Світовий порядок нині визначається силою, а зміни в ньому останнім часом є не лише масштабними, а й постійними, заявила 21 січня з трибуни Європарламенту очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми живемо у світі, де порядок визначається суто силою – економічною чи військовою, технологічною чи геополітичною. І хоча багатьом з нас це може не подобатися, ми повинні мати справу зі світом таким, яким він є зараз… У цьому дедалі беззаконнішому світі Європі потрібні власні важелі влади», – зазначила високопосадовиця.
Цими важелями, наголосила фон дер Ляєн, можуть стати сильна економіка, успішний єдиний ринок, конкурентна промислова база й потужний технологічний потенціал.
«Нам знадобиться відхід від традиційної обережності Європи… як ми це робимо зараз в питаннях оборони – з SAFE (програма низьковідсоткових кредитів на оборонні проєкти державам-членам – ред.) чи підтримкою України. Світ змінюється швидше, ніж наш спосіб мислення. Тому наші інституції, уряди та суспільства – всі ми – повинні змінити те, як ми думаємо та діємо», – наголосила очільниця Єврокомісії.
Коментуючи останні події, фон дер Ляєн ще раз підкреслила, що майбутнє Гренландії, яка є «домівкою вільного й суверенного народу», залежить насамперед від жителів острова.
«Ми погоджуємося з нашими американськими друзями щодо необхідності забезпечення безпеки Арктичного регіону. У цьому питанні ми не лише маємо спільну позицію, але й працюємо разом – зокрема, в контексті НАТО. Фінляндія, наприклад, співпрацює зі США над криголамами», – зауважила президентка Єврокомісії.
З огляду на цей факт фон дер Ляєн назвала запропоновані Сполученими Штатами тарифи проти восьми держав Європи «просто неправильними», й застерегла від конфліктів між союзниками, бо «лише підбадьорить тих самих супротивників, яких ми обидва так прагнемо тримати подалі від нашого стратегічного ландшафту».
«Європа віддає перевагу діалогу та рішенням, але ми повністю готові діяти, якщо необхідно, з єдністю, терміновістю та рішучістю», – наголосила президентка Єврокомісії.
Фон дер Ляєн анонсувала масове збільшення європейських інвестицій у Гренландію «для подальшої підтримки місцевої економіки та інфраструктури».
«У наступному європейському бюджеті ми вже запропонували подвоїти нашу фінансову підтримку для Гренландії. Але ми повинні зробити більше і зробити це швидше. По-друге, ми працюватимемо зі США та всіма партнерами над ширшою арктичною безпекою», – підкреслила фон дер Ляєн.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Франція просить провести навчання НАТО в Гренландії та готова зробити внесокЗ 1 лютого Сполучені Штати запровадять 10% мита щодо низки європейських країн через «питання Гренландії», повідомив 17 січня президент США Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social.
За його словами, під нові тарифи підпадуть Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія. Президент США не уточнив, яких саме товарів стосуватимуться мита, а також не пояснив деталей рішення, обмежившись згадкою «гренландського питання».
У швейцарському Давосі тривають щорічні збори Всесвітнього економічного форуму. Трамп заявив, що погодився на зустріч «різних сторін» у Давосі щодо Гренландії.
Читайте також: Трамп звинуватив Данію у нездатності усунути загрозу РФ в Гренландії: «це буде зроблено»
Дональд Трамп неодноразово заявляв про бажання отримати контроль над Гренландією. Вперше ідея була висловлена ним у 2019 році під час першого президентського терміну. Трамп стверджує, що Данія, автономною територією якої є Гренландія, не зробила достатньо для її захисту, і що стратегічно розташований і багатий на корисні копалини острів є життєво важливим для безпеки США, а також, що Сполучені Штати повинні володіти ним, щоб запобігти його окупації Росією чи Китаєм.
10 січня Трамп сказав про готовність Вашингтона «щось зробити» щодо острова навіть без згоди його жителів. Білий дім називав можливими варіантами встановлення контролю за Гренландією використання американських збройних сил, купівлю й інші методи.
Після цих заяв Данія проводила у Гренландії навчання «Арктична стійкість», в яких брали участь європейські країни, включаючи Німеччину, Швецію, Францію і Норвегію.