Ведучі: Зиновій Фрис, Юлія ЖмакінаГості передачі: Дмитро Понамарчук, президент Фонду вільних журналістів імені В’ячеслава Чорновола, Віктор Каспрук, журналіст, поліотолог, Діана Дуцик, головний редактор газети “Без цензури!”
Юлія Жмакіна: Ми вирішили саме так сьогодні сформулювати тему “Вечірньої Свободи”, оскільки отримали найсвіжіші соціологічні дані, які відображають настрої українців у червні цього року.
Зиновій Фрис: Останні опитування одразу кількох соціологічних служб показали: за Віктора Януковича - Президента віддали б свої голоси сьогодні 30% виборців, за Віктора Ющенка і Юлію Тимошенко в середньому 15%.
Якби дострокові вибори відбулися зараз, свідчать дані Українського інституту соціальних досліджень та центру “Соціальний моніторинг”, то подолати тривідсотковий виборчий бар’єр могли б Партія регіонів, на підтримку якої висловились 27,4% опитаних, Блок Юлії Тимошенко з 16,4%, блок “Наша Україна” з 9,2%, Комуністична партія України (5,8%) і “Народна самооборона” (5,2%).
Юлія Жмакіна: За різними дослідженнями, 50 і більше відсотків українців не схвалюють рішення Ющенка про проведення дострокових виборів. Більше 70% вважають, що події в країні розвиваються в неправильному напрямку.
Зиновій Фрис: Скажіть, може, з такими результатами опитувань краще було б подумати про щось інше, ніж дострокові парламентські вибори?
Дмитро Пономарчук: Я думаю, що парламентські вибори – це річ уже така, яка відбудеться. І тут нічого дивного немає. Треба готуватися і провести якомога потужніше. Тобто, зараз все треба, щоб...
Соціологи, я думаю, дали дуже реальну картину. Головне зараз для всіх нас, які небайдужі до долі України, щоб якомога більше виборців прийшли на виборчі дільниці. Юлія Жмакіна: Дані соціологів не зупинять політиків?
Діана Дуцик: Їх і не треба зупиняти. Насправді ситуація зайшла вже занадто далеко, щоб її зупиняти, оскільки криза, яка сьогодні існує в політикумі, не може бути подолана шляхом звичайного компромісу. Тому треба пройти ці вибори і спробувати домовлятися вже в наступному парламенті. Це однозначно.
Юлія Жмакіна: 50% , в середньому, населення України з не дуже великим задоволенням прийдуть на виборчі дільниці. І це можна вважати нормальним?
Діана Дуцик: Я думаю, що цей відсоток на сьогодні є відносним. Коли почнеться активна виборча кампанія, то він буде зменшуватися. Насправді про це говорять всі соціологи.
Юлія Жмакіна: Пане Каспрук, тобто українців заграють?
Віктор Каспрук: Я не думаю, що не прийде більша кількість, тому що треба поставити запитання, чи є Україна. Тобто, формально є держава Україна, яка бореться 16 років проти народу України і проти країни України, тому що номенклатура веде громадянську війну з українським народом, винищено вже шість мільйонів. В Інтернеті сьогодні були дані, що до 2025 року десь чверть людей буде, так би мовити, знищена в Україні, тобто вимре.
Юлія Жмакіна: Цими даними якось не захоплюються політики, до речі.
Віктор Каспрук: Так справа в тому, що їх це абсолютно не хвилює, тим більше, що чим менше народу, тим простіше ним управляти. Олігархам не потрібно взагалі нічого – у них буде обслуговуючий персонал на їхніх фазендах.
До речі, я вам скажу відверто, що ми покладали великі надії на Ющенка, а він їх не виправдав, практично ця людина, яка довела Україну до такої ситуації, вона могла, так як і Янукович, піти з політики, тому що, з моєї точки зору, він обманув народ.
Майдан був зроблений не для Ющенка, він був зроблений для реформ, а реформ жодних не відбулося.
Ви колись хоча б раз почули, щоб Ющенко сказав за 2,5 роки свого президентства, що ми зараз починаємо реформи для того, щоб українці жили краще? Цього не було.
Юлія Жмакіна: А де Ви читали це? У кого Ви читали це, про реформи за ці роки?
Віктор Каспрук: Справа в тім, що я говорю поки що про Ющенка, до якого була величезна народна довіра, і за якого я, мабуть, так і буду голосувати, тому що я не бачу, за кого ще можна голосувати в цій ситуації...
Дмитро Понамарчук: Я тут би не погодився, що величезна народна довіра. Все ж таки до Ющенка, якщо візьмемо навіть результати повторного голосування другого туру, те, що ми називаємо третій туром, то там було 51%. І то з натяжкою.
Інша справа, що виступив Майдан і зажадав змін і змін у керівництві, то давайте не будемо сьогодні критикувати Ющенка. Наприклад, я його на виборчій кампанії критикував найбільше. Я нічому не дивуюся. Я дивуюся, що він робить останнім часом активніше і агресивніше. Це інша справа.
А те, що він робив в 2005 році, поки дозрів до сьогоднішньої ситуації, то це Ющенко був запрограмований. Не треба його так критикувати.
До речі, Україна ніколи не зменшується. Україна навпаки зараз вже має певний приріст. Просто не забувайте, що на час виходу із СРСР у нас була така ситуація, що 16 мільйонів пенсіонерів на нашу 52-мільйонну країну! І можете собі уявити природній процес, який просто забрав людей.
Діана Дуцик: Насправді я можу не погодитися з колегами з приводу того, що України як такої не існує, оскільки я вважаю, що насправді існує інституційна криза в державі, існує довіра до державних органів влади, причому до всіх інститутів: як інститут президента, так і інституту уряду, інституту парламенту, партій як таких.
Юлія Жмакіна: До речі, за соціологічними даними, найбільше “постраждали” від недовіри мас-медіа. Рівень довіри до них катастрофічно знизився, до них і до прокуратури.
Діана Дуцик: Я думаю, що це говорить якраз про здорову тенденцію в нашому суспільстві. Це означає, що люди почали більш критично ставитися до того, що їм вішають на вуха, яку лапшу.
І це дуже добре, тому що насправді не можна сьогодні однозначно говорити про таку, скажімо, вже всезагальну свободу слова, оскільки все рівно залишилася політизація тих чи інших ЗМІ, оскільки власники залишилися тими самими.
Тому я дуже радію з того приводу, що суспільство критично оцінює діяльність мас-медіа. Це дуже добре. Це позитивна тенденція.
Зиновій Фрис: Панове, понад 70% опитаних вважає, що країна розвивається в неправильному напрямку.
Пане Пономарчук, про що особисто для Вас свідчить ця цифра?
Дмитро Пономарчук: Я хотів би знати, чи були б опитування, де нам сказали б, а в якому напрямку треба розвиватися? Бо 70% говорять, що не в тому напрямку, бо нічого не змінилося...
Юлія Жмакіна: А чи не питання це еліти, визначати, в якому напрямку розвиватися країні?
Дмитро Пономарчук: Ви знаєте, еліта так швидко міняється, що довіри до неї абсолютної немає, бо вони сьогодні там нагорі, а завтра їх і там не знайдеш. Той же приклад Литвина.
Тут зовсім інша справа. Які були запропоновані варіанти розвитку? Те, що було запропоновано Ющенком, то воно було настільки розмитим, що сьогодні народ і не задоволений тим розвитком.
Діана Дуцик: Чому розмитим? Візьміть останні ініціативи Президента, його, оприлюднені минулого тижня, соціальні ініціативи у Рівному, скажімо. Хіба це розмиті ініціативи? Це цілком конкретні ініціативи.
Я, зрештою, не хочу нікого захищати, але було б дуже добре, якби ці ініціативи були представлені ще набагато раніше, і уряд якось дослухався б до цих ініціатив, щоб їх можна було виконувати.
Дмитро Пономарчук: Отут я повністю згоден.
Віктор Каспрук: Ці дані говорять про те, що людям Ющенко не дав свободу дій. Майдан боровся за те, щоб люди отримали свободу дій, а всі свободи без свободи дій – це як птах з обрізаними крилами, тобто крила є, а злетіти ніяк.
Тобто, якби Ющенко звертав увагу на те, що пишуть люди, які хочуть змінити Україну... Перше – це те, що людина має стати економічно самодостатня. А в нас формально можна відкрити будь-яке підприємство, але тебе міліція і всякі інші органи дуже швидко подавлять, якщо ти не входиш ні в який клан.
І це Ющенко мав прекрасно знати. Але він живе в золотій клітці, він живе комфортно, йому здається, що всі живуть, як він. Але далеко це не так.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Матеріали до теми:
Польові дослідження Центвиборчкомів Виборча кампанія по-достроковому Президент Віктор Ющенко закликає політичні сили публічно зобов’язатися скасувати необмежену депутатську недоторканність Нові політичні обличчя: чи сприятимуть перевибори їхній появі? Чому й надалі опозиція нагадує Лебедя, Рака і Щуку? З приводу останніх заяв представників мегаблоку. Третій раз в Конституційний Суд Політична криза в Україні: як її бачать журналісти в Донецьку і Львові?
