«Север.Реалии»
13 квітня українські безпілотники атакували підприємство «Апатит» на півночі Росії, в місті Череповці Вологодської області, яке виробляє фосфорні добрива та речовини, що можуть використовуватися у воєнній промисловості.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (позивний «Мадяр») підтвердив атаку: «Приємного Апатиту» череповецькому хімзаводу – домогосподарські крашанки Птахів СБС доправлено. Хімічний хробачий гігант, що виробляє сотні тисяч тонн аміаку, селітри та азотної кислоти на рік. Продукція виступає сировиною для виробництва тротилу, гексогену та інших компонентів у виготовленні боєприпасів».
Українські моніторингові канали Exilenova+ та Supernova+ стверджують, що результатом атаки стали щонайменше два влучання. Влада Вологодської області повідомила про 13 збитих дронів.
Тим часом жителі Череповця, обурені відсутністю оповіщення та належної евакуації, розповіли редакції проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии», що чули набагато більше «хлопків» від збитих БПЛА.
«Коли я почув сирени, що попереджають нас про небезпеку? Ніколи»
Коли губернатор Вологодської області Росії Георгій Філімонов повідомив про 13 дронів, збитих «на підльоті до проммайданчика Череповця», атаку безпілотників уже на повну обговорювали у місцевих чатах. Паблік «Череповец Best» (75 тисяч підписників) у забороненій в Україні російській соцмережі «ВКонтакті» одразу ж написав про «нашестя безпілотників».
«Деякі підприємства провели евакуацію співробітників. Куди ховатися/бігти в екстрених випадках – 90% містян не знають», – повідомив паблік.
Найбільше людей обурило те, що в місті під час прильоту дронів не ввімкнули сирени й не було інших оповіщень про повітряну загрозу.
– На Леніна добре чула вибухи. А ось сирени не чула. Куди дивиться влада?! Філімонов взагалі чим зайнятий?!! На людей наср*ти! – обурюється Ірина, яка живе в самому центрі Череповця (ми не називаємо прізвища співрозмовників із міркувань їхньої безпеки – ред.). – Мій будинок за п'ять кілометрів від заводу [заводоуправління Азотного комплексу АТ «Апатит»]. А смс із оповіщенням надійшло лише через дві години після того, як я на власні вуха гуркіт дронів чула.
Про відсутність оповіщення редакції «Север.Реалии» розповіли і жителі інших районів Череповця.
– Я живу в Індустріальному (район, де розташований проммайданчик «Апатиту», череповецького хімічного кластеру групи «ФосАгро» – ред.). Відсипався після нічної зміни, коли почало гупати. Сім разів точно нарахував, – обурюється Єгор, який працює на одному з підприємств «Апатиту». – Колега зі зміни, який був прямо там, зателефонував: сім прильотів по «Свічці» (народна назва цеху з виробництва аміаку – ред.) на «Азотці» (азотний комплекс заводу «Апатит» – ред.) було. Дивом пожежі не сталося. Це диво, що обійшлося. Коли я почув сирени, що попереджають нас про небезпеку? Ніколи, бл**ь. Мій сусід дізнався, коли син-першокласник сам додому повернувся зі школи – їх усіх просто виперли з класів і сказали йти додому. Уявіть, якимось дітям просто нікуди повертатися, бо батьки на роботі! Навіть евакуацію шкіл нормально організувати не можуть. Коли написав під постами губера про те, що вони оборзіли відключати систему оповіщення – мій комент тупо затерли.
«Свічки» цехів з виробництва аміаку на азотному виробництві АТ «Апатит»
Кілька співрозмовників повідомили редакції про збиті дрони в районі сірникової фабрики (Північний район, сусідній із мікрорайоном Індустріальний), а також над Череповецьким портом на річці Шексна (один із найбільших річкових портів Волго-Балтійського водного шляху).
– За підрахунками людей, дронів було понад 13! На вулиці Суднобудівній біля порту перед кранами на моїх очах збили дрон, – каже місцевий житель Іван. – Над сірниковою фабрикою був збитий. Друг особисто чув три сильні «хлопки». На Годовикова та Раахе (вулиці в Зашекснінському районі Череповця, на протилежному від заводу «Апатит» березі Шексни – ред. ) добре гепало. І там теж оповіщень народ не чув. Що за недбале ставлення? Владі взагалі-то не мовчати треба, а ППО ставити по всіх районах, а не тільки на «Аміаку» (аміачне виробництво «Апатиту» – ред.). І сам «Аміак» не дротиком обшивати, як зараз – ідіотизм якийсь. Якщо вже взялися за Череповець, мені здається, не заспокояться, поки нормально не бабахнуть.
«Апатит» уже атакували українські безпілотники в ніч на 27 березня 2026 року. Тоді на його території сталася пожежа. Жителі міста кажуть, що спроби влади і тоді, і зараз приховати те, що відбувається, лякають їх навіть більше, ніж самі атаки.
Череповець, збитий дрон
– Чиновники оскаженіли – забороняють викладати фото з уламками дронів, забороняють знімати навіть, – обурюється Світлана з Череповця. – Мені знайома, яка переїхала з Бєлгородської області, сказала, що там уже судять за публікацію фото – спочатку адміністративка, а потім криміналом погрожують. І в нас будуть. Мовляв, воєнний час. А так і не визнали ж, що війна триває. І вже до нас зайшла. Ми, до речі, і захотіли б щось опублікувати – не змогли б, глушать зв'язок взагалі. Я ось текстом можу щось повідомити, картинку завантажити – уже ні. У мене жоден застосунок банку сьогодні не відкривається! У магазин ходила з готівкою. Хоча переселенці з Курської та Бєлгородської над нашими страхами посміюються – мовляв, ви б чули, як там сирени виють 24/7. Тут у вас ще «квіточки». А я якось не хочу на «ягідки» чекати. У мене знайомі зі страху дали дьору на трасу, виїжджати з міста. Над ними знущаються, мовляв, повелися на фейкові відео з нібито пожежі на заводі. А я ось думаю, що якби не робота, я б сама подалі поїхала. У Приволжі теж гепає. Куди тоді? На Урал?!
У Череповці влада дійсно заборонила знімати та публікувати фото і відео з місць падіння уламків. Заборона поширюється не лише на публікації відеоматеріалів, а й на ведення прямих трансляцій з місць подій. За публікацію навіть у коментарях під офіційними постами будь-якої інформації, що вказує на деталі події, чиновники погрожують кримінальною відповідальністю.
«Звертаюся до вас із проханням суворо дотримуватися правил: забороняється знімати та фотограрувати роботу системи ППО та наслідки падіння уламків. Не ведіть прямі ефіри з місць подій. За порушення правил передбачено штраф. Якщо інформація потрапить до противника, фотограф може понести кримінальну відповідальність. Не публікуйте в месенджерах, соцмережах та коментарях відео з місць прильотів. Не розкривайте точні координати, назви вулиць, номери будинків та географічні локації. Якщо ви стали свідком і володієте корисною інформацією, повідомляйте її за телефоном 083. Довіряйте лише офіційним джерелам. Уся достовірна інформація публікуватиметься у мене та на сторінці губернатора», – заявив тимчасовий виконувач обов'язків голови Череповця Андрій Накрошаєв.
При цьому відсутність сирени та інших оповіщень про повітряну загрозу Накрошаєв пояснив тим, що «атаки йдуть на територію проммайданчика і мають локальний характер».
«Апатит» – череповецький хімічний кластер групи «ФосАгро». На сайті компанії мовиться, що це найбільший у Європі виробник фосфоровмісних добрив, фосфорної та сірчаної кислот, а також один із лідерів у Росії за обсягами випуску NPK-добрив, аміаку та аміачної селітри. Аміачна селітра використовується, зокрема, при виготовленні вибухових речовин. Основні акціонери підприємства – екссенатор Ради федерації Андрій Гур’єв та його син Андрій, які після 24 лютого 2022 року перебувають під персональними санкціями США, ЄС, Великої Британії та інших країн.
Тим часом з кінця лютого масштабні атаки безпілотників фіксуються і в інших містах, де є аміачні виробництва.
На початку березня безпілотники атакували хімзавод ПАТ «Акрон» у Новгородській області. Українські моніторингові канали Supernova+ та Exilenova+ писали про вибухи у Великому Новгороді, де розташоване підприємство, та атаку на «Акрон». Аміачна селітра, яку виробляють підприємства групи «Акрон», використовується, зокрема, при виготовленні вибухових речовин.
До групи «Акрон», 94% акцій якої належить мільярдерові В’ячеславу Кантору, також входить ПАТ «Дорогобуж», розташоване в Смоленській області. Цей хімзавод був атакований 25 лютого 2026 року, внаслідок чого загинули семеро людей. Офіційно це підприємство виробляє мінеральні добрива. Проте аміачна селітра, що входить до переліку продукції, використовується, зокрема, при виготовленні вибухових речовин. Згідно з інформацією на сайті компанії, щорічний випуск аміаку сягає 810 тисяч тонн, NPK (азот-фосфор-калій) – 850 тисяч тонн, аміачної селітри – 1,5 млн тонн, азотної кислоти – 1,5 млн тонн.
Жителі Дорогобужа зізнавалися редакції, що бояться залишатися в рідному місті, але обіцяної губернатором евакуації не дочекалися.
Прильоти по Росії у 2026 році: хроніка
Москва
У 2026 році атаки безпілотників на Москву значно почастішали, охоплюючи не лише аеропорти та підмосковні райони, а й повітряний простір самої столиці. За даними Міноборони РФ та мера Сергія Собяніна, БПЛА спрямовують у бік Москви майже щодня. Російська влада регулярно заявляє про збиття силами ППО десятків апаратів над столичним регіоном та центральною Росією. Зокрема, за різними оцінками, під час атаки 22 лютого було перехоплено від семи до кількох десятків дронів. Це призвело до запровадження обмежень у всіх московських аеропортах та зупинки авіасполучення на кілька годин.
1 січня – Казань (1400 км від кордону), Людиново (170 км), Ільський (500 км)
У ніч на 1 січня одразу кілька регіонів повідомили про атаку безпілотників. У Калузькій області, за словами губернатора Владислава Шапші, дрон влучив по території підприємства в Людиново – там почалася пожежа. На Кубані оперативний штаб відзвітував про займання на Ільському НПЗ після падіння уламків БПЛА: вогонь загасили під ранок, постраждалих, за офіційними даними, не було.
У Татарстані того ж дня вводили режим «безпілотної небезпеки» і гасили пожежу на території нафтової технологічної системи. Міністерство оборони також повідомляло, що 1 січня було знищено 58 українських безпілотників, зокрема 24 у Бєлгородській області, 10 – в окупованому Росією українському Криму та 10 – над Азовським морем.
10 січня – Волгоградська область (390 км від кордону)
У ніч проти 10 січня в Жовтневому районі після атаки загорілася Жутовська нафтобаза. Губернатор Андрій Бочаров офіційно не повідомляв про постраждалих, проте в селищі Жовтневе виникли перебої з електропостачанням. Влада підготувала пункти тимчасового розміщення в місцевій школі на випадок евакуації.
11 січня – Воронеж (280 км від кордону)
Увечері 10 січня Воронеж пережив масштабну атаку. Містяни повідомляли про серію вибухів у житлових кварталах. За даними Радіо Свобода, були пошкоджені кілька багатоповерхівок та будинки в приватному секторі. Вранці 11 січня стало відомо, що в реанімації померла жінка, яка дістала важкі поранення через падіння уламків на приватний будинок.
14 січня – Ростов-на-Дону (бл. 200 км від кордону)
Внаслідок нічної атаки в західній промзоні Ростова спалахнули промислова будівля та склад. Пошкодження зафіксовано також у житлових кварталах. Влада підтвердила загибель однієї людини та поранення чотирьох, серед яких – маленька дитина.
21 січня – Краснодарський край (Афіпський НПЗ)
У ніч проти 21 січня в Краснодарському краї, за повідомленням регіонального оперштабу, уламки БПЛА впали на території Афіпського НПЗ у селищі Афіпському, почалася пожежа, яку оперативно загасили. Офіційно заявили, що постраждалих немає і інфраструктура не пошкоджена. Але поруч із заводом, за даними влади, уламки з бойовою частиною впали біля багатоквартирного будинку, тому мешканців евакуювали, територію оточили для перевірки та розмінування.
28 січня – Воронеж
Уночі 28 січня удар безпілотників припав по нафтобазі «Хохольська» у Воронезькій області. Генштаб ЗСУ заявив, що підтверджено займання нафтопродуктів, але російська влада, у звичній формулі, говорила про падіння «подавлених БПЛА» та займання нафтопродуктів.
5 лютого – Ростовська область
5 лютого в Ростовській області була «відбита атака» у низці міст – безпілотники збивали над Ростовом-на-Дону, Таганрогом, Батайськом, Новошахтинськом та Азовським районом. Міноборони відзвітувало про десятки збитих БПЛА за ніч. У Батайську уламки пошкодили вантажівку, був госпіталізований водій із пораненням – його стан оцінили як середньої тяжкості, без загрози життю. Там же, за даними влади, постраждали п'ять автомобілів на стоянці агропідприємства та складська будівля. У Новошахтинську дісталося приватному будинку: був пошкоджений фасад і вибиті шибки.
11 лютого – Волгоград (400 км від кордону)
Вночі 11 лютого українські безпілотники вдарили по Волгограду – на півдні міста спалахнув НПЗ «Лукойл-Волгограднафтопереробка». Губернатор Андрій Бочаров підтвердив пожежу на території заводу, не повідомивши про жертви, у соцмережах ширилися відео вогню над промзоною. Це один із ключових нафтопереробних заводів півдня Росії: він випускає бензин, дизпаливо, авіаційне паливо, мазут, які використовує зокрема і армія Росії, що воює проти України. Офіційно влада не підтверджувала зупинку виробництва внаслідок пожежі, але галузеві джерела, на які посилався Reuters, повідомляли, що після удару була пошкоджена установка первинної переробки нафти і НПЗ призупиняв роботу.
17 лютого – Краснодарський край (500 км від кордону)
У ніч на 17 лютого Краснодарський край знову опинився під атакою безпілотників: регіональний оперштаб повідомив про пожежу на Ільському нафтопереробному заводі. Загорівся резервуар із нафтопродуктами, полум'я та дим бачили здалеку. Одночасно на узбережжі, в районі порту Тамань, влада говорила про займання на нафтовій інфраструктурі – теж через атаку БПЛА. Постраждалих, судячи з офіційних повідомлень, не було. Ільський НПЗ, поряд із Краснодарським та Афіпським, відіграє важливу роль у постачанні нафтопродуктів як півдня Росії, так і російської армії на фронті.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Генштаб підтвердив ураження Ільського НПЗ у Росії14–18 лютого – Брянська область
14 лютого в селі Азаровка Стародубського муніципального округу через удар дрона загинув водій, повідомив губернатор Олександр Богомаз. 15 лютого губернатор говорив про більш ніж 170 збитих безпілотників і проблеми з електропостачанням після атаки. Вранці 18 лютого дрони-камікадзе атакували село Алейниково в Стародубському муніципальному окрузі. Загинула мирна мешканка, влада пообіцяла надати допомогу сім'ї.
19 лютого – Великі Луки (500 км від кордону)
У ніч проти 19 лютого в південній частині Псковської області українські безпілотники атакували Великолуцьку нафтобазу. За повідомленням губернатора Михайла Ведерникова, загорівся один із резервуарів із нафтопродуктами, серед мешканців та персоналу ніхто не постраждав. Влада розгорнула на місці постійну оперативну групу комісії з НС, до нафтобази виїхали керівники регіонального МНС та апарату уряду. Місцеві мешканці викладали в соцмережі кадри масштабної пожежі.
21 лютого – Воткінськ, Удмуртія (1400 км від кордону)
Удар у ніч проти 21 лютого по Воткінському машинобудівному заводу в Удмуртії – один із найдальших та найрезультативніших ударів ЗСУ. Український Генштаб заявив про успішне застосування крилатих ракет FP-5 Flamingo. Воткінський завод – один із ключових виробників російських балістичних ракет, від оперативно-тактичних до міжконтинентальних. Зокрема, завод випускає знамениті «Іскандери». Російська влада повідомила, що внаслідок удару постраждали 11 осіб. Дослідницька група Conflict Intelligence Team, посилаючись на супутникові знімки, зазначає, що був щонайменше один точний удар по цеху металообробки. Однак підтвердження зупинки всього заводу в публічних офіційних джерелах немає.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Росія: в Удмуртії, ймовірно, зазнав атаки «Воткінський завод», де виробляють ракети21 лютого – Нефтегорськ (900 км від кордону)
У ніч проти 21 лютого безпілотники атакували Самарську область: губернатор В'ячеслав Федорищев повідомив про удар по двох промислових майданчиках і підкреслив, що постраждалих немає. Через загрозу БПЛА в регіоні вводили режим «Ковёр» та обмеження в повітряному просторі. Українські медіа та моніторингові канали писали, що однією з цілей міг бути Нефтегорський газопереробний завод, збитки у відкритих джерелах не оцінювалися.
23 лютого – Татарстан (1200 км від кордону)
У ніч проти 23 лютого безпілотники долетіли до Татарстану і вдарили по промзоні біля Альметьєвська. Загорілася нафтоперекачувальна станція біля села Калейкино, що належить «Транснефть-Прикамье». Калейкино – великий вузол магістральної системи, пов'язаний із трубопроводом «Дружба», де змішуються потоки нафти з різних регіонів, перш ніж піти далі експортними та внутрішніми маршрутами. Місцева влада, як зазвичай, говорила про «падіння уламків збитих дронів». Наступного дня стало відомо, що після атаки «Транснефть» скоротила прийом нафти в систему приблизно на 250 тисяч барелів на добу. Джерела повідомляли, що через наслідки атаки згоріли два резервуари по 50 тисяч тонн кожен.
25–31 березня – Ленінградська область
Усть-Луга та Приморськ – великі нафтоналивні порти на Балтійському морі під Петербургом – неодноразово були атаковані українськими дронами. В обох виникали пожежі. У петербурзькому аеропорту Пулково були введені обмеження на польоти, були скасовані або перенаправлені десятки рейсів.
Крім Усть-Луги та Приморська, раніше ціллю ударів українських сил був нафтовий термінал у порту Новоросійська – «Шесхаріс».
«Усі нафтові об'єкти фактично є частиною російського військово-промислового комплексу і забезпечують надходження до російського бюджету коштів, що йдуть на війну проти України, – заявив тоді представник Служби безпеки України генерал-майор Євген Хмара. – Росія заплатить високу ціну за свою агресію».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Діду пох**, дід у бункері», «Точно такі кадри з України я бачив». Як росіяни реагують на повітряні атаки?ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Командувач розповів, навіщо СБС били по хімзаводу в ЧереповціДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Безпілотники атакували хімзавод на півночі РосіїYour browser doesn’t support HTML5
Дрони уразили хімзавод Росії: «наполегливо рекомендували не розголошувати подробиці»