«Ремонт чергового лайна». Чому мільярдні вливання РФ не рятують окуповані міста від занепаду?

Поки Росія будує в окупації нові магістралі та оновлює порти, люди там роками живуть з перебоями води та світла, проблемами з вивезенням сміття, занедбаною інфраструктурою – від лікарень і шкіл до стадіонів і аеропортів. Згідно з розслідуванням Reuters, Кремль витрачає на захоплені українські території 11,8 мільярда американських доларів – це втричі більше, ніж на аналогічні проєкти у 20 інших регіонах Росії разом узятих.

Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії розбирався, куди передусім Кремль спрямовує гроші на окупованих територіях – і чому.

Інфраструктура контролю

«Ми хочемо жити в теплі. Дуже багато людей похилого віку. У нас молоді матусі з маленькими дітками… Ми живемо без води вже місяць. Дівчата, місяць?» – перепитує в інших сусідів мешканка Донецька.

Разом із сусідами вони записали відеозвернення про життя у їхньому багатоквартирному будинку на вулиці Шахтобудівельників. Вони скаржаться на критичний стан каналізації, підтоплення під’їздів, антисанітарію та пошкоджену інфраструктуру будинку.

«Чомусь ми мусимо жити, вибачте, як нижча раса… Скажіть, будь ласка, до кого треба звернутися, щоб уникнути біди?» – запитує вона.

Таких будинків у самому лише Донецьку – сотні, і їхні мешканці регулярно пишуть подібні звернення. Масштабні комунальні проблеми в одному з найбільших окупованих Росією міст контрастують з офіційною риторикою Кремля.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

У 2025 році очільник РФ Володимир Путін казав, що знає, «як важко зараз жителям звільнених міст і селищ». Тоді з нагоди так званого «Дня возз'єднання «ДНР», «ЛНР», Запорізької та Херсонської областей з Росією» він оголосив початок масштабної програми соціально-економічного розвитку, назвавши її «відродженням споконвічних, історичних російських земель».

«Є багато справді гострих, нагальних проблем. Серед них – найважливіші, життєво необхідні для кожної людини питання надійного водопостачання, доступності якісної медицини тощо», – сказав Путін.

Російське державне телебачення активно тиражує сюжети про подолання цих самих «гострих і нагальних» проблем, створюючи картину успішного відновлення. Наприклад, в одному з російських репортажів стверджують, що в захопленому у 2022 році Сіверськодонецьку Луганської області відремонтували майже 550 багатоповерхівок.

Кадр з сюжету російського телебачення про нібито відбудову Сіверськодонецька

«У перспективі люди побачать, що місто відновлюється, адже Сівєродонецьк – це одне велике будівництво», – каже в репортажі Павло Дрєєв, так званий «тимчасовий виконувач обов'язків голови Сіверськодонецького міського округу».

Голова Луганської ОВА Олексій Харченко зазначає, що окупаційна адміністрація фактично оголосила завершення «відбудови» міста, яке і досі лежить у руїнах.

«Пошкоджені будинки та об’єкти соціальної інфраструктури, що не були включені до цього плану, знесуть. Так, учнів готові приймати лише шість шкіл. Не відновлених, а просто вцілілих після штурму населеного пункту в 2022 році», – заявив Харченко.

Згідно з аналізом російських урядових даних Reuters, Москва закладає значні суми в «розвиток» чотирьох окупованих територій України – близько 11,8 мільярда доларів протягом 2024–2026 років. Ця сума майже втричі перевищує витрати на аналогічні проєкти у 20 регіонах Росії разом узятих.

Утім, експерти в коментарях Донбас Реалії зауважують: масштабне фінансування не тотожне економічному процвітанню регіону. На практиці «відновлення» виглядає, радше, як інструмент утримання контролю, ніж як соціальна підтримка населення.

«Це, скоріше, аналог колоніальних інфраструктурних проєктів, які гарантують колоніальну присутність, без інтеграції територій до складу цих імперій», – вважає Віталій Кулик, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Куди ведуть нові дороги

Якщо жителі окупованих територій бачать «відродження» від агресора переважно по точкових ремонтах будинків, вивісках російською та пам’ятниках «героям СВО», у стратегічних планах Кремля все має інакший вигляд. Аналіз супутникових знімків та тендерної документації РФ, проведений Reuters, вказує на те, що велика частка інвестицій спрямована на об’єкти, які мають значення для фронту або можуть принести економічну вигоду.

Залізниця

Одним із найдорожчих інфраструктурних проєктів Кремля стала розбудова залізничних шляхів. Лише за два роки Москва спрямувала на колії в окупації близько 425 мільйонів доларів, пише Reuters. Ключове завдання – створити пряму магістраль із півдня Росії до Криму через захоплені райони Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини.

Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей – Херсонської, Запорізької, Донецької і Луганської. Станом на квітень 2026 року жодну з них Росія не контролює повністю. Україна і Захід засудили це як незаконне загарбання чужої території воєнним шляхом. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.

На супутникових кадрах за 2023 та 2025 роки видно, що окупанти прокладають нову 60-кілометрову колію. Вона сполучає Новоселівку та Колоски – обоє на північному сході від Маріуполя. Втім, журналістам не вдалося з'ясувати, чи працює ця залізнична лінія вже.

Супутникові знімки 60-кілометрової ділянки між Новоселівкою та Колосками станом на 4 липня 2023 року

Супутникові знімки 60-кілометрової ділянки між Новоселівкою та Колосками станом на 11 листопада 2025 року

Автошляхи

Паралельно з рейками Росія активно прокладає асфальт. Головний об’єкт – траса «Новоросія», що має стати частиною так званого «Азовського кільця». За планами Кремля, до 2030 року цей 630-кілометровий маршрут має з’єднати Ростов-на-Дону з окупованими Маріуполем, Бердянськом, Мелітополем та Кримом.

Запланований маршрут «Азовського кільця» та залізниці «Новоросія»

Супутникові дані, опубліковані Reuters, зафіксували масштаб робіт по всьому маршруту: від розширення проїжджої частини до зведення нових мостів. Більшу частину 100-кілометрової ділянки, яка сполучає російський Таганрог із районом Мангушу, що на заході від Маріуполя, вже завершили.

Окрім цього, Росія також будує нову велику об'їзну дорогу навколо Маріуполя, яка була зрівняна з землею внаслідок боїв на початку повномасштабного вторгнення, інформує Reuters.

Порти

Хоча активність у портах Маріуполя та Бердянська далека від довоєнної, очевидці та дані трекінгу суден, йдеться у розслідуванні Reuters, фіксують поступове «оживлення» гаваней. Працівники маріупольського порту на умовах анонімності розповіли журналістам, що останніми місяцями підприємство стало значно завантаженішим: судна прибувають і відпливають із зерном та вугіллям.

Маріупольський порт: супутник зафіксував нову купольну споруду з насипами, ймовірно, вугілля, яке готують до відправлення морем, 31 серпня 2025 року

В обох портах тривають роботи: канали розширюють та поглиблюють, щоб знову приймати великотоннажні судна. На ці потреби з російського бюджету спрямували понад 13 мільйонів доларів, зазначено в публікації.

Між звітами та реальністю

Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко у розмові з Донбас Реалії скептично оцінив масштаби реалізації цих інфраструктурних проєктів. За його словами, заяви Кремля про нові залізничні шляхи часто не відповідають дійсності, а реальні темпи будівництва доріг є вкрай повільними.

Андрющенко зауважує: єдина ділянка, де справді помітні роботи, – це траса від Новоазовська (поблизу кордону з РФ – ред.) до Маріуполя та об'їзна дорога навколо міста. Проте навіть там роботи тривають вже другий рік.

«До Мелітополя вони дійдуть рочків так через 10 з такою швидкістю, якщо все буде гаразд», – каже Андрющенко.

Супутниковий знімок об'їзної дороги навколо Маріуполя

Ставить під сумнів мільярдні інвестиції Росії також журналіст із Донецька Денис Казанський. Він зазначає, вся інформація стосовно витрат на окуповані українські землі засекречена.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Вони (окупанти – ред.) на словах постійно називають якісь шалені суми у сотні мільярдів рублів. Однак, враховуючи те, що не видно конкретики, на що саме вони витрачаються чи якихось якісних змін в рівні життя, то є всі підстави думати, що більша частина цієї суми просто розкрадається або не виділяється взагалі», – сказав у коментарі Донбас Реалії Денис Казанський.

Він наводить приклад справи колишнього заступника міністра оборони Росії Тимура Іванова Тимура Іванова Московський міський суд засудив до 13 років колонії загального режиму за звинуваченнями у розкраданнях і легалізації злочинних доходів. Пізніше Мещанський районний суд Москви відмовив засудженому у відправленні на війну проти України з формулюванням, що надсилання на фронт злочинців є «привілеєм, а не індульгенцією»., якого заарештували за розкрадання коштів, виділених на будівництво каналу з річки Дон у Ростовській області до окупованих територій. Цей об'єкт мав стати альтернативою зруйнованому російськими військами під час наступу каналу Сіверський Донець – Донбас, проте, попри офіційні звіти про завершення робіт, він фактично не функціонує, а в Донецьку так і залишаються проблеми з водою.

«От і відповідь на питання, куди діваються ці кошти. Тобто його (Іванова – ред.) спіймали, заарештували, а скільки таких ще не спіймали і не заарештували?» – зауважує Казанський.

Донбас Реалії звернулися до Головного управління розвідки МО України та Центру національного спротиву стосовно реальних масштабів російських робіт на ТОТ, проте на момент публікації відповіді від них редакція не отримала.

Що натомість отримують люди?

Луганськ

Джерела Донбас Реалії в окупованому з 2014 року Луганську кажуть: у місті ідуть будівельні роботи. За словами місцевої мешканки, у лікарнях проводять капітальні ремонти, туди завозять нове обладнання та меблі, а в школах оновлюють класи.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Будинки, особливо п'ятиповерхівки, ремонтують, змінюють дахи на багатьох будинках, сантехніку. У дев'ятиповерхових ставлять нові ліфти. Будується нове житло, можна купити в іпотеку. У місті майже всі нові дороги. Коли робили дороги, змінювали водопровідні труби та освітлення. Також проводили нові дроти до будинку. У вечірній та нічний час на вулицях горить світло», – розповіла мешканка Луганська на умовах анонімності.

Проте такий оптимізм поділяють далеко не всі. Інша мешканка окупованого міста малює значно похмурішу картину.

«Роботу знайти може й легше, але знаю, що на відбудовах усіляких квартир або оновлення закладів можуть не платити, кидати людей на гроші. Дороги є, але вже як старі виглядають. Роблять, щоб показати, що все добре, а, як на мене, все гірше», – розповіла жінка Донбас Реалії так само на умовах анонімності.

Такий розкид у оцінках в межах навіть одного міста Денис Казанський пояснює тим, що Росія проводить будівництво для картинки, й іноді вона має ефект.

«Просто той, хто це бачить з фасадного боку, може дійсно вирішити, що щось будується, круто, гроші витратили. А хтось просто бачить, як воно виглядає за пів року, наприклад, і розуміє зворотній бік цього ремонту», – каже журналіст Казанський.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Донецьк

Ситуація в Донецьку – місті, яке до 2014 року входило до переліку найбільш інвестиційно привабливих обласних центрів, сьогодні демонструє інший бік російського «відновлення».

Поки російська пропаганда розповідає про добробут і процвітання, що нібито принесла окупація, люди мріють мати базові комунальні послуги. До багаторічної проблеми з водою тепер додалися ще й регулярні відключення світла, каже мешканець Донецька в коментарі Донбас Реалії на умовах анонімності.

«Нас щороку годують обіцянками: поїзд поїде, аеропорт відремонтують, вода буде щодня. А хрін там!» – додає він.

Журналіст із Донецька Денис Казанський теж наводить приклад того, що відбувається, коли камери пропагандистів вимикаються.

«Будували парки, саджали туї, ялівці. Частину посадили – воно посохло, тому що їх просто втикнули в землю і не поливали. А частину викинули, навіть не досадили. Вони просто викопали ями, кинули їх, і вони засохли поруч. А це ж уявіть, скільки на цьому списали?» – зазначає Казанський.

Корупцію зауважує і мешканець Донецька в коментарі Донбас Реалії. За його словами, попри те, що в деякі лікарні завезли нове обладнання, реальний доступ до нього мають одиниці.

«Поставили пару апаратів МРТ для телебачення. А щоб на МРТ потрапити, треба дати пару тисяч у реєстратурі, інакше запишуть на наступний рік. У кого грошей більше, ті в Ростов їдуть лікуватися», – пояснює він.

Будівництво нових об’єктів у Донецьку, приміром, анонсований ЖК «Половецький» у мікрорайоні Донський, залишається на стадії обіцянок, каже чоловік. Але навіть якщо ці проєкти реалізують, вони навряд чи вирішать проблеми із житлом.

«Місцеві не мають особливо грошей на покупку. Це можуть дозволити собі лише військові та росіяни, які сюди приїхали як запрошені спеціалісти», – наголошує він.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Прифронтові міста

Ситуація населених пунктах, які армія РФ зруйнувала під час наступу, демонструє вибірковість політики інвестицій Росії в захоплені українські території.

Призначений російською владою очільник окупованої частини Донеччини Денис Пушилін заявляв, що малі населені пункти планують взагалі не відновлювати, а «законсервувати», перетворивши на музей. Наприклад, знищену під бойових дій Мар’їнку російські мілблогери вже називають «вічним пам’ятником».

«Як можна відбудувати Мар'їнку, якщо від неї нічого не залишилося? Я просто не бачу, як це можливо. Відбудова міста, в якому не залишилося нічого, треба просто зносити і будувати наново», – каже Казанський.

Який нині має вигляд Мар'їнка

Волноваха, Вугледар, Авдіївка, Попасна, Бахмут – після штурмів і окупації також досі стоять у руїнах. У деяких, попри це, живуть люди – але, за оцінками самих окупантів, йдеться про десятки і сотні. Ті міста, що мають зручне для фронтової логістики розташування, як Бахмут чи Сіверськодонецьк, агресор використовує як військові бази.

Те саме – перетворення на пустку або «музей» під відкритим небом – чекатиме, швидше за все, і ті населені пункти, які армія РФ захопила нещодавно та штурмує зараз. Приміром, поблизу Торецька.

«Скільки людей повернеться туди, навіть якщо почнуть відбудовувати? Відсотків 5-10. І тоді який сенс відбудовувати? Або кого туди заселяти? Якихось гастарбайтерів з Росії? Ну, теоретично можливо. А де вони будуть працювати? Навіть якщо це буде якийсь таджик, який приїхав жити в Росію, він же поїде в Москву працювати. Навіщо йому їхати в Торецьк Проєкт DeepState позначив Торецьк як повністю окупований 1 лютого 2026 року. Самі аналітики це не коментували, ЗСУ про вихід захисників із міста не заявляли.?» – риторично питає Казанський.

Чи куплять російські мільярди майбутнє?

За таким фасадом «відродження» ховається і прагматичний розрахунок російського будівельного бізнесу, який отримує федеральні субсидії та підтримку, каже директор Центру дослідження Віталій Кулик, аналізуючи інвестиції РФ.

«Туди (на окуповані території – ред.) заходять компанії, близькі з одного боку до Кирієнка (перший заступник керівника адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко; у серпні 2024 року СБУ оголосила йому підозру, назвавши кремлівський «куратором» окупованих територій України – ред.), з іншого боку – великі російські будівельні корпорації. Є замовлення на картинку в тому ж Маріуполі та інших окупованих містах, де центральні вулиці, якісь п'ятачки будуть забудовані новобудовами, які можна буде показувати по телевізору», – каже політолог.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

За словами Кулика, жодних великих проєктів, які б створювали робочі місця для місцевих, немає. Попри мільярдні витрати, про які звітують у Кремлі, реальний ефект від цих інвестицій для місцевих мешканців залишається мінімальним.

«Гроші витрачаються на соціалку тільки, на проїдання», – каже він.

Аналітики та очевидці вказують на те, що навіть нещодавно «відновлені» об’єкти через низьку якість робіт починають руйнуватися вже за кілька років.

За прогнозами Петра Андрющенка, без належного утримання та через системну корупцію більшість «нових» фасадів ризикують повернутися до занедбаного стану вже у найближчій перспективі.

«Через 5 років більшість того, що зараз виглядає як новесеньке, буде в жахливому, деградуючому, покинутому стані», – вважає він.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Самі ж жителі окупованих територій, з якими спілкувались Донбас Реалії, зізнаються – на краще не сподіваються. Для них цифри з російського бюджету не конвертуються у покращення життя.

«Як на мене, все стабільно погано. Прості люди не бачать цих вливань. Або просто гроші осідають у Пушиліна та його посіпак», – поділився думками мешканець Донецька.

Подібну оцінку дає і жителька Луганська. На її думку, величезні суми, що виділяє Москвою, мають лише два шляхи призначення.

«Ці мільярди або йдуть верхівці, або на «ремонт» чергового лайна», – резюмує в коментарі Донбас Реалії луганчанка.

Поки Москва закладає мільярди на нові фасади та дороги, реальне життя в окупації супроводжується системним порушенням норм міжнародного права, зокрема, Женевських конвенцій. Агресор перетворює захоплені регіони на зону суцільного тиску: від примусової паспортизації та конфіскації майна до мілітаризації дітей і мобілізації місцевих жителів до лав армії країни-агресора.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.