Доступність посилання

ТОП новини
20 Липень 2019, Київ 22:48

Рішення суду ООН про негайне звільнення Росією українських військових моряків і кораблів: коментарі юристів


Українська команда після оголошення рішення Трибуналу, 25 травня 2019 року

Негайно звільнити та повернути в Україну утримувані Росією екіпажі українських військових кораблів «Нікополь», «Бердянськ», «Яни Капу», а також самі кораблі. В суботу, 25 травня, у німецькому Гамбурзі Міжнародний трибунал з морського права (Іnternational Tribunal for the Law of the Sea, ITLOS) оголосив про застосування тимчасових заходів до Російської Федерації стосовно порушення нею імунітетів трьох українських військових кораблів та 24 членів їхніх екіпажів. Рішення суду підтримали 19 суддів Трибуналу. Проти проголосував один.

Російська сторона раніше відмовилася від участі в слуханнях. Москва вважає, що трибунал не має юрисдикції для розгляду інциденту в Керченській протоці.

Засідання суду ООН, на якому ухвалювалося рішення, відбулося рівно через шість місяців – день у день – від захоплення Росією у Керченській протоці екіпажів двох малих броньованих артилерійських катерів і буксиру ВМС України.

Засідання Міжнародного трибуналу з морського права , 25 травня 2019 року
Засідання Міжнародного трибуналу з морського права , 25 травня 2019 року

«Керченський інцидент», «акт агресії Росії проти України на морі» – так зазвичай іменуються події, що сталися у Керченській протоці 25 листопада 2018 року, коли Росія захопила українських військових моряків, наймолодшому з яких – Андрію Ейдеру – на той час було 18.

Згодом ООН визнала моряків військовополоненими.

«Кейс 26» Міжнародного трибуналу з морського права

Справа України проти Російської Федерації про затримання військових кораблів та їхніх екіпажів у Керченській протоці торік у листопаді є 26-ю справою у практиці створеного в 1996 році Міжнародного трибуналу з морського права (постійно діючий суд ООН – ред.).

Після першого засідання 10 травня заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль пояснила: «Тимчасові заходи є можливими в ситуації, коли існує ризик заподіяння подальшої шкоди, якщо не вжити їх відразу».

Великою шкодою для України є кожен день перебування наших моряків у «Лефортові
Олена Зеркаль

«Великою шкодою для України є кожен день перебування наших моряків у «Лефортові», – додала вона.

Із перемогою колег привітав і міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Його потішила і «беззуба реакція Росії», про що міністр написав у своєму твіттер-акаунті.

Рішення, що було ухвалено сьогодні на користь України, його правові наслідки для Росії і загрози невиконання нею, Радіо Свобода прокоментували юристи-міжнародники.

– Чи вплине рішення Трибуналу на долю українських моряків?

Микола Гнатовський
Микола Гнатовський

Микола Гнатовський, перший віце-президент Української асоціації міжнародного права:

Наказ Трибуналу має всі шанси стати якщо не вирішальним, то ключовим аргументом на користь негайного звільнення українських моряків. Незважаючи на те, чи буде Росія у своїх офіційних заявах пов’язувати їхнє звільнення із наказом Трибуналу, чи ні, виконання його змістовної частини шляхом звільнення моряків виглядає дуже ймовірним.

Тимур Короткий
Тимур Короткий

Тимур Короткий, професор кафедри міжнародного та європейського права Національного університету «Одеська юридична академія», координатор Південного регіонального центру Української асоціації міжнародного права:

Без сумніву вплине. Щоправда, перша офіційна реакція МЗС Росії обходить питання виконання наказу Трибуналу.

Питання ще й у тому, чи Росія негайно виконає рішення або виконання буде розтягнуто у часі та «замасковано» рішеннями російської судової системи.

Вважаю рішення Міжнародного трибуналу перемогою України, нашої дипломатії, перемогою міжнародного права загалом
Тимур Короткий

З урахуванням зневаги РФ до міжнародного права та міжнародного правосуддя, перший варіант розвитку подій – малореалістичний. Але це не виключає дій РФ зі звільнення українських моряків на інших підставах – будь-то політичне або політико-правове рішення.

Взагалі, вважаю рішення Міжнародного трибуналу з морського права від 25 травня перемогою України, нашої дипломатії, перемогою міжнародного права загалом.

Захар Тропін, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Шевченка, кандидат юридичних наук:

Бачу три можливі варіанти подальшого розвитку подій.

Перший: Росія виконує наказ і звільняє українських моряків та кораблі.

Варто пам’ятати про рішення Конституційного суду РФ про можливість невиконання рішень міжнародних судових установ якщо таке виконання суперечить Конституції РФ
Захар Тропін

Другий – відмовляється виконувати наказ. Тут варто пам’ятати про рішення Конституційного суду РФ про можливість невиконання рішень міжнародних судових установ якщо таке виконання суперечить Конституції РФ.

І третій: юридично Росія не виконує цей наказ, але в інший спосіб звільняє моряків та військові кораблі. Аналогічно Росія діяла у справі судна Arctic Sunrise (під прапором Нідерландів) природоохоронної організації «Ґрінпіс» (У 2013 році до Міжнародного трибуналу з морського права з позовом проти Росії звернулись Нідерланди – ред.)

В будь-якому випадку рішення Трибуналу від 25 травня значно покращує перспективи повернення наших моряків та військових кораблів.

Які заходи і в який термін Росія повинна вжити?

Ігор Караман, магістр міжнародного морського права (Інститут міжнародного морського права ІМО, Мальта), доктор права (Афінський національний університет, Греція):

Згідно наказу Трибуналу, ухваленого 19 голосами проти 1, Росія повинна:

1) негайно звільнити українські військові судна «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу» та передати їх Україні;

2) звільнити 24 затриманих українських військовослужбовців та дозволити їм повернутися до України.

Трибунал зобов’язав обидві сторони утриматися від здійснення будь-яких дій, які можуть загострити або розширити спір
Ігор Караман

Крім того, Трибунал зобов’язав обидві сторони утриматися від здійснення будь-яких дій, які можуть загострити або розширити спір, переданий на розгляд до Арбітражу згідно з Додатком VII до Конвенції ООН 1982 року з морського права, а також протягом місяця (не пізніше 25 червня 2019 року) надати попередній звіт про застосовані Трибуналом тимчасові заходи.

У даній справі сторони повинні надати попередній звіт про виконання зазначених Трибуналом тимчасових заходів щонайпізніше 25 червня 2019 року.

– Якщо Росія проігнорує рішення Трибуналу?

Тимур Короткий: Ймовірність цього є достатньо високою, на мій погляд.

Можливе невиконання РФ наказу Трибуналу – окреме, додаткове порушення РФ зобов’язань за Конвенцією ООН з морського права 1982 року та міжнародного права взагалі.

У випадку невиконання наказу Трибуналу – посилення політичного тиску, подальша ізоляція, нові санкції, нові резолюції міжнародних організацій
Тимур Короткий

У випадку невиконання наказу Трибуналу (зазначу, що в рішенні міститься вимога надати Трибуналу звіт про виконання до 25 червня 2019 року) це матиме значну кількість несприятливих для Російської Федерації наслідків у міжнародних відносинах та міжнародному праві. Це – посилення політичного тиску, подальша ізоляція, нові санкції, нові резолюції міжнародних організацій, додатковий аргумент у заявах та справах у інших міжнародних правозахисних інституціях щодо звільнення українських моряків.

Ймовірне застосування нових санкцій державами та міжнародними організаціями, зокрема щодо судноплавства кораблів під прапором Росії та діяльності російських портів
Захап Тропін

Захар Тропін:​ Наказ є обов’язковим до виконання, тому просто проігнорувати його Росія не зможе. Невиконання означатиме підвищення тиску світової спільноти на Росію. Як мінімум – у вигляді розгляду цього питання Радою Безпеки ООН.

Крім того, ймовірне застосування нових санкцій державами та міжнародними організаціями, зокрема щодо судноплавства кораблів під прапором Росії та діяльності російських портів.

Микола Гнатовський: Ігнорування коштуватиме Росії дорожче, ніж виконання.

Ігнорування коштуватиме Росії дорожче, ніж виконання
Микола Гнатовський

Однозначне та одностайне (крім російського судді) рішення міжнародної судової установи – потужний аргумент у міжнародній політиці, який значно посилює вже озвучені вимоги багатьох держав до Росії звільнити українських моряків та повернути захоплені судна.

Невиконання наказу Трибуналу нестиме завеликі репутаційні ризики для Російської Федерації, яка до цього часу послідовно намагається підтримувати вигляд правомірності своєї поведінки та проповідує необхідність дотримуватися міжнародного права (нехай і у її власній доволі непослідовній інтерпретації).

– До МТМП (Міжнародний трибунал з морського права – ред.) Україна звернулась у квітні, тобто через понад чотири місяці від подій у Керченській протоці. Ускладнило (або ні) справу звернення із запізненням?

Захар Тропін: Нещодавно я в своїй статті висловлював свої побоювання з цього приводу.

Проте Трибунал не розглянув цей аргумент Росії, зазначивши, що невідкладність та необхідність винесення наказу про звільнення кораблів та членів їх екіпажу обґрунтовується їхнім статусом – тим, що вони є військовими.

Затримка України із зверненням до Трибуналу на справу не вплинула
Захар Тропін

МТМП в цій частині зазначив, що питання захисту імунітету військових кораблів та моряків є нагальним. Тому свобода військових кораблів та членів їх екіпажів є невідкладним питанням.

Таким чином, наразі затримка України із зверненням до Трибуналу на справу не вплинула.

Олександр Шемякін, доктор юридичних наук, професор, перший проректор Національного університету «Одеська морська академія»:

Важко критикувати, чи прогнозувати, а що було би у тому, чи іншому випадку.

Слухання справи по суті щодо порушення Російською Федерацією імунітету українських військових кораблів може затягнутись на кілька років
Олександр Шемякін

Сам факт, що Україна пішла шляхом звернення до тимчасових заходів є позитивним. Адже слухання справи по суті щодо порушення Російською Федерацією імунітету українських військових кораблів може затягнутись на кілька років.

Тому саме вимоги України щодо припинення кримінальної справи стосовно 24 захоплених українських військовослужбовців, їхнього звільнення та дозволу на повернення в Україну є дуже правильним кроком.

Додам, що двоє з військових моряків на момент затримання були курсантами шостого курсу Інституту Військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія».

Ще не крапка у справі

Юристи звертають увагу: оскільки існує основний спір України проти Росії щодо імунітету трьох військових кораблів і членів екіпажів, формально справу не закінчено.

Справу по суті розглядатиме вже інший судовий орган – Арбітражний трибунал. Арбітраж у Гаазі має юрисдикцію щодо всіх спорів між Україною і Росією за Конвенцією ООН з морського права.

Засідання Міжнародного трибуналу з морського права , 25 травня 2019 року
Засідання Міжнародного трибуналу з морського права , 25 травня 2019 року

– Коли має розпочатися розгляд спору по суті?

Захар Тропін: Спір вже розпочався. Адже Україна разом з подачею заяви про тимчасові заходи одночасно подала заяву про розгляд справи по суті Арбітражем відповідно до Додатку VII Конвенції ООН з морського права.

Там ще несформований арбітражний трибунал. Це перше, що буде зроблено. Потім, скоріш за все, Росія знову заперечить його юрисдикцію на вже зазначених або нових аргументах. Якщо арбітраж підтвердить свою юрисдикцію, справа буде розглядатися по суті. Хоча ці два питання можуть бути і об’єднанні в одну стадію процесу.

– Як швидко зазвичай ухвалює подібні рішення Арбітраж? Яким весь цей час буде юридичний статус 24 українських моряків?

Ігор Караман: Як свідчить практика, провадження в Арбітражі може тривати від 2 років і більше.

При цьому юридичний статус українських моряків-військовослужбовців залежатиме від того, чи виконає Росія наказ Міжнародного трибуналу з морського права від 25 травня та, відповідно, чи звільнить їх.

– Як Україна зможе використати рішення Трибуналу для захисту своїх національних інтересів поза межами даної справи?

Захар Тропін: Головне, що рішенням є наказ про звільнення наших кораблів і членів їхніх екіпажів. По-друге, в будь-якому випадку, воно є додатковим тиском на Росію на міжнародній арені; тиском на суди Росії, де розглядаються справи проти наших моряків.

Хоча ще необхідно ознайомитись з повним текстом рішення Трибуналу, в ньому визнається факт застосування сили (нехай і в межах правоохоронної діяльності) проти військових кораблів України. А це є фактично визнанням агресії Росії проти України.

Факти проходу українських суден Керченською протокою до інциденту свідчать про свободу судноплавства в цій акваторії
Захар Тропін

Ще один важливий, з моєї точки зору, момент. Хоча Трибунал зазначив, що режим проходу Керченською протокою є «предметом спору між Україною та Росією», він визнав, що факти проходу українських суден Керченською протокою до інциденту свідчать про свободу судноплавства в цій акваторії.

Останнє фактично є підтвердженням правомірності безперешкодного проходу Керченською протокою суден під прапором України та в порти України.

Створено важливий прецедент, коли поважний постійний міжнародний судовий орган став на сторону України у резонансному інциденті російсько-українського конфлікту
Микола Гнатовський

Микола Гнатовський: Створено важливий прецедент, коли поважний постійний міжнародний судовий орган одностайно (за винятком судді від держави-відповідача) став на сторону України у резонансному інциденті російсько-українського конфлікту. Затягування з виконанням наказу Трибуналу і, тим більше, його ігнорування, додає Україні суттєвих юридичних, моральних і політичних аргументів для посилення своєї позиції в очах міжнародного співтовариства та громадськості.

– Крім відстоювання національних інтересів України, чим ця справа цікава в цілому для розвитку міжнародного права?

Порушуючи загальні принципи і норми міжнародного права, Росія проводить «свою» політику у Чорному та Азовському морях, в Керченській протоці, чим створює проблеми для міжнародного судноплавства

Олександр Шемякін: Дійсно, рішення міжнародних судових інституцій часто згодом дають поштовх для розвитку міжнародного права або його окремих інститутів. Наприклад, можна згадати першу справу Міжнародного трибуналу з морського права. Вона розглядалася у 1997-1999 років (Сент-Вінсент і Гренадіни проти Гвінеї) і була пов’язана з арештом судна Saiga. Ця справа дала поштовх розвиткові інституту реального зв’язку судна з державою прапора. До речі, в цій справі також застосовувалися тимчасові заходи.

Стосовно нашої справи. Потрібен певний час для осмислення, ба більше після заяви МЗС Російської Федерації. Порушуючи загальні принципи і норми міжнародного права, Росія проводить «свою» політику у Чорному та Азовському морях, в Керченській протоці, чим створює проблеми для міжнародного судноплавства.

Микола Гнатовський: Із цікавих моментів в оприлюдненому наказі Трибуналу відзначу застосування критеріїв, що відрізняють парадигму збройного конфлікту від парадигми правоохоронної діяльності, яка має значення не лише для морського права і конкретної норми Конвенції ООН з морського права, а може бути застосована і для «сухопутних» ситуацій.

Прозвітувати про свої дії стосовно виконання рішення Міжнародного трибуналу з морського права від 25 травня Російська Федерація має протягом місяця – до 25 червня.

Водночас в оприлюдненій сьогодні заяві МЗС Росії йдеться про те, що винятки, які Росія та Україна прописали під час ухвалення у 1982 році Конвенції ООН з морського права, «унеможливлюють застосування передбачених нею процедур для вирішення спорів на зразок сутички у Керченській протоці».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG