Військові експерти кажуть про посилення бойових дій на фронті російсько-української війни, зокрема, через поліпшення погодних умов. І очікують зростання російських наземних операцій наприкінці місяця. Дехто каже навіть про ознаки ймовірного початку весняного наступу.
Але все почалося «масштабним провалом», вважають українські бійці. Про що мова? Розповідаємо.
Російська атака розпочалася вранці 19 березня – у безлистих лісосмугах і на луках на схід і південний схід від Лиману на Донеччині. У наступ рушили рої мотоциклів, всюдиходів і багі, понад два десятки бронемашин, сотні військових, а над ними гули безпілотники.
Чотиригодинний наступ здійснювався одразу на семи ділянках поблизу міста. Він поєднував масштабний механізований штурм з так званою «тактикою інфільтрації» – коли легкоозброєні військові намагаються прорватися повз українську оборону і дрони, закріпитися на позиціях і утримувати їх до підходу підкріплення.
За даними Третього армійського корпусу України – одного з найбільш досвідчених бойових підрозділів – ця атака стала «масштабним провалом». Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський заявив, що 18–19 березня загинули майже 5 тисяч російських військових.
Для нас це був перший такий штурм за понад рікОлександр Бородін
«Сенс полягав у тому, щоб під прикриттям артилерії, безпілотних компонентів і роботи танків піхота могла увірватися максимально швидко. Такий собі бліцкриг 2022 року: увірватися максимально швидко на наші передові позиції, там закріпитися, щоб ми не могли або нам було складно працювати по їхньому особовому складу», – сказав речник Третього корпусу Олександр Бородін в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії.
«Мені важко сказати стратегічно про всю лінію фронту. Але для нас це був перший такий штурм за понад рік», – заявив він.
Перевірити ці твердження Третього корпусу незалежно неможливо: ні російське військове командування, ні прокремлівські телеграм-канали їх не коментували. Водночас дослідники з відкритих джерел підтверджують факт атаки поблизу Лиману.
Також поки що незрозуміло, чи є цей наступ початком ширшого російського весняного наступу. Українські цивільні та військові посадовці, а також незалежні експерти дають суперечливі оцінки.
Одне очевидно: вже п’яту весну велика війна Росії проти України не вщухає.
Очікуємо активізації наземних дій Росії з кінця березняКонрад Музика
«Росіяни діють за тим самим сценарієм, що й торік», – каже польський військовий аналітик Конрад Музика з аналітичної консалтингової компанії Rochan Consulting, який на початку місяця побував на передових позиціях в Україні. За його словами, російські військові «проводять механізовані штурми, намагаючись прорватися. Зазвичай це не спрацьовує, і тоді вони повертаються до тактики інфільтрації».
«Ми очікуємо активізації наземних дій Росії з кінця березня. Імовірно, вона ще більше посилиться, коли на деревах з’явиться листя», – сказав він.
«Темп бойових дій на фронті справді зростає через поліпшення погодних умов», – зазначив військовий експерт київського Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк. За його словами, це пов’язано насамперед із тим, що ґрунт твердне, покращується видимість для дронів і з’являється можливість активніше використовувати важку техніку.
У відеозверненні 22 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що за попередній тиждень понад 8 тисяч російських військових були вбиті або зазнали тяжких поранень.
Окрім боїв на фронті, Росія й Україна останніми днями різко активізували повітряні атаки, щоночі запускаючи десятки дронів і ракет.
Російська повітряна атака 23–24 березня стала однією з найбільших від початку повномасштабного вторгнення, повідомили Повітряні сили ЗСУ: за добу було запущено майже 1000 ударних дронів.
Квітневі гармати
Тепліша весняна погода полегшує пересування на місцевості: ґрунт твердне, що дає змогу використовувати як важку, так і легку техніку. Сприятливі погодні умови також полегшують польоти дронів, а піхоті стає складніше ховатися, поки на деревах немає листя і мало рослинності.
Мирні переговори за посередництва США зайшли в глухий кут після місяців двосторонніх та тристоронніх зустрічей між Росією, Україною і американськими перемовниками. Експерти пояснюють це жорсткою позицією Росії, зокрема, вимогою, щоб Україна вивела війська з підконтрольних їй районів Донецької області, а також війною США з Іраном, яка триває вже четвертий тиждень і лише загострюється.
Війна з Іраном вигідна Москві, оскільки через неї світові ціни на енергоносії підвищилися, зауважують екперти. Значною мірою саме доходами від нафти й газу Росія фінансує свою велику війну проти України, що триває п’ятий рік.
Західні санкції скоротили ці доходи, однак ситуація на Близькому Сході згодом подвоїла вартість російського експорту – у середньому до 270 мільйонів доларів на день, за даними Bloomberg. Це найбільші доходи Росії від експорту нафти з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Це вигідно Кремлю й тому, що постачання американської зброї є ключовими для здатності України продовжувати війну. Водночас Вашингтон поступово вичерпує свої запаси, зокрема системи ППО Patriot, які Україні вкрай потрібні.
Протягом незвично суворої зими Росія кілька місяців завдавала ударів дронами й ракетами по енергетичній інфраструктурі України – електростанціях, теплових об’єктах, мережах передачі та підстанціях, намагаючись деморалізувати й без того виснажене населення.
На фронті українські сили, попри виснаженість і нестачу людей та техніки, продовжують стримувати більшу й краще оснащену російську армію, не даючи їй просуватися далі кількох метрів.
Водночас узимку Україна змогла досягти певного просування на кількох напрямках, однак ці успіхи занадто незначні, щоб змінити загальну динаміку війни, зазначають аналітики.
Під час однієї з операцій поблизу міста Гуляйполе в Запорізькій області наприкінці січня, за словами польського військового аналітика Конрада Музики, українські сили мали змогу діяти швидше: вони цілеспрямовано били по російських підрозділах операторів дронів і обмежували їхні можливості зі збору розвідданих.
«Українці поєднували удари дронами й артилерією і добре розуміли, де перебувають російські оператори БПЛА. Вони могли або знищити їх, або змусити ховатися в укриттях і окопах, не даючи їм діяти», – сказав він.
Частково успіх України пояснюється й тим, що російські війська в лютому втратили доступ до Starlink – після того, як власник компанії Ілон Маск відреагував на звернення України й відключив несанкціоновані термінали, якими широко користувалися російські сили. Ця супутникова мережа є критичною не лише для зв’язку, а й для роботи систем наведення дронів.
Лиман – місто, яке стало головною ціллю атаки 19 березня, – розташоване лише за 30 кілометрів на північний схід від Слов’янська. Останній є одним із двох так званих «міст-фортець», які є основою оборони України в Донецькій області.
Кремль вимагає, щоб Україна відмовилася від решти території Донецької області, зокрема від Слов’янська і Краматорська. Україна це відкидає, побоюючись, що контроль Росії над цими містами може відкрити шлях до нових наступів у майбутньому, навіть після завершення війни.
У Запорізькій області взимку помітно зросла кількість бойових зіткнень між російськими та українськими силами.
Під час останнього раунду двосторонніх переговорів 21–22 березня американські перемовники тиснули на Україну, щоб вона погодилася повністю вивести війська з Донеччини, повідомляє «Українська правда» з посиланням на неназваних посадовців. Після цього в інтерв’ю Reuters Зеленський заявив, що США пов’язують гарантії безпеки з виведенням українських військ.
Зростання російської активності останніми тижнями справді може свідчити про початок весняного наступу, вважає співзасновник проєкту Deep State Роман Микула, який відстежує ситуацію на фронті на основі відкритих даних і має зв’язки з українськими військовими. За його словами, активність зростає поблизу Костянтинівки, Гуляйполя та Покровська.
Атака на Лиман 19 березня, за його словами, була «великою спробою російських мотоциклістів прорвати фронт і піти в наступ. Але більшість із них були знищені. І жодних успіхів там російські військові не мають».
За словами військового експерта Центру оборонних стратегій Віктора Кевлюка, цей наступ став одним із найбільших на цій ділянці фронту за останній рік. Водночас він не означає початку весняного наступу – імовірно, той розпочнеться у травні, а найближчими тижнями російські війська перегруповуватимуться для підготовки.
За його словами, російські сили «відстають від графіка у підготовці стартових позицій для літньої наступальної кампанії і тому діють поспіхом і хаотично».
Форум