США та Ізраїль здобули військові успіхи проти Ірану, політичне рішення ще невідоме

Амра Зейнелі Лоджа

Авіаудари США та Ізраїлю завдають Ірану військових втрат, однак у Вашингтоні досі немає чітко визначеної політичної стратегії щодо того, що має відбутися після завершення бойових дій.

Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказала колишня заступниця помічника міністра оборони США з питань Близького Сходу Дана Строул.

Дана Строул

Дана Строул – директорка з досліджень у вашингтонському Інституті близькосхідної політики.

Вона вважає, що військові спроможності Тегерана послаблюються.

Водночас експертка застерегла, що Іран усе ще має інші варіанти дій, зокрема кібератаки та активізацію своїх мереж за межами Близького Сходу.

За її словами, затягування війни може означати більші втрати, скорочення запасів боєприпасів і ракет-перехоплювачів, а також дедалі помітніші наслідки для світової економіки.

– Якщо дивитися з погляду оборонної політики США, чого на цьому етапі війни з Іраном реально можна досягти?

– Я вважаю дуже важливою заяву генерала Кейна, голови Об’єднаного комітету начальників штабів США. Він зазначив: військова мета полягає в тому, щоб позбавити Іран можливості демонструвати свою силу на Близькому Сході.

Ідеться про три ключові проблеми, які вже давно турбують американських посадовців, відповідальних за оборонну політику: ядерну програму Ірану, його ракетну програму та підтримку терористичних мереж на Близькому Сході.

За останні кілька днів від початку війни ми бачимо спроби послабити й відкинути назад кожну з цих програм.

– Що стане найчіткішим свідченням того, що кампанія рухається саме в цьому напрямку?

– Ознаки того, що поставлених військових цілей досягають, вже помітні. Наприклад, упродовж перших 48 годин цієї кампанії Ізраїль і Сполучені Штати разом встановили перевагу в повітрі над Іраном.

Тож американські сили перейшли від застосування озброєння з моря – так званої зброї великої дальності – до використання засобів безпосередньо в зоні бойових дій. Зараз над Іраном діють винищувачі, які знищують ракети, дрони та інші цілі.

Мої знайомі на Близькому Сході – я спілкуюся із людьми в країнах Перської затоки, Йорданії та Ізраїлі – кажуть, що інтенсивність ракетних і дронових атак знижується. Це свідчить про певний оперативний ефект від ударів усередині Ірану.

Водночас, на мою думку, дуже важливо розрізняти ці військові інструменти й оцінки від політичного кінцевого результату.

Що ж до реальної стратегії та ширших політичних цілей, то їх має визначити президент Трамп. І поки що він цього не зробив.

– У Пентагоні заявили, що Іран запускає значно менше ракет і дронів, ніж на початку конфлікту. Що це насправді говорить про теперішній військовий стан Ірану?

– Це свідчить про те, що у звичайному конвенційному вимірі Сполучені Штати та Ізраїль, діючи разом, здатні суттєво послаблювати військові спроможності Ірану.

Тобто з погляду звичайних військових операцій є прогрес у нейтралізації іранських повітряних загроз та подібних дій.

Однак коли йдеться про політичний фінал, момент, коли президент зможе сказати: гаразд, ми досягли наших цілей, тут поки що немає чіткої позиції. Наразі сигнали з цього приводу дуже суперечливі.

Іран: тисячі людей вшановують пам’ять понад 100 загиблих учениць через удар по школі

– Як довго, на вашу думку, Іран зможе підтримувати такий рівень бойових дій?

– Головне питання для іранського режиму або того, що від нього залишиться, – що саме вони вважатимуть перемогою. Адже це революційний режим, який переконаний, що представляє Божу волю на землі.

Для них головне – вижити. Навіть якщо їхню ракетну та ядерну програму буде послаблено. Якщо йдеться лише про авіаудари, то знання нікуди не зникають, а ракетні програми можна відбудувати, доки режим зберігається.

– Чи бачите ви ймовірність того, що до цієї війни можуть долучитися інші країни?

– Насамперед, я думаю, що Іран мав свою стратегію на Близькому Сході відразу після того, як Сполучені Штати та Ізраїль завдали по ньому ударів. Вона полягала в тому, щоб покарати партнерів і союзників США в регіоні, передусім у країнах Перської затоки. Але зараз уже очевидно, що ця стратегія не працює.

Ми бачимо, що наші партнери в Перській затоці, особливо країни Ради співробітництва арабських держав Затоки, мають доволі ефективну систему протиповітряної оборони і прямо покладають відповідальність на іранський режим.

Їх обурюють невибіркові атаки на цивільну інфраструктуру по всьому Близькому Сходу, а не дії США та Ізраїлю, які намагаються знищити іранську інфраструктуру.

Наскільки я розумію, зараз тривають активні обговорення того, як найкраще усунути загрози, що походять з Ірану. Тож побачимо, як ситуація розвиватиметься в найближчі дні.

– На тлі розширення ударів США по території Ірану на чому, на вашу думку, Вашингтон має зосередитися насамперед?

– Нині у Вашингтона є війна, яка приносить військові результати.

Але у Вашингтона немає чіткої стратегії чи політики щодо того, що має бути після завершення боїв. І, на мою думку, в цій невизначеності є кілька невідомих факторів, які можуть значно посилити тиск на президента Трампа.

• По-перше, можуть бути ще більше американських втрат. Цього тижня загинуло шестеро, і це може посилити тиск на нього, особливо з огляду на критичну фазу перед проміжними виборами.
• По-друге, це запаси боєприпасів і перехоплювачів у США порівняно з тим, як довго Іран може продовжувати загрожувати регіону.
• Також є такі фактори, як світові ціни на нафту, стан глобальної економіки та постачання. І, на мою думку, що довше триватиме ця війна, то складнішою ставатиме ситуація.

– Якщо регіональні союзники перейдуть від оборонної підтримки до більш активної ролі, чи може це змінити перебіг конфлікту?

– Це не змінить перебіг конфлікту, адже Сполучені Штати та Ізраїль здатні у звичайному військовому вимірі перемогти Іран і самостійно. Водночас розширення коаліції країн, які беруть участь у цих діях, безумовно мало б значну політичну цінність.

Тож для багатьох держав, які опинилися втягнутими в ситуацію через атаки Ірану, постає питання: як найкраще захистити свої інтереси та населення.

Чи варто й надалі зосереджуватися на обороні й використовувати дуже дорогі ракети-перехоплювачі для захисту населення, чи ж найкращий захист – це потужний наступ. У такому разі вони можуть вирішити долучитися до спроб послабити, відтіснити або знищити частину ракетної та дронової інфраструктури всередині Ірану.

– Наскільки Іран і далі здатен демонструвати силу за межами Близького Сходу?

– Очевидно, що його звичайні військові можливості – ракети та дрони – зменшуються з кожною годиною. Водночас у Ірану все ще залишаються інші козирі. Поки що ми не бачили, щоб Іран розпочав наступальні кібератаки по всьому Близькому Сходу. Також відомо, що Іран має глобальну мережу «сплячих» осередків і терористичних груп по всьому світу. Поки що ми не бачимо, щоб їх активували.

Водночас багато країн, особливо в Європі, США та Азії, добре усвідомлюють цю загрозу і, ймовірно, посилюють обмін інформацією, розвідку та заходи внутрішньої безпеки. Але це додаткові можливості для Ірану створювати труднощі за межами Близького Сходу – і поки що цього не сталося.

– І наостанок: як ви вважаєте, ця війна затягнеться чи завершиться вже за кілька тижнів, як про це говорили?

– З військової точки зору попереду ще кілька тижнів дій, необхідних для того, щоб, на думку США та Ізраїлю, усунути ці загрози. Йдеться, зокрема, про можливе знищення решти іранського флоту, про що говорив міністр оборони Піт Геґсет, а також про подальше знищення іранських запасів ракет і дронів.

Усе це потребує часу. Тож я очікую, що бойові дії триватимуть ще кілька тижнів. Але знову ж таки, проблема в тому, що ми досі не почули від президента Трампа, яким саме він бачить політичний фінал цієї війни. Існує ризик поступового розширення місії, через що конфлікт може перетворитися на затяжний.

• США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану 28 лютого. У відповідь Тегеран завдав ударів по Ізраїлю та по американських військових базах у Перській затоці. Крім військових об’єктів, під атакою опинилися і цивільні об’єкти в багатьох країнах.
• Президент США Дональд Трамп заявив, що не зацікавлений у компромісах з Іраном, єдиний варіант – це капітуляція Тегерана.
  «Іран матиме велике майбутнє. «Зробимо Іран знову великим (MIGA!)», – додав Трамп, зробивши перифраз свого передвиборчого лозунгу.
• Раніше президент США закликав військових, поліцію та Корпусу вартових ісламської революції Ірану скласти зброю, пообіцявши «повний імунітет», якщо вони припинять підтримку правлячого клерикального режиму країни.
• Радник верховного лідера Ірану Мохаммад Мохбер також заявив, що Тегеран готовий продовжувати війну зі США та Ізраїлем «скільки завгодно».