Війна з Іраном показує, як Китай може воювати за Тайвань?

Війна з Іраном дає важливі уроки щодо ефективності китайської військової доктрини та техніки, які використовує іранська армія, вважає Еран Орталь, бригадний генерал резерву Армії оборони Ізраїлю (IDF).

У розмові з Радіо Свобода із місця неподалік від Тель-Авіва пізно ввечері 14 березня Орталь сказав, що іранська тактика навколо Ормузької протоки дуже схожа на ту, яку Китай, імовірно, застосував би в разі майбутнього конфлікту навколо Тайваню.

Він додав, що військові США і Китаю «робитимуть нотатки», спостерігаючи за розвитком нинішнього конфлікту.

Раніше Орталь був командиром центру «Дадо» Армії оборони Ізраїлю – підрозділу військових досліджень при Генеральному штабі. Зараз він очолює військову програму в центрі Begin-Sadat (BESA) в університеті Бар-Ілан і є запрошеним науковим співробітником Американської ради з питань зовнішньої політики (AFPC).

– Іран перекрив Ормузьку протоку. Чи є військове рішення, і якщо так, то яким воно може бути?

– Така природа асиметричної війни. Можна знищити іранський флот і весь військово-морський флот Ірану – і П’ятий флот США вже це зробив. Але асиметричні можливості – швидкі катери, безпілотні човни, міни та берегові ракети – все одно залишаться. І це загроза, яку просто неможливо повністю усунути. Це схоже на проблему протитанкових ракет у Лівані. Деякі з них можна знищити, можна застосувати контрзаходи, але вони завжди матимуть змогу завдавати точкових ударів.

Можна захистити судна, що проходять через Ормузьку протоку, і виграти війну. По суті, саме така тактика і стратегія дозволяє обійти цю проблему. І, думаю, саме такою є американська стратегія.

Кадр, знятий моряком Ван Шаном 12 березня 2026 року, показує дим, що піднімається із вантажного судна Source Blessing. Сам моряк перебував на кораблі, який не міг пройти Ормузькою протокою

– Ви маєте на увазі, що судноплавство можна певною мірою захистити, але гарантій немає і кораблі можуть бути втрачені?

– Так, але захист буде достатнім, на хорошому рівні. Але, знову ж таки, це не лише тактичне питання. І можна бачити, що іранці це розуміють. Тому вони атакували нафтові об’єкти ОАЕ, які обходять протоку і виходять прямо до Аденської затоки. Значна частина нафти транспортується іншими шляхами, і вони намагаються саботувати і це.

– Сполучені Штати вирішили перекинути сили з Азії. Серед них 2500 морських піхотинців і десантний корабель. Для чого це, на вашу думку? Можливо, для острова Харк?

– Перше значення – стримування: «Ми повністю залучені, можемо підтримувати це і можемо ескалувати». Друге – операційний намір. Я думаю, це може означати, що CENTCOM (Центральне командування США) може планувати операції, пов’язані з відкриттям Ормузької протоки на іранському узбережжі. Це також може означати, що ми можемо взяти під контроль острів Харк.

І, можливо, ще один операційний намір – це 440 кілограмів збагаченого урану, десь там, похованого в одній з іранських гір, який можна вилучити лише наземною операцією, якщо іранський режим не буде повалений до кінця цієї війни.

– Йдеться про 450 кілограмів збагаченого урану, про які говорив спеціальний посланець США Стів Віткофф. Давайте поговоримо про повітряну кампанію. В ізраїльських медіа звучали припущення, що Іран може виглядати як Газа – з таким рівнем руйнувань і загибелі цивільних. Чи вважаєте ви це можливим?

– Якщо ця фраза означає, що Іран може зазнати серйозної шкоди і значна частина його інфраструктури буде зруйнована, тоді так. Але Газа повністю зруйнована не через авіаудари. Вона повністю зруйнована, тому що «Хамас» підготував її як поле бою, щоб відбивати будь-який майбутній ізраїльський наступ. Це зовсім не та ситуація, яка існує в Ірані. Це країна з населенням 90 мільйонів. Вона набагато більша за Газу. Тому, ні, такий простір не може бути зруйнований так, як Газа.

Знімок з дрона показує руйнування в житловому районі після виведення ізраїльських військ з цього району на тлі припинення вогню між Ізраїлем та «Хамас» у Газі, місто Газа, 21 жовтня 2025 року

Китайські технології та тактика

– Які військові уроки, на вашу думку, Ізраїль і США отримують із цього конфлікту? Наприклад, Іран має багато китайських військових технологій.

– Стратегія Ірану – це те, що американські військові називають A2AD, тобто anti-access area denial – обмеження доступу та заперечення контролю над територією. Це означає, що за допомогою далекобійних високоточних ракет і інших можливостей ви стримуєте противника від входу в театр бойових дій. Це частина обмеження доступу.

Частина заперечення контролю над територією – це те, що ви бачите в Ормузькій протоці. Вони не можуть конкурувати з американцями у контролі над морем і повітрям. Але вони можуть намагатися позбавити американців можливості вільно використовувати ці два простори.

Китайська стратегія для свого майбутнього театру війни дуже схожа. Вони просуватимуться до Тайваню, а потім намагатимуться стримати американців від втручання саме цією стратегією.

Тож той факт, що використовується саме така стратегія і такі системи озброєння – а іранські системи багато в чому є китайськими, російськими або іранськими копіями китайських і російських технологій, з такими ж тактиками та методами управління і контролю – думаю, може дати американцям важливий досвід для аналізу можливого майбутнього конфлікту в Південнокитайському морі. Я впевнений, що американська сторона робить нотатки.

– Але слід зазначити, що китайські збройні сили значно вищого рівня за іранські – і за оснащенням, і за організацією.

– Абсолютно. І, безумовно, китайці теж роблять нотатки. І, звісно, вони думають: ми набагато кращі за іранців, як ви щойно сказали. Але водночас вони також думають: «Це моє обладнання. Це моя доктрина».

Думаю, вони повинні аналізувати поточні події, особливо в контексті оголошеного ними 2027 року – як цільового року, коли вони хочуть бути готовими до можливого конфлікту навколо Тайванської протоки та островів.

Що буде далі на Близькому Сході?

– Якщо повернутися до цього конфлікту: якщо він завершиться ослабленням Ірану, але без зміни режиму, що це означатиме для Близького Сходу і балансу сил? Чи означає це, що через кілька місяців може початися нова війна?

– Щодо усунення цього режиму – ми можемо лише створити більш сприятливі умови, якими іранці можуть скористатися. Чи станеться це – інше питання. Але позбавлення Ірану його військових можливостей і системи захисту в нашому регіоні є вкрай важливим. Це важливо не лише для стабілізації регіону, а й у ширшому контексті – наприклад, можливої майбутньої війни між США і Китаєм.

Американці не хотіли б мати Іран на південному фланзі Тихого океану в такому сценарії. Тому позбавлення Ірану його можливостей – це позитивний крок.

Існує ризик, тому що поранений звір, який прагне помсти, у цьому регіоні – це небезпечна річ. Але водночас ми створили вікно в кілька років, протягом якого з ослабленим Іраном можна буде впоратися навіть у найгіршому сценарії.

А що з іранськими цивільними?

– На завершення хочу повернутися до Ірану. Що б ви сказали людям в Ірані, які протестували проти свого уряду і духовної влади? Вони ризикували життям, у них стріляли, вони втрачали близьких. А тепер вони дуже налякані цією ізраїльсько-американською кампанією.

– Те, що я чув з Ірану і що ми бачимо, – це ті самі люди, які радіють на дахах і просять, щоб наступ продовжувався, доки цей режим не зникне. Я не думаю, що Сполучені Штати чи Ізраїль можуть відповідально щось обіцяти цим людям. Але, безумовно, мета цієї війни спільна і для цієї групи, і для союзників, які ведуть бойові дії в іранському небі.

Падіння бомб – це дуже страшно. Але, як ви знаєте, ракети падають на ізраїльські міста, містечка і громади, а також у країнах Перської затоки – і вони падають без розбору. Їхня мета – вбивати цивільних.

Американські та ізраїльські удари по Ірану спрямовані саме на цілі, визначені розвідкою. Помилки можуть траплятися, і побічні втрати завжди бувають під час війни.

Я впевнений і бачу, що ті іранці, про яких ви говорите, це розуміють. Ми бачимо, як вони ходять вулицями, надсилають фотографії постів «Басідж» у Тегерані і просять, щоб ці пости стали цілями вже наступного дня.