На Лимансько-Борівській ділянці фронту (стик Донецької та Харківської областей) армія РФ пішла на прорив одночасно з семи різних напрямків – і з масовим залученням бронетехніки, повідомив Третій армійський корпус у соцмережах. Агресор кинув у штурм 28 БТР, БМП та танків, зазначили у корпусі.
- Навіщо агресор вивів із резервів дефіцитні модифікації танків 70–80-х років?
- Чи був цей штурм частиною стратегічного задуму?
- І про що свідчить залучення армією РФ бронетехніки для штурмів?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали у речника Третього армійського корпусу Олександра Бородіна.
– Ми переглянули зведення за багато років: здається, цей штурм на Лимансько-Борівській ділянці фронту – це рекорд з кількості бронетехніки з 2024 року. За весь 2025 рік не було таких атак, коли агресор використовував 28 одиниць броні. Що відбувається?
– Мені важко сказати стратегічно про всю лінію фронту. Але для нас це був перший такий штурм за понад рік. Тому що вони (російські військові – ред.) здебільшого проявляли тактику інфільтрації, і мені здавалося, що вони продовжать її. Але спробували так. Результат ми бачимо.
За даними Третього армійського корпусу, о 5:30 ранку 19 березня агресор пішов уперед одночасно на семи напрямках Лимансько-Борівської ділянки фронту (в 3-му АК його назвали напрямком, однак у зведеннях Генштабу ЗСУ такого напрямку немає, тому Донбас Реалії називають його ділянкою або відтинком фронту – ред.) силами 1-ї танкової та 20-ї загальновійськової армій РФ. На штурм Росія кинула, крім 28 одиниць «броні», понад пів тисячі піхотинців та понад сотню мотоциклів, багі та квадроциклів.
Бійці «трійки», як зазначили в корпусі, знищили: 405 солдатів – 288 убитими, решту – пораненими, а також 84 одиниці мототехніки, 11 БМП і БТР, 3 танки, ТОС «Сонцепьок», п’ять гармат і понад 160 БпЛА.
«Армії Росії не вдалося захопити ані населених пунктів, ані позицій», – наголосили в 3-му АК.
Лимансько-Борівський відтинок фронту на мапі DeepState станом на 23 березня 2026 року
– Опишіть, будь ласка, цей бій. Я так розумію, він почався на світанку, коли з'явилися перші промені сонця, і закінчився близько 11-ї ранку – чотири години безперервного бою.
– Так, але, в принципі, основний етап бою був три години. Це був повноцінний механізований наступ приблизно з семи напрямків, в якому була важка техніка: танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти. На кадрах видно, що вони були підготовлені протидроновим захистом. Причому непогано – це напівзаводська підготовка техніки до штурмових дій. Тобто, готували вони її довго.
Російський танк з протидроновим захистом, листопад 2025 року
Щодо злагодженої піхоти – хоча, знову ж таки, важко було оцінити її злагодженість, тому що вона не змогла допрацювати нормально, але з точки зору нападу – він схожий на 2022 рік в якомусь сенсі.
Це так звана спроба бліцкригу: швидко прорвати позиції, зайти в тили і таким чином зруйнувати нашу лінію оборони. Але зараз з сучасними технологіями, сучасним підходом воно так не працює.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Мрія воєначальників»: навіщо РФ кидає «броню» на Костянтинівку– Яку роль грали багі, квадроцикли, мотоцикли? Яку роль «броня»? Яку піхота? Ви можете описати, як піхотинці побудували свою тактику? Попереду, мабуть, їхали мотоцикли чи ні? Який вигляд все це мало?
– Сенс завжди один і той самий. Він полягає у тому, щоб максимально швидко пройти зону ураження, особливо «сіра зона». Раніше вони іноді використовували навіть самокати, коли піхота наступала. Різні електромотоцикли, багі – це стандартна історія. Але конкретно зараз – це була повністю механізована рота.
Такий собі бліцкриг 2022 року
Сенс полягав у тому, щоб під прикриттям артилерії, безпілотних компонентів і роботи танків піхота могла увірватися максимально швидко. Такий собі бліцкриг 2022 року: увірватися максимально швидко на наші передові позиції, там закріпитися, щоб ми не могли або нам було складно працювати по їхньому особовому складу.
Тому що поки вони перебувають в «сіряку», в цій «кілзоні», де немає позицій, по них можна відпрацьовувати по факту всім, що в нас є. Якби вони доходили до наших позицій і вступали в ближні бої з нашою піхотою, то, ясна річ, сили та засоби (для роботи по піхоті противника – ред.), які в нас є, значно зменшилися б.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Бронештурми знову на Донбасі: чого хоче досягти російська армія?Це було б ризиковано для наших хлопців, тому в них була шалена швидкість. Але тут треба розуміти, чому так трапляється, чому вони (російські військові – ред.) так швидко знищені.
Ця «кілзона» дуже довга, і ми можемо вражати [їх] тривалий час. Тобто поки вони їдуть, – навіть враховуючи багі, навіть те, що вони максимально оперативно розвернули бойові порядки і все таке інше, – все одно ми достатньо далеко бачимо [їх], достатньо далеко вражаємо. І фактично все, що залишилося, вони втратили.
Хоча це дивний наступ, тому що людей вони не шкодують, але техніку досить серйозно бережуть. Зараз вони витратили, з точки зору свого розуміння і цінностей, досить вагомий ресурс в нікуди. Тому цікаве питання, чому вони це зробили.
Масований механізований штурм армії РФ на Лимансько-Борівській ділянці фронту, про відбиття якого 19 березня 2026 року заявив 3-й АК
– У вас є якісь версії?
– Це суб'єктивна версія, безумовно, тут потрібен стратегічний рівень [розуміння], але за останні два місяці збільшилася кількість інфільтрацій з пропагандистською метою. Що я маю на увазі? Коли вони вмирають тільки за те, щоб поставити російський стяг і щоб «мавік» зняв їх, а потім вони сказали, що там щось захопили.
Це дивний наступ, тому що людей вони не шкодують, але техніку досить серйозно бережуть
Вони навіть не вступають в бої, не встигають. Їхня єдина мета – це поставити цей стяг. І я думаю, що, можливо, вони таким чином (цим масованим бронештурмом – ред.) хотіли добитися цього.
Можливо, у них є всередині якась звітність між командуванням, є верховне командування. Бо було багато інформації з їхнього боку, їхніх «воєнкорів», їхніх ЗМІ, навіть казав колись і міністр оборони [РФ] про захоплення певних населених пунктів в зоні нашої відповідальності. А це неправда.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Це дитячий садок якийсь». Що стоїть за заявами Герасимова про Костянтинівку та ЛиманЯ думаю, що, можливо, у них є якийсь тиск з боку різного рівня начальства, мовляв, а де, власне, результат. Якщо це так, тоді це більше спроба піти ва-банк. Але я можу помилятись, тому що це може бути й якийсь більший стратегічний задум по всій лінії фронту, а це лише його частина. Який буде фінал – тут важко сказати. Але конкретно зараз, на тактичному рівні, вони програли.
– Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зауважував, що було загострення з 17 до 20 березня по всій лінії фронту. Лиманський напрямок не в лідерах за кількістю штурмів, на відміну від Покровського та Олександрівського напрямів, – там їх було більше. За ці чотири дні штурмів Росія, за словами Сирського, втратила понад 6090 військовослужбовців. Тобто тиск по всій лінії фронту. Теж були і «броня», і мототехніка.
Ось ця цінна для російської армії техніка, як вона була захищена цього разу? Ви сказали, що там вже був заводський захист. Що там було? Що вони придумали? Щось оригінальне було?
– Коли кажу заводський, я не можу це стверджувати. Просто раніше часто було видно, наприклад, що є розрахунок танка, і особовий склад за допомогою своїх колег щось на нього приварював. Умовний «мангал».
Вони це готували не один тиждень, можливо, не один місяць
Під словом «заводський» я маю на увазі, що відчувається, що є інженерні сили, які за якимось кресленнями роблять [захист] прямо там. Це просто видно візуально. І це до того, що ця техніка проходила певну підготовку. Тобто вони явно планували штурми, вони це готували не один тиждень, можливо, не один місяць. Це більше про цей показник.
Бо часто буває, коли вони стоять в обороні, можна побачити ті ж самі танки, але відчувається, що це (захист – ред.) особовий склад робив. А тут більше поставлено на потік.
Російський танк з протидроновим захистом під час масованого штурму на Лимансько-Боровській ділянці, про відбиття якого 19 березня 2026 року заявив 3-й АК
Був момент, коли вони (армія РФ – ред.) застосовували техніку досить ранніх радянських часів, навіть 65 років. Зараз це плюс-мінус вже пізній етап радянських часів, тобто це зразки і модифікації 70–80 років – ті, які вони дуже не люблять втрачати, тому що в них не так багато цієї техніки.
Тому, думаю, тактично, оперативно і стратегічно у них різні цілі стоять. У тактичному плані це дуже дивне рішення, враховуючи всі ці моменти.
– Лимансько-Борівський відтинок фронту – це понад 100 кілометрів, на яких російські війська намагалися прорватися. Куди вони хотіли пробитися?
– З самого початку, мені здається, вони хотіли розвалити лінію оборони корпусу і, можливо, тут теж була пропагандистська ціль. Чому? Тому що ці сім напрямків [наступу армії РФ] не були націлені конкретно на один населений пункт.
Знову ж таки, я кажу за свою лінію фронту, тут треба дивитись, можливо, ширше. Але тут штурм був націлений по всій лінії, яку утримує корпус. Не обов'язково, щоб він був тільки на Борову або на Лиман.
Вхід до Ізюма – це дійсно ключ від Слов'янська та Краматорська
Можливо, якщо вони думали, що у них буде спроможність завалити оборону, і якби вони в теорії змогли зробити таку річ, то медійно теж, напевно, була така мета, бо це Третій армійський корпус, він на слуху.
Якщо ж ми говоримо про удар, концентрований на якомусь конкретному населеному пункті, – це одна справа. А так, в принципі, вони йшли більш-менш розлого.
Хоча, ясна річ, що для них [тут стоїть] оперативне завдання, і воно дуже старе – це річка Оскіл. Зрозуміло, що вони по ній працюють. Лиман – Борова – це логістика, і мета її перерізання – це зверху (з півночі – ред.) заходити і «закривати» Донбас, Слов’янсько-Краматорську агломерацію. Вхід до Ізюма – це дійсно ключ від Слов'янська та Краматорська, тому що це наша логістика, і це фактично напівоточення. Тому оперативно у них була така мета.
Тактично – схоже, скоріше, це була спроба піти по семи напрямках одразу по всій лінії корпусу.
Лиман та Словʼянсько-Краматорська агломерація на мапі DeepState станом на 23 березня 2026 року
– Нагадаю, що Лиман – це північні ворота в Слов’янсько-Краматорську агломерацію. Олександре, а можливий там механізований штурм? Чи там рельєф більш піхотний: ліси, ріки, немає полів, як, мабуть, на схід від Осколу?
– Можливо, тому що тут питання погоди. Зараз вони ж використовували ще погоду. Тому, в принципі, можливо. Питання просто в тому, яка буде тактика і наскільки вона буде синхронізована з тим розвитком безпілотних компонентів, який є зараз. Бо війна змінилась. І так, як раніше в 2022 році, працювати вже майже неможливо.
Тому, на жаль, треба стверджувати, що, напевно, так, [штурм можливий]. Я думаю, навряд чи в них сили були тільки на один [штурм]. Втім, ми в цьому плані готуємося, подивимося.
Минулого разу, коли вони наступали, було видно, що вони готуються, тому що вони розміновували ділянки, робили понтонні переправи – тобто була повноцінна підготовка до штурмових дій. Далі подивимося. Але в теорії [штурм] можливий, питання просто в тому, яку кількість вони будуть залучати. Можливо, буде більше багі, легкої броні і більше піхотної складової, ніж важких БМП, БТР або танків.
Це чергове свідчення, що Росія повертається до майже відсутньої протягом щонайменше двох років практики механізованих штурмів, – понад те, масштабних механізованих штурмів. Час від часу армія РФ кидає в атаки бронетехніку, але це вкрай рідкісні випадки: агресор береже дефіцитну техніку, якій в умовах засилля дронів загрожує швидке знищення українськими силами. Проте у березні українські підрозділи почали повідомляти, що противник відновив бронештурми, зокрема, кілька таких атак зафіксували під Костянтинівкою та поблизу Покровська.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті, оприлюдненому в ніч проти 21 березня, зазначив, що російські війська все частіше здійснюють механізовані атаки на передовій, ймовірно, в рамках «посиленої підготовки» до весняно-літнього наступу 2026 року.
ISW каже, що спостерігає збільшення кількості російських механізованих атак на різних ділянках фронту з 17 березня. Аналітики вказують, що ці й інші ознаки свідчать про те, що наземна фаза весняно-літньої наступальної кампанії РФ «наближається, якщо вона ще не розпочалася».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.