Доступність посилання

Вісім причин для оптимізму українців у 2023 році – Atlantic Council

У час, коли українці збиралися у центрі Херсону, щоб відсвяткувати деокупацію свого міста, 12 листопада 2022 року
У час, коли українці збиралися у центрі Херсону, щоб відсвяткувати деокупацію свого міста, 12 листопада 2022 року

Українці пережили неймовірно складний рік, але 2023-й залишає багато приводів для оптимізму, вважає Браян Меффорд – експерт аналітичного центру у Вашингтоні Atlantic Council. Війна Росії проти України далека до завершення, пише Меффорд, але перші десять місяців російського вторгнення вже показали тенденції, які пророкують майбутню перемогу України. Меффорд зібрав вісім обнадійливих факторів, які, на його думку, матимуть вирішальне значення для України у наступні місяці війни.

1. Військова підготовка України. Навесні 2014 року саме слабкість української армії дозволила Росії закріпитися в Донецькій і Луганській областях. З того часу Збройні сили України адаптувалися та вдосконалювалися, пишуть американські експерти.

Перші десять місяців російського вторгнення продемонстрували, що українська армія багато в чому досягла та навіть перевершила стандарти НАТО. Незважаючи на те, що російські війська часто переважали в озброєнні та кількості, українці виявилися більш кваліфікованими та вмотивованими. Видання цитує Гілберта Честертона «Справжній солдат бореться не тому, що він ненавидить те, що перед ним, а тому, що він любить те, що позаду нього».

Обличчя оборонців. До Дня Збройних сил України (фоторепортаж)

6 грудня&nbsp;&mdash; це&nbsp;день, коли в&nbsp;1991 році український парламент ухвалив закон &laquo;Про Збройні сили України&raquo;. Закон визначає ЗСУ як&nbsp;&laquo;військове формування, на&nbsp;яке відповідно до&nbsp;Конституції України покладається обов&#39;язок обороняти України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності&raquo;.<br />
<br />
Український військовий біля знищеної колони російського СЗШР (СОБР &ndash; російською) неподалік від Бучі, Київської області, 1 березня 2022 року
1/36 6 грудня — це день, коли в 1991 році український парламент ухвалив закон «Про Збройні сили України». Закон визначає ЗСУ як «військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладається обов'язок обороняти України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності».

Український військовий біля знищеної колони російського СЗШР (СОБР – російською) неподалік від Бучі, Київської області, 1 березня 2022 року
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Боєць територіальної оборони (ТРо є складовою ЗСУ) допомагає жінці перейти зруйнований міст під час евакуації з міста Ірпінь. Київщина, березень 2022 року
2/36 Боєць територіальної оборони (ТРо є складовою ЗСУ) допомагає жінці перейти зруйнований міст під час евакуації з міста Ірпінь. Київщина, березень 2022 року
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Військовий ЗСУ на передових позиціях на північ від Києва, 17 березня 2022 року<br />
<br />
Дата 6 грудня є знаковою і для періоду визвольних змагань України у&nbsp;1917&minus;1921 роках.
3/36 Військовий ЗСУ на передових позиціях на північ від Києва, 17 березня 2022 року

Дата 6 грудня є знаковою і для періоду визвольних змагань України у 1917−1921 роках.
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Військовий Роман і його наречена Іванна біля Михайлівського собору після вінчання. Київ, березень 2022 року
4/36 Військовий Роман і його наречена Іванна біля Михайлівського собору після вінчання. Київ, березень 2022 року
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Український танкіст у щойно звільненому селі Лук&lsquo;янівка на Київщині. Україна, 27 березня 2022<br />
<br />
Саме 6 грудня 1919 року розпочався Перший зимовий похід&nbsp;&mdash; партизанський рейд з&#39;єднань Армії Української Народної Республіки (УНР) тилами денікінських та більшовицьких військ. Ця&nbsp;операція тривала рівно п&rsquo;ять місяців (до&nbsp;6 травня 1920 року) і розпочалася після того, як&nbsp;українські війська опинилися в&nbsp;оточенні трьох ворожих армій&nbsp;&mdash; Червоної, Добровольчої та&nbsp;польської.<br />
&nbsp;
5/36 Український танкіст у щойно звільненому селі Лук‘янівка на Київщині. Україна, 27 березня 2022

Саме 6 грудня 1919 року розпочався Перший зимовий похід — партизанський рейд з'єднань Армії Української Народної Республіки (УНР) тилами денікінських та більшовицьких військ. Ця операція тривала рівно п’ять місяців (до 6 травня 1920 року) і розпочалася після того, як українські війська опинилися в оточенні трьох ворожих армій — Червоної, Добровольчої та польської.
 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Українські військові у звільненому селищі Нова Басань,Чернігівська область, 2 квітня 2022 року
6/36 Українські військові у звільненому селищі Нова Басань,Чернігівська область, 2 квітня 2022 року
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Рейдові дії Збройних Сил України під час звільнення Чернігівщини. 2 квітня 2022 року
7/36 Рейдові дії Збройних Сил України під час звільнення Чернігівщини. 2 квітня 2022 року
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Жінка обіймає&nbsp;&nbsp;українського військового у звільненому Бахмачі. Чернігівщина, Україна. 2 квітня 2022 року
8/36 Жінка обіймає  українського військового у звільненому Бахмачі. Чернігівщина, Україна. 2 квітня 2022 року
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
<br />
Український військовий копає траншею на передній лінії оборони. Район міста Лиман Донецької області, 18 квітня 2022 року<br />
<br />
Учасники походу під командуванням генерал-полковника Армії УНР Михайла Омеляновича-Павленка подолали понад 2500 кілометрів територією сучасних Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей. Вони провели майже 50 переможних боїв. &laquo;Похід став однією з&nbsp;найгероїчніших і найуспішніших бойових операцій часів Української революції 1917&minus;1921 років&raquo;,&nbsp;&ndash; нагадує Інститут національної пам&rsquo;яті.
9/36
Український військовий копає траншею на передній лінії оборони. Район міста Лиман Донецької області, 18 квітня 2022 року

Учасники походу під командуванням генерал-полковника Армії УНР Михайла Омеляновича-Павленка подолали понад 2500 кілометрів територією сучасних Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей. Вони провели майже 50 переможних боїв. «Похід став однією з найгероїчніших і найуспішніших бойових операцій часів Української революції 1917−1921 років», – нагадує Інститут національної пам’яті.
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Короткий перекур в укритті на фронті під час боїв за Сєвєродонецьк. Донбас, Україна. Квітень 2022 року&nbsp;
10/36 Короткий перекур в укритті на фронті під час боїв за Сєвєродонецьк. Донбас, Україна. Квітень 2022 року 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Боєць ЗСУ &laquo;слухає небо&raquo;, намагаючись почути можливе наближення гелікоптерів противника. Харківщина, 20 квітня 2022 року
11/36 Боєць ЗСУ «слухає небо», намагаючись почути можливе наближення гелікоптерів противника. Харківщина, 20 квітня 2022 року
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Вони посміхаються, залишаються людьми і на війні. Воїни ЗСУ. Східний фронт. квітень 2022 року<br />
<br />
Повстанський рух українців проти більшовицької окупації не&nbsp;лише зберіг армію УНР, але й&nbsp;набув такої сили, що&nbsp;став одним із чинників тимчасової зміни умов радянської окупації. Комуністи змушені були в&nbsp;1920-х роках піти на&nbsp;поступки в&nbsp;національному й&nbsp;економічному питаннях: відмовитися від політики &laquo;воєнного комунізму&raquo;, впровадити українізацію.
12/36 Вони посміхаються, залишаються людьми і на війні. Воїни ЗСУ. Східний фронт. квітень 2022 року

Повстанський рух українців проти більшовицької окупації не лише зберіг армію УНР, але й набув такої сили, що став одним із чинників тимчасової зміни умов радянської окупації. Комуністи змушені були в 1920-х роках піти на поступки в національному й економічному питаннях: відмовитися від політики «воєнного комунізму», впровадити українізацію.
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Український військовий біля реактивної системи залпового вогню БМ-21 &laquo;Град&raquo;. Харківська область, квітень 2022 року<br />
<br />
ЗСУ складаються із Сухопутних та Десантно-штурмових військ, Сил спеціальних операцій, Повітряних та Військово-морських сил. Окрім основних родів військ, до складу ЗСУ входять підрозділи Територіальної оборони, Військова служба правопорядку, Медична, Капеланська, Юридична та Соціально-психологічна служби.<br />
&nbsp;
13/36 Український військовий біля реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град». Харківська область, квітень 2022 року

ЗСУ складаються із Сухопутних та Десантно-штурмових військ, Сил спеціальних операцій, Повітряних та Військово-морських сил. Окрім основних родів військ, до складу ЗСУ входять підрозділи Територіальної оборони, Військова служба правопорядку, Медична, Капеланська, Юридична та Соціально-психологічна служби.
 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Військовий капелан Олександр благословляє українського військового на Великдень. Село Велика Комишуваха, Харківська область, 24 квітня 2022 року
14/36 Військовий капелан Олександр благословляє українського військового на Великдень. Село Велика Комишуваха, Харківська область, 24 квітня 2022 року
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Український військовий Олексій на передових позиціях. Донецька область, квітень 2022 року<br />
<br />
День Збройних сил України набув особливого значення у 2014-му році &ndash; після початку агресії Росії, і став всенародним днем в умовах повномасштабного вторгнення Росії.<br />
<br />
ЗСУ своїм затятим спротивом, оригінальними несиметричними діями, успіхом на фронті здивували весь світ і зруйнували міф про непереможність російської армії.&nbsp;
15/36 Український військовий Олексій на передових позиціях. Донецька область, квітень 2022 року

День Збройних сил України набув особливого значення у 2014-му році – після початку агресії Росії, і став всенародним днем в умовах повномасштабного вторгнення Росії.

ЗСУ своїм затятим спротивом, оригінальними несиметричними діями, успіхом на фронті здивували весь світ і зруйнували міф про непереможність російської армії. 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Український військовий Андрій курить в окопі під час обстрілу російського обстрілу. Донецька область, квітень 2022 року
16/36 Український військовий Андрій курить в окопі під час обстрілу російського обстрілу. Донецька область, квітень 2022 року
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Військовий гладить лелеку, який ймовірно отримав контузію внаслідок обстрілу. Птаху жартома дали ім&#39;я &laquo;Байрактар&raquo;.<br />
Місто Барвінкове, Харківська область. Травень 2022 року&nbsp;
17/36 Військовий гладить лелеку, який ймовірно отримав контузію внаслідок обстрілу. Птаху жартома дали ім'я «Байрактар».
Місто Барвінкове, Харківська область. Травень 2022 року 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Після тяжкого бою...<br />
Харківщина, травень 2022 року&nbsp;
18/36 Після тяжкого бою...
Харківщина, травень 2022 року 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Військовий ЗСУ в укритті. Коротка перерва між боями. Донеччина, травень 2022&nbsp;
19/36 Військовий ЗСУ в укритті. Коротка перерва між боями. Донеччина, травень 2022 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Робота під зорями. Український радист під час контрнаступальних дій української армії на Харківщині.<br />
Травень 2022&nbsp;
20/36 Робота під зорями. Український радист під час контрнаступальних дій української армії на Харківщині.
Травень 2022 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Українська військова Наталія гладить кота на передовій позиції східного фронту. Донецька область, травень 2022 року
21/36 Українська військова Наталія гладить кота на передовій позиції східного фронту. Донецька область, травень 2022 року
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Військовий коригує бойову роботу української бронетехніки на лінії фронту, Донеччина, червень 2022 року&nbsp;
22/36 Військовий коригує бойову роботу української бронетехніки на лінії фронту, Донеччина, червень 2022 року 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Військові &laquo;Іноземного легіону оборони України&raquo; в Сєвєродонецьку під час боїв за місто. Червень 2022 року&nbsp;
23/36 Військові «Іноземного легіону оборони України» в Сєвєродонецьку під час боїв за місто. Червень 2022 року 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Юра. Український танкіст. Донецька область, червень 2022
24/36 Юра. Український танкіст. Донецька область, червень 2022
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Військовий ЗСУ&nbsp; із позивним &laquo;Дід&raquo; з &laquo;козацького батальйону&raquo;, який обороняє село Новопіль, розташоване на межі Донеччини із Запорізькою областю. Україна,, липень 2022 року&nbsp;
25/36 Військовий ЗСУ  із позивним «Дід» з «козацького батальйону», який обороняє село Новопіль, розташоване на межі Донеччини із Запорізькою областю. Україна,, липень 2022 року 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Український військовий на передових позиціях східного фронту.&nbsp; Донеччина, серпень 2022 року&nbsp;
26/36 Український військовий на передових позиціях східного фронту.  Донеччина, серпень 2022 року 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Український військовий на дорозі, яка веде до міста Ізюм. Харківщина, вересень 2022&nbsp;
27/36 Український військовий на дорозі, яка веде до міста Ізюм. Харківщина, вересень 2022 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
У Володимирському соборі Києва прощаються із грузинським добровольцем Едішером Кварцхелією, який загинув під Донецьком.<br />
<br />
варцхелія служив у 25-му окремому мотострілецькому батальйоні &laquo;Київська Русь&raquo;, воював за Україну у складі ЗСУ з 2014 року. Фото від жовтня 2022 року&nbsp;
28/36 У Володимирському соборі Києва прощаються із грузинським добровольцем Едішером Кварцхелією, який загинув під Донецьком.

варцхелія служив у 25-му окремому мотострілецькому батальйоні «Київська Русь», воював за Україну у складі ЗСУ з 2014 року. Фото від жовтня 2022 року 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Вулична виставка на Софіївський площі у Києві &laquo;Полк &laquo;Азов&raquo; &ndash; Янголи Маріуполя&raquo;.&nbsp;<br />
Виставка&nbsp;присвячена захисникам і захисницям із підрозділу &laquo;Азов&raquo; Національної гвардії України, які віддали свої життя, обороняючи Маріуполь від російських загарбників. Жовтень 2022 року&nbsp;
29/36 Вулична виставка на Софіївський площі у Києві «Полк «Азов» – Янголи Маріуполя». 
Виставка присвячена захисникам і захисницям із підрозділу «Азов» Національної гвардії України, які віддали свої життя, обороняючи Маріуполь від російських загарбників. Жовтень 2022 року 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Український військовий біля аеропорту &laquo;Херсон&raquo; у Чорнобаївці після звільнення від російської окупації. 13 листопада 2022 року
30/36 Український військовий біля аеропорту «Херсон» у Чорнобаївці після звільнення від російської окупації. 13 листопада 2022 року
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Усмішки, квіти, коти, собаки<br />
Херсонці зустрічають своїх визволителів.13 листопада 2022 року
31/36 Усмішки, квіти, коти, собаки
Херсонці зустрічають своїх визволителів.13 листопада 2022 року
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Український військовий Сергій на передній лінії оборони. Бахмут, 16 листопада 2022 року&nbsp;
32/36 Український військовий Сергій на передній лінії оборони. Бахмут, 16 листопада 2022 року 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Військовий Олександр на передових позиціях біля Бахмута, листопад 2022&nbsp;<br />
<br />
Володимир Зеленський записав відеозвернення на в&rsquo;їзді до Слов&rsquo;янська Донецької області. &laquo;Вітаю вас із великим святом &ndash; Днем ЗСУ. Сьогодні ми згадуємо всіх, хто віддав своє життя. Знайдіть сьогодні хвилину для хвилини мовчання! 285 днів ви захищаєте державу. Ми завжди пам&rsquo;ятатимемо ваш подвиг&raquo;, &ndash; сказав президент України.<br />
&nbsp;
33/36 Військовий Олександр на передових позиціях біля Бахмута, листопад 2022 

Володимир Зеленський записав відеозвернення на в’їзді до Слов’янська Донецької області. «Вітаю вас із великим святом – Днем ЗСУ. Сьогодні ми згадуємо всіх, хто віддав своє життя. Знайдіть сьогодні хвилину для хвилини мовчання! 285 днів ви захищаєте державу. Ми завжди пам’ятатимемо ваш подвиг», – сказав президент України.
 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Поранений український військовий у Бахмутському стабілізаційному медичному пункті. Листопад 2022 року.<br />
Воєнкор Радіо Свобода провів один день разом із медиками, які на фронті рятують життя українським воїнам. Дивіться <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/den-z-viiskovymy-medykamy-v-bakhmuti/32158916.html" target="_self">тут</a>
34/36 Поранений український військовий у Бахмутському стабілізаційному медичному пункті. Листопад 2022 року.
Воєнкор Радіо Свобода провів один день разом із медиками, які на фронті рятують життя українським воїнам. Дивіться тут
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Військовий з позивним &laquo;Койот&raquo; біля САУ 2С1. Бахмутський напрям, листопад 2022&nbsp;
35/36 Військовий з позивним «Койот» біля САУ 2С1. Бахмутський напрям, листопад 2022 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Механік водій САУ 2С1 Андрій посміхається після успішного виконання завдання, Бахмутський напрям, листопад 2022 року&nbsp;<br />
<br />
&laquo;Дорогі солдати, сержанти й офіцери, працівники і ветерани Збройних сил! Я гордий служити своїй державі пліч-о-пліч з вами. Гордий бути вашим головнокомандувачем у цей важкий час. Я вірю в кожного з вас і в нашу Перемогу. Сердечно вітаю із Днем Збройних сил України!&raquo;, &ndash; написав головнокомандувач ЗСУ Залужний у Telegram.<br />
&nbsp;
36/36 Механік водій САУ 2С1 Андрій посміхається після успішного виконання завдання, Бахмутський напрям, листопад 2022 року 

«Дорогі солдати, сержанти й офіцери, працівники і ветерани Збройних сил! Я гордий служити своїй державі пліч-о-пліч з вами. Гордий бути вашим головнокомандувачем у цей важкий час. Я вірю в кожного з вас і в нашу Перемогу. Сердечно вітаю із Днем Збройних сил України!», – написав головнокомандувач ЗСУ Залужний у Telegram.
 
День Збройних сил в Україні відзначають 6 грудня із 1993 року
Назад
Вперед

2. Стійкість України. Весь світ був приголомшений надзвичайною силою та мужністю, яку продемонстрували українці у 2022 році. Із 24 лютого український народ залишався незламним, незважаючи на обстріли, окупацію, відключення електроенергії та воєнні злочини російських військ (Офіс генпрокурора України, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі та правозахисні організації ведуть облік та розслідування воєнних злочинів у ході війни Росії в Україні. Серед них – тортури та вбивства мирних жителів, сексуальне насильство, пограбування, жорстоке поводження з військовополоненими та викрадення людей, руйнування цивільної інфраструктури. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах – ред.).

Не можна недооцінювати націю, яка пройшла через жахи Голодомору 1930-х років, і тягар театру бойових дій під час Другої світової війни. Саме це і зробила Росія – під час підготовки до вторгнення Кремль покладався на улесливі звіти розвідки, які заперечували національний дух України та передбачали капітуляцію Києва протягом трьох днів. Цей катастрофічний прорахунок має слугувати хрестоматійним прикладом того, як авторитарний режим повірив у власну пропаганду.

2022 у фотографіях: яким він був для України. Війна очима кореспондентів Радіо Свобода

Знищена російська техніка на вулиці Вокзальній у Бучі, фото від 1 березня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)<br />
<br />
Сергій Нужненко написав: &laquo;Це одна з перших колон російської армії, яка увійшла в Бучу. Фото було зроблено 1 березня. 3 березня місто окупувала російська армія&raquo;.<br />
<br />
&laquo;27 лютого я побачив у Telegram відео знищеної колони російської техніки в Бучі. Дізнався від колег про можливі маршрути до міста й 1 березня ми поїхали туди. Всі були розгублені, ніхто не розумів, що відбувається й чого очікувати. Це було за два дні до того, як місто окупували. Я не можу не запитувати себе: чи ті люди, з якими я розмовляв &ndash; і яких я закликав евакуюватись і які запевняли мене, що все буде добре &ndash; взагалі досі живі&raquo;.<br />
<br />
Російські війська не змогли оточити чи захопити Київ, і зрештою вийшли з регіону<br />
<br />
&nbsp;
1/13 Знищена російська техніка на вулиці Вокзальній у Бучі, фото від 1 березня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)

Сергій Нужненко написав: «Це одна з перших колон російської армії, яка увійшла в Бучу. Фото було зроблено 1 березня. 3 березня місто окупувала російська армія».

«27 лютого я побачив у Telegram відео знищеної колони російської техніки в Бучі. Дізнався від колег про можливі маршрути до міста й 1 березня ми поїхали туди. Всі були розгублені, ніхто не розумів, що відбувається й чого очікувати. Це було за два дні до того, як місто окупували. Я не можу не запитувати себе: чи ті люди, з якими я розмовляв – і яких я закликав евакуюватись і які запевняли мене, що все буде добре – взагалі досі живі».

Російські війська не змогли оточити чи захопити Київ, і зрештою вийшли з регіону

 
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Маріуполь 5 лютого 2022 року. (Автор: Еймос Чаппл, кореспондент Радіо Свобода)<br />
<br />
Еймос Чаппл написав: &laquo;Ця фотографія була зроблена менш ніж за три тижні до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну та практично знищила Маріуполь. Було дивно бути там тоді й чути, як місцеві жителі говорять, що вони відчувають, що вторгнення РФ можливе, продовжуючи жити звичним життям&raquo;
2/13 Маріуполь 5 лютого 2022 року. (Автор: Еймос Чаппл, кореспондент Радіо Свобода)

Еймос Чаппл написав: «Ця фотографія була зроблена менш ніж за три тижні до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну та практично знищила Маріуполь. Було дивно бути там тоді й чути, як місцеві жителі говорять, що вони відчувають, що вторгнення РФ можливе, продовжуючи жити звичним життям»
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Знищена російська ракетна установка &laquo;Град&raquo;&nbsp;й тіло військового під Харковом. Фото 25 лютого 2022 року. (Автор: Мар&#39;ян Кушнір, кореспондент Радіо Свобода)<br />
<br />
Російська армія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року<br />
Агресія Росії проти України розпочалася наприкінці лютого 2014-го із захоплення Криму
3/13 Знищена російська ракетна установка «Град» й тіло військового під Харковом. Фото 25 лютого 2022 року. (Автор: Мар'ян Кушнір, кореспондент Радіо Свобода)

Російська армія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року
Агресія Росії проти України розпочалася наприкінці лютого 2014-го із захоплення Криму
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
5 березня 2022 року центр Одеси був схожий на фортецю із мішків з піском. Тоді&nbsp; українські війська та жителі міста готувалися відбивати можливу атаку російських військ. Завдяки діям ЗСУ цього не сталося. (Автор: Михайло Штекель, колишній співробітник Радіо Свобода)
4/13 5 березня 2022 року центр Одеси був схожий на фортецю із мішків з піском. Тоді  українські війська та жителі міста готувалися відбивати можливу атаку російських військ. Завдяки діям ЗСУ цього не сталося. (Автор: Михайло Штекель, колишній співробітник Радіо Свобода)
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Ірпінь 11 березня 2022 року.&nbsp;(Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)<br />
<br />
Сергій Нужненко написав: &laquo;Межа між смертю та життям. На горизонті палає і димить окупована Буча. Мирні жителі, які потрапили в пастку, намагаються втекти від бойових дій, виходять, одягнені у все біле, з білими прапорами в руках&raquo;
5/13 Ірпінь 11 березня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)

Сергій Нужненко написав: «Межа між смертю та життям. На горизонті палає і димить окупована Буча. Мирні жителі, які потрапили в пастку, намагаються втекти від бойових дій, виходять, одягнені у все біле, з білими прапорами в руках»
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Український танкіст Юрій, поблизу Новолуганського Донецької області, 11 червня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)
6/13 Український танкіст Юрій, поблизу Новолуганського Донецької області, 11 червня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Прощання із журналістом Романом Ратушним у Києві 18 червня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)<br />
<br />
Нужненко написав: &laquo;18 червня у Києві відбулося прощання з відомим громадським активістом і журналістом Романом Ратушним. Серед мовчазного натовпу скорботних, які прийшли вшанувати його пам&#39;ять, було чимало заплаканих облич. У день російського вторгнення Ратушний брав участь у боях під Києвом, а згодом пішов до війська&raquo;.<br />
<br />
&laquo;5 липня Ратушному виповнилося б 25 років. 9 червня він загинув у бою під Ізюмом, воюючи за свою країну. Особисто я не був знайомий із Романом, хоча наші дороги не раз перетиналися на різних акціях протесту в Києві, де він завжди брав участь...Жоден вогонь не може спалити полум&rsquo;я, Романе!&raquo;
7/13 Прощання із журналістом Романом Ратушним у Києві 18 червня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)

Нужненко написав: «18 червня у Києві відбулося прощання з відомим громадським активістом і журналістом Романом Ратушним. Серед мовчазного натовпу скорботних, які прийшли вшанувати його пам'ять, було чимало заплаканих облич. У день російського вторгнення Ратушний брав участь у боях під Києвом, а згодом пішов до війська».

«5 липня Ратушному виповнилося б 25 років. 9 червня він загинув у бою під Ізюмом, воюючи за свою країну. Особисто я не був знайомий із Романом, хоча наші дороги не раз перетиналися на різних акціях протесту в Києві, де він завжди брав участь...Жоден вогонь не може спалити полум’я, Романе!»
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Над горизонтом дим від пожежі, що виникла внаслідок російського удару по фермі в Донецькій області,&nbsp;8 серпня 2022 року.&nbsp;(Автор: Мар&#39;ян Кушнір, кореспондент Радіо Свобода)<br />
<br />
Мар&#39;ян Кушнір написав: &laquo;Основний театр бойових дій перемістився на схід України, зокрема в Донецьку та Луганську області. Українські війська маневрують засіяними полями Донбасу. Доки військові ЗСУ тримають свої лінії оборони, внаслідок обстріл армією РФ горять і гинуть посіви&raquo;<br />
&nbsp;
8/13 Над горизонтом дим від пожежі, що виникла внаслідок російського удару по фермі в Донецькій області, 8 серпня 2022 року. (Автор: Мар'ян Кушнір, кореспондент Радіо Свобода)

Мар'ян Кушнір написав: «Основний театр бойових дій перемістився на схід України, зокрема в Донецьку та Луганську області. Українські війська маневрують засіяними полями Донбасу. Доки військові ЗСУ тримають свої лінії оборони, внаслідок обстріл армією РФ горять і гинуть посіви»
 
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Українські військові ведуть вогонь із мінометів у Донецькій області, 10 серпня 2022 року.&nbsp;(Автор: Мар&#39;ян Кушнір, кореспондент Радіо Свобода)
9/13 Українські військові ведуть вогонь із мінометів у Донецькій області, 10 серпня 2022 року. (Автор: Мар'ян Кушнір, кореспондент Радіо Свобода)
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Денис, український військовослужбовець, який працював археологом і викладачем до початку російського вторгнення 24 лютого, відпочиває під час паузи між бойовою роботою в складі мінометного розрахунку на передових позиціях ЗСУ у Донецькій області, 29 серпня 2022 року.&nbsp;(Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)<br />
<br />
Сергій Нужненко: &laquo;В окопі на передовій ми говорили про історію, про давнину, про те, як Денис проводив розкопки на півдні і вчив молодь берегти культурну спадщину. Ми разом сміялися, що він тепер археолог на Донбасі. Війни без чорного гумору не буває, а журналісти на війні подекуди є єдиними невійськовими людьми, з якими бійці можуть зустрітися і згадати минуле життя, яке здається таким далеким&raquo;
10/13 Денис, український військовослужбовець, який працював археологом і викладачем до початку російського вторгнення 24 лютого, відпочиває під час паузи між бойовою роботою в складі мінометного розрахунку на передових позиціях ЗСУ у Донецькій області, 29 серпня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)

Сергій Нужненко: «В окопі на передовій ми говорили про історію, про давнину, про те, як Денис проводив розкопки на півдні і вчив молодь берегти культурну спадщину. Ми разом сміялися, що він тепер археолог на Донбасі. Війни без чорного гумору не буває, а журналісти на війні подекуди є єдиними невійськовими людьми, з якими бійці можуть зустрітися і згадати минуле життя, яке здається таким далеким»
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
15 вересня 2022 року після звільнення Харківської області від російської окупації, поблизу міста Ізюм виявили масові поховання українських військових та мирних жителів. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)
11/13 15 вересня 2022 року після звільнення Харківської області від російської окупації, поблизу міста Ізюм виявили масові поховання українських військових та мирних жителів. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Українські військові медики надають допомогу пораненому військовому у стабілізаційному пункті Бахмута. Фото від&nbsp;листопаді 2022 року.&nbsp;(Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)
12/13 Українські військові медики надають допомогу пораненому військовому у стабілізаційному пункті Бахмута. Фото від листопаді 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Прощання із кримчанином Геннадієм Афанасьєвим у Михайлівському соборі, Київ, 30 грудня 2022 року.&nbsp;(Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)<br />
<br />
Геннадій&nbsp;Афанасьєв був кримським активістом, який виступив проти незаконної російської анексії півострова і був заарештований ФСБ, У російській в&#39;язниці Афанасьєв провів два роки. Потім у 2014-2018 рока був автором Крим.Реалії.<br />
Із перших днів широкомасштабного вторгнення Росії в&nbsp; Україну Геннадій Афанасьєв взяв до рук зброю: спочатку захищав Київ, а потім воював на Харківщині і Донбасі. Загинув на Луганщині.&nbsp;
13/13 Прощання із кримчанином Геннадієм Афанасьєвим у Михайлівському соборі, Київ, 30 грудня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)

Геннадій Афанасьєв був кримським активістом, який виступив проти незаконної російської анексії півострова і був заарештований ФСБ, У російській в'язниці Афанасьєв провів два роки. Потім у 2014-2018 рока був автором Крим.Реалії.
Із перших днів широкомасштабного вторгнення Росії в  Україну Геннадій Афанасьєв взяв до рук зброю: спочатку захищав Київ, а потім воював на Харківщині і Донбасі. Загинув на Луганщині. 
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Назад
Вперед

3. Англо-американський союз: «Особливі відносини» між Сполученими Штатами та Великою Британією протягом минулого року вкотре послугували на користь вільного світу. Україні союз забезпечив обмін розвідданими, військові навчання, фінансову допомогу та зброю зі США та Великої Британії, яка допомогла знищити значну частину російської армії, що вторглася. Кожен українець вже знає англійські назви такої військової техніки, як Himars, Javelins, Stingers, NLAWS, Harpoons, а тепер і Patriots. Хоча деяким видам цієї зброї майже 30 років, вона виявилася нищівною для російської армії.

4. Польська солідарність. Протягом століть Польща та Україна мали безліч непростих історичних епізодів, однак зараз відносини між двома сусідами є міцнішими, ніж будь-коли. Відкривши свої двері для мільйонів українських біженців, Польща дотрималася постулату «люби ближнього свого, як самого себе». Підтримка Польщі також включає військову допомогу, навчання та дипломатичну підтримку. Прикладів такої сусідської солідарності в історії небагато.

5. Підтримка Туреччини. Туреччина має неоднозначну позицію у цій війні, але не можна заперечити, що її допомога за останній рік неабияк допомогла Україні. Без успіху в переговорах щодо зернової угоди українські фермери опинилися б у більш скрутній ситуації, а весь світ страждав би від голоду. Турецькі бойові безпілотники Bayraktar мали вирішальну роль у перші тижні війни, допомагаючи врятувати Київ та Харків від російської окупації.

Турки закрили протоку Босфор для російських військових кораблів та допомагають Україні із екстреним постачанням електроенергії. А президент Реджеп Таїп Ердоган зараз виглядає найбільш імовірним посередником остаточної мирної угоди між Росією та Україною.

Острів Зміїний зараз: що залишилося від російських військ | Ексклюзив Донбас Реалії
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:06:42 0:00

6. Об’єднана Європа. Незважаючи на спроби Росії розділити Європу за допомогою збройного експорту енергії та підривної діяльності по всьому ЄС, вторгнення в Україну об’єднало континент. Ще у 2021 році Німеччина разом із Росією намагалися завершити будівництво газопроводу Nord Stream II. Сьогодні Nord Stream II мертвий, а російська агресія переконала раніше нейтральні країни – Швецію та Фінляндію – приєднатися до НАТО. Військовий альянс сьогодні сильніший, ніж будь-коли, а Європейський союз об’єднаний спільною метою.

7. Роздутість російського імперіалізму. Вторгнення в Україну викрило той безлад, який стоїть за імперською позицією Росії. Воно зруйнувало міф про Росію як військову наддержаву. Російські генерали перебільшували можливості своєї армії, водночас розкрадаючи державний бюджет, щоб купити вілли у Монте-Карло. Тепер їм бракує військової сили, що досягти тих імперських цілей, яких вимагає Кремль.

Росія опинилась у найгіршій міжнародній ізоляції з часів більшовицької революції. Її підтримують лише кілька таких самих маргіналізованих держав – Білорусь, Іран і Північна Корея. Китай користується економічною перевагою над ослабленою Росією, але Пекін обережно дистанціювався від війни.

8. Лідерство президента Зеленського. Напевне, найбільшою несподіванкою для світу у 2022 році стало те, яким надихаючим лідером виявився президент України Володимир Зеленський. Якби він вирішив залишити Україну та створити уряд у вигнанні, це б різко збільшило шанси на падіння Києва. Рішення Зеленського залишитися в столиці стало одним із переломних моментів усієї війни.

Культова цитата «Мені потрібна зброя, а не евакуація», а також пам’ятне селфі-відео «Президент – тут» допомогли активізувати національний спротив України в перші дні вторгнення та задали тон десяти місяцям дедалі більш самовпевненої боротьби. Зеленський зарекомендував себе українському народу та світові, досяг безпрецедентного рівня світового визнання як лідер військового часу.

Україна об’єднала ЄС – Зеленський у Раді
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:12 0:00

Стаття написана за матеріалом Браяна Меффорда на сайті аналітичного центру «Атлантична рада».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномасштабної війни від 24 лютого 2022 року по лютий 2026, за оцінками загинуло понад 15 тисяч цивільних і понад 41 тисяча зазнали поранень.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Лише під час російської блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.


XS
SM
MD
LG