Італійська ділова газета Il Sole 24 Ore вбачає у рішенні Росії перший крок до зближення зі США, але вважає, що ціною потепління між цими двома країнами може стати відмова від надання Україні та Грузії членства в НАТО: «Росія вживає швидких заходів. Відкладаючи на потім свою ракетну оборону, Кремль може взаємодіяти з Білим Домом у переконанні Ірану щодо відмови від ядерної програми… Росія вже заявила готовність відкрити канал постачання для військ НАТО в Афганістані, що був би безпечнішим за шлях через Пакистан. Все це, звичайно, можливо за умов зближення, але дорогою ціною. На південному фланзі Росії пости для НАТО в Україні та Грузії доведеться залишати закритими. Якщо розрядка означає це, то в неї буде й похмура сторона».
Британський щоденник Independent вітає можливе зближення між США та Росією: «Пан Медведєв ніколи не приховував бажання, аби Росію розглядали як шанованого гравця на міжнародній сцені. Також Росія постраждала більше, ніж багато інших країн, від глобальної фінансової кризи. Будь-який лідер, стурбований можливими виявами невдоволення вдома, повинен мінімалізувати складнощі за кордоном. У час, коли пан Обама намагається виробити більш багатосторонній тон для американської зовнішньої політики, відлига матиме добрий сенс як для Вашингтона, так і для Москви».
Інше провідне британське видання – Times уважає, що рішення Росії означає одне: вона не може дати собі ради економічно: «Присутні на Світовому економічному форумі в Давосі, очевидно, дістали задоволення від видовища того, як Володимир Путін «їв свої слова». Там архітектор самовпевненої російської зовнішньої політики, що керував переозброєнням країни, наполягав на тому, що «мілітаризація не розв’язує проблем»… Росія дозріла до угоди. Торішня війна в Грузії, направлення військових кораблів на Кубу й до Венесуели і загальний погрозливий тон мали на меті продемонструвати світові, що це знову велика держава, готова проявити силу за кордоном. Натомість, як показало цього тижня дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень, Росія більше може говорити, ніж робити. Її озброєння застаріло. Економіка – у вільному падінні. На неї чекають величезні соціальні проблеми. Перші випадки хвилювань уже зареєстровано».
Словацька газета Pravda повертається до газової проблеми, а саме до будапештської міжнародної конференції, присвяченої проектові газогону «Набукко», що покликаний зменшити залежність Європи від постачання газу з Росії. У статті зазначено: «Промови… не могли приховати великої непевності. Також вони були надто суперечливими, аби проект можна було визначити як успішний або багатообіцяльний. З одного боку, Європейська Комісія каже, що проект має її повну підтримку. З іншого – відмовила, коли прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчані закликав її надати фінансування. Це підтверджує точку зору критиків, які кажуть, що проект не є ані політично безпечним, ні економічно вигідним».
(Лондон – Прага – Київ)
Британський щоденник Independent вітає можливе зближення між США та Росією: «Пан Медведєв ніколи не приховував бажання, аби Росію розглядали як шанованого гравця на міжнародній сцені. Також Росія постраждала більше, ніж багато інших країн, від глобальної фінансової кризи. Будь-який лідер, стурбований можливими виявами невдоволення вдома, повинен мінімалізувати складнощі за кордоном. У час, коли пан Обама намагається виробити більш багатосторонній тон для американської зовнішньої політики, відлига матиме добрий сенс як для Вашингтона, так і для Москви».
Інше провідне британське видання – Times уважає, що рішення Росії означає одне: вона не може дати собі ради економічно: «Присутні на Світовому економічному форумі в Давосі, очевидно, дістали задоволення від видовища того, як Володимир Путін «їв свої слова». Там архітектор самовпевненої російської зовнішньої політики, що керував переозброєнням країни, наполягав на тому, що «мілітаризація не розв’язує проблем»… Росія дозріла до угоди. Торішня війна в Грузії, направлення військових кораблів на Кубу й до Венесуели і загальний погрозливий тон мали на меті продемонструвати світові, що це знову велика держава, готова проявити силу за кордоном. Натомість, як показало цього тижня дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень, Росія більше може говорити, ніж робити. Її озброєння застаріло. Економіка – у вільному падінні. На неї чекають величезні соціальні проблеми. Перші випадки хвилювань уже зареєстровано».
Словацька газета Pravda повертається до газової проблеми, а саме до будапештської міжнародної конференції, присвяченої проектові газогону «Набукко», що покликаний зменшити залежність Європи від постачання газу з Росії. У статті зазначено: «Промови… не могли приховати великої непевності. Також вони були надто суперечливими, аби проект можна було визначити як успішний або багатообіцяльний. З одного боку, Європейська Комісія каже, що проект має її повну підтримку. З іншого – відмовила, коли прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчані закликав її надати фінансування. Це підтверджує точку зору критиків, які кажуть, що проект не є ані політично безпечним, ні економічно вигідним».
(Лондон – Прага – Київ)
