна Рада повноваження президента?

Обережні заяви озвучують навіть депутати від «Блоку Петра Порошенка». Наприклад, Максим Саврасов сказав «Громадському», що партія готова підтримувати «гарні ініціативи» майбутнього голови держави, однак не спробу відправити у відставку генерального прокурора, до призначення – члена фракції БПП Юрія Луценка. А віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко 22 жовтня 2018-го на засіданні погоджувальної ради закликала колег підтримати зняття депутатської недоторканності – одну з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського.

Чергові парламентські вибори мають відбутися 27 жовтня 2019 року.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG