Українську православну церкву в окупованому Криму можуть позбавити головного храму у Сімферополі, а якщо єпархія не пройде реєстрацію за російським законодавством – то де-юре припинить своє існування на півострові. Про це заявляє архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент (Кущ). За його словами, попри судові процеси щодо повернення приміщення, наразі громада перебуває у безвиході: механізмів зберегти українську церкву у Криму, не порушуючи українських законів, немає.
Російська влада в анексованому Криму направила припис про «звільнення приміщень» кафедрального собору святих Володимира і Ольги. За словами архієпископа Климента, до 20 лютого треба підписати угоду про передання приміщення місцевій владі і виселитись протягом 10 днів.
Якщо буде ліквідовано центр, то відповідно 8 парафій, які лишились у сільській місцевості, так само припинять свою діяльністьАрхієпископ Климент (Кущ)
«Ми сьогодні дійсно дійшли до такого стану, коли церква у Криму може бути ліквідована. Якщо буде ліквідовано центр, то відповідно оці 8 парафій, які лишились у сільській місцевості, так само припинять свою діяльність», – каже він.
Причиною такої ситуації стала відмова єпархії зареєструватися на анексованому півострові за російським законодавством. Як пояснює владика, попри звернення до української влади, віряни так і не отримали чіткого алгоритму, як це зробити, аби не потрапити потім під переслідування вже українського законодавства за колабораціонізм.
Перевезти ікони та інші цінності із собору на материкову територію України після закриття собору також не вийде, бо законодавство забороняє переміщення культурних цінностей через кордон, каже архієпископ.
Справа щодо храмів у Криму – в Євросуді з прав людини
Єпархія судиться із фактичною владою Криму за свої храми ще від 2015-го, коли у них відібрали церкви у Севастополі та у селі Перевальне Сімферопольського району.
«Це був позов управління єпархії проти міністерства оборони Росії. Ми програли всі суді і вийшли на фінальну стадію, коли адвокати і правозахисники підготували усі документи для Європейського суду з прав людини», – розповідає він.
Як пояснює священик, справа була зареєстрована в ЄСПЛ у 2017 році, а теперішній епізод буде до неї долучений.
Між тим, на думку громадського активіста Андрія Щекуна, вірянина кримської єпархії, нинішньої ситуації вдалося б уникнути, якби невдовзі після анексії українська влада юридично врегулювала би статус релігійних громад на півострові. Зокрема, за його словами, йдеться про закріплення в законодавстві пункту, за яким реєстрація на анексованому півострові не означала б для священиків притягнення до юридичної відповідальності.
«Можна було б передати у власність (кримській єпархії – ред.) приміщення кафедрального собору, яке перебувало в оренді на 49 років. І цю дію (відсутність відповідальності – ред.) можна було б зробити ще у 2014-му, коли окупанти давали можливість перереєстрації всім релігійним об’єктам. Але, на жаль, Кабінет міністрів України та Міністерство культури України, яке фактично відповідає за релігійний напрямок, не спромоглися ухвалити рішення», – зазначає він.
Радіо Свобода звернулося із запитом щодо роз’яснення того, чи дійсно релігійні організації переслідувались би за реєстрацію за російськими законами, до української прокуратури Криму та Міністерства юстиції й очікує на відповідь.
Окрім того, ще один запит ми надіслали до Міністерства культури щодо того, як у міністерстві оцінюють ситуацію і що збираються робити.
Заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Ізет Гданов, тим часом, пов’язує активізацію дій фактичної влади анексованого півострова зі становленням на материковій частині України помісної православної церкви і вбачає основний спосіб вирішення цієї проблеми у міжнародному тискові.
На думку Гданова, реєстрація на території Криму нічим би не домогла єпархії, оскільки її представники висловлювалися на підтримку територіальної цілісності України.
«Тут я бачу (вирішенням – ред.) реагуваня національної правоохоронної системи та консолідацію зусиль з усіма міжнародними партнерами для дієвого тиску на агресора задля звільнення окупованих територій. Тільки так ми можемо змусити окупанта поважати міжнародні норми та законодавство України», – заявив він у коментарі Радіо Свобода.
Між тим, архієпископ Климент налаштований рішуче у відстоюванні храму святих Володимира і Ольги. За його словами, він вже мав раніше кілька розмов із президентом Петром Порошенком щодо можливого вигнання єпархії з кримських храмів, і той нібито обіцяв взяти ситуацію під свій контроль. Але тепер ситуація вийшла з-під контролю, констатує священик і обіцяє у разі виселення із сімферопольського собору приїхати разом з вірянами під Адміністрацію президента на Банкову і оголосити голодування.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
УПЦ (МП) у Криму благословляє окупантів на захист Росії і освячує їхню зброю
Єпископи, черниці та Симоненко: від кого отримує листівки Кримський митрополит УПЦ (МП) Лазар
Синод Православної церкви України ухвалив низку рішень на своєму першому засіданні
Епіфаній про Путіна, Порошенка, вибори, прокльони і хустки
