Доступність посилання

ТОП новини

Чи прискорить криза вступ України до ЄС


Брюссель – У середу в одній із євроустанов – Соціально-економічному комітеті – обговорювали виклики українській економіці та перспективи зближення України з Євросоюзом. Своє бачення висловлювали ті, що мають місію європейських радників із соціально-економічних питань. Голову Федерації працедавців України Юрія Бойка, який теж був запрошений на засідання, після виступу буквально засипали питаннями та коментарями.

Соціально-економічні організації країн Європи – маються на увазі федерації працедавців та профспілки – мають чималу вагу в ухваленні рішень загальноєвропейського масштабу. Презентацію Федерації українських працедавців у середу зробив її голова Юрій Бойко, який саме для цього прибув до Брюсселя.

Судячи з реакцій тих, хто відстоює інтереси бізнесу кожної з країн Європейського Союзу, повага та зацікавленість із їхнього боку до українських партнерів досить велика. Загалом враження таке, що представники бізнесу порівняно з політиками мають набагато ширше стратегічне бачення місця України на європейському континенті.

Саме тому на засіданні Соціально-економічного комітету та представників України часто наголошували на тому, що українці повинні якомога швидше стати частиною Євросоюзу, або принаймні отримати офіційне підтвердження кандидатського статусу.

«Біля витоків ЄС були бізнесмени»

Президент Групи працедавців Соціально-економічного комітету Євросоюзу Анрі Малос, зокрема, зазначив: «Ми, Соціально-економічний комітет, як одна з установ Євросоюзу підтримуємо думку, що Україна якомога швидше повинна стати офіційним кандидатом на вступ до ЄС. Цей сигнал ми подали дуже давно і були першою інституцією, яка зробила таку заяву. Зблизити Україну та Євросоюз – справа не лише урядів, а й представників бізнесу, бо саме вони завжди йшли попереду і були рушіями інтеграції».

Президент Групи працедавців нагадав, що навіть перші паростки Європейського Союзу з’явилися завдяки об’єднанню промисловців, а вже політичне оформлення блок європейських країн отримав значно пізніше.

Анрі Малос нагадав, що спочатку, ще у 1950-х роках, з’явилося Європейське об’єднання вугілля та сталі, потім Європейське економічне співтовариство, і лише після цього, порівняно недавно, Європейський Союз.

Криза і європерспектива

Але з огляду на нинішню економічну кризу та стан української економіки європейські перспективи України мають дещо примарний вигляд. Проте і представники Євросоюзу, і члени української делегації попри всі ці, здавалося б, негативні чинники все ж висловлювались обнадійливо. Навіть зійшлися на думці, що саме під час кризи слід змінювати підходи та посилювати інтеграцію.

Юрій Бойко, зокрема, заявив: «Інтеграційні процеси завжди каталізуються кризами. Якісь нові формування, напрямки технологій та життя суспільства завжди з’являються після кризи. З цього погляду ми можемо очікувати інтенсифікації всіх об’єднавчих процесів, які відбуваються в Європі та світі. Але нам і самим слід багато зробити, щоб увійти до європейської співдружності без тягаря, який може нас потягнути у зворотному напрямку».

Такі ж погляди висловлювала й більшість учасників обговорення співпраці між Групою працедавців Соціально-економічного комітету та лідерами Федерації працедавців України.

Представник комітету від Фінляндії Філіп Хамро-Дротц, зокрема, висловлював надію на якомога швидше схвалення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Він зауважив, що у ній обов’язково мусить бути наголошено на співпраці між українськими та європейськими соціально-економічними гравцями.

Чимало уваги учасники приділили й нещодавній газовій кризі, відносинам ЄС – Росія та місцю України у цих стосунках. Європейські представники наголошували на тому, що навіть за умови надання кандидатського статусу Україні на членство в ЄС лідери Росії не повинні сприймати це як крок проти неї. Навпаки, це мало б послужити фактором наближення Москви до Євросоюзу, вважають вони.

(Брюссель – Прага – Київ)

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG