Хід війни 2023 року в Україні визначиться у наступні кілька місяців, вважає директор Програми з дослідження Росії в CNA та співробітник Інституту Кеннана Майкл Кофман. У статті про підсумки українсько-російської війни для видання Riddle він називає нинішні бойові дії «перехідною фазою».
«Україна, ймовірно, розглядає можливості для ще однієї наступальної операції, – пише він. – Україна прагне підтримувати тиск на російську лінію фронту, щоб запобігти консолідації та відновленню росіян після зими».
Російська армія, за словами експерта, докладає зусиль для зміцнення і оборони, зосереджена на відновленні, тоді як її війська продовжують боротьбу за Бахмут.
Експерт прогнозує дефіцит боєприпасів у російських військових «навесні або восени 2023 року». Росія, за його словами, в цьому питанні сподівається на допомогу Північної Кореї. «Це питання проясниться найближчими місяцями», – пише він.
«Якщо в російського війська буде і вогонь, і жива сила, то вони спробують великий наступ на Донбасі. Однак якщо боєприпаси будуть обмежені, тоді російський наступальний потенціал обмежиться до тиску на менші міста, як то Бахмут, і локальними контратаками», – мовиться у статті.
Три сценарії розвитку подій
Кофман змальовує три сценарії розвитку подій на війні цієї зими.
За першим сценарієм, російська оборона падає на одному з фронтів через низький моральний дух, брак постачання та відновлення українського наступу взимку. Це у свою чергу стане стимулом для ще одного українського прориву. «Такий поворот подій цілком вірогідний, але він є оптимістичним», – пише Кофман.
Другий його сценарій – песимістичний. Це якщо російським силам вдасться відновити свій склад і розпочати після лютого наступальні дії, які будуть більші, ніж нинішні атаки на Донеччині.
Цей варіант експерт вважає «малоймовірним через обмеження в наявності боєприпасів, (низьку) якість особового складу та відсутність значних покращень у застосуванні сил».
Більш вірогідним сценарієм на наступні кілька місяців Кофман називає «динамічний фронт», а саме: боротьбу на виснаження і локалізовані наступальні операції з обох сторін.
За цим сценарієм, «Україна зберігає ініціативу та може стабільно просуватися до своїх цілей. Російські військові після Херсону, як виглядає, мають кращі позиції для консолідації та оборони, втім, викликає скептицизм, що можуть відновити значний наступальний потенціал у таких битвах, як за Бахмут чи Павлівку».
Російські військові зосередяться на взятті Донецька, пише Кофман, звідси і націленість на захоплення Бахмута, і спроби позиційних здобутків у південній частині цієї області.
«Посилення атак на інфраструктуру»
Полковник ВПС США у відставці Седрік Лейтон прогнозує, що президент Росії Володимир Путін у 2023 році посилить атаки на цивільну інфраструктуру України.
Лейтон вважає, що російські війська зосередяться на територіальних здобутках на Донбасі, при цьому він звертає увагу на проблеми у російських військ з логістикою та ланцюгами постачань.
«На жаль, ми будемо бачити більше атак на цивільну інфраструктуру. Ми також будемо бачити спроби російського війська просуватись в нові райони Донбасу», – коментує військовий у відставці в інтерв’ю каналу CNN.
За словами полковника Лейтона, російський президент намагатиметься «завести цю війну у глухий кут».
«Ми сподіваємось, йому цього не вдасться, але це точно його мета», – зазначив Лейтон.
Європа «скуповуватиметься військовим обладнанням
У 2023 році європейські витрати на оборону, ймовірно, суттєво зростуть, про це пише голова європейського бюро видання Breaking Defense Тім Мартін.
«2023 рік принесе з собою очікування, що Німеччина та 19 інших країн НАТО, які взяли на себе зобов’язання збільшити витрати на оборону після вторгнення Росії в Україну, діятимуть відповідно до цих планів і робитимуть військові закупи», – прогнозує оглядач.
«Щоб уявити різке зростання попиту на військову техніку, варто звернути увагу, що польська державна оборонна компанія PGZ планує інвестувати 1,8 мільярда доларів впродовж наступного десятиліття – це більш як удвічі перевищує її довоєнні прогнози витрат», – звертає увагу редактор видання Breaking Defense.
Напередодні Себастіан Чвалек, генеральний директор компанії PGZ – урядового холдингу, що об’єднує державні підприємства оборонної промисловості Польщі, заявив, що холдинг прогнозує збільшення доходів внаслідок експорту військових товарів: «Враховуючи реалії війни, що триває в Україні, і позицію багатьох країн, спрямовану на збільшення витрат у сфері оборонних бюджетів, є реальні шанси вийти на нові ринки та збільшити експортні доходи в найближчі роки».
Про необхідність країн НАТО збільшити власне виробництво зброї через війну в Україні заявив і генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ.
Переможні прогнози
Перемогу України у 2023 році прогнозує експерт аналітичного центру у Вашингтоні «Атлантична рада» Андерс Ослунд. На своїй сторінці у твітері він ділиться трьома прогнозами на 2023 рік:
- Україна рішуче перемагає Росію;
- Путін втрачає владу і, можливо, життя;
- режим авторитарної клептократії Путіна зруйнований.
Ослунд закликає Захід підтримати всі три його прогнози.
Президент України Володимир Зеленський у своїй новорічній промові висловив сподівання, що 2023 рік стане для України «роком повернення» – людей і територій:
«Повернення наших людей: солдатів – до своїх родин, мігрантів – в Україну. Повернення наших земель. Повернення до нормального життя».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
