26 травня – річниця початку оборони Донецького аеропорту у війні, яку розпочала Росія, окупувавши у 2014 році Крим і розпочавши бойові дії на Донбасі. Яке значення для України мала така тривала оборона (242+2 дні, за уточненими даними)? І як вона вплинула на плани Кремля? Ці запитання Радіо Свобода поставило учасникам боїв за ДАП і військовим експертам.
- 26 травня 2014 року бойовики гібридних російських формувань, серед яких, як було пізніше встановлено, були й російські спецпризначенці, спробували взяти під контроль новий термінал Донецького аеропорту імені Сергія Прокоф’єва.
- Проте, уже через кілька годин їх витіснив звідти український спецназ.
- За українськими даними, в ході цього бою загинуло близько сотні бойовиків російських гібридних сил.
- Це фактично була перша системна відповідь України на агресію і спробу розчленування країни, вважають аналітики.
- Через здатність утримувати під обстрілами неукріплений об'єкт, оборонців ДАПу почали називати «кіборгами».
- За даними Генерального штабу, за час оборони Донецького аеропорту загинув 101 український солдат, 440 отримали поранення, 9 зникли безвісти.
- Серед наймолодших загиблих добровольців Святослав Горбенко та Сергій Табала.
- Окрім підрозділів ЗСУ, в обороні ДАПу також брали участь бійці «Правого сектору», «Карпатської січі» та інших добровольчих формувань.
Що думають «кіборги» про значення оборони ДАПу?
Кирило Недря, боєць 93-ї бригади із позивним «Доцент», кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, Народний Герой України, політолог, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін та психології поліцейської діяльності Дніпровського державного університету внутрішніх справ:
– Оборона Донецького аеропорту показала спроможності України на відсіч! Відсіч ворогу, який суттєво переважає за ресурсами... І давати її так, щоб ворог ще довго згадував це, як свій страшний сон...
Важко переоцінити значення оборони ДАПу! Але у нас змогли.
Чомусь, спочатку вирішили «згори», що оборона тривала 242 дні, забувши про ще два дні групи Ридзанича...
Потім почали з’являтися учасники і оборонці, яких не було... Накази, яких не віддавали та і взагалі, з’явився міф про оборону, учасниками якої були ледве не всі, хто входив до 15-кілометрової зони довкола...
Погано це чи добре?
Для самих учасників подій, безумовно це є подразник, а от для суспільства – це масштаб. Масштаб і символ того, що Україна втрималася перед навалою.
Проте, я вважаю, що поки не вдалося вмонтувати в суспільну думку оборону ДАПу, як підтвердження того, що Україна здатна боротися за своє і перемагати.
Бо той міф, який зрештою ми отримали, це героїчний міф крізь призму трагедії... Він більше веде до скорботи, ніж до гордості за тих, завдяки кому цей міф виник!
А мені б дуже хотілося, щоб діти саме з гордістю і шаною згадували хлопців – оборонців ДАПу, граючись у непереможних «кіборгів» як сучасних козаків.
В'ячеслав Зайцев, боєць 79-ї ОДШБр ЗСУ із позивним «Хортиця», кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня, історик, археолог, керівник наукового відділу бібліотеки Національного заповідника «Хортиця», депутат Запорізької міської ради:
– Ймовірно, початок оборони ДАПу в цій війні був поворотним пунктом, а сама оборона переломною. Ця битва змінила хід війни.
Ще пройде трохи часу й історики належно її оцінять. А я все ще бачу все з середини, я поки не можу абстрагуватися.
Захисники ДАПу для мене, це як гвардія Бонапарта. Яка, як відомо, помирає – але не здається.
Віталій Горкун, боєць 95 ОДШБр ЗСУ із позивним «Хортиця», колишній начальник патрульної поліції Борисполя, депутат Бориспільської міськради:
– На момент оборони нам казали, що ДАП треба утримувати задля плацдарму, з якого буде наступ на Донецьк.
І хоч цього не сталося, відбулося інше – надважливе: українська армія і добровольці довели, що спроможні захищати свою країну.
Сергій Назаров, боєць 93-ї ОМБр із позивним «Сєдой», учасник оборони вежі Донецького аеропорту, програміст:
– Оборона Донецького аеропорту, я думаю, мала велике значення. Всім, зокрема і Кремлю, стало зрозуміло, що Україна буде боротися.
Але це довів не тільки ДАП, а всі перші два роки війни.
Сергій Гусіді, командир десантного взводу 90 окремого батальйону (тепер, імені Івана Зубкова) позивний «Пламя», учитель:
– Донецький аеропорт мав багато значень: 1) географічно-стратегічне, це «ворота в Донецьк», висока будівля з якої гарно видно навколо в радіусі десятки кілометрів, 2) потужний укріпоб'єкт, який мав можливість витримати танкові атаки; 3)також, це медійний об'єкт – символ незламності сили духу українських воїнів.
На ДАПі сконцентрувалася увага й військові цим скористалися: оборонці нищили сили супротивника, а в цей час підрозділи закопувалися у землю навколо околиць Донецька, що дало змогу налагодити фортифікаційну смугу оборони та втримати зайняті позиції.
Ніхто там, звісно, літаки не садив би, бо аеропорт свої функції втратив одразу. Все ж прострілювалося.
Просто це була наша фортеця – наш форт «ДАП».
Думка військового експерта
Михайло Самусь, заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння:
– 26 травня 2014 року – це фактично день, коли Україна почала по-справжньому воювати, почала чинити реальний, системний спротив збройній агресії Росії. До того, діяли добровольці, були окремі рейди, але системного задіювання армії у бойові дії не було.
Тому, початок боїв за Донецький аеропорт і сама оборонна епопея летовища – це проявлення України, як реальної держави (а не failed state, як весь час каже Кремль), здатної оборонятся і відстоювати своє.
Початок оборони ДАПу – це пряма відповідь Росії, що на її агресію буде відповідь, і що Україна має сили і волю давати відсіч.
До 26 травня 2014 року, фактично, світ не розумів, що відбувається в Україні і чув версію Росії, що це «внутрішня криза і громадянська війна».
Після того, як ЗСУ продемонстрували свою готовність воювати (була задіяна авіація) і українські спецпризначенці витіснили бойовиків із нового терміналу, і ті понесли втрати, стало зрозуміло, що у цьому бою брали участь ніякі не «шахтарі і трактористи», а реальні російські військові.
Оборона Донецького аеропорту довела, що Україна є, і що це реальний геополітичний суб'єкт, який воює за свою територію із агресором, а не якесь штучне утворення, що випадково виникло після розпаду СРСР, і від перерозподілу території якого нічого страшного не станеться.
Тому важко переоцінити значення оборони ДАПу, бо вона змінила ставлення до України у світі – і друзів, і ворогів.
Ну, і Кремль, звісно, зрозумів, що так як із Кримом не вийде.
