Українські соціальні мережі зарясніли відео, на яких учасники нападу на групу оповіщення ТЦК у Львові каються, стверджують, що зрозуміли свою провину та просять їх вибачити. Поліція та СБУ заявляють про затримання підозрюваних, серед яких, зокрема, двоє військовослужбовців. А одному із них Сихівський районний суд Львова обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Він повідомив, що перебуває у СЗЧ із 53-ї бригади.
Але чому це все стало можливим? Що стоїть за нападом натовпу на групу ТЦК у Львові? Хто відповідальний за кризу довіри до ТЦК? Яку роль тут грає корупція, а яку російські інформаційні спецоперації? Як реформувати систему мобілізації, зробити її справедливішою?
Про це політики, військові та експерти дискутували ветері програми Радіо Свобода – Свобода Live.
Cкорочену текстову версію обговорення підготувала Оксана Кривіцька.
Народний депутат від «Європейської солідарності» Олег Сенютка вважає, що правоохоронці та СБУ мають ретельно розслідувати ці події, адже серед присутніх могли бути провокатори – підготовлені люди, зацікавлені в розпалюванні протистояння всередині суспільства.
«Скажімо чесно, таке протистояння у Львові може відбутися тільки тому, що влада дуже довго не розв'язує проблеми, які назріли в українському суспільстві. Ні для кого ж не секрет, що до ТЦК в суспільстві сформоване негативне ставлення – як до потенційних хабарників і корупціонерів».
Він додає, що таке сприйняття сформувалося через численні факти, зокрема івипадки, про які повідомляв омбудсман Дмитро Лубінець.
В етері Радіо Свобода 9 червня Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що лише за перші п'ять місяців 2026 року Офіс омбудсмана отримав понад 3 тисячі скарг на дії ТЦК, і додав, що цю цифру «можна сміливо множити на три», оскільки вона не охоплює всі випадки порушень. У 2024-му таких скарг було 3312, у 2025-му – 6127.
На думку Лубінця, із сутички між цивільними та представниками ТЦК у Львові влада має зробити два головні висновки:
- перший – терміново реформувати систему ТЦК та СП: чинна система дискредитувала себе, тому такі ситуації можуть повторитися в будь-якому місті України.
- другий – змінити ставлення держави до українських військових (забезпечити належне грошове забезпечення, реабілітацію поранених, підтримку родин загиблих тощо).
Що і як змінювати?
Народний депутат від «Слуги народу» Руслан Горбенко вважає, що насамперед висновки після подій у Львові мають зробити уряд і МВС, адже функції розшуку та затримання людей, які порушили закон, має виконувати Нацполіція, а не ТЦК та СП. Каже, що в поліції працюють близько 140 тисяч людей і є необхідні ресурси для таких завдань.
«У територіальному центрі комплектації повинні працювати ветерани, військові, герої, які повинні проходити ротацію. Якраз ТЦК повинні займатися обліком і соціальною підтримки військовозобов'язаних…Національна поліція повинна бути задіяна в питанні розшуку і затримання»
Також, ГОрбенко звернув увагу на масовану багаторічну інформаційну кампанію Росії, яка через соціальні мережі намагається зірвати мобілізацію в Україні.
«У суспільстві сформувався наратив, і, думаю, не без підтримки ворога, що військовослужбовці ТЦК є головними ворогами. Тому цей наратив потрібно змінювати. Насамперед – змінити обличчя людей, які виконуватимуть ці функції згідно з Законом. Для цього не потрібно надавати жодних додаткових повноважень – усі вони прописані в Кримінальному, Адміністративному кодексах».
За даними Нацполіції, від початку повномасштабного вторгнення до 17 квітня 2026 року в Україні зафіксували 619 випадків опору або нападів на військовослужбовців ТЦК та СП під час виконання ними службових обов'язків. Троє військовослужбовців ТЦК загинули внаслідок таких нападів – двоє у 2025 році та один у 2026-му. Кількість таких правопорушень зростає: 5 випадків у 2022 році, 38 – у 2023-му, 118 – у 2024-му, 341 – у 2025-му та 117 – з початку 2026 року станом на 17 квітня.
На думку ж Олег Синютки, питання розмежування повноважень між ТЦК, Національною поліцією чи іншими структурами не є ключовим, адже відповідальність за їхню роботу несе влада:
«Я вважаю, що це шкідлива дискусія про перерозподілення повноважень між ТЦК, Нацполіцією, Міноборони. Якщо ми на ТЦК повісимо вивіску Нацполіції, а на Нацполіцію повісимо ще якусь вивіску, що змінюється?».
Синютка критикує владу за те, що замість укомплектування Нацполіції, ТЦК та інших структур професійними кадрами вона, за його словами, «грається в пінг-понг» і перекладає відповідальність з одного відомтсва на інше.
Президент Володимир Зеленський 9 липня заявив, що інцидент у Львові має розслідувати МВС у межах чинного законодавства, а Міністерство оборони – виконати раніше обіцяні кроки щодо реформування ТЦК. Також інцидент прокоментували Міністерство оборони, Генеральний штаб ЗСУ, керівник ГУР Кирило Буданов, військова омбудсманка Ольга Решетилова, мер Львова Андрій Садовий, а також Львівський обласний ТЦК. Усі вони засудили напад на військовослужбовців, закликали притягнути винних до відповідальності, а Генштаб також повідомив про призначення службової перевірки.
Народний депутат Руслан Горбенко не вважає, що відповідальність за ситуацію лежить винятково на центральній владі: функцію оповіщення військовозобов'язаних закон покладає також на органи місцевого самоврядування – голів 1327 громад. За його словами, відповідальність несуть і громадяни, адже Конституція визначає для них не лише права, а й обов'язки.
«У принципі, у нас самоусунулись всі (від проблеми мобілізації – ред.), якщо ми звинувачуємо тільки владу. Самосунулися всі, окрім військових. Усе суспільство усунулось від питання, хто ж буде захищати права військових»
Що думає мер Львова Андрій Садовий?
«Оце все, це для мене особисто, чесно кажучи, шок. Тому я думаю, має бути розслідування», – відреагував на інцидент міський голова Львова Андрій Садовий.
У Львові вже сталися два смертельні напади на військовослужбовців ТЦК. У грудні 2025 року під час перевірки документів ножем поранили військовослужбовця Юрія Бондаренка, який згодом помер у лікарні. У квітні 2026 року під час заходів оповіщення смертельно поранили 52-річного військовослужбовця ТЦК, дворазового учасника зимових Олімпійських ігор Олега Авдєєва.
Після повернення до міста він провів нараду з представниками ТЦК та поліції, обговорив ситуацію телефоном із міністром внутрішніх справ, розповів він. На думку голови, однією з причин суспільного обурення стала несвоєчасна комунікація. Адже йшлося не про 20-річного юнака, а про 30-річного чоловіка, який раніше отримував повістки і не з'являвся до ТЦК.
«Що мене вразило – десятки блогерів з відеокамерами. З професійними відеокамерами пересічні мешканці не ходять. І взагалі, щоб подібних речей не було, має бути відкрита дискусія з суспільством, тому що в часи війни треба поважати закон. І я для себе не розділяю людей: то ТЦК, а це військові, які на передовій. Тому що дуже багато працівників ТЦК пройшли зону бойових дій, отримали поранення і сьогодні працюють в ТЦК», – сказав міський голова Львова.
Андрій Садовий повідомив, що попросив оприлюднити записи з бодікамер працівників ТЦК і висловив сподівання, що найближчими днями суспільство отримає більше інформації. На його думку, публікація відео допоможе встановити правду й не дозволить використовувати ситуацію у ворожій пропаганді.
Мійський голова Львова ввважає, що необхідно створити зрозумілі правила економічного бронювання. Адже, за його словами, люди бояться виходити на роботу, хоча могли б працювати, сплачувати податки й підтримувати економіку.
«Ми провалили інформаційну кампанію…Я дивлюсь як працює, наприклад, Третя штурмова, чи як працює «Хартія», чи як працює «Азов». Тобто ці військові підрозділи мають дуже якісно вибудовану інформаційну компанію. Можливо, треба з ними разом сідати, сідати з тими, хто в цьому має якісне розуміння, плюс продумувати елемент економічного бронювання»
Механізм бронювання, на думку Садового, має бути прозорим і стабільним, бо постійні зміни правил створюють підґрунтя для корупції.
Станом на 23 травня кількість заброньованих від мобілізації працівників знаходиться на рівні понад 1,3 мільйона українців. За останній рік кількість заброньованих в Україні зросла на понад 300 тисяч людей, повідомив Міністр економіки Олексій Соболев 1 липня.
Також Садовий нагадав, що у Львові працює 21 рекрутинговий центр бригад, де люди добровільно вступають на службу:
«Ми знайшли кошти, оформили це все. ТЦК щасливі, коли такі центри відкриваються. Але на державному рівні провалена інформаційна кампанія. Я не говорю про окремі ТЦК, тому що є військові підрозділи, які прекрасно організували роботу й не мають проблем із мобілізацією, а є інші, де такі проблеми існують. Потрібна відверта розмова із суспільством і відповідні законодавчі ініціативи. Якщо міську раду попросять підготувати відповідні зміни, ми їх підготуємо. Нема в мене іншого пріоритету, ніж підтримка Збройних сил».
Хто відповідальний?
Полковник ЗСУ у відставці, Герой України Дмитро Кащенко вважає, що відповідальність за мобілізаційний процес насамперед несуть президент, Кабінет Міністрів, голови обласних адміністрацій і керівники підприємств, тоді як військовослужбовці ТЦК виконують функції обліку та розподілу мобілізованих.
«На сьогодні влада відвернулася від процесу мобілізації і військовослужбовці ТЦК залишилися одні з проблемою. На них тиснуть начальники і ненавидять їх за те, що вони не виконують план поставки людського ресурсу. Їх ненавидить суспільство за елементи бусифікації, які дійсно інколи є. Їх ненавидять командири, до яких цей бусифікований особовий склад, наркомани і алкоголіки прибувають, що теж ми досить часто бачимо».
Кащенко також вважає, що президент і уряд мають посилити протидію російським інформаційним операціям та зробити мобілізацію справедливою:
«Треба зробити найголовніше – чесну мобілізацію, щоб і дядько з «Гелендвагена», який їздив на найкрутіших номерах, служив в армії, і звичайний тракторист».
12 червня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що перші результати реформи ТЦК представлять «найближчими тижнями». 15 червня, заступник міністра оборони Мстислав Банік повідомив, що другий етап військової реформи, який стосуватиметься рекрутингу та мобілізації, відбудеться «скоро». Водночас уже 3 липня заступник міністра оборони Василь Шкураков заявив, що реформа ТЦК ще перебуває на стадії підготовки й найближчим часом буде винесена на розгляд уряду.
Виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони Олена Трегуб вважає, що до реформи мають долучитися люди, які користуються найбільшою довірою в суспільстві, насамперед президент Володимир Зеленський. Він міг би використати свій авторитет для відновлення довіри до мобілізації та реформи ТЦК:
«Він повинен думати не як виграти майбутні вибори, а як виграти війну. І тому він може свою популярність використати, щоб долучитися до реформи ТЦК і викликати у людей довіру. Бо є люди, які не проти, але в них дуже знизилася довіра і вони не хочуть іти (у військо – ред)».
За словами Трегуб, технічні зміни – цифровізація, запуск «Резерв+», автоматизація відстрочок чи використання бодікамер працівниками ТЦК – уже не здатні розв'язати проблему. Зараз потрібні політичні рішення, оскільки ситуацію активно використовує російська пропаганда, вважає вона.
Олена Трегуб назвала новим кроком заяву Михайла Федорова, зроблену ще до призначення міністром оборони, про намір реформувати ТЦК. Оскільки раніше представники влади, зокрема президент Володимир Зеленський і тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, уникали публічної дискусії на цю тему.
Дмитро Кащенко не погодився з твердженням, що колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний не долучався до публічного обговорення мобілізації. Він нагадав, що наприкінці 2023 року Залужний провів пресконференцію, на якій пояснював необхідність мобілізації:
«Його змусили давати пресконференцію і пояснювати на загал, навіщо йому потрібна ця мобілізація».
19 грудня 2023 року президент Володимир Зеленський заявив, що військове командування запропонувало мобілізувати додатково 450–500 тисяч людей, але він очікує додаткових аргументів на підтримку такого рішення. Через тиждень, 26 грудня, тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний провів пресконференцію, на якій пояснював потребу в людському ресурсі та коментував законопроєкт про мобілізацію. Підтверджень тези «його змусили давати пресконференцію» водночас немає.
Кащенко також частково не погодився з тезою про визначальну роль російських інформаційно-психологічних операцій. На його думку, вирішальним фактором є психологія натовпу: достатньо кількох людей, які стають ініціаторами, а подальшу ескалацію провокує відчуття безкарності:
«Це питання натовпу. Тобто є один-два зачиначі, які ведуться на ІПСО, а далі – натовп. І тут головне – безкарність».
- Інцидент, коли натовп переважно молодих людей (за даними правоохоронців понад 200 осіб) заблокував і перекинув машину ТЦК у Львові, а цивільні особи застосували фізичну силу до двох військовослужбовців і одного взяли в заручники – викликав реакцію очільника Офісу президента Кирила Буданова, Генштабу ЗСУ, Міноборони, військового омбудсмана Ольги Решетилової та Уповноваженого з прав людини Верховної Ради Дмитра Лубінця.
- За повідомленням Львівської обласної прокуратури, розпочато розслідування обставин інциденту, відкрито два кримінальні провадження за фактами перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період та насильства щодо працівника правоохоронного органу.
Форум