Доступність посилання

ТОП новини

«Заблокована судова реформа»: що відбувається і чи є вихід


Судова та антикорупційна реформи – серед головних вимог громадянського суспільства України до влади
Судова та антикорупційна реформи – серед головних вимог громадянського суспільства України до влади

В Україні затримується важливий етап судової реформи – формування Етичної ради, яка має перевірити членів Вищої ради правосуддя (ВРП) на доброчесність і таким чином почати очищення судової системи від корупції. Західні дипломати висловлюють тривогу через цю затримку, антикорупційні громадські організації вважають це «саботажем» судової реформи. Представники судової влади пояснюють зрив графіків «недосконалістю законодавства» про реформу і закликають внести до нього зміни.

Схожі проблеми є з антикорупційною реформою, що тісно пов'язана з судовою: 9 жовтня Україна не змогла обрати голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ця затримка також викликала обурення західних дипломатів та українського громадянського суспільства. Радіо Свобода наводить основні факти і позиції сторін про те, що відбувається (не відбувається) у царині судової реформи.

Українці не довіряють судовій системі через корупцію та проблеми з якістю судочинства – про це свідчать соціологічні дослідження останніх років.

Змінити цю ситуацію має на меті судова реформа. Першими її елементами мають бути структури, які очищатимуть від недоброчесних членів органи суддівського самоврядування, які, своєю чергою, дбатимуть про доброчесність всіх українських суддів, зазначають фахівці.

Етична рада – орган, передбачений одним із законів про судову реформу – №5068, який Верховна Рада ухвалила у липні.

За задумом його авторів, Етична рада (в якій 3 з 6 членів є міжнародними експертами та мають у цьому органі «переважну роль») може приборкати корупцію та кругову поруку в судовій владі: очистивши Вищу раду правосуддя (ВРП), яка призначає, звільняє суддів і може знімати з них недоторканність.

Без призначення повного складу Етична рада не зможе працювати, відтак судова реформа в Україні буде заблокована – про це говорить переважна більшість профільних експертів та антикорупційних організацій. Однак через низку затримок вона досі не створена.

Етична рада: чому її досі немає?

  • 8 жовтня Пленум Верховного суду звернувся до Конституційного суду з вимогою перевірити на конституційність окремі норми закону про Вищу раду правосуддя: передовсім ті, які передбачають право Етичної ради перевіряти та звільняти членів ВРП. Однак не всі судді ВСУ погодилися з таким рішенням. Один з них, Олег Ткачук, заявив, що Верховний суд вийшов за межі своїх повноважень, пропонуючи перевіряти на конституційність закон про судову реформу, доки вона не втілена в життя та не вплинула на жодне рішення українських судів.
  • Напередодні, 1 жовтня, на щорічному Суддівському форумі про плани оскаржити повноваження Етичної ради в КСУ говорила голова Верховного суду Валентина Данішевська.
Ми пропонуємо, щоб спочатку Етична рада взялася за добір кандидатів на вакантні посади
Валентина Данішевська

«Ми не можемо допустити, щоби комусь були надані повноваження бодай на день, бодай на годину зупинити судову владу… Ми пропонуємо такий підхід, щоби спочатку Етична рада взялася за добір кандидатів на вакантні посади. Підкреслюю: допомогла судовій владі здійснити добір кандидатів. Після цього... запропонувати членам ВРП пройти перевірку або звільнитися. Ця модель дозволить не розбалансувати конституційний лад у державі», – розкритикувала законодавство про судову реформу Валентина Данішевська. Втім, проблеми з формуванням Етичної ради виникли ще раніше.

  • 13 вересня Рада суддів не делегувала своїх членів до Етичної ради – хоча це був останній день місячного терміну, передбаченого на це законом. Керівник Ради суддів Богдан Моніч пояснив це недосконалістю законодавства. І додав, що Рада суддів натомість проголосувала за те, щоб усунути законодавчі недоліки.
Суддя, який прийде працювати в Етичну раду, не буде мати голосу. Це у багатьох достойних кандидатів викликає занепокоєння
Богдан Моніч

«По суті, залишається невирішеним одне питання – суддя, який прийде працювати в Етичну раду, не буде мати голосу. Це теж проблема, яка у багатьох достойних, доброчесних кандидатів викликає занепокоєння, тому людина, яка й хотіла би піти туди працювати, ставить запитання: «А навіщо туди йти працювати, якщо мене там не будуть чути?». Та, попри все це, ми будемо продовжувати роботу і найближчим часом затвердимо відповідні правила – як і які документи подавати, затвердимо критерії голосування і визначимося зі своїми представниками», – пообіцяв Богдан Моніч.

Незалежно від того, змінять закон чи ні, члени Ради суддів вирішили розробити свою процедуру висування кандидатів до Етичної ради, йдеться на її сайті.

Закон №5068, який передбачає очищення судової системи за допомогою Етичної ради та перевірки на доброчесність членів ВРП, ухвалений у липні, причому Рада суддів брала участь у його розробці. Чому ж особливості судової реформи не обговорили ще тоді, а Рада суддів згадала про «недосконалість законодавства» лише тепер?

Про це Радіо Свобода спитала Богдана Моніча під час його виступу на Суддівському форумі. Він зауважив, що через численні правки проголосований закон відрізнявся від законопроєкту, в розробці якого брала участь Рада суддів. І додав, що він нібито порушував питання недосконалості законодавства про судову реформу на зустрічах з західними експертами і з Офісом президента. Богдан Моніч стверджує, що в нинішньому вигляді закон «має ознаки неконституційності», однак він з колегами робить все для того, щоб виконати його. І сподівається, що кандидатури членів Етичної ради подадуть до 21 жовтня. Між тим, кілька кандидатів, підтримуваних антикорупційними організаціями, були відхилені: Богдан Моніч пояснив тим, що вони мають недостатній стаж або ж не відповідають іншим вимогам закону.

Захід, Зеленський та активісти обурені, частина експертів закликає дотримуватися Конституції

Президент України Володимир Зеленський заявив, що обурений «блокуванням» судової реформи.

Кожна незаконна дія, спрямована на блокування судової реформи, отримає негайну оцінку та відсіч
Володимир Зеленський

«Я не допущу блокування найголовнішої реформи країни, яку обіцяв українцям і яку ініціював. Кожна незаконна дія, спрямована на блокування судової реформи, отримає негайну оцінку та відсіч. Я не дозволю суддям, які перешкоджають реформі й очищенню судової системи, позбавити українців права на справедливість. А судді, які хочуть працювати в прозорій системі, повинні мати повну підтримку», – заявив Володимир Зеленський.

Після цього з ініціативи глави держави західні дипломати, Рада суддів та інші учасники реформи зустрічалися і обговорювали варіанти виходу із ситуації. Проте за цей час лише виникли нові затримки, як-от подання Верховного суду до КСУ про оцінку конституційності повноважень Етичної ради.

Ця ситуація викликає тривогу представників Заходу. Так, посли країн «Групи семи» заявили, що незадоволені затримкою судової реформи.

«Запропонований графік не відображає важливості та невідкладності цієї реформи. Посли продовжують закликати Раду суддів та всіх партнерів України забезпечити швидке висування експертів до Етичної ради ВРП», – йдеться в спільній заяві.

Голова представництва Євросоюзу в Україні Матті Маасікас пояснює профільним українським медіа, що судова реформа є комплексною, і без Етичної ради вона не запрацює.

«Затримка у створенні Етичної ради (при ВРП) ... ставить під загрозу і початок роботи Конкурсної комісії з формування (Вищої кваліфікаційної комісії суддів), і передбачуваний всеосяжний підхід до реформи, – говорить європейський дипломат. – Ми твердо переконані в тому, що не повинно бути розбіжностей у строках і що обидва напрямки реформи слід робити паралельно. Як зазначив президент Венеційської комісії: «Без Етичної ради не може бути незалежної Вищої ради правосуддя і, в свою чергу, не може викликати довіри ВККС».

Юридичних шляхів вирішення цієї проблеми – небагато
Анна Огренчук

Є два виходи з нинішньої ситуації, зауважила у коментарі Радіо Свобода президентка Асоціації правників України Анна Огренчук.

«Юридичних шляхів вирішення цієї проблеми – небагато. Це або внесення до закону змін, про які говорить судова влада, або ж визнання частини цього закону неконституційною. Що ж станеться потім? В разі звільнення двох членів Вища рада правосуддя стане неповноважною – і добору нових членів не зможе зробити ні сама ВРП, ні Етична комісія», – каже Анна Огренчук.

В цих умовах найкращим способом не блокувати реформу та не паралізувати судову владу вона вважає домовленість всіх сторін: Ради суддів, Верховного суду, парламенту, президента і західних дипломатів. Один з моментів цієї угоди – дотримання принципу безперервності влади: щоб Вища рада правосуддя не втрачала дієздатності в процесі звільнення її членів Етичною радою та призначення нових, зауважує правниця.

Зі свого боку голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін припускає, що очільниця Верховного суду Валентина Данішевська нібито має домовленості з Вищою радою правосуддя: вона блокує реформу, звертаючись до Конституційного суду, а натомість отримує довічне утримання і невдовзі йде з посади.

«Це не жарт, Данішевська руками Ради суддів заблокувала судову реформу заради «жирної» пенсії. Точніше, заблокувала не лише вона, але вона – одна з ключових», – стверджує Шабунін.

Радіо Свобода спробувало особисто спитати у Валентини Данішевської про такі звинувачення та про її бачення судової реформи, але вона відмовилася від коментарів.

Віталій Шабунін, зі свого боку, вважає блокування судової реформи «шантажем», зокрема з боку Ради суддів, і закликає владу та суспільство до тиску на противників реформи.

Судова мафія заблокувала найважливішу реформу України, харкнувши в лице і владі, і суспільству, і міжнародникам, і закону
Віталій Шабунін

«Богдан Моніч заявив, що сумнівається, чи Рада суддів «взагалі зможе обрати делегатів до Етичної комісії». Після цього судова мафія почала шантажувати парламентську більшість, вимагаючи змінити закон. Головна їхня вимога – отримати вплив на очищення ВРП, що поховає реформу... В підсумку судова мафія заблокувала найважливішу реформу України, смачно харкнувши в лице і владі, і суспільству, і міжнародникам, і закону. Як на мене, президент мав би негайно внести два законопроекти. Перший повністю викидає судову мафію з процесу реформи, другий перезавантажує Раду суддів та ліквідовує вертикаль голів судів. Суспільству, думаю, доведеться допомагати судовій реформі через вулицю: агресивно реалізовуючи право на мирний протест», – закликає очільник «Центру протидії корупції». Також він радить запровадити міжнародні санкції проти тих, хто блокує судову реформу.

Тим часом 9 жовтня під загрозою опинилася ще одна реформа, пов'язана із судовою – антикорупційна. Так, в Україні не змогли обрати нового спеціалізованого антикорупційного прокурора.

Україна без антикорупційного прокурора: чому це сталося

Одним з успіхів судової та антикорупційної реформи і минула, і нинішня українська влада називали створення незалежного Вищого антикорупційного суду. Він має ексклюзивне право судити підозрюваних у корупції. Однак його повноцінна робота неможлива без решти антикорупційної інфраструктури.

Її важливий елемент – Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Вона підтримує державне обвинувачення в суді в «корупційних» стравах та загалом представляє в цих судових процесах інтереси держави. А також наглядає за розслідуванням корупційних злочинів.

Після відставки антикорупційного прокурора Назара Холодницького в серпні 2020 року САП залишається «без голови»: її фактично очолила генеральна прокурорка Ірина Венедіктова.

Призначення керівника САП з різних причин відкладали, і остаточною датою його обрання призначили 9 жовтня. Напередодні, 7 жовтня, заступниця помічника держсекретаря США Робін Данніген, відвідуючи Київ, зустрілася з українськими високопосадовцями та обговорила перебіг реформ. Зокрема, йшлося про призначення керівника САП. Вона наголосила, що США й надалі підтримуватимуть українське громадянське суспільство, верховенство права та антикорупційні інституції.

Раніше державний секретар Ентоні Блінкен запевнив, що США виконають свої зобов’язання щодо підтримки України в умовах російської агресії.

9 жовтня конкурсна комісія мала обрати одного із двох кандидатів на посаду керівника САП – але засідання зірвалося через відсутність кворуму: троє членів конкурсної комісії просто не прийшли на засідання, повідомили антикорупційні організації та низка українських медіа.

Ця новина викликала обурення посольства США в Україні.

«Ми закликаємо відбіркову комісію відновити роботу без подальших затримок. Зупинка процесу відбору підриває роботу антикорупційних органів, створених Україною та її міжнародними партнерами», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сторінці посольства.

Подібні заяви зробили дипломати Європейського союзу.

Всі члени конкурсної комісії повинні виконати свою роботу й обрати нового керівника САП
Володимир Зеленський

Обурився через зірване обрання керівника антикорупційної прокуратури і президент України Володимир Зеленський.

«Немає й не може бути жодного адекватного пояснення того, що конкурс для обрання нового керівника САП затримується. Всі члени конкурсної комісії повинні виконати свою роботу й обрати нового керівника САП», – таку заяву президент України оприлюднив на своєму офіційному сайті.

Прозоре обрання керівника антикорупційної прокуратури було прописане у пунктах домовленостей між Володимиром Зеленським та Джо Байденом після їхньої зустрічі у вересні цього року, тому зрив конкурсу напряму впливає на репутацію України, яка через це може втратити підтримку західних союзників, заявив виконавчий директор організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик.

«Не виконуючи взяті на себе зобов’язання, ми вкінець втрачаємо довіру партнерів, бо не здатні виконати обіцянки, які самі ж і даємо, – пояснює Андрій Боровик. – За ситуації з «Північним потоком-2», загрози зниження транспортування газу через Україну та регулярних ескалацій на сході підтримка і довіра міжнародної спільноти нам вкрай потрібна».

Інші представники антикорупційних організацій припускають, що затримки як в судовій реформі, так і в обранні керівника САП створюються навмисно, причому з відома Банкової.

Не вірю, що хтось без погодження Банкової гальмує обрання головного антикорупційного прокурора
Олександр Лємєнов

Про це говорить експерт з протидії корупції, засновник організації State Watch Олександр Лємєнов.

«Не вірю жодному слову, що хтось там в комісії без погодження Банкової гальмує конкурс щодо обрання головного антикорупційного прокурора. Як і не вірю, що суддівська мафія без відмашки саботує свою ділянку змін, які їм поперек горла. Це все надто очевидно. Як-то кажуть, не мала баба клопоту – купила порося. Так і наші можновладці, не мали клопоту і наобіцяли західним партнерам все, а тепер влаштовують шапіто», – стверджує антикорупціонер.

Віталій Шабунін, зі свого боку, стверджує, що таким чином президент України та голова його Офісу Андрій Єрмак «руйнують взаємні зобов'язання України та США». А от Зеленський наголосив, як повідомила пресслужба президента, що що для діяльності конкурсної комісії «створені всі умови, підготовча робота була проведена вчасно і змістовно»: «Залишилися фактично фінальні етапи конкурсу. Ніхто не має права ставити під загрозу стабільність роботи антикорупційної інфраструктури і виконання міжнародних зобов'язань України».

В липні Верховна Рада ухвалила ініційований президентом України закон, який перезапускає реформу Вищої ради правосуддя. Раніше парламент ухвалив аналогічний закон про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів з пропозиціями, які до документа подав президент України Володимир Зеленський. Затримка в роботі цього органу вже призвела до великого дефіциту кадрів в українських судах.

Судова та антикорупційна реформи в Україні є умовами з боку західних донорів. Зокрема, їхнє проведення є рекомендацією Міжнародного валютного фонду.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG