Російська армія нібито захопила понад 60% Костянтинівки Донецької області, заявив начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов під час візиту командного пункту угруповання військ «Юг» армії РФ 16 березня. Окрім цього, стверджував він, російські війська розвивають наступ у передмісті – селищі Іллінівка, що на південному заході від Костянтинівки.
Згідно з мапою проєкту DeepState, місто перебуває під контролем Сил оборони, і околиці на її півдні в «сірій зоні». На мапі американського Інституту вивчення війни (ISW) також майже все місто під контролем українських захисників, тільки на півдні та сході є території, позначені як зона інфільтрації російських військових.
Захопив Герасимов під час цього візиту «в кредит» – лише на словах – «понад половину» Лиману і сусідніх сіл. На мапі DeepState ці населені пункти не перебувають в «червоній зоні», а одне з них взагалі розташоване за 10 кілометрів від лінії фронту.
Про те, що ці заяви не відповідають дійсності, пишуть навіть Z-воєнкори.
Це не вперше, коли Росія заявляє про територіальні здобутки, які не підтверджують ні українські військові, ні аналітики, ні дані об'єктивного контролю. Сама Москва доказів теж не надає. Останній гучний приклад – Куп'янськ Харківської області, про нібито захоплення якого агресор заявив ще в 20 листопада минулого. Є підтвердження перебування там українських сил, понад те, Сили оборони здійснили на Куп'янському напрямку першу за кілька років саме наступальну операцію, яку українські військові та експерти оцінюють як успішну. Росія свою позицію щодо Куп'янська досі не змінила.
Аналітики ISW вважають: Герасимов продовжує перебільшувати здобутки Росії на полі бою, щоб створити хибне враження, нібито лінія фронту по всій Україні перебуває на межі колапсу.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали Олексія Гетьмана, військового аналітика, ветерана російсько-української війни:
- чому начальник Генштабу РФ робить заяви про просування російських військ, які не відповідають дійсності?
- чи реально взагалі підрахувати відсоток захоплених Росією територій?
Дивіться розмову з Олексієм Гетьманом повністю та ефір Радіо Донбас Реалії тут.
– Олексію, ми багато з вами вже говорили про ці взяття «в кредит», але нас дивує те, що ця ситуація триває після історії з Куп’янськом. Я так розумію, нічого ця історія не навчила начальника Генштабу Росії Валерія Герасимова. Його можна вже називати Ігор Конашенков, офіційний представник Міноборони РФ. Хто кого дурить? Ростислав Ящишин, начальник відділу комунікації 63-ї окремої механізованої бригади, припускав, що, можливо, сам Герасимов не в курсі, яка реальна ситуація на землі. Чи це можливо, щоб начальник генштабу був не в курсі?
– Можливо. Це показує досвід на стику Дніпропетровської та Запорізької областей. Там вела бойові дії 29-та [гвардійська загальновійськова] російська армія, і до нас потрапили документи 36-ї [окремої гвардійської мотострілецької] бригади.
Там були дані, які не відповідали дійсності. Вони показували просування на приблизно 10-15 кілометрів далі, ніж [російські війська] перебували. Була навіть призначена комісія безпосередньо, думаю, з боку Герасимова, яка розслідувала ці ситуації, бо це призвело до непрогнозованих втрат.
Російські підрозділи рухалися територією, яку вони вважали підконтрольною. І ми пам’ятаємо інформацію про те, що знищувалися навіть колони. Колонами можна рухатися територією, яка більш-менш далеко від лінії фронту, від дронів і з упевненістю, що вона контролюється.
14 березня, під час чергового візиту на лінію фронту, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Сили оборони України «поступово просуваються вперед» на півдні України.
Також головнокомандувач заявив, що Сили оборони намагаються «перехопити оперативну ініціативу і змусити ворога грати за нашими правилами». За його словами, на У зведеннях Генштабу ЗСУ Олександрівським напрямком називають території на стику Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей. триває контрнаступальна операція – тут угруповання ДШВ за місяць відновило контроль над 285,6 квадратних метрів. Загалом, як повідомив Сирський, з початку операції відновлено контроль над понад 400 кв. км території. Командир першого окремого штурмового полку Дмитро «Перун» Філатов в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що на даний момент Гуляйполе Запорізької області – «майже окуповане», але «це частина загального задуму».
Коли і як почалися контрнаступальнї дії України там, достеменно невідомо – українські захисники діяли в режимі майже повної інформаційної тиші.
Тобто, ще раз: 10-15 кілометрів, 36-та бригада 29-ї російської армії, документи у нас були, які принесла розвідка (українська – ред.), що комісія Російської Федерації розслідує ситуацію [надання] неправдивої інформації.
Швидше за все, неправдива інформація йшла наростаючи – від молодших командирів до середньої і вищої ланки. І можна припустити, що Герасимов не знає того, що насправді відбувається на лінії фронту. Тому що інформація, яку він отримує, викривлена.
– Я так розумію, на цю хворобу страждають обидві сторони, що воюють. Багато було повідомлень про хибні доповіді й у Силах оборони України.
– Ми з цим намагаємося максимально боротися. Тому що, чесно кажучи, в російській армії, якщо якусь позицію втрачено, або коли вони (російські війська – ред.) не досягли того результату, який був прописаний у бойовому розпорядженні, то можуть полетіти голови і досить жорстко.
До нашої ж армії на лінію фронту приїжджав Олександр Сирський, який максимально намагався донести до командирів середньої ланки і молодших командирів про те, що інформація має бути правдивою.
Цим усі страждають, усі армії. Завжди хочеться трохи прикрасити
На війні бувають різні ситуації. Можна не виконати завдання, бо ворог сильно опирався чи ще може бути купа інших проблем. Але настільки кричуща різниця в інформації...
У нас [вона] може бути не зовсім точною, а росіяни просто 10-15 кілометрів собі домалювали. У нас принаймні не призначалася спеціальна комісія Генерального штабу для розслідування ситуації з неправдивою інформацією, що подається з лінії фронту.
Цим усі страждають, усі армії. Завжди хочеться трохи прикрасити. Це властивості людей. Але тільки треба міру знати. У Росії міри не знають.
– Цікаво взагалі, чи є хтось у російських військових структурах, хто знає реальну обстановку на лінії бойового зіткнення? Це риторичне питання. Ви згадали домальовування 10-15 кілометрів: Дробишеве, Ярова, Соснове – це околиці Лимана. Вони нібито вже окуповані, згідно із заявою Герасимова. Наприклад, селище Соснове розташоване майже за 10 кілометрів від лінії фронту. Що Україні з цього всього? Добре це чи погано?
– Пройдімося все-таки по відсотках. Тому що ця інформація викликає сумніви. Не тому, що там не 60, 55 чи 25 відсотків [Костянтинівки захоплено].
Справа в тому, що коли ведуться вуличні бої, групи переміщуються населеним пунктом досить активно. Війна триває на трьох рівнях: на асфальті, на поверхах і по підземних комунікаціях.
Колись американська супутникова розвідка намагалася порахувати, скільки будинків зруйновано в місті Куп’янськ, і вони не змогли надати точну інформацію. Причому будинки ж нікуди не рухаються, вони як стояли, так і стоять – десь були цілі, десь були зруйновані. І це не змогли порахувати. Сказали, 30-40% [будинків зруйновано], точніше неможливо [сказати].
Тому виникає питання майже риторичне: як можна порахувати і чітко назвати цифру плюс-мінус 60%? Плюс-мінус – це скільки? Плюс-мінус ще 60%? Тобто від нуля до ста? У, принципі, так. У таких межах це можливо.
За межами Костянтинівки, до її околиць, лінія фронту наближається з кількох напрямків:
– зі боку Часового Яру зі сходу;
– з боку Торецька на півдні;
– від Добропільського виступу з заходу.
За даними Донецької ОВА, на початок грудня 2025 року у Костянтинівській громаді лишалися близько 4300 цивільних, більша частина в самому місті. Евакуація триває.
До повномасштабного вторгнення у Костянтинівці жили понад 67 тисяч людей.
Коли йдуть вуличні бої, навіть теоретично неможливо порахувати, хто яку частину контролює. Перемістилися, зайняли позицію, провели роботу, перемістилися на іншу позицію.
Завжди, коли чуєш інформацію про те, хто яку частину контролює під час вуличних боїв, йдеться про «сіру зону», про зона ураження. Зараз її навіть можна називати зоною інфільтрації, тобто інфільтрації росіян, спроб пройти на територію за лінію фронту.
І є вже зона інфільтрації, де є одночасно і російські, і наші військовослужбовці. Такий вигляд зараз має «сіра зона», не забудова. І там все одно не можна точно сказати, [хто і скільки контролює], тому малюють «сіру зону», «кілзону».
У місті, виходить, де йдуть бойові дії, нібито можна точно порахувати, а в полі ні. Це дитячий садок якийсь, чесне слово.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум