Доступність посилання

ТОП новини

Радіо Свобода Weekly: Мовний омбудсмен України прокоментував інцидент із таксистом


Мовний омбудсмен України Тарас Кремінь
Мовний омбудсмен України Тарас Кремінь

Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.

«Стою на боці більшості українців» – Кремінь про відмову таксиста обслуговувати пасажирок державною мовою

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в ефірі Радіо Свобода прокоментував відмову таксиста обслуговувати пасажирок українською мовою.

За його словами «рішення про те, що порушення відбулось, і було зафіксоване, є об’єктивним». «Питання в іншому – якою буде реакція власника цього таксі і чому він не захотів надати тому додаткового розголосу, пояснивши про вжиті заходи раніше», – зазначив Кремінь.

Крім того, мовний омбудсмен України наголосив, що ця ситуація – «зайвий привід дати можливість «п’ятій колоні» відреагувати на так звані «неподобства». Водночас, Кремінь зазначив, що українська мова «гарантована у всіх сферах суспільного життя». Більше інформації тут

Зеленський: листопад і грудень стануть «вагомими» для України

Заява учасників саміту на Мальті є «базовою» і об’єднує його учасників, заявив президент України Володимир Зеленський у зверненні 29 жовтня.

«Це правильний сигнал. Хоч би що відбувалось у світі, головне – це єднання заради реальної сили міжнародного права, бо це – єднання заради справедливості для України та всіх країн і народів, які можуть зазнати агресії», – сказав він.

Зеленський додав, що Київ готується до інших важливих подій, запланованих на перші тижні листопада. «Взагалі цей листопад і грудень мають стати вагомими для України. Це й нові оборонні пакети, розвиток наших відносин із Європейським союзом, до речі. Готуємо й міжнародні заходи, заплановані в Україні», – розповів він. Про це тут

Український наступ на півдні: швидкого прориву не буде?

Майже 5 місяців українського контрнаступу. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії спробували підбити певний підсумок операції ЗСУ на півдні України.

Ще навесні її очевидною метою називали Бердянськ та Мелітополь, згодом в українському командуванні говорили, що завдання мінімум – Токмак.

Як просуваються ЗСУ, якою кількістю західної техніки може оперувати українська армія і чи є ресурси продовжувати наступ? Текстова публікація тут

«Сибірський батальйон» ЗСУ – корінні народи РФ «проти Путіна». Ексклюзив Радіо Свобода

Мирний протест у Росії «ні до чого не призводить». Так думають громадяни РФ, які втекли від мобілізації удома, але натомість долучилися до українського війська. «Поет», «Варган» і «Бурят», етнічні татарин, якут і бурят, одні з перших рекрутів «Сибірського батальйону» ЗСУ.

Разом із співслужбовцями вони готові не тільки зі зброєю у руках «повертати Україні кордони 1991 року», а й боротися за «самовизначення народів Росії: яку культуру сповідувати, якою мовою розмовляти, які закони ухвалювати». Додають, «якщо якийсь регіон захоче відокремитися» від Москви, то «має повне право». Текстова публікація тут

Далі коротко про те, що могли пропустити:

Радянська спадщина. Чому контрнаступу ЗСУ бракує ремонтно-евакуаційної бронетехніки

Колаж. Танк Т-72 ЗСУ тягне трофейний танк російської армії
Колаж. Танк Т-72 ЗСУ тягне трофейний танк російської армії

В українській армії – нестача звичайних БРЕМ (броньованих ремонтно-евакуаційних машин) та БТС (броньованих тягачів середніх), кажуть військові та експерти. Така бронетехніка потрібна під час ведення бойових дій і тим більше під час контрнаступу, який ЗСУ проводять на півдні України.

Чому замало ремонтників? І чи здатні БРЕМи радянського зразка, якими озброєні ЗСУ, витягати з поля бою західну техніку? Про це тут

«У три зміни». Як Росія розбудовує військові заводи по всій країні. Погляд із супутника

Аналіз супутникових знімків вказує на те, що Росія активно нарощує виробничі потужності на своїх військових заводах. Мова йде про підприємства, які виробляють та ремонтують тактичні і стратегічні літаки, бойові вертольоти, а також збирають військові дрони та керовані боєприпаси.

Саме на таких заводах «Схеми» (проєкт Радіо Свобода) побачили помітні зміни – супутник зафіксував розбудову низки підприємств військового і подвійного призначення, появу нових ангарів та цехів. Про це тут

«Ворогом України, як і 300 років тому, є Росія». Що в Конституції Орлика є на злобу дня?

Скульптурна композиція «Гетьмани. Молитва за Україну» в місті Батурині Чернігівської області
Скульптурна композиція «Гетьмани. Молитва за Україну» в місті Батурині Чернігівської області

Осінь в Батурині, давній козацькій столиці, асоціюється з буремними подіями 1708 року. 4 листопада 1708 року гетьман Іван Мазепа залишив Батурин і за три дні з’єднався з військом шведського короля Карла ХІІ, яке прямувало в Україну.

А 13 листопада, вказують історики, Олександр Меншиков цілковито зруйнував Батурин, знищивши майже все населення після падіння фортеці. Ті події увійшли в історію як «Батуринська трагедія».

З науковою співробітницею Національного заповідника «Гетьманська столиця» Наталією Дробязко Радіо Свобода говорило не лише про ті події, а й про Пилипа Орлика як продовжувача справи Івана Мазепи зі звільнення України. Читайте і дивіться за лінком

«Це знущання з пам'яті героїв»: конфліктом влади й родин загиблих обернулося будівництво Національного військового кладовища

Закон про створення Національного військового меморіального кладовища Верховна Рада ухвалила у травні 2022-го. Але будувати не почали, ніяк не могли визначитися із місцем. Кілька разів змінивши локацію, влада зупинилася на Гатненській громаді Київщини. Цей варіант не влаштовує родини загиблих військових, вони почувають себе обманутими. Дехто не витримує і забирає прах, щоб тимчасово похоронити.

Яке місце, зрештою, запропонували родинам загиблих військовослужбовців і чому вони виступають проти? Як нині виглядає ділянка під кладовище? Яким має бути цвинтар і хто із влади відповідальний за його будівництво? Де пропонували побудувати кладовище і чому змінювали локації?

Відповіді на ці запитання за лінком

Чи готова Україна до зими? Чому транспортує газ РФ до Європи і коли від нього там відмовляться? Ексклюзив з главою «Нафтогазу»

Україна врахувала досвід минулого року, коли Росія атакувала її об’єкти енергетичної інфраструктури, й готується захищати їх, уже присвятивши цьому процесу майже пів року. Майже щотижня інфраструктура «Нафтогазу» є ціллю для російських ударів. Про це й не тільки в інтерв’ю Радіо Свобода розповів голова правління компанії.

Поговорили з Олексієм Чернишовим і про транзит російського газу до Євросоюзу територією України під час війни, плани покінчити з ним, судові позови до Росії за втрачені активи в Криму та реформу управління компанії, на яку, зокрема, очікують у США, щоб у подальшому надавати Україні допомогу.

Текст інтерв'ю тут

Еміне Джапарова: «Всі танцювали навколо Путіна. Це не працює»

«Кримська платформа» допомагає переконати світ, що Путіна зупинити можна тільки силою. У цьому полягає «кримський урок», який світ має вивчити на зубок. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода сказала перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

Вона також розповіла, що чекає на росіян, які почали жити в Криму після окупації, який дедлайн для вступу в ЄС ставить собі Україна і чому МЗС вірить у непохитну підтримку США? Текстова публікація тут

Публікації, які можуть вас зацікавити:

Обірвана пісня Леоніда Глібова: звільнення за українство та заборона на фах

29 жовтня (10 листопада) минає 130 років з дня смерті Леоніда Глібова (1827–1893), відомого українського байкаря, поета, видавця.

«Але в нас зараз така мода, чи по-сучасному «тренд», що все слід піддавати переоцінці. Навіть брати на кпини, чи то пак – «стібатися» із того, що донедавна ще було піднесеним на національний п’єдестал. Добралися й до Леоніда Глібова», – зазначає письменник і журналіст Олександр Гаврош. Читайте і дивіться про це за лінком

Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щопонеділка. Підписатись на розсилку можна тут

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG