Британський щоденник Independent вітає можливе зближення між США та Росією: «Пан Медведєв ніколи не приховував бажання, аби Росію розглядали як шанованого гравця на міжнародній сцені. Також Росія постраждала більше, ніж багато інших країн, від глобальної фінансової кризи. Будь-який лідер, стурбований можливими виявами невдоволення вдома, повинен мінімалізувати складнощі за кордоном. У час, коли пан Обама намагається виробити більш багатосторонній тон для американської зовнішньої політики, відлига матиме добрий сенс як для Вашингтона, так і для Москви».
Інше провідне британське видання – Times уважає, що рішення Росії означає одне: вона не може дати собі ради економічно: «Присутні на Світовому економічному форумі в Давосі, очевидно, дістали задоволення від видовища того, як Володимир Путін «їв свої слова». Там архітектор самовпевненої російської зовнішньої політики, що керував переозброєнням країни, наполягав на тому, що «мілітаризація не розв’язує проблем»… Росія дозріла до угоди. Торішня війна в Грузії, направлення військових кораблів на Кубу й до Венесуели і загальний погрозливий тон мали на меті продемонструвати світові, що це знову велика держава, готова проявити силу за кордоном. Натомість, як показало цього тижня дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень, Росія більше може говорити, ніж робити. Її озброєння застаріло. Економіка – у вільному падінні. На неї чекають величезні соціальні проблеми. Перші випадки хвилювань уже зареєстровано».
Словацька газета Pravda повертається до газової проблеми, а саме до будапештської міжнародної конференції, присвяченої проектові газогону «Набукко», що покликаний зменшити залежність Європи від постачання газу з Росії. У статті зазначено: «Промови… не могли приховати великої непевності. Також вони були надто суперечливими, аби проект можна було визначити як успішний або багатообіцяльний. З одного боку, Європейська Комісія каже, що проект має її повну підтримку. З іншого – відмовила, коли прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчані закликав її надати фінансування. Це підтверджує точку зору критиків, які кажуть, що проект не є ані політично безпечним, ні економічно вигідним».
(Лондон – Прага – Київ)