Коли російська армія почала у 2024 році на війні проти України використовувати FPV-дрони, що працюють через оптоволоконні кабелі, то здавалося, що їм майже неможливо знайти дієвий засіб протидії.
Дронам-убивцям протидіють засобами РЕБ, намагаються збивати їх зі стрілецької зброї та антидроннних пристороїв, позиції та логістичні шляхи покривають антидроновими сітками. Однак, ці дрони щодня вбивають чи травмують солдатів на фронті, і цивільних – у прикордонні з Росією чи в прифронті.
Україна теж активно використовує дрони на оптоволокні для ураження живої сили та техніки російських загарбників.
Однак нещодавні кадри з поля бою свідчать, що і Росія, і Україна розробили системи, які можуть стати відповіддю на цю загрозу.
Про що власне йдеться?
Коли очільник Росії Володимир Путін у травні 2025 року проходив уздовж шеренги військових на Красній площі, то в одного з представників його охорони помітили незвичну зброю, частково приховану під чорною тканиною.
Відтоді було зафільмовано кілька прикладів перехоплювача дронів із такою ж конфігурацією хвостового оперення, який, імовірно, збиває дрони над полями бою в Україні.
Цей перехоплювач відомий як «Ёлка» («Ялинка») і виробляється неназваною московською компанією. Схоже, що цей пристрій готують до широкого впровадження в російській армії як засіб протидії малим розвідувальним і ударним FPV-дронам.
«Ёлка» не має вибухової боєголовки і покладається на власну інерцію та, ймовірно, п осилений шипований носовий обтічник, щоб руйнувати корпуси ворожих дронів під час зіткнення.
Цей перехоплювач із Х-подібними крилами запускається з пускового пристрою, схожого на пістолет, і, за повідомленнями, оснащений системою наведення, яку оператор активує, зафіксувавши ціль у повітрі.
Після запуску перехоплювач може автономно наводитися на дрон на відстані до 1,6 кілометра. Система «вистрілив і забув» усуває потребу в подальшому зв’язку з оператором, а отже, її неможливо заглушити електронними засобами під час польоту.
Моніка Альборн, яка веде популярну сторінку в соціальних мережах Drone Wars, зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода, що очевидний успіх «Ёлки», ймовірно, зумовлений поєднанням «простоти, [низької] вартості та автономності».
Офіційної ціни пристрою не підтверджено, але за деякими оцінками вартість одного літального апарата становить 500 доларів.
«Система виглядає відносно легкою, портативною та порівняно недорогою, що робить її масштабованою на рівні підрозділів, а не обмежує використання лише дорогими засобами протиповітряної оборони», – зазначила експертка. За словами Альборн, система наведення типу «вистрілив і забув» також «зменшує навантаження на оператора в умовах інтенсивних бойових дій».
У ймовірному інструкційному буклеті, де перелічено недоліки пристрою, зазначається, що «з огляду на матеріал, з якого виготовлено «Ёлку»», з перехоплювачем слід поводитися обережно. Також там вказано, що пристрій можна використовувати лише вдень і за сухої погоди.
Важливо, що в листівці операторам рекомендується фіксувати цілі лише на тлі чистого або хмарного неба. Відео застосування «Ёлки», в бою показують, як вона відстежує та знищує дрони, що летять рівною траєкторією на тлі одноманітного неба. Натомість FPV-дрон, який летить низько та маневрує на тлі складного ландшафту, може бути значно важче захопити для цього російського пристрою.
А що Україна?
В Україні одним зі способів протидії оптоволоконним FPV-дронам стало використання сіткометів, які вистрілюють сітки, що розкриваються до 3,5–4 метрів. Такі пристрої можуть заплутати й збити ворожий дрон на відстані до 30 метрів, а їхня вартість не перевищує 200 доларів.
Ян Ружичка, який очолює чеську асоціацію Křídla Fénixe, що постачає українським військам засоби протидії дронам, розповів Радіо Свобода, що він передав українським солдатам близько 500 сіткометів і чув про приблизно 40 випадків знищення ворожих дронів із їх використанням.
Але він зазначає: «це зброя останнього шансу – коли все інше не спрацювало і ворожий дрон уже на фінальній стадії польоту до солдата або позиції».
Він каже, що сіткомети також використовували для знешкодження так званих «дронів-ждунів», які перебувають у режимі очікування біля доріг і стежок, вичікуючи на ознаки руху.
Ірина Рибакова, прессекретарка 93-ї механізованої бригади України, каже, що для місій підвищеного ризику сіткомети вже стали невід’ємною частиною протидронної тактики.
«Ми беремо з собою всю зброю», – розповіла Рибакова Радіо Свобода, описуючи пересування поблизу лінії фронту.
«Окрім кулеметів, у нас є рушниці, а також невеликі сіткомети [виробництва української компанії] Ptashka ».
Вона також описує ці пістолетоподібні сіткові гармати як «останній шанс» у системі оборони.
Принаймні один задокументований випадок успішного використання сіткомета в бою був зафіксований наприкінці 2025 року, а бойове відео від квітня 2026 року показує, як боєць українського спецпідрозділу перемикається між сіткометом і гвинтівкою, коли дрон переслідує його позицію.
Ружичка повідомив Радіо Свобода, що попит на сіткомети зростає:
«У мене набагато більше запитів від військових, ніж я можу задовольнити», – каже він, але додає, що недоліки пристроїв першого покоління очевидні.
Інші ветерани бойових дій прогнозують, що сіткомети – це лише «тимчасовий тренд», який, ймовірно, з часом зникне, оскільки пошук надійного засобу протидії FPV-дронам, які не піддаються глушенню, триває.
Рідні брати загинули з різницею в один день. Репортаж із прощання на Кіровоградщині
_________________________________
«Україна спростила бюрократію і створила умови для розвитку українських виробників. Саме тому сформувалися цілі технологічні ринки, яких раніше не існувало», – наголошує міністр оборони України Михайло Федоров.
- Якщо на початку широкомасштабного вторгнення в Україні було 7 виробників дронів, то нині їх вже понад 500. РЕБ: було 2 компанії, сьогодні – 200.
- Приватних компаній, які виробляли ракети, не було зовсім, сьогодні – більш ніж 20. НРК (наземні роботизовані комплекси) – також було 0 компаній, а стало понад 100.
- У березні, стверджує Федоров, завдяки дронам було уражено понад 35 тисяч окупантів. Це рекордний показник.
- Кількість знищених «шахедів» дронами-перехоплювачами зросла вдвічі – до 33 686 за минулий місяць.
- Також масштабується використання наземних роботів (НРК): у березні вони виконали понад 9 000 завдань проти 2 900 у листопаді.
Форум