Звільнили майже всю територію. Що змінили контратаки ЗСУ на Дніпропетровщині?

Як вдалося витіснити російські сили із Дніпропетровщини? Що цьому посприяло? Що це означає для фронту? Як це вплинуло на подальші плани військ РФ щодо весняно-літньої наступальної кампанії? Як українські підрозділи на позиціях готуються на нових російських атак?

Радіо Свобода розпитало військових і експертів.

10 березня начальник Головного оперативного управління Генерального штабу генерал-майор Олександр Комаренко повідомив, що в ході контатакуючих дій Сил оборони України в Дніпропетровській області звільнено майже всю територію, яка перебувала під російським контролем.

Що відомо про контратаки ЗСУ на Дніпропетровщині?

22 лютого Десантно-штурмові війська ЗСУ офіційно повідомили про проведення операції на Олександрівському напрямку.

Зокрема було заявлено, що основними завданнями угруповання ДШВ на відповідній ділянці фронту є «зрив планів противника щодо подальшого просування у Дніпропетровській та Запорізькій областях, розгрому угруповання військ противника та витіснення його за межі адміністративного кордону Дніпропетровської області». Також у заяві зазначалося, що в ході операції було відновлено контроль і зачищено від російських ДРГ 8 населених пунктів.

Згодом командування ДШВ виступило ще з низкою офіційних заяв щодо операції, яку проводять відповідні війська на Дніпропетровщині. Зокрема, 1 березня було повідомлено про успішну операцію 132-го окремого розвідувального батальйону 7-го корпусу ДШВ ЗСУ з оборони від російських військ на Олександрівському напрямку.

А вже наступного дня, 2 березня, командування Десантно-штурмових військ заявило про звільнення 9 населених пунктів на відповідному напрямку.

«Три населені пункти зачищені від противника в нашій зоні, і прямо зараз йде робота над звільненням ще декількох населених пунктів. Операція здійснювалася відповідно до визначеного плану, а вже через тиждень у результаті ухвалених рішень і застосування технічних засобів було обмежено доступ ворожих сил до мережі Starlink. Це суттєво вплинуло на ситуаційну обізнаність окупантів та ускладнило управління підрозділами на першому етапі, але противник не зупинив свої наступальні дії та продовжив рухатись далі», – йдеться у заяві ДШВ.

5 березня проєкт DeepState підтвердив інформацію про зачистку Силами оборони на стиці Запорізької та Дніпропетровської областей, зазначивши, що тривають бої за село Березове, а також ідуть активні пошуково-ударні роботи по відтинку Калинівське–Новомиколаївка–Новогригорівка–Красногірське–Першотравневе–Рибне–Солодке.

«За нашими оцінками, успіхи із зачисткою території з боку Сил оборони складають – близько 79 квадратних кілометрів. (Водночас зарано переводити їх у синю зону, оскільки в тилах досі фіксуються одиничні групи противника.) Якщо маніпулятивно брати сіру зону, де були позиції Сил оборони, але відбувалися просочування противника в глибину оборони, то ця цифра сягає – близько 200 квадратних кілометрів», – повідомили аналітики DeepState.

Контрнаступ ЗСУ: як відбувається звільнення Дніпропетровщини

9 березня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що від початку операції було звільнено понад 400 квадратних кілометрів території.

«Продовжуємо контрнаступальну операцію на Олександрівському напрямку. Тут угруповання ДШВ за місяць відновило контроль над 285,6 квадратного кілометра. Загалом з початку операції відновлено контроль над понад 400 квадратними кілометрами території», – заявив Олександр Сирський.

За його оцінкою, українські війська протягом місяця відновили контроль над більшою площею української території, ніж за цей же час захопила армія Росії – це сталося вперше з часів Курської операції 2024 року.

Аналогічні дані щодо звільнення понад 400 квадратних кілометрів озвучив начальник Головного оперативного управління Генерального штабу генерал-майор Олександр Комаренко в інтерв’ю виданню «РБК-Україна», яке вийшло 10 березня.

«Звільнена майже вся територія Дніпропетровської області. Залишилося допрацювати три невеликі населені пункти і ще два – зачистити. До речі, завдяки цим активним діям у лютому маємо позитивну динаміку – звільнено більше території, ніж втрачено», – зазначив Комаренко.

Водночас в оприлюдненому того ж 10 березня звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) міститься більш обережна оцінка результатів операції Сил оборони України. За підрахунками аналітиків ISW, з початку 2026 року Україна відновила контроль щонайменше над 279 квадратними кілометрами. Водночас зазначається, що «консервативна методологія картографування ISW недооцінює просування українських військ».

Що відбувається у суміжних зонах?

Командир взводу самохідного артилерійського дивізіону «Кажан» показує, чим працюють його бійці – 152-й калібр.

141-ша окрема механізована бригада, в якій служить, нині тримає оборону на межі Дніпропетровської та Донецької областей.

«Кажан», 141 окрема механізована бригада

Чи багато нині в умовах війни дронів роботи для артилеристів на цьому напрямку?

«У нас одна гармата за добу понад 120 снарядів вистрілила. Це найбільша кількість. Артилерія не відмирає. Мені здається, стала ще більше працювати, ніж працювала. Всі ті штурми, які зараз є, то по них працює в основному артилерія і наші «ефпівішники». Був рух танка нещодавно – знищили його разом. Рух піхоти чи на мотоциклах штурмують – все артилерія відпрацьовує», – ділиться «Кажан».

Виявляти рух противника – це справа операторів дронів дивізіону.

Один з них – «Мажор». Сміється:

«Скільки виявив? До біса. Я не роблю зарубки, бо у мене нема такої дошки, аби всіх позначити», – каже, показуючи руками, скільки б йому знадобилося місця, аби позначити всіх виявлених під час розвідки дроном російських солдатів.

«Мажор»

«Виявляємо, ведемо їх – і все. Починаємо викурювати. Пересуваються по-легкому, не запаковані, тому що їм, по ходу, йти далеко. Бронік, каска, автомат, якийсь портфель з водою. Бувало навіть пересування по чотири чи по шість виявляли. Це вже ціла штурмова група»

Ключовим фактором, що нині впливає на роботу артилеристів на напрямку, кажуть бійці 141-ї окремої механізованої бригади, є логістика у прифронтовій зоні.

«Дуже тяжка, – ділиться оператор на позивний «Захар», – оскільки збільшилася кілзона. Близько 25 кілометрів. Дуже багато дронів на оптоволокні. Також противник використовує дистанційне мінування. Крайній наш виїзд – сумна історія, оскільки вразили броньовану машину. Її підбили, і вона не могла рухатись. Ми її вирішили заховати. І упродовж двох-трьох годин, коли почало світати, то стали один за одним прилітати FPV. Усього 21 FPV-дрон прилетів у машину».

«Захар»

«Прилетіло FPV, і якщо вони бачать, що з транспорту вибігла піхота чи будь-які військові, можуть прилітати кожні 10 хвилин», – додає «Кажан».

Військові показують розбиту автівку на узбіччі однієї з доріг. За їхніми даними, це наслідок ураження дроном «Молнія». Кажуть, на цьому напрямку такі не лише застосовуються для ураження, а й можуть працювати як дрон-матка, що несе на собі FPV-дрон у більш віддалену від фронту місцевість.

«Вони його заносять від росіян навіть на відстань 60 кілометрів і скидають. Акумулятор FPV-дрона відпрацьовує десь пів години в цій місцевості», – ділиться командир взводу самохідного артилерійського дивізіону «Кажан».

Уражена російським дроном автівка на узбіччі, Дніпропетровська область, 19 березня 2026 року

Його побратим, головний сержант батареї дивізіону 141-ї окремої механізованої бригади на позивний «Депутат», також зазначає:

«Противник взяв технологію скидати FPV з «шахедів», Zala та всього подібного, що використовується як ретранслятор. Тому логістика нині – це фарт і планування. Іноді дивишся по радарах, що все нормально, а пролітає якась Zala чи Supercam – і з’являється FPV. І не один, а декілька штук одночасно».

«Депутат»

Найактивніше на напрямку російські війська застосовують саме дрони, каже командир самохідного артилерійського дивізіону 141-ї окремої механізованої бригади «Ковбой».

«В смузі нашої бригади – це в районі 60 FPV за добу, це тільки тих, що фіксуються, і приблизно 40-50 «Молній», – каже «Ковбой».

Розповідає, яка нині обстановка на напрямку: «Сили оборони України мали просування. Це ближче до Гуляйполя. Наші штурмові підрозділи йдуть вперед, звільняють населені пункти, відновлюють втрачені позиції. Таке завжди впливає позитивно у зв’язку з тим, що противник кидає в бій свої резерви, він переходить до оборони і не може продовжувати наступальні дії».

«Ковбой»

Та чи відмовилися російські війська від своїх планів проведення весняно-літньої наступальної кампанії у цій зоні?

«Ми бачили протягом тижня, як противник проводить активну дорозвідку наших районів, пробує проводити розвідку боєм. Збільшилася кількість піших груп, які намагаються просуватися та вклинюватися в нашу оборону. Механізовані штурми почалися, і дуже багатократно виросла активність FPV. Як бачите, ґрунт ще не до кінця висох, пару днів були дощі, але погода йде до потепління. У будь-якому випадку, як тільки ґрунт максимально просохне, а ще коли на посадках з’явиться «зеленка», все обросте листям, то я певний на 100%, що противник продовжить наступальні дії», – вважає «Ковбой».

Весняно-літня кампанія

Наразі низка джерел, як офіційних, так і військових блогерів, повідомляє про відновлення російських наступальних дій на різних напрямках, зокрема суміжних з Олександрівським, де тривала операція Сил оборони України.

Зокрема, 18 березня командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (позивний «Мадяр») заявив про старт весняно-літньої кампанії військ РФ на Гуляйпільському напрямку, який межує з Дніпропетровщиною.

«Різка зміна погоди 17-18 березня на трьох найгостріших ділянках Донецького та Запорізького напрямків (Добропільський, Покровський та Гуляйпільський відтинки), а також запланований та дещо перегрітий противником старт весняно-літньої кампанії підштовхнули ворога до відновлення штурмових дій під завісою довгоочікуваної протягом березня негоди», – повідомив Бровді.

Про наступальні дії російських військ повідомляють і такі військові блогери, як «Офіцер+» та Mannerheims son.

«На низці ділянок від операційної зони УОС і аж до Запоріжжя противник, імовірно, розпочав свій весняний наступ. Дещо раніше, ніж минулого року: тоді найзначніші операції розпочались у травні. Як і минулого року, в період перегрупування противника ми провели серію наступальних дій, що, втім, не вплинуло значною мірою на плани ворога», – зокрема повідомив 19 березня автор останнього мілітарі-блогу.

Яким міг би бути сценарій весняно-літньої кампанії військ РФ у 2026 році на Олександрівському напрямку, лінія фронту якого, зокрема, проходить Дніпропетровською областю, пояснює військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.

«У плани російського окупаційного командування входило на 2026 рік розпочати весняно-літню наступальну кампанію не тільки із Запорізького напрямку через річку Гайчул, а також через міжріччя Вовча–Ворона, тобто через Дніпропетровщину. Вона відігравала в цьому питанні дуже важливу роль як такий собі основний майданчик для подальшого просування російських окупантів на північ через міжріччя в напрямку на Покровське, яке на трасі Н15 (траса національного значення, що йде через Запорізьку, Дніпропетровську і Донецьку області, – ред.) і вздовж траси Р85 (регіональна траса у Запорізькій і Дніпропетровській області, яка, зокрема, сполучає Покровське і Гуляйполе, – ред.)».

Коваленко зазначає, що на можливість реалізації цих задумів російського командування вплинули контратаки Сил оборони України, які збіглися з блокуванням для російських сил терміналів Starlink:

«Після того, як 5-та загальновійськова армія, яка була концентрована на ударі по Гуляйполю, зазнала масштабних втрат з вересня 2025 року – більш ніж 20 тисяч особового складу, її змушені були підсилювати 29-та і 36-та загальновійськові армії, які, своєю чергою, були сконцентровані саме на північному напрямку удару – Дніпропетровщина, Покровське, міжріччя Вовча–Ворона. Саме після цього Сили оборони України почали тактичного рівня контратаки фактично по протяжності фронту 50-55 кілометрів від Запорізької до Дніпропетровської області, які повністю зруйнували плани росіян щодо подальшого просування вглиб напрямку на Покровське, трасу Н15».

«Це не просто зруйнувало їхні плани щодо просування на Дніпропетровщині. Це був удар по їхніх можливостях щодо формування умов для подальшого наступу на Запорізькому плацдармі, який на 2026 рік для російського командування вважався основним фактично, так само як і Слов’яно-Краматорський», – вважає Олександр Коваленко.

Який ще вплив контратаки ЗСУ мали на воєнну обстановку на відповідних ділянках фронту, пояснює речник Української добровольчої армії Сергій Братчук:

«Що дала ця операція, ці контратаки? По-перше, вдалося зробити найголовніше. Ця операція дозволила суттєво скоротити лінію фронту, стабілізувати її і відсунути на найближчий час загрозу наземного наступу росіян від великих міст Дніпропетровської області».

Щодо загального впливу українських контратак на Дніпропетровщині на безпекову ситуацію в регіоні, експерт зазначає, що російські війська і надалі будуть атакувати логістичні центри регіону, а ще намагатимуться відновити зручні для свого просування позиції:

«Ворог намагатиметься атакувати наші ключові логістичні хаби на Дніпропетровщині, зокрема йдеться про Дніпро, Павлоград. Звичайно, Російська Федерація намагається повернути контроль над втраченими територіями з головною метою – убезпечити таким чином свої логістичні шляхи на півдні. З огляду на це Олександрівський напрямок залишається важливим для росіян, тому що вони тут хочуть надалі створювати умови для можливих рухів у бік обласного центру Запоріжжя і, звичайно, виходу на адміністративні кордони Донецької області».

На те, що російські військові не відмовляться від планів подальшого наступу на ділянках фронту, які межують з Дніпропетровською областю, зокрема на Олександрівському напрямку, каже і Олександр Коваленко:

«Росіяни не відмовляться на Олександрівському напрямку – хоча б я його назвав південно-донбаським – від подальших наступальних дій. Для них вони залишаються досі пріоритетними. Навіть незважаючи на те, що їм не вигідно зараз наступати і вони зазнають величезних втрат, бо Сили оборони України відштовхнули їх на невигідні позиції, з яких їм доводиться проводити наступальні дії в межах їхньої весняно-літньої наступальної кампанії. Вони будуть продовжувати це робити, попри великі людські втрати. Наша основна задача в таких умовах – тільки їх виснажувати. І коли виснаження досягне якогось апогею, то я думаю, що ми побачимо чергову хвилю наших контратак уже глибшого, аніж зараз, рівня дії з відповідними результатами», – каже військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив».

А Сергій Братчук вказує на можливе перегрупування російських сил на відповідних ділянках фронту найближчим часом:

«Очевидно, що для нас важливо надалі тіснити ворога за адміністративні межі Дніпропетровщини, своєю чергою росіяни будуть намагатися атакувати наші позиції, щоб зірвати українські контратаки. Це говорить про те, що найближчим часом буде відбуватися перегрупування військ, сил та засобів на цьому напрямку».

Повномасштабна війна Росії проти України триває від ранку 24 лютого 2022 року. У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Керівництво РФ називає загарбницьку війну «спеціальною операцію». Кремль заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і геноцид.