«Кешбек як машина часу»: навіщо держава повертає гроші за пальне і водночас готує податковий сюрприз для ФОПів?

Доки світові ціни на нафту долали нові піки через війну в Ірані, а українські водії обговорювали подорожчання бензину, уряд запустив із 20 березня «єБак» – програму національного кешбеку на пальне (від 5% до 15% компенсації за вартість палива, залежно від його виду, але не більше за 1000 гривень на місяць). Експерти вже охрестили її «машиною часу», яка дозволяє автомобілістам на мить ніби повернутися у ціни минулого місяця.

Тим часом експерти обговорюють ймовірні податкові зміни. 19 березня Міністерство фінансів України оприлюднило «великий податковий законопроєкт», який уже призвів до «кризи» у парламенті, оскільки більшість депутатів його не підтримують. Одним із пунктів законопроєкту є запровадження ПДВ для ФОПів із доходом понад 4 мільйони гривень на рік. Для багатьох підприємців такі податки можуть стати причиною згорнути бізнес або піти в тінь, прогнозують експерти.

• Чому держава однією рукою роздає мільярди на кешбеки та «тисячі Зеленського», а іншою – готує податковий сюрприз для підприємців?
• Яка ймовірність підвищення податків?
• І чи справді Україна опинилася на межі «фінансової катастрофи», про яку попереджають у парламенті?

З'ясовувало Радіо Свобода.

Ситуація на ринку пального

Станом на 26 березня середня ціна бензину А-95 в Україні – 71,85 гривні, бензину А-92 – 66,62 гривні, дизельне пальне в середньому вартує 84,54 гривні, автомобільний газ – 45,79 гривні. На початку року середня вартість бензину А-95 та дизелю становила близько 58 гривень. Ціни на пальне в усьому світі зростають на тлі війни в Ірані: з початку конфлікту нафта подорожчала більш ніж на 50%, а в окремих країнах бензин уже зріс у ціні приблизно на 20%, повідомляє міжнародна інформаційна агенція Reuters.

Як змінювалися ціни на пальне в Україні з початку 2026 року

«Ціни продовжують рости, хоча бачимо, що динаміка уповільнилась. За минулий тиждень ціни на дизель додали 7-8 гривень на літрі, тобто це 10%, й підкрадаються до відмітки в 90 гривень за літр, по бензину – до 80 гривень за літр», – розповів у коментарі Радіо Свобода Сергій Куюн, директор консалтингової групи «А-95», яка досліджує й аналізує ринок пального в Україні.

Запровадження паливного кешбеку на ціни та продажі не вплинуло.

«Більшість мереж зауважили, що продажі падають. І це логічно. Черги за дизелем по 85 гривень не стоятиме».

Серед мереж АЗС ставлення до «єБаку» позитивне.

«Дійсно, є певний скепсис, що допомагають автомобілістам, які не є найбіднішими прошарками населення. Але що на практиці? Робили декілька фокус-груп, і я навіть робив опитування свого кола знайомих – ніхто не користується цим кешбеком. Ніхто! Цією програмою користуються тільки ті, кому дійсно потрібно. Я б назвав це машиною часу. Якщо подивитися на середній чек, це десь 80-100 літрів на місяць, кешбек фактично дозволяє людям зберегти ціни, які були в лютому і пом'якшити перехід до високих цін» – вважає Сергій Куюн.

Він додає, що держава заробила на подорожчанні палива, тому може виділити гроші на кешбек.

«При ціні 60 гривень за літр, до кризи, податок на додану вартість складав 10 гривень за літр, а зараз, коли ціна 80, це вже близько 15 гривень за літр. Тобто держава додатково заробила на кожному літрі 5 гривень».

Хто платить за «єБак» та скільки це триватиме?

Розмір кешбеку залежить від виду пального:

• 15% – на дизель;
• 10% – на бензин;
• 5% – на автогаз.

Але не більш як 1000 гривень на місяць.

Нараховувати виплати почали з 20 березня. Рішення про розширення «Національного кешбеку» на пальне ухвалив Кабмін за кілька днів до того. 12 березня цю ідею озвучив президент Володимир Зеленський і доручив роботу над нею прем’єрці Юлії Свириденко.

Програма працюватиме до 1 травня 2026 року, проте за необхідності її можуть продовжити, про це у коментарі Радіо Свобода повідомив Олександр Циборт, заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

«Ми саме так обмежили програму, щоб зрозуміти, як буде розвиватися ситуація з пальним і, можливо, якщо ситуація виправиться, то програма просто завершиться до 1 травня. Якщо ж ситуація з пальним буде продовжуватись і змінюватись, ми будемо калібрувати відсотки (кешбеку – ред.) і, можливо, далі продовжувати програму».

Циборт додав, що точних даних про те, скільки людей долучилося до паливного кешбеку, поки немає.

«Статистику збирають. Але станом на момент запуску програми «Національний кешбек» зареєстровано було 9,4 мільйона українців, з яких понад 4 мільйони активно користуються нею щомісяця. Аналітика показує, що майже 75% коштів, які отримують з кешбеку, спрямовують далі на оплату комуналки, тобто, гроші роблять коротке коло і повертаються назад на рахунки держави. Далі по витратах ідуть ліки, продукти українського виробництва, книги, поштові послуги та благодійність».

Заступник міністра економіки також розповів, що коли розробляли «єБак», не хотіли вплинути на ринок, а лише допомогти споживачам. При тому закликати людей скоротити споживання пального, як це зробили, наприклад, в Данії, в Україні навіть не розглядали.

«Ця програма («єБак» – ред.) не сильно вплинула, а, можливо, і не вплинула на коливання цін на АЗС, вони корелюються з тим, що відбувається сьогодні на світовому ринку. Заклики скоротити споживання є не дуже реалістичними для тих, у кого немає альтернативи. Сьогодні за статистикою у нас – близько 9 мільйонів авто, фактично кожна сім'я володіє авто. Є дуже багато віддалених міст, селищ, де автомобіль – це єдиний транспортний засіб, яким можна скористатися, щоб дістатися з точки А в точку Б».

На «єБак» готові витратити від 2-3 мільярдів гривень, каже Олександр Циборт:

«Це виплати в межах програми «Національний кешбек», її фінансування передбачене в межах програми Міністерства економіки. За попередніми розрахунками, межа (витрат на «єБак» – ред.) коливається від 2-3 мільярдів гривень. Тобто це невеликі відхилення від того, як працює програма сьогодні».

Разом з цим уряд запустив цільову підтримку для пенсіонерів та вразливих категорій населення – у квітні вони отримають одноразову доплату 1500 гривень. Раніше українці вже отримали «Зимову підтримку», яку ще називали «тисячею Зеленського». Також з 1 січня цього року стартувала програма «Скринінг здоров'я 40+». Подібні державні ініціативи вже коштували бюджету десятки мільярдів гривень.

Ймовірні податкові зміни

Міністерство фінансів 19 березня опублікувало на своєму сайті так званий «великий податковий законопроєкт». Він передбачає чотири ключові податкові зміни:

• оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ, так званий «податок на OLX»;
• скасування пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро;
• закріплення ставки військового збору на рівні 5% навіть після завершення воєнного стану;
• податок на додану вартість для ФОПів, чий дохід перевищує 4 мільйони гривень на рік.

Запустити ці зміни пропонують з 1 січня 2027 року.

«Ухвалення законопроєкту дасть змогу додатково залучити до державного бюджету України податкові надходження в сумі приблизно 60 мільярдів гривень з розрахунку на рік і запобігти втратам надходжень військового збору після припинення або скасування воєнного стану», – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Усі ці зобов'язання український уряд взяв на себе в обмін на подальшу співпрацю з Міжнародним валютним фондом. В лютому цього року МВФ затвердив для України нову програму розширеного фінансування на 8,1 мільярда доларів. За її умовами – Україна має збільшувати доходи свого бюджету. Серед пропозицій, як це зробити, були саме пункти наведеного вище законопроєкту.

Суспільні обговорення введення ПДВ для ФОПів почалися ще в грудні 2025 року, коли Міністерство фінансів опублікувало законопроєкт про обов’язкову сплату ПДВ фізичними особами-підприємцями з річним доходом понад 1 мільйон гривень. Після негативної реакції Мінфін почав готувати пом’якшену версію, розглядали поріг у 2 мільйони гривень, зрештою дійшло до 4 мільйонів гривень на рік.

Спочатку усі реформи – пункти «великого податкового законопроєкту» Мінфіну мали статус prior actions – обов’язкових умов для запуску кредитної програми МВФ. Проте 14 лютого Свириденко під час спілкування з журналістами повідомила, що МВФ погодився скасувати попередні умови (prior actions) для нової кредитної програми, їх перевели до категорії структурних маяків. Це дозволило Україні отримати перший транш без їх негайного втілення. Але це не знімає з України обов'язку виконання цих домовленостей до кінця березня.

Чи доречно в такій ситуації витрачати гроші на паливний кешбек? Думки економістів

«Ми маємо дефіцит державного бюджету – 45 мільярдів доларів. Зрозуміло, що далі його розширювати вкрай ризиковано. Відповідно ми отримуємо фінансування від МВФ і йде лист до МВФ від України, що ми пропонуємо зробити, перше, друге, третє… Спочатку там стоїть підпис голови Національного банку, голови Міністерства фінансів, голови Кабінету міністрів – прем'єра і підпис президента. Ми самі це запропонували. Ми хотіли показати, яким чином зменшимо дефіцит бюджету», – говорить у коментарі Радіо Свободі Олег Устенко, економіст, радник президента з економічних питань (2019-2024 років).

Устенко попереджає, що ухвалення «податкового законопроєкту» призведе до того, що більше підприємців почнуть працювати неофіційно.

«Перший ризик – додаткова тінізація економіки, у нас рівень тіні становить приблизно 32% на 2022 рік, на початок війни. В ході війни вона ще збільшилась. Якщо ти збільшуєш податкове навантаження, тінь збільшується. Політики намагаються погасити можливу хвилю соціальної напруги за рахунок коштів, і це правильно. Але для того, щоб витрачати кошти, треба мати кошти. А якщо в тебе дефіцит державного бюджету 45 мільярдів доларів, це майже 28% нашого власного ВВП… В цьому випадку, мені здається, зменшують ризики у короткотерміновій перспективі 5-6 місяців і збільшують економічні ризики у довготривалій перспективі».

Скорочення витрат – це єдина правильна альтернатива підняттю податків, стверджує економіст.

«Так, у нас є серйозна інфляція, вона, навіть за версією нашого Національного банку, на рівні близько 7,5%. Це пов'язано зі зростанням цін на нафтопродукти по світу. Головне правило при інфляції – сконцентрувати власну допомогу, яка йде від держави, на найбільш вразливих верствах населення. Наші автомобілісти не є найбільш вразливою верствою населення. У нас є мати, яка виховує сама дитину, є пенсіонер, який не може виживати через мінімальну пенсію, інші соціально-вразливі верстви населення».

Економіст та виконавчий директор аналітичного центру Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар має іншу думку стосовно паливного кешбеку.

«Те, що придумала Юлія Свириденко, – це взагалі геніально. Вона повертає податки не нафтотрейдерам, а безпосередньо людям, які їх заплатили, за допомогою кешбеку», – сказав він в коментарі Радіо Свобода.

Кухар вважає, що інші механізми стримування інфляції, яка виникла через подорожчання нафтопродуктів у світі, Україні не підходить.

«Якщо ми хочемо штучно знизити ціну на якийсь товар, що здорожчав нерозумно, спекулятивно і тимчасово, то ми робимо інтервенцію – викидаємо цей товар на ринок і підвищуємо всеокупну пропозицію. Так роблять США, Китай. Але в них є запаси. В Україні немає запасу бензину і палива. Другий спосіб, як уряди Європи борються з бензиновою кризою. Багато урядів ухвалили рішення про те, щоб тимчасово знизити акциз в складі ціни бензину. Але ми не можемо це собі дозволити, бо в нас збираються гроші (в бюджет країни – ред.). Якщо ми знижуємо акциз, фактично ми знижуємо рівень оподаткування для нафтотрейдерів».

Проте щодо підвищення податків думки експертів сходяться. Цього робити не можна і не треба, каже Кухар:

«Навіщо давити ці нещасні 2 мільйони самозайнятих українців, що вижили якимось дивом на четвертий рік війни? Може, хтось огірки продає на базарі, хтось програміст, хтось щось іще робить. Не просить у держави дотації. Один раз їм підвищили податки, другий раз. Тепер ПДВ вводять. ПДВ жахливий не тим, що він високий, а через адміністрування, з ним професіонали не справляються».

І те, що ріст податків уже зазначений у договорі з МВФ, не означає, що Україна не може цього змінити, пояснює економіст:

«Щотри місяці є плановий перегляд програми, передбачена процедура. Треба не силувати парламент, а відізвати це».

Яка ймовірність ухвалення податкового законопроєкту?

Перший варіант законопроєкту 10 березня Верховна Рада відхилила у першому читанні. Він стосувався оподаткування цифрових платформ, так званого «податку на OLX». Депутати дали лише 168 голосів «за». Після публікації оновленого законопроєкту Мінфіном думка депутатів не надто змінилася – і його ухвалення досі під питанням.

«Повністю за нього голосувати не буду. Думаю, що народні депутати можуть внести туди корективи. Буду консультуватися зі своїми виборцями, з підприємцями», – говорить у коментарі Радіо Свобода Ольга Василевська-Смаглюк, народна депутатка від «Слуги народу» та членкиня комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради.

Нардепка підтримує лише половину змін, які пропонує уряд.

«Деякі позиції я була готова прийняти ще в тій літерації, яку ми мали голосувати, але провалили. Я маю на увазі оподаткування цифрових платформ. Можна розглянути продовження військового збору на післявоєнний стан, щодо всього іншого є певні сумніви, думаю, не лише в мене, а й в уряду.

Основний мотив, чому я вважаю таким безнадійним цей законопроєкт, – це введення ПДВ для ФОПів. У нас зараз є 250 тисяч ФОПів, які можуть підпасти під цей закон. Якщо він буде ухвалений і введений в дію, то у нас цих ФОПів стане 500 тисяч, вони помножаться на два і ніхто не буде платити ПДВ. Це важко в адміністративному плані. І я думаю, що це неможливо. Якщо там буде стояти якийсь інший показник, це можна теоретично розгялнути. Там не має бути прив’язки до 4 мільйонів і введення з 1 січня 2027 року».

За словами Василевської-Смаглюк, самі депутати дізналися про законопроєкт та ідею підвищення податків зі ЗМІ, тобто уряд з парламентом не консультувався.

«Ми про це (умови, на які пішов уряд у співпраці з МВФ – ред.) дізналися зі ЗМІ. Він (меморандум про економічну та фінансову політику – ред.) був ухвалений у складні політичні часи для України. Коли я звернулася у приватній розмові до представників уряду, які є підписантами, то вони казали, що у них не було вибору, що їх поставили в такі умови. Тобто авторство цих ідей, зокрема введення ПДВ на ФОП, не належить президенту, уряду чи голові Нацбанку. В складні часи нам запропонували такий механізм, і уряд на нього погодився. Кажуть: не було виходу».

Іще один представник «Слуг народу» та заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Сергій Мовчан 10 березня законопроєкт не підтримав і в коментарі Радіо Свобода вказав на неузгоджену роботу уряду з парламентом:

«Є проблеми з внутрішньою комунікацією всередині коаліції і, відповідно, з урядом щодо таких важливих складних реформ».

Такої ж думки Юлія Сірко, заступниця голови фракції «Голос» та ексзаступниця міністра економічного розвитку 2015-2016 років.

«Я вважаю, що в поточній економічній ситуації такі закони проголосувати неможливо. Уряд взяв на себе зобов'язання, які неможливо проголосувати апріорі. Уряд не мав мандату від парламенту і в жодній формі не отримував дозвіл обіцяти такі законопроєкти», – сказала Сірко в коментарі Радіо Свобода.

«Я голосувала червоною в першу чергу через принципову позицію щодо ПДВ для мікробізнесу. Дуже сподіваюся і в подальшому на здоровий глузд колег, депутатів та їхню відповідальність перед українськими мікропідприємцями», – написала на своїй сторінці у Facebook Галина Васильченко, народна депутатка фракції «Голос» та членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Вона також пропонує уряду припинити «роздачу грошей» замість того, щоб підвищувати податки.

«Мінфін знову каже про додаткові 60 мільярдів до бюджету, але цих розрахунків ніхто так і не бачив. Як на мене, навіть половина не дійде до бюджету…В той же час уряд роздає гроші наліво та направо. За підрахунками, на всі популістичні програми («єПідтримка», «нацкешбек», «кешбек на пальне», «чекапи» тощо) витрачається приблизно та ж сума – 60 мільярдів, – яку очікують від підвищення податків. То, може, варто припинити роздачу грошей, за яку платить бізнес?».

Голова податкового комітету та член фракції «Слуга народу» Данило Гетманцев у своєму Telegram 23 березня повідомив, що провів зустріч з представниками місії МВФ і що зрив програми з фондом буде означати для України «фінансову катастрофу».

Тим часом перший заступник податкового комітету та член фракції «Голос» Ярослав Железняк повністю спростовує слова про «фінансову катастрофу» і натомість закликає уряд припинити «роздачу грошей». Про це він написав у своєму Telegram.

«Зараз дуже багато і представників влади, і головне адекватних медіа починають розповідати, що ось без закону про податки у нас тут і зараз буде зупинка фінансування. Це абсолютна неправда і маніпуляція. Представники влади, зрозуміло навіщо, це вкидають.

Чому ЗМІ і ряд експертів не перевіряють елементарне – не знаю, якраз по МВФ у нас найкраща з усіх ситуація. Програма схвалена, виділено $1,5 млрд вже, і тільки в кінці червня буде питання виділення наступного траншу $685 млн. І це моя субʼєктивна думка, можливо, навіть без цього маяка транш буде», – написав у своєму Telegram Ярослав Железняк.

Що думає бізнес?

Поки народні обранці вирішують, в якому форматі та чи голосувати взагалі за законопроєкт Мінфіну, український бізнес очікує можливих змін. Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, член Української ради бізнесу щодня спілкується з підприємцями. Він переконаний: частина законопроєкту, що стосується ПДВ, негативно вплине на бізнес в країні.

«Я спостерігаю це протягом всіх років незалежності. Практично всі минулі уряди України хотіли вирішувати складні питання ілюзією простого рішення. А от давайте оподаткуємо ФОПів – і одразу рахують, скільки додасться платежів, скільки мільярдів податку прийде. Як свідчить українська дійсність, частина просто-напросто закриється. Частина перейде в тінь. Частина подробиться. Але Мінфін, як більшість чиновників, живе ілюзією простого рішення», – сказав Непран у коментарі Радіо Свобода.

Натомість оподаткування посилок бізнес підтримує.

«Стосовно посилок, це ми просто-напросто вбиваємо перевагу китайських маркетплейсів перед українськими виробниками. Тому що українські виробники, сплачуючи ПДВ 20%, економічно програють і економічно дискриміновані перед китайськими маркетплейсами. І це не тільки українська історія. Точно таку історію пройшли європейці та американці, які теж обклали китайські маркетплейси податками. Тобто ми за це обома руками».

На настрій підприємців в Україні зараз більше впливає поточна економічна ситуація, відключення світла, постійні обстріли й тяжка зима, ніж закони, які лише на етапі ухвалення, до того ж, представники бізнесу вже почали сумніватися, що його дійсно проголосують.

«Ця історія так довго тягнеться, що в її закінчення вже мало хто вірить. Тим більше ми розуміємо, що якщо закінчиться воєнний стан, звичайно, буде перегляд законодавства. Скажімо так, поточна економічна ситуація більше впливає, аніж перспективи, які будуть, коли ухвалять цей закон. Тим більше, що його ухвалення досить таке ще дискусійне».

Кешбек на пальне: думки українців про нову урядову програму. Опитування