Доступність посилання

ТОП новини

Коли заарештують Ратка Младича? (європейська преса)


Генерал Ратко Младич
Генерал Ратко Младич

Прага – Найбільшу увагу європейської преси прикуто до арешту колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича, звинуваченого у воєнних злочинах. Газети порушують низку запитань: чи допомагали в арешті іноземні розвідки, чи встигне Гаазький трибунал розглянути справу Караджича, бо, скажімо, справу Мілошевича розглянути не встиг, та чи скоро затримають найближчого соратника Караджича – генерала Ратка Младича.

Впливова лондонська «Файненшел Таймс» стверджує, що «спецслужби Сполучених Штатів і Британії тісно співпрацювали у справі затримання Караджича» і, з посиланням на джерело у розвідці, пояснює політичні причини арешту цього воєнного злочинця.

А інша лондонська газета – «Таймс» дивується, як міг стільки років Караджич фактично майже вільно жити в європейській країні і навіть працювати, лікувати людей та ще й медитувати? Газета також інформує, що не прозвучало ніякої інформації про того, хто отримає обіцяні за затримання Караджича Вашингтоном 5 мільйонів доларів. «Таймс» звертає увагу на заяву сербської влади про те, що іноземні спецслужби нікого стосунку до арешту злочинця не мали.

Вже російська газета «Ізвестія» фактично визнає криваві злочинні діяння Караджича під час війни на Балканах, але й не заперечує його героїчного образу серед частини сербів. Це видання також висловлює сумніви у тому, чи доживе Радован Караджич до вироку Гаазького трибуналу, і нагадує про долю Мілошевича.

А британська «Індепендент» наводить слова європейських політиків, які очікують від Сербії ще одного подвигу – арешту генерала Ратка Младича. За версією цієї газети «Младичу весь час допомагала переховуватися сербська військова розвідка, він може перебувати в Белграді».

Інше лондонське видання – «Ґардіан» наводить слова сербського політика про те, що Младича «очевидно переховують люди з сербської армії і його арешт – це лише питання часу».

Відомий своїми особливими поглядами британський політолог-євроскептик Джон Лафленд (він, зокрема, був прихильником колишнього сербського керівника Слободана Милошевича і супротивником «революції троянд» у Грузії та інших «кольорових революцій», про президентську кампанію Віктора Ющенка 2004 року писав, що серед його прихильників є «неонацисти, чия емблема – свастика», а після закінчення тих виборів стверджував, що приходові Ющенка до влади сприяли на вулицях «обколоті чи обкурені скінгеди зі Львова») засуджує на веб-сторінках російського агентства «РІА-Новості» сам принцип підходу Заходу до воєнних злочинців часів югославської війни і вважає, що Гаазький трибунал застосовує подвійні стандарти в оцінках воєнних злочинів у колишній Югославії, випускаючи на волю командира боснійських мусульман Насера Орича чи виправдовуючи лідера бойовиків-косовських албанців Рамуша Харадиная. Лафленд вважає також, що Радована Караджича засудять в Гаазі до довічного ув’язнення, якщо навіть не буде явних документальних доказів його злочинів.

«Москоу Таймс» інформує про новий поворот у справі отруєння українського президента Віктора Ющенка, про що, за висновками газети, свідчить нова серія допитів української Генеральної прокуратури, у тому числі, й другий допит Віктора Ющенка у вівторок. Це видання наводить слова Ющенка про те, що завдяки слідству «ми почуємо про багато нових фактів, які здивують громадськість». «Москоу Таймс» також звертає увагу на те, що Віктор Ющенко обвинуватив Москву в гальмуванні цього розслідування, у відмові видати ключових свідків і забезпечити тестування діоксину російського виробництва. Газета звертає увагу і на слова українського президента про те, що внаслідок розслідування справи про його отруєння «будуть неприємності для багатьох людей, які, здавалося б, захищали національні інтереси України чи, зрештою, повинні були їх захищати».

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG