Доступність посилання

ТОП новини
23 Вересень 2019, Київ 02:37

Захоронення тор прирівнюється до поховання людини


Львів – Центральний державний історичний архів Львова повернув іудейській громаді 14 фрагментів тор, які уже не підлягають відновленню і не становлять історичну цінність. Однак для іудеїв має велике значення захоронення цих тор.

Цими днями ще 4 обласних архівів України, які зберігають тори, повертають ці книги закону для захоронення, згідно з президентським Указом від 2007 року. Відповідно до нього Кабмін має забезпечити передачу сувоїв Тори іудейським релігійним общинам, щоб у такий спосіб дотриматись права громадян на свободу світогляду і віросповідання.

Якщо тора впала, скажімо, на підлогу, то уся релігійна громада має дотримуватись посту протягом 40 днів. Настільки священне ставлення до Тори - книги закону, найголовнішої з трьох частин єврейської «Книги книг». Складається вона з п'яти перших книг Старого Завіту, П’ятикнижжя Мойсея, і розповідає про створення світу, історію єврейського народу аж до прибуття його до Землі Ізраїлю.

У Торах викладені Закони, згідно з якими і живе єврейський народ. Щосуботи Тору читають у синагозі, а день, у який закінчується річний цикл читання – «Сімхат Тора», що означає радість Тори, вважають початком нового циклу.
Тори написані лише на пергаменті, окремі аркуші зшиваються жилами. Абзаци, кількість аркушів, рядків в усіх торах однакові.

У Центральному державному історичному архіві в Києві з 1944 року зберігається колекція тор давньоєврейською мовою. Ці сувої були створені у ХІХ столітті і належать до Волинської школи писання тор. За різними свідченнями, буцімто 80 сувоїв тор знайшли у повоєнні роки на смітнику і передали в архів. Однак через незнання давньоєврейської мови колекція не була описана, і лише в 90- роках встановили їхню цінність. В архіві тори зберігаються у спеціальних чохлах і є власністю держави.

18 сувоїв тор архівісти надали в користування іудейським громадам Києва для проведення молитви.

Тори розділили долю замордованих людей

У ЦДІА України у Львові на збереженні перебувають 131 фрагмент сувоїв тори, серед них є одна ціла. Однак коли вони були створені, невідомо. Але за спогадами, у 40-х роках тори вивезли з однієї з львівських синагог і розвезли в архів, музей і бібліотеку.

14 фрагментів тор, які львівський архів передав львівському рабину Мордехаєві Шломо Болду, невдовзі будуть захоронені. За словами рабина, ці тори мертві, оскільки відновити їх нереально. Вони мали таку ж долю, як мільйони замордованих євреїв у роки Другої Світової війни. Чому потрібно захоронити тори, з цього приводу рабин зауважив: «З тієї самої причини, як потрібно поховати людину. Бо і тори уже мертві. Вони знищені, не вистачає букв, розірваний пергамент. Треба поховати, поважати, бо на них молились ті, кого уже нема в живих. Бог створив людину, і вона вмирає, її ховають, так і тори».

Перш аніж повертати фрагменти тор, їх детально дослідили, і жодної історичної цінності вони не мають, зазначив начальник відділу використання інформаційних документів ЦДІА України у Львові Ігор Смольський: «Передаються ті фрагменти, які не піддаються реставрації. Вони не несуть історико-культурної цінність. До них треба по-іншому ставитись, ніж до архівних матеріалів».

Тори захоронюють на єврейському цвинтарі, за таким же ж обрядом, як проводять людину в останню путь.

(Львів–Київ–Прага)
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Дивитись коментарі (1)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG