«Парламент бунтує». Криза у Верховній Раді: як її врегулювати?

Ірина Ромалійська Дамір Єссембаєв

У Верховній Раді України криза: депутати з великими труднощами голосують за законопроєкти, від яких у тому числі залежить європейське майбутнє держави. Формально у партії президента Володимира Зеленського «Слуга народу» є більшість, але на практиці вона не працює. Результат голосування, типовий для Верховної Ради останніх тижнів: у залі недостатньо голосів для ухвалення рішень. На це звертає увагу телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее Время»», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.

У 2019 році партії новоспеченого президента України Володимира Зеленського «Слуга народу» вдалося вперше в історії українського парламентаризму сформувати монобільшість – таку більшість, за наявності якої для ухвалення рішень достатньо голосів лише однієї політичної сили, яка може ні з ким не домовлятися.

Вже зараз, після семи років, голосів у «Слуги народу» не вистачає. Хоча формально це визнають не всі.

«У депутатській фракції «Слуга народу», яка на правах монобільшості, на даний момент, 228 народних депутатів, що становить більше, ніж половину конституційного складу Верховної Ради», – говорить Олександр Корнієнко, перший віцеспікер Верховної Ради і член тієї ж партії.

Але результат на табло для голосувань відрізняється.

В інтерв'ю українському Forbes заступник голови фракції «Слуги народу» Андрій Мотовиловець визнав, що може точно розраховувати лише на 111 депутатів.

«Коли я збираю голоси в парламенті, я чітко розумію, які депутати точно готові підтримати той чи інший закон. Робити це стало складно після підозр НАБУ і САП щодо п'яти депутатів від «Слуги народу». На допит було викликано чимало інших депутатів. Після цього знайти достатню кількість голосів у парламенті навіть для важливих законів стало неможливо», – каже депутат.

Серед згаданих ним «важливих законів», зокрема, ті, ухвалити які вимагає Міжнародний валютний фонд (МВФ) для видачі чергового траншу фінансової допомоги. Або Європейський союз – як умова вступу України в ЄС.

Виходить, що боротьба з корупцією стала причиною парламентської кризи? Ми звернулися за коментарем до Національного антикорупційного бюро України і отримали таку відповідь: «Склад злочину, який НАБУ і САП інкримінують низці парламентаріїв, полягає в систематичному отриманні неправомірної вигоди – від $2000 до $20 000 доларів на місяць. Повідомлення про підозру було оголошено не за факти голосування, не за суть голосування, а за отримання за голосування незаконних грошових коштів».

Якими ще можуть бути причини нинішньої кризи в парламенті?

Політолог Олег Саакян каже, що це питання комплексне. І розповів, що раніше з фракцією домовлявся голова Офісу президента України Андрій Єрмак, а перед новим главою офісу Кирилом Будановим таке завдання не стоїть. Крім того, парламент більше не хоче миритися з тим, що президент з ним не рахується. До того ж багато хто банально втомився, у тому числі і від невеликих зарплат – у середньому трохи більше від тисячі доларів.

«Парламент бунтує, говорячи про те, що вони не ксерокс і не просто бухгалтерія, куди приходять за розрахунковим платежем раз на рік – ухвалити бюджет, щоб усі отримували зарплату. Частина порядних людей також за ці роки дещо вигоріла, виснажилася фінансово, адже їхні сім'ї теж не готувалися до того, що підуть не на одну каденцію, а повинні будуть перебувати в парламенті так довго», – говорить Олег Саакян.

За словами заступника голови фракції «Слуги народу» Мотовиловця, вже десятки людей хочуть відмовитися від мандатів. Як на це реагує президент?

На закритій зустрічі з журналістами Зеленський заявив: «Народним депутатам доведеться або служити в парламенті згідно з українським законодавством, або я готовий проговорювати з представниками парламенту закон щодо змін до мобілізації, щоб депутати могли піти на фронт».

У самій Верховній Раді все частіше говорять про створення нової коаліції, вже з опозиційними фракціями. Наразі майже кожне засідання закінчується раніше терміну.