Доступність посилання

«Мрія всіх воєначальників»: навіщо РФ кидає «броню» на Костянтинівку

Протидронові групи біля Костянтинівки. Донецька область, 8 січня 2026 року
Протидронові групи біля Костянтинівки. Донецька область, 8 січня 2026 року

Армія РФ знову відновила бронештурми – під Костянтинівкою в Донецькій області. Здавалося, що російські штурми великими колонами бронетехніки, поширені на початку повномасштабного вторгнення в Україну, вже в минулому. Адже вже кілька років – через дефіцит та масове застосування дронів – агресор береже техніку. Лише на деяких ділянках українські військові зрідка фіксували поодиноку «броню».

Однак, як показує ситуація, російське військове керівництво не відмовилося від таких методів, коли на штурм ідуть танки, БМП, БТР, ББМ, хоч і не так масово – часто не більше 6-7 одиниць.

Один із таких випадків застосування бронетехніки агресором зафіксували поблизу Костянтинівки. Оператори підрозділів ББпС «Спалах», Kurt&Company, 2 МБ Libertas та 1-го механізованого батальйону 28-ї ОМБр заявили про відбиття бронештурму вранці 16 березня. А кількома днями раніше у підрозділі «Фенікс» бригади ДПСУ «Помста» повідомили, що зупинили масований штурм армії Росії в бік міста – і тут противник залучав «броню».

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спитали ізраїльського військового аналітика Давида Гендельмана:

  • чому російська армія повертається до бронештурмів?
  • чому агресор кидає цінну техніку саме на Костянтинівку?

– Давиде, «броня» пішла. Це якийсь етап великого наступу армії Росії? Якщо так, то чому Костянтинівка?

Костянтинівка зараз у будь-якому випадку є однією з головних точок докладання [зусиль армії РФ] як південний фланг всієї агломерації Слов’янськ – Краматорськ – Дружківка – Костянтинівка. В принципі, [бойові] дії там ведуться давно.

Конкретно [щодо] бронетехніки: насправді мрія всіх воєначальників – у цьому випадку з обох сторін, російської та української, – повернутися до старих добрих броньованих проривів. Просто протягом останнього періоду це [у Росії] не виходило, тому перейшли до тактики просочування малими піхотними групами.

Костянтинівка на мапі DeepState станом на 17 березня
Костянтинівка на мапі DeepState станом на 17 березня

Тут і там пробують. Зрозуміло, це залежить від рельєфу місцевості. Якщо тривалий час наступати через чисте поле – це складніше. У цьому випадку, мабуть, вирішили, що це простіше зробити [поблизу] Костянтинівки.

Так чи інакше, це те, чого хотіли б обидві сторони (повернути бронештурми, – ред.). Для цього потрібно наростити більше засобів захисту, як пасивних, і активних. Те, що називають «зашитими по вуха» броньованими машинами.

Зазвичай росіяни зараз використовують розплетені сталеві троси. Буквально нещодавно був показаний репортаж, де на одному танку було 1300 таких розплетених тросів загальною масою 20 тонн.

Це все робиться для того, щоб повернутися до більш швидкісного просування

Весь танк «обтикують» ними з розрахунком на те, що ніяких FPV-дронів не вистачить для того, щоб його пробити. Це все робиться для того, щоб повернутися до більш швидкісного просування, тому що піхота за визначенням це робити не може. Або може робити, але на легкому транспорті, який теж вразливий.

Бронетехніка, яка насправді нікуди не пішла, зараз просто все ще перебуває на етапі адаптації до дронових загроз, передусім FPV. Якщо тут і там ще допрацюють, можливо, ми таких бронеатак побачимо більше. Саме тому, що в ідеалі це те, чого всі хотіли б. Просто останнім часом не дуже виходить (застосовувати бронетехніку, – ред.).

– Давиде, так ви це трактуєте? Як розвідку боєм з боку Росії?

– Це не розвідка боєм, це спроба саме прориву. Якщо вона навіть не вийшла, це не означає, що це була саме розвідка. У розвідки боєм є конкретне завдання: виявлення системи оборони противника, вогневих точок тощо.

У цьому випадку, я вважаю, це була саме спроба штурму. Якщо вона навіть невдала, це не означає, що завдання було іншим.

Зруйновані російськими ударами багатоповерхівки у Костянтинівці, 20 грудня 2025 року
Зруйновані російськими ударами багатоповерхівки у Костянтинівці, 20 грудня 2025 року

– Припустимо, що обидві сторони хочуть повернутися до механізованих маневрів, але ми знаємо умови, у яких зараз техніка працює на фронті. Вона довго не живе. Навіть обшита пластинами, листами чи тросами. У України зараз, ймовірно, достатньо FPV-дронів, дронів на оптоволокні, щоб вражати російську техніку. Нічого ж не змінилося на фронті, а Росія кинула «броню». Вони її накопичили? Яку інформацію вони отримали від такого штурму? Який результат для Росії? Для України зрозуміло – штурм, за повідомленнями підрозділів, відбито.

– На цій ділянці, можливо, дійсно була розвідка, скільки і яких засобів ураження, зокрема, FPV-дронів, конкретні [українські] підрозділи можуть виставити.

Одна справа, скільки взагалі у України та ЗСУ FPV-дронів. У цьому ж випадку на тактичному рівні питання, скільки підрозділів [армії РФ] може проскочити [через українську оборону], щоб всіх наявних засобів [Сил оборони] на них не вистачило. Оскільки це наступ росіян, то росіяни пробують, наскільки ситуація змінилася чи ні.

Насправді ми бачили і з українського боку щось подібне, тому що російські канали повідомляють про контрнаступальні дії ЗСУ у Дніпропетровській області, де вони теж бачать більше застосування бронетехніки, ніж раніше. Тобто, мабуть, дійсно обидві сторони вирішили, що, можливо, зараз настав момент злегка спробувати (повернути бронетехніку, – ред.).

Хоча, зрозуміло, загальне домінування дронів триває, але це не означає, що взагалі ніяк і ніде не можна рухатися бронетехнікою. Якщо раптом десь вийде [прорватися бронетехнікою], то це набагато перспективніше, ніж дрібні просочування малими піхотними групами.

14 березня, під час чергового візиту на лінію фронту, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Сили оборони України «поступово просуваються вперед» на півдні України.

Також головнокомандувач заявив, що Сили оборони намагаються «перехопити оперативну ініціативу і змусити ворога грати за нашими правилами». За його словами, на У зведеннях Генштабу ЗСУ Олександрівським напрямком називають території на стику Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей.триває контрнаступальна операція – тут угруповання ДШВ за місяць відновило контроль над 285,6 квадратних метрів. Загалом, як повідомив Сирський, з початку операції відновлено контроль над понад 400 кв. км території. Командир першого окремого штурмового полку Дмитро «Перун» Філатов в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що на даний момент Гуляйполе Запорізької області – «майже окуповане», але «це частина загального задуму».

Коли і як почалися контрнаступальнї дії України там, достеменно невідомо – українські захисники діяли в режимі майже повної інформаційної тиші.

Читайте також: Запоріжжя наразі в безпеці, але все залежить від подій «найближчим часом» – командир 1-го ОШП

– Чи може вийти, що стороні, яка відбивається, не вистачить дронів на таку дуже укріплену техніку? Я так розумію, йде рахунок на десятки дронів під час спроби ураження танка чи бойових броньованих машин, які обшиті листами. На це розрахунок у Росії?

– Загалом так, [розрахунок на] брак засобів ураження. Оскільки в цьому випадку переважно це FPV-дрони, то на них. Насправді подивимося, чи вони будуть продовжувати далі... Врешті-решт, це все комплексні операції. Це не те що в одному місці спробували штурмувати, а на всіх інших нічого не роблять.

«Курт», командир підрозділу Kurt&Company 28-ї ОМБр, розповідає: підрахувати, яка кількість дронів витрачається для знищення однієї одиниці російської техніки, складно.

«Все залежить від майстерності наших пілотів. Буває, що хлопці з двох-трьох фпвішок (FPV-дронів, – ред.) пробивають просто вікно (у бронетехніці, – ред.), туди починають влітати всі інші і все закінчується. Тут не можна сказати, що 10 або 20 дронів ми витратимо на один танк або на одну БМП (бойову машину піхоти, – ред.). Тут так ніхто не рахує. Скільки потрібно буде, стільки будемо довбати, поки не зупинимо [штурм]», пояснив він в ефірі Радіо Донбас Реалії.

– Чому Костянтинівка? На цьому етапі без штурму Костянтинівки про якийсь потенційний штурм Слов’янсько-Краматорської агломерації думати не варто? Ось цейВиступ української оборони між сусідніми селами на півдні від Костянтинівки.і саме місто Росія має обов’язково захопити? У стратегічному плані – це топ-мета? Ні Слов’янськ, ні Краматорськ, ні навіть Добропілля, а саме Костянтинівка?

– Насправді рухаються і там. На Слов’янському напрямку якраз у росіян останнім часом теж були успіхи. До Краматорська намагаються підійти, і на Добропілля теж.

Просто зараз ми конкретно говоримо про Костянтинівку. У тому-то й річ, що по всій агломерації Слов’янськ – Краматорськ – Дружківка – Костянтинівка – скрізь зауважують спроби активного просування [російських військ]. З півночі на Слов’янськ, зі сходу на Краматорськ – все це рухається. Просто до Костянтинівки підійшли раніше. Власне, бої там уже йдуть у самому місті.

Слов'янсько-Краматорська агломерація на мапі DeepState станом на 17 березня
Слов'янсько-Краматорська агломерація на мапі DeepState станом на 17 березня

Можливо, вони вважають, що у них там більше перспектив забезпечити свої позиції з південного флангу перед вирішальною битвою за Слов’янськ і Краматорськ. Питання, якими темпами вони просуватимуться. Але суто з мапи зрозуміло, що потрібно просунутися з півдня, півночі і зі сходу для того, щоб піти на останній штурм Слов’янська та Краматорська.

За словами командира Kurt&Company «Курта», основна загроза для оборони міста – саме з флангів.

«В лоб вони намагались більше року нас штурмувати. Нічого не виходить. Зараз, на мою думку, вони вже намагаються просуватись по флангах. Наша задача – не дати себе обходити з боків і тримати їх. Передня центральна лінія в нас добре закріплена. Якщо противник там десь забіг, навіть до п’яти осіб, то це не є великою проблемою, тому що наші хлопці професіонали, ніхто їх там не буде тримати, ніхто не дасть їм закріпитись», – розповів він в ефірі Радіо Донбас Реалії.

Станом на 17 березня, згідно з мапою DeepState, майже вся Костянтинівка перебуває під контролем Сил оборони. Лише на півдні є «сіра зона» – район, який ніким не контролюється повністю. За межами міста, до його околиць, лінія фронту наближається з кількох напрямків:
– зі боку Часового Яру зі сходу;
– з боку Торецька на півдні;
– від Добропільського виступу з заходу.

За даними Донецької ОВА, на початок грудня 2025 року у Костянтинівській громаді лишались близько 4300 цивільних, більша частина в самому місті. Евакуація триває.

До повномасштабного вторгнення у Костянтинівці жили понад 67 тисяч людей.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.

  • Зображення 16x9

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс в Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – із 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – із січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

Форум

XS
SM
MD
LG