Росія готується до параду, задля якого вперше за 4,5 роки війни в односторонньому порядку оголосила дводенне перемир’я з Україною 8-9 травня.
Президент України Володимир Зеленський, вважають деякі міжнародні оглядачі, зробив крок на випередження – й оголосив його у відповідь. Але починався запроваджений Україною режим тиші на кілька днів раніше – опівночі 6 травня. Росія зразу ж його порушила, запустивши дрони й ракети в бік України. Під ударами були, зокрема, Дніпро, Запоріжжя, Краматорськ, Суми.
«У дзеркальному порядку та у відповідь на російські удари – наші далекобійні санкції», – натякнув 7 травня президент України Володимир Зеленський на подальші кроки.
Російське МЗС своєю чергою попереджає про «невідворотний» удар по Україні, якщо Київ зірве святкування Дня перемоги. Його речниця Марія Захарова закликала українців і іноземний дипперсонал залишити українську столицю на випадок можливої ескалації.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова взяла участь у зустрічі міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та міністра закордонних справ Індії Субрахманьяма Джайшанкара в Москві, Росія, 17 листопада 2025 року
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков повідомив про посилення охорони президента Росії Володимира Путіна перед 9 травня у зв’язку з «терористичною загрозою з боку України». Цією ж причиною, а ще неювілейною датою речник Кремля раніше пояснював рішення не показувати на параді військову техніку.
Радіо Свобода наводить думки аналітиків, чого очікувати від цьогорічного параду в Москві, чи вдарить по російській столиці Україна й чому там навпаки можуть потішитися можливій атаці.
«Нема чого святкувати»
Міжнародне видання The Conversation опублікувало 7 травня статтю із заголовком «Росії нема чого святкувати в День перемоги – Україна повертає війну додому Путіну». Автор – австралійський відставний дипломат, а нині аналітик міжнародних відносин у Центрі європейських студій Австралійського нацуніверситету Джон Річардсон.
Запобіжні заходи всередині Росії, йдеться в матеріалі, вражають.
Можливості України завдавати ударів на великій відстані прорвали один з найважливіших політичних ритуалів ПутінаДжон Річардсон
«Це ознака того, що можливості України завдавати ударів на великій відстані прорвали один з найважливіших політичних ритуалів президента Росії Володимира Путіна, а також підірвали уявну неприступність країни від війни», – сказано в публікації The Conversation.
Автор пише про можливе перехоплення ініціативи на передовій українськими військовими: в лютому вони повернули під контроль більшу площу територій, аніж втратили, – вперше від 2023 року. Згадує і геополітичний успіх Києва: а саме – десятирічні безпекові угоди з країнами Затоки, яких зацікавила експертиза України в обороні від дронів.
Зустріч спадкоємного принца Саудівської Аравії Мухаммеда бін Салмана з президентом України Володимиром Зеленським у Джидді, Саудівська Аравія, 24 квітня 2026 року
«Занадто рано стверджувати, що війна рішуче обернулася на користь Києва. Поточний глухий кут може тривати ще деякий час. Але останні тенденції свідчать про те, що Росія більше не може вважати, що вона просто переживе Україну шляхом виснаження», – зауважує Річардсон.
До таких тенденцій дослідник відносить далекобійні удари України, що шкодять російській нафтовій інфраструктурі, стагнацію економіки РФ, великі втрати Росії на полі бою, що можуть призвести до ризикованого рішення влади оголосити мобілізацію, можливе невдоволення в оточенні Путіна.
«Це цілком може змусити Путіна скоригувати свої розрахунки щодо мирних переговорів та своє непохитне прагнення до максималістських цілей», – резюмує Річардсон.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Ракети, дрони та НРК: Валентин Бадрак назвав умови перемогиХоче ескалації?
З огляду на скрутне становище Росії, Володимир Путін може, навпаки, бути зацікавленим у зриві Україною сакрального святкування, попереджає польський оглядач, що спеціалізується на безпековій політиці Східної Європи, Руслан Шошин (видання Rzeczpospolita).
Путін міг би використати українські дрони… та розпочати чергову хвилю примусової мобілізаціїРуслан Шошин
Журналіст зауважує, що очільник Кремля, здавалося би, мав прагнути передишки, щоб відновили потужності пошкоджені українськими безпілотниками нафтові заводи, а важливий для нього парад пройшов без несподіванок. Шошин стверджує, що Путін не може не усвідомлювати: бомбардуваннями України він її, навпаки, провокує. А отже, саме такою може бути його мета.
«Путін міг би використати українські дрони, що прибувають під час параду, як привід для перевірки лояльності власного оточення… та розпочати чергову хвилю примусової мобілізації… Для Кремля це також була б чудова нагода звинуватити українців у остаточному розриві заморожених мирних переговорів (за посередництва США), а можливо, й випробувати, наприклад, тактичну ядерну зброю», – пише Шошин.
Україна й Росія проводять мирні переговори в Стамбулі, Туреччина, 23 липня 2025 року
Оглядач наголошує, що після понад чотирьох років масштабної війни Путін може розраховувати на ескалацію, яка би вивела його з глухого кута.
«Він також не має уявлення про Росію «без війни» – послаблення репресій та цензури було б ризикованим для його уряду», – вважає Шошин.
Російська політологиня Тетяна Станова підтверджує AFP факт панування в російському суспільстві «відчуття, що щось йде не так, яке триває вже кілька місяців».
Або ви припиняєте війну та ведете переговори, або ми вдаряємо по Києву якомога сильнішеТетяна Станова
«У повітрі висить питання: куди ми йдемо і як?» – цитує видання аналітикиню. В основі занепокоєння, йдеться у відповідному матеріалі, лежить суворо табуйована в Росії тема: війна, яка спочатку не передбачала для пересічних росіян відчутних наслідків удома. А на п’ятому її році РФ навіть не змогла, продовжують журналісти, взяти під контроль регіони України, які записала до своєї Конституції як «свої».
Політологиня Станова сказала, що Путін перебуває під тиском з боку прихильників жорсткої лінії, які звинувачують його в недостатній жорсткості в Україні, та з боку бізнес-спільноти, розчарованої тим, що він ще не уклав угоду.
«Є бажання більш певних дій: або ви припиняєте війну та ведете переговори, або ми вдаряємо по Києву якомога сильніше та показуємо їм», – сказала вона.
Можливість саме такого розрахунку – свідомої провокації України з боку Путіна – не виключає й професор політології Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань. Каже, історія вже знає такі прецеденти: в 1999 році були підірвані житлові будинки в Москві й не тільки. Саме ці вибухи стали приводом для початку Другої чеченської війни.
Не можна виключати того, що Кремль зробить провокаціюОлексій Гарань
«Не можна виключати того, що Кремль зробить провокацію, що він може організувати якісь там підриви якихось будинків, імітувати якийсь страйк і потім використати це. Ми знаємо, що це є в практиці диктаторських і фашистських режимів. Путін саме це й застосував, щоб виправдати війну в Чечні… Путін тоді не пошкодував життя своїх цивільних», – нагадує Гарань в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live).
Кремль оголосив вибухи терактами, відповідальність за які поклав на чеченських повстанців. Однак критики Кремля заявляють, що ці вибухи насправді були частиною плану приходу Володимира Путіна до влади.
Повномасштабна війна Росії проти України вже п’ятий рік триває, однак політолог наголошує, що атаки можуть посилитися.
А Київ ударить?
Олексій Гарань наголошує, що Україна вже демонструвала наявність військових можливостей «дотягнутися» до Москви. До того ж, удар 9 травня по Москві міг би бути наповнений певним символізмом. Однак не факт, що Київ його здійснить, вважає політолог. Причина – в комбінації різних факторів, зауважує він.
Володимир Зеленський на неформальному саміті лідерів ЄС на Кіпрі, 23 квітня 2026 року
«Важливо враховувати кілька чинників – це реакція наших союзників, можливі відповіді Росії, якими вона вже залякує, вплив на нашу міжнародну підтримку, ризики для цивільних іноземних делегацій також… Буде баланс, очевидно, військової доцільності, міжнародного права, політичних наслідків, безпеки цивільних тощо. І це зважувати нашому керівництву», – підкреслив Гарань в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Live»).
Геогрій Чижов – російський політолог у минулому, який із 2009-го живе в Україні й керує Центром сприяння реформам, переконаний, що Україна не стане утримуватися від атак на російську територію 9 травня. Однак сумнівається, що ціллю буде Москва чи парад зокрема.
Президент Росії Володимир Путін вітає військових командирів після військового параду на Красній площі, Москва, Росія, 9 травня 2025 року
ППО стягнули до Москви – цей захист буде дуже складно пробитиГеоргій Чижов
«Це могло би привести до неоднозначної реакції міжнародних колег – нам це не потрібно. До того ж, ППО стягнули до Москви – цей захист буде дуже складно пробити», – зауважує в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Live») Чижов.
Аналітик зауважує, що Україна може скористатися «ослабленістю» інших регіонів, із яких системи ППО забрали до столичного регіону, – й вдарити по них. Цілями традиційно можуть стати, на думку Чижова, військові об’єкти, підприємства нафтової галузі чи інші, які забезпечують російську армію в Україні.
«Вони (росіяни – ред.) зіткнуться з ударами по інших регіонах. Навіщо лякати іноземні посольства – взагалі не розумію. Росія не може послідовно вибудовувати хоч якийсь імідж. Усі бачать, що вони поводяться як зухвалі агресори. Не будуть на користь Росії всі ці пристрасті довкола 9 травня», – вважає Чижов.
Військові 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ у прифронтовому місті Дружківка на Донеччині, 24 квітня 2026 року
У Єврокомісії Радіо Свобода повідомили, що не планують забирати своїх дипломатів із Києва, попри попередження з Москви.
Джерело Радіо Свобода в МЗС Німеччини підкреслило, що погрози Москви вкотре свідчать про неготовність Путіна до мирних переговорів.
Проблема Путіна зараз полягає в тому, що він не знає, де його вдарятьҐабріелюс Ландсбергіс
«Ми не піддамося цьому і продовжуватимемо підтримувати Україну, одночасно посилюючи тиск на Росію. Навмисний напад на дипломатичну місію становитиме ще одне серйозне порушення Росією міжнародного гуманітарного права.
МЗС підтримує постійний контакт з нашим посольством у Києві та постійно оцінює ситуацію з безпекою. Безпека наших співробітників на місцях є нашим головним пріоритетом», – підкреслив співрозмовник у зовнішньополітичному відомстві Німеччини.
Очільник МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль у коментарі Bloomberg зазначив, що не планує евакуйовувати посольство з Києва.
Очільник МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль у Пекіні, Китай, 8 грудня 2025 року
У МЗС Франції також повідомили Радіо Свобода, що посольство у Києві «продовжуватиме працювати у звичайному режимі».
«Вважаємо цей заклик Міністерства закордонних справ Росії до евакуації посольств з Києва неприйнятним. Ці погрози щодо Києва, його центрів ухвалення рішень та іноземних посольств в Україні суперечать міжнародним зобов'язанням Росії. Ми закликаємо Росію відмовитися від своєї агресивної позиції та домовитися про припинення вогню з Україною», – повідомили Радіо Свобода в пресслужбі МЗС Франції.
Росія нікому абсолютно не потрібна. Це країна, яка на очах у цих же росіян просто розвалюєтьсяРоман Безсмертний
«Путін зараз намагається врятувати свій маленький парад, сподіваючись, що, погрожуючи посольствам, він переконає Зеленського не сипати дощем смерті на його захід у Москві. Його проблема зараз полягає в тому, що він не знає, де його вдарять – українці можуть скористатися цією можливістю та вдарити по незахищених об'єктах поза Москвою», – каже Радіо Свобода також колишній міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс.
Дипломат Роман Безсмертний в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live) сказав, що 9 травня світ побачить «парад ізоляції, страху, самотності – парад ізгоя Путіна». На його думку, в російському суспільстві не пов’язують перемогу, яку звикли святкувати цього дня, з нинішнім економічно скрутним становищем Росії.
«Путін стає ізгоєм. Він нікому не потрібен. Росія нікому абсолютно не потрібна. Це країна, яка на очах у цих же росіян просто розвалюється», – вважає Безсмертний, додаючи, що 29 квітня президент Росії дзвонив Дональду Трампу з єдиною метою: домогтися безпеки насамперед для себе 9 травня в Москві.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
У Міноборони Росії заявили про «перемир’я» з 8 по 10 травня- У Кремлі 7 травня заявили, що президента РФ Володимира Путіна охороняють так само ретельно, як і голів держав у всьому світі, але додаткові заходи безпеки запроваджують до 9 травня, коли в Росії відзначають День перемоги у Другій світовій війні в Європі.
- Як заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, напередодні подібних свят у Росії «відповідні спеціальні служби завжди вживають додаткових заходів безпеки», але додав, що цього року підвищені заходи безпеки у РФ застосовують у зв’язку з «терористичною загрозою» з боку України. На запитання, чи посилюється охорона самого Путіна з тієї ж причини, речник Кремля відповів: «Звичайно».
- Водночас він заперечив повідомлення західних ЗМІ, які раніше цього тижня, посилаючись на неназване європейське розвідувальне агентство, повідомляли, що Кремль різко посилив безпеку довкола Путіна через побоювання щодо перевороту або замаху на нього.
- Міністерство оборони Росії заявило 7 травня, що Москва оголошує перемир’я у війні проти України з півночі 8 травня до 10 травня на честь Дня перемоги, який в РФ відзначають 9 травня. Міноборони РФ закликало Україну «наслідувати цей приклад», заявивши, що в іншому разі буде «адекватна відповідь». Крім того, у російському відомстві знову пригрозили масованим ракетним ударом по центру Києва в разі атаки на Москву 9 травня.
- 4 травня у військовому відомстві РФ оголосили про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня, хоча ніяких формальних домовленостей про припинення вогню Москва Києву не пропонувала.
- Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві. Він оголосив «режим тиші» з півночі 6 травня, який був майже одразу порушений Росією. При цьому російська влада ніяк не реагувала на пропозицію Києва про перемир’я вже починаючи з півночі 6 травня.
- 6 травня речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що іноземним дипмісіям і представникам міжнародних організацій направили ноту з закликом «забезпечити завчасну евакуацію з Києва персоналу дипломатичних та інших представництв».
- Повідомлень про намір евакуювати персонал із Києва з боку іноземних диппредставництв поки не було.
- В Єврокомісії заявили, що ЄС не забиратиме своїх дипломатів із Києва після попереджень Москви.
- Міноборони Росії раніше заявило, що парад у Москві 9 травня відбудеться, але у скороченому вигляді, без військової техніки.