#ЖіночаСправа – проєкт Радіо Свобода в рамках висвітлення місцевих виборів 2020 року. Він розповідає про жінок, які будують власну кар’єру в місцевих органах влади. У сьогоднішньому тексті – історія Тетяни Вачилі, яка планувала стати вчителькою, а натомість останні 10 років очолює рідне село Холмок на Закарпатті. У розмові з Радіо Свобода вона розповіла, чому місцевим довелося три роки боротися за створення ОТГ та чи має вона сама амбіції у великій політиці.
Коротка довідка:
- Народилася в селі Холмок на Закарпатті
- У 2000 році стала депутаткою місцевої сільської ради
- Здобула фах бухгалтера, згодом закінчила Київський національний торгово-економічний університет
- Очолила Холмок в 2010 році, в 2015 повторно виграла вибори
- У 2019 році стала головою Холмківської ОТГ
Тетяна Вачиля розповідає, що пройшла шлях до голови Холмка від самого низу – після школи влаштувалася працювати в місцевому райвиконкомі друкаркою, згодом стала секретаркою приймальні.
«Потім вже поступила в комерційний технікум, вже пішла спеціалістом в загальний відділ і потім так плавно перейшла в сільську раду. Я тут народилася, проживаю, секретар, яка працювала до мене, пішла на пенсію. Мене обрали депутатом і з числа депутатів обрали секретарем сільської ради. Так я тут вже й залишилася», – згадує вона.
У 2010 році закінчилася каденція попередника Вачилі на посаді сільського голови, Володимира Данила, і балотуватися повторно він не став. Сільська голова розповідає, що ніколи не мала пріоритету керувати рідним селом і взагалі планувала працювати за іншим фахом.
Я завжди думала, що буду вчителем у школі. Але так сталося, як сталося
«З самого початку я завжди думала, що буду вчителем у школі. Але так сталося, як сталося. Навіть не знаю, на якому періоді це змінилося. Думаю, це були 90-ті роки, трошки було важкувато з усім, тому так склалося. Я ніколи не планувала, що я буду на якихось керівних посадах. Навіть у 2010 році, коли я робила секретарем, і стояло питання про висунення кандидатури на голову сільської ради, я навіть тоді про це не думала. Але мої колеги, друзі кажуть: давай, спробуй. Ну от, я й спробувала», – сміється вона.
Говорячи про найважче в своїй роботи, голова громади пояснює, що багато чого мусила вчитися на ходу, адже тепер замість роботи з паперами в секретаріаті їй доводилося розбиратися і з фінансами, і з інфраструктурою.
«Основне, ти мусиш розуміти, що таке бюджет, як його розподілити, заробити ці кошти, а потім це вже витрачати. Друге питання: будівництво, тому що я до цього часу цим ніколи не займалася, але тут зрозуміла, що, починаючи від проєкту, закінчуючи дозволом і далі, коли виконуються роботи, ти мусиш контролювати, здавати в експлуатацію, це все ти мусиш робити. Але тут ти не в одному напрямку – дороги навчилася робити, подивитися якість – ти мусиш все: і каналізацію, і водопровід, вуличне освітлення, ну все, – перераховує вона. – Це було трошки важко, але потроху, за ці роки, я не скажу, що стовідсотково все знаю, але хоча б розумію, що з чим».
Читайте також: Угорський шантаж Києва. Сподівання Будапешта на відкат не справдилися
Попри такий незапланований хід подій, Вачиля зізнається, що дуже любить свою роботу саме тому, що вона пов’язана з людьми. Судячи з її слів, сільський голова – скоріше психолог, ніж політик.
«Попередній голова, в якого я була секретарем сільської ради, завжди мене вчив, що людина, яка прийшла в сільську раду, має вийти задоволена. Може, не на сто відсотків, але на п’ятдесят, тому що якісь люди хочуть просто, щоб ти їх вислухала, поговорила. Може, я їм ніколи не допоможу, тому що це мене не стосується, я не можу за родом своєї діяльності допомогти, це питання правоохоронних органів і так далі. Але я маю вислухати і людині, може, від того легше стане».
Попри отриманий фах бухгалтерки, за спеціальністю жінка не працювала. Проте згадує, що отримані знання стали в нагоді, вже коли вона очолила сільську раду, бо мала працювати з бюджетом.
У 2016 році, на тлі загальноукраїнської децентралізації, Тетяна Вачиля та голови сусідніх сільських рад домовилися про створення об’єднаної територіальної громади. Проте в керівництва Закарпатської області, як виявилося, була інша точка зору.
«Голова обласної адміністрації, на той час це був Москаль Геннадій Геннадійович, сказав, що він нам не дозволить об’єднатися в одну територіальну громаду. Спочатку ми думали, що це просто його така примха, але у нас почалися проблеми. Ми з 2016 року по 2019, це три роки, ми боролися, виходили на мітинги, перекривали дорогу, виходили на різні канали, але все це було марно. Ми три роки реально боролися за свою громаду», – каже Вачиля.
На території Холмківської ОТГ розташовані два великі іноземні заводи: компаній Yazaki, яка продає товари для автомобілебудування, та виробника електроніки Jabil. За словами голови, це робить громаду однією з найбільш фінансово спроможних в області. Вона не приховує жалю за часом, який довелося витратити на боротьбу за об’єднання.
«За три роки, в які ми вже могли бути об’єднані, в нас могло бути набагато зроблено роботи. Ми могли мати й побудовані школи, і і садочки, наш бюджет дозволяв це робити», – вважає вона.
Протидію створенню ОТГ з боку обласного керівництва Вачиля пояснює, по-перше, наміром приєднати Холмок до Ужгорода (на що місцеві жителі не погоджувалися), а по-друге, планами отримати доступ до податків від великих підприємств, що йдуть в місцевий бюджет.
У 2019 президент Володимир Зеленський змінив голову Закарпатської ОДА – замість Геннадія Москаля її менше ніж на рік очолив Ігор Бондаренко. Вибори голови ОТГ відбулися в грудні 2019 році. Водночас, як зазначає Вачиля, навіть після цього громаду не одразу включили до перспективного плану. Холмківська ОТГ з’явилася в документі Кабміну від 20 травня 2020 року, проте, за словами Вачилі, досі не отримала належних державних субвенцій з бюджету.
«Ті кошти, які нам мали б надійти, їх немає. Не знаю, нащо були ці вибори в усх громадах, які об’єднувалися. Це стосується не лише нас, але, на жаль, нас не включили. Нам казали: в березні, потім сказали – в червні, але ситуація була з коронавірусом. Потім дізналися, що в жовтні будуть нові вибори. Чесно кажучи, це була даремна трата грошей у грудні, тому що могли дати вже дев’ять місяців добути і вже в жовтні цього року провести ці вибори», – зауважує вона.
На виборах голови ОТГ Тетяні Вачилі довелося зіткнутися з відомою виборчою хитрістю – кандидатом-двійником, який мав таке ж прізвище і набрав 131 голос. Коментуючи це, сільська голова зізнається, що, крім «тезки», мала справу ще й з чорним піаром, і загалом ця виборча кампанія здалася їй бруднішою за попередні, в яких вона брала участь.
«У старших людей, які заходять на виборчу дільницю і заходять у кабінку та шукають прізвище – не кожному можна було донести, що там будуть два прізвища. Він був перший, звичайно, і тому набрав небагато, але сто з чимось голосів таки набрав... Трошки неприємно, тому що зі мною чоловіки грали нечесно. Дуже неприємно в тому плані, що до того часу я двічі балотувалася, були зі мною й чоловіки, але такого не було. Я не казала, що я жінка і для мене там має бути якісь привілеї, але хоча б чесно, без всякого бруду. На жаль, на цих виборах мені здалося, що на моїй практиці за всю історію такого не було», – констатує політикиня.
Читайте також: Чи є у політиці місце для жінок? Погляд депутатки та депутата
Після перемоги Вачилі на виборах голови ОТГ партія «Батьківщина» заявила про перемогу кандидатки, яку підтримувала ця політична сила. Жінка підтверджує: дійсно, представники «Батьківщини», а також місцевої угорської партії KMKSZ пропонували підтримку і просили на них розраховувати. Однак сама вона не асоціює себе з жодною політичною силою і на прийдешніх виборах планує балотуватися самовисуванкою: навіть після змін у законодавстві та «партизацію» місцевих виборів у голів ОТГ є така можливість.
З людьми зараз спілкуємося, кажуть: стосовно людини я не маю нічого проти, я за неї проголосую, а от у якій вона партії – мені не подобається
Водночас для участі у виборах до місцевих рад населених пунктів, де більше 10 тисяч виборців, кандидати мусять входити до партійних списків. Вачиля не виключає, що це може викликати проблеми на виборах у її громаді.
«Для простих людей це нове, тому що вони завжди голосували за особистість, за людину, яка їм подобається, імпонує, щось зробила для села, але тепер кожен має бути членом якоїсь партії. Ми з людьми зараз спілкуємося, говоримо, і вони кажуть: стосовно людини я не маю нічого проти, я за неї проголосую, а от у якій вона партії – мені це не подобається. Стосовно цих бюлетенів – бюлетені будуть дуже важкі, і я думаю, що буде дуже багато зіпсованих. Тому що знову ж, якщо ти голосуєш за людину, а за партію ні, бюлетень може бути зіпсований, там має стояти точна цифра. Люди дуже різні, у селах більше люди старшого віку, вони голосували все життя так, і для них це буде зараз проблема», – припускає вона.
І додає: після виборів сільський голова муситиме працювати і знаходити спільну мову вже з новим депутатським корпусом, який буде повністю партійним.
Говорячи про ставлення до жінок у місцевому самоврядуванні, голова ОТГ розповідає, що ніколи не стикалася з дискримінацією через свою стать.
«В мене багато жінок-колег в Ужгородському районі, ми спілкуємося, коли ходимо на наради чи на навчання. Навіть чоловіки до жінок, стосовно голів – із повагою один до одного, немає ніяких упереджень, нічого», – стверджує Вачиля.
У Конституції зараз не прописана така посада, як голова об’єднаної територіальної громади. Формально Тетяна Вачиля очолює сільську раду Холмка, який є центром своєї ОТГ. Водночас вона очікує, що після виборів 25 жовтня повноваження голови ОТГ суттєво розширяться.
«На сьогоднішній день в моїх повноваженнях є лише сільська рада. Наприклад, зараз це будуть дошкільні навчальні заклади. Після того, як ми створимо цю ОТГ, проходить реорганізація: медицина, освіта, це школи, музичні школи, які є на території, будинки культури – все це переходить у повноваження голови ОТГ. Це знову розширюються твої повноваження, наприклад, в освіті, медицині. До того часу ми цим не займалися, після виборів це переходить до нас».
Читайте також: За результатами місцевих виборів матимемо контури розколу України – Магда
Попри тривалу роботу в локальній політиці, політиком Вачиля себе не вважає і каже, що не має амбіцій йти «вище». Хоча зауважує, що низка партій пропонували їй балотуватися до обласної чи районної адміністрації.
«Я не хочу ухвалювати рішення за цілу область – як партія скаже, так треба це робити. Тому я відмовилася, йду лише в сільську раду», – пояснює вона.
А жінкам, які думають брати участь у житті власної громади, радить не вагатися. За спостереженням сільської голови, з кожним роком жінок у місцевому самоврядуванні стає більше. Вачиля позитивно оцінює гендерні квоти, за якими щонайменше 40% переважно чоловічого партійного списку мають складати жінки (і навпаки), тому що вони заохочують жінок, які не були в політиці раніше, йти на вибори.
«Коли приходять молоді дівчата, жінки, вони хочуть, вони стараються, це мені імпонує, бо не лише чоловіки мають бути в раді, але й жінки, тому що жінки бачать всі свої проблеми трошки з іншого боку. Вони бачать ці проблеми як жінки, як матері, тому я завжди молодим дівчатам говорю: йдіть на вибори, балотуйтеся, тому що ви теж є частиною цієї громади і ви мусите бути, не лишати все чоловікам», – підсумовує голова Холмківської громади.
Інші матеріали проєкту #ЖіночаСправа:
- Ольга Матюшина – про «перевороти» в Коцюбинському, приєднання до Києва та закони фізики
- Ірина Ярмоленко: ексжурналістка, яка лобіювала Хартію гендерної рівності в Житомирі
- #ЖіночаСправа: «Виборці оцінюють політиків не за статтю, а за діями» – Ірина Костенко
- Уляна Пак не раз чула від чоловіків, що політика не для жінки
- Лілія Леонідова говорить, що сексистський скандал і напад зробили її сильнішою
