Війна США та Ізраїлю проти Ірану принесла Росії кілька очевидних вигод: більше доходів від нафти; менше американської зброї для Києва; відволікання уваги від мирних переговорів щодо України. Але для Москви не все так добре.
Аналізуємо.
Високі ціни на нафту? Так. Менше американської зброї для Києва? Так. Вашингтон відволікся від війни в Україні? Так. Європа нервує через енергетичні витрати? Є. Напруженість на Заході? Так.
Майже через три тижні після початку інтенсивної кампанії американських та ізраїльських авіаударів уряд у Тегерані – найближчий партнер Росії на Близькому Сході – опинився на межі краху, регіональна політика перекроєна, а Москва залишилася спостерігати, здебільшого безпорадно, збоку.
Попри це, Кремль схоже не надто засмучений.
Москва отримує значно більше простору для маневру»Сем Грін
«Я думаю, що це ускладнює безпекову та економічну ситуацію для Європи. І це відволікає [президента США Дональда] Трампа від України, і все це створює відчуття, що Москва отримує значно більше простору для маневру», – сказав Радіо Свобода Сем Грін, експерт з Росії та професор із російської політики в Королівському коледжі Лондона.
Європейські політики «можуть почати змінювати свою готовність підтримувати Україну і зберігати жорстку позицію щодо Росії, – сказав він Радіо Свобода. – Це саме ті речі, які підсилюють позиції Путіна»
У розрахунках Кремля про наслідки війни проти Ірану ключовим чинником є ціни на нафту.
Експорт нафти і газу підживлював і фінансував повномасштабну війну Росії проти України, яка триває вже п’ятий рік. Західні санкції скоротили ці доходи, зокрема через «цінову стелю», яка фактично обмежує, скільки Москва може заробляти.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Іранська розвідка заробляє в Росії на зброї, викраденому українському зерні та мультикахПідрив єдності
Однак війна з Іраном підштовхнула ціни на нафту вгору, що означає більше грошей для Москви – і для війни проти України. Це бажаний розвиток подій для Путіна, враховуючи, що російська економіка слабшає і може скотитися в рецесію.
Світові ціни на бензин з кінця лютого суттєво зросли, ілюстраційне фото
«Високі ціни на енергоносії можуть не лише стати рятівним кругом для економіки Росії, яка вже перебуває під тиском санкцій і високих витрат на війну, але й починають підривати єдність держав, що підтримують Україну», – вважає Катя Бего, старша наукова співробітниця у Королівському інституті міжнародних відносин (Chatham House).
«Якщо енергетична криза на Близькому Сході триватиме і поглиблюватиметься, ми, ймовірно, побачимо, як більше європейських лідерів почнуть робити подібні заяви, і це вже будуть не лише такі країни, як Угорщина та Словаччина, що вибиваються із загальної лінії», – наголосила вона.
Крім того, на тлі невдоволення американців високими цінами на бензин адміністрація Трампа видала виняток із санкцій, дозволивши покупцям придбати частину російської нафти, яка вже перебувала в танкерах по всьому світу.
Ідеальний сценарій для Москви - конфлікт середньої тривалостіОлександра Прокопенко
«Ідеальний сценарій для Москви у війні на Близькому Сході – це не швидка перемога чи катастрофічна ескалація, а конфлікт середньої тривалості та інтенсивності, який утримує високі ціни на нафту, не завдаючи значної шкоди світовій економіці», – написала в X Олександра Прокопенко, колишня радниця Центробанку Росії.
«Бенефіціаром цієї війни є Путін, який наповнює свої резерви нафтовими доларами… а також скорочення підтримки України», – сказав цього тижня CNN Річард Ширрефф, колишній британський генерал і заступник командувача НАТО. На його думку, Європа і Канада «повинні безумовно подвоїти зусилля… збільшуючи підтримку України».
Міністр фінансів США Скотт Бессент захистив рішення надати тимчасовий виняток для продажу російської нафти, заявивши, що цей захід «чітко обмежений» і «не забезпечить значної фінансової вигоди російському уряду».
«Тимчасове зростання цін на нафту є короткостроковим і тимчасовим збуренням, яке в довгостроковій перспективі принесе значну вигоду нашій державі та економіці», – сказав Бессент в X.
Білий дім відмовився від коментарів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Уряд США захищає тимчасове послаблення санкцій щодо нафти РФ на тлі критики у Конгресі«Завжди є ризик роздратувати Вашингтон»
Однією з головних причин, чому Україна змогла оборонятися від більшої російської армії, є західне озброєння. Передусім це США, які постачали, зокрема, системи протиповітряної оборони для перехоплення російських ракет і дронів.
На Близькому Сході США та Ізраїль, не кажучи вже про союзників США, таких як Кувейт, Бахрейн і Об’єднані Арабські Емірати, намагаються стримати відповідь Ірану, використовуючи значну кількість власних протиракетних і протидронових засобів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що країни Перської затоки за три дні використали понад 800 американських ракет Patriot.
Президент України Володимир Зеленський ознайомлювався з підготовкою українських військових на зенітно-ракетному комплексі Patriot, Німеччина, 11 червня 2024 року
Чим більше вичерпуються запаси американської зброї, тим менше її залишається для України.
Це погано для Києва і добре для Москви, яка продовжує завдавати ударів по Україні – по позиціях на фронті, житлових будинках, енергосистемі та електростанціях – залишаючи Київ у складному становищі з підтримання оборони.
«Для Путіна довга війна в Ірані – це плюс», – сказав Зеленський в інтерв’ю BBC. «Окрім цін на енергоносії, це означає виснаження американських запасів і виробників ППО. Отже, ми [Україна] стикаємося з виснаженням ресурсів».
Україна також намагається не допустити, щоб у мирних переговорах за підтримки США не було перекосу на користь Росії. Після кількох раундів переговорів процес фактично зайшов у глухий кут.
Минулого тижня один із головних представників Кремля Кирило Дмитрієв прилетів до Флориди, щоб зустрітися з американськими чиновниками, які курують переговори: спецпосланцем Стівом Віткоффом і зятем Трампа Джаредом Кушнером. Пізніше Дмитрієв назвав переговори «продуктивними».
Через два дні Міністерство фінансів США оголосило про виняток із санкцій щодо російської нафти.
Якщо адміністрація Трампа буде відволікатися на війну з Іраном, це може відкрити більшу роль для Європи, яка загалом вважається більш проукраїнською, сказав Грін.
«Я думаю, що це трохи нервує Москву, але водночас [росіяни] йдуть дуже тонким льодом, намагаються залишатися залученими в переговорний процес, не поступаючись нічим, – вважає британський експерт. – І завжди є ризик, що зрештою ви роздратуєте Вашингтон».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський заявив про «дуже погане передчуття» щодо впливу війни в Ірані на Україну«Вплив зменшується»
Найбільшим негативним фактором у розрахунках Кремля щодо війни з Іраном є втрата впливу в регіоні, кажуть експерти.
Москва вже зазнала удару через падіння режиму Башара Асада в Сирії в грудні 2024 року, куди Росія вкладала ресурси десятиліттями, щоб створити свою військову присутність.
А в січні американські сили провели операцію в Каракасі та захопили венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, ще одного союзника Москви.
Президент Росії Володимир Путін зустрічається з на той час президентом Венесуели Ніколасом Мадуро (ліворуч) у Кремлі в Москві, архівне фото
«Це ще один випадок, коли Кремль не зміг по-справжньому підтримати свого союзника, коли було потрібно, і показав свою фактичну безсилість, – вважає Бего. – Це також ще один режим, пов’язаний із Кремлем, який опинився під потенційно екзистенційним тиском».
«Російський вплив на Близькому Сході, схоже, стабільно, і в осяжному майбутньому, зменшується, – говорить Марія Енгквіст, директорка програми досліджень Росії та Євразії в Шведському агентстві оборонних досліджень. –Наразі Москва має дуже обмежені можливості впливати на ситуацію і мало що може зробити».
Росія не повністю покинула Тегеран; за повідомленнями, Москва надає розвіддані і, можливо, чутливу інформацію про цілі, що допомогло Ірану завдавати ударів, зокрема по об’єктах на кшталт станції ЦРУ в Ер-Ріяді.
«Обидва випадки, Венесуела та Іран, підкреслюють практичні труднощі, з якими стикається російське керівництво у реалізації своїх стратегічних амбіцій, – вважає Марія Енгквіст. – Це, ймовірно, підірве довіру [партнерів Москви] до Росії як постачальника будь-чого, корисного для них, і до їхніх відносин загалом».
- Європейські союзники Сполучених Штатів і Японія висловили готовність до «відповідних» зусиль для забезпечення проходу через Ормузьку протоку – про це йдеться в спільній заяві лідерів Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів та Японії, опублікованій 19 березня. Підписанти висловили готовність «зробити свій внесок у відповідні зусилля для забезпечення безпечного проходу через протоку».
- Перекриття Ормузької протоки для цивільного судноплавства стало основною рушійною силою перебоїв на світовому енергетичному ринку. Ціна на еталонну нафту марки Brent зросла більш ніж на 5 відсотків – до 112,84 долара за барель.
- Ізраїль і США завдають ударів по Ірану з 28 лютого. Президент США Дональд Трамп говорив, що мета цієї війни – знищити військовий потенціал Ірану й не допустити, щоб Тегеран створив ядерну зброю. Іран завдає ударів по Ізраїлю і країнах регіону, які співпрацюють зі США. При цьому видання Axios писало, що США просили Ізраїль не атакувати енергетичну інфраструктуру Ірану.