Доступність посилання

ТОП новини

Відповідь на дії Росії. Чи можлива «поетапна» євроінтеграція України та інших держав?


Під час засідання спеціальної сесії Європарламенту, на якій визнали перспективу членства України в Євросоюзі. Брюссель, 1 березня 2022 року
Під час засідання спеціальної сесії Європарламенту, на якій визнали перспективу членства України в Євросоюзі. Брюссель, 1 березня 2022 року
(Рубрика «Точка зору»)

В інтервʼю Радіо Свобода президентка Молдови Мая Санду наголосила, що існує ймовірність поетапної інтеграції її країни до Європейського союзу.

«Звичайно, ми хотіли б стати членом ЄС як реінтегрована країна, і в наступні кілька років може виникнути геополітична можливість, оскільки все залежить від того, що відбуватиметься в регіоні, і ми готові використати цю геополітичну можливість. Хочу ще раз наголосити, що єдиним прийнятним рішенням придністровського конфлікту є мирне вирішення. З іншого боку, якщо цей перший сценарій не відбудеться, я вважаю, що ми повинні розглянути можливість інтеграції Молдови в ЄС у два етапи. Спочатку правий берег Дністра, потім лівий берег Дністра» – зазначила президентка Молдови Мая Санду.

Архівна світлина. Президент Молдови Мая Санду під час візиту до України у 2022 році
Архівна світлина. Президент Молдови Мая Санду під час візиту до України у 2022 році

Якщо такий варіант дійсно відбудеться, це буде революційним рішенням для всіх колишніх радянських республік, що їх запросили чи запросять до переговорів з ЄС. Досі був лише один випадок, коли країна приєдналася до Євросоюзу без вирішення питання територіальної цілісності. Це був Кіпр у 2004 році. При цьому парадоксальним є той факт, що процес європейської інтеграції став для греків-кіпріотів певною політичною альтернативою обʼєднання острова і на референдумі 76 відсотків населення грецької частини Кіпру висловились проти відновлення територіальної цілісності.

Але не треба забувати, що у конфлікті на Кіпрі бере участь – як політичний покровитель невизнаної Турецької республіки Північного Кіпру – Туреччина, яка й сама досі є кандидатом у члени ЄС, та ще й членом НАТО! До того ж і покажчик євроінтеграції серед турків-кіпріотів на той час був дуже високим, він почав знижуватися тільки у наступні десятиріччя. Однак і зараз інтеграція до ЄС здається одним з найбільш реалістичних варіантів вирішення кіпрського конфлікту.

Агресія Росії

У випадку з Росією – а саме вона з 90-х років минулого сторіччя послідовно перетворює країни, що прагнуть до власного політичного вибору, на «держави-інваліди» шляхом фактичної окупації, а з 2014 року ще й спроби анексії їхніх територій – ситуація є набагато більш складною.

Саме тому питання, чи завершиться успіхом інтеграційний процес, якщо Росія продовжує здійснювати контроль над частинами території в Україні, Молдові чи Грузії, залишається відкритим.

Плакат із зображенням російського президента Володимира Путіна на акції протесту проти окупації Росією українського Криму. Вашингтон, 6 березня 2014 року
Плакат із зображенням російського президента Володимира Путіна на акції протесту проти окупації Росією українського Криму. Вашингтон, 6 березня 2014 року

Відповідь на шантаж Росії нестандартними рішеннями

Не дивно, що думка Маї Санду викликала таку зацікавленість. Оглядач румунського видання Adevărul Крістіан Унтяну зауважив: «Рішення, яке зараз пропонує президентка Мая Санду, є абсолютно революційним: Європейська рада має прийняти початок переговорів з її країною у два етапи, перший без Придністров’я. Чи можливо це? Якщо так, то європейські лідери повинні вирішити, чи це одностороннє рішення, яке підходить лише для відносин з Молдовою, чи вони спробують застосувати його також до України та Грузії. Також у два етапи, тобто один для незалежної та суверенної території, й другий етап – десь у невизначеному майбутньому, для решти національної території, коли і якщо вона буде звільнена».

Із політичним та силовим шантажем Росії потрібно визначатися, на нього потрібно відповідати нестандартними рішеннями

Румунський журналіст не впевнений, що таке рішення схвалять в Україні та Грузії, та й взагалі визнає проблему таких перемов дуже складною. Але його колега з видання Revista 22 Стефан Попеску звертає увагу на інший бік справи: «Наскільки болісним на перший погляд не здався б цей крок, такий підхід має ту перевагу, що він ставить заслін шантажу з боку невизнаних або зовнішніх акторів – і повертає тиск у протилежний бік».

І це – найголовніше. Із політичним та силовим шантажем Росії потрібно визначатися, на нього потрібно відповідати нестандартними рішеннями – інакше всі ми ризикуємо так і залишитись в «очікуванні Європи».

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG