Дубу Залізняка, що росте в заповіднику «Чигирин», близько 1400 років, вважають науковці. Він входить до десятка наймогутніших дерев Європи. Ще у 10 столітті князь київський Святослав зупинявся у його затінку, ідучи на половців. Уже тоді дуб вважався старим і поважним деревом.
Зараз його розміри вражають: крона висотою з десятиповерховий будинок, стовбур ледве можуть обхопити сім людей. Кажуть, якщо доторкнутися до нього і постояти так кілька хвилин, отримаєш частинку сили і мудрості предків. Тому останні два десятиліття ця дивовижна природна пам’ятка вкрай популярна.
Живий свідок 1400 років української історії
Дерево відвідують десятки тисяч туристів на рік, говорить екскурсовод Холодноярської філії Національного заповідника «Чигирин» Людмила Калениченко.
«У межах України аналогів такого дерева за розмірами і за віком немає. За переказами, у 18-му столітті під цим дубом збирав гайдамаків ватажок повстання «Коліївщина» Максим Залізняк, пам’ятає дерево і учасників визвольного руху початку 20-го століття. Дуб Залізняка пережив чимало лихоліть. І в останні роки він дуже швидко втрачає здоров’я: з’являється багато сухих гілок, дерево точать шкідники... Першим надав йому допомогу заповідник «Чигирин», – розповідає екскурсовод, яка супроводжує туристів до Дуба Залізняка.
Найбільші шкідники для старого дерева – люди
Про те, як рятують легендарний дуб, розповів директор філії «Холодний Яр» Національного заповідника «Чигирин» Богдан Легоняк.
«Бувають моменти, коли старому дереву, як і літній людині, стає зле. Приходимо на допомогу: щороку обробляємо проти шкідників, підживлюємо, закопуємо по периметру мінеральні та природні добрива. Обрізаємо сухі гілки, для чого залучаємо групу київських альпіністів. Найбільшої шкоди завдають люди. Кожному відвідувачеві обов’язково треба потоптатися під деревом, відірвати шматок кори. Тому цього року ми обмежили відвідини дуба, запровадивши за це невеличку платню. Це дає змогу частково фінансувати роботи з лікування дерева, на яку держава не виділяє коштів. Найближчим часом зону, де є коріння дуба, буде огороджено, відвідувачі дивитимуться на дерево з відстані. Так порадили вчинити науковці», – зазначає Богдан Легоняк.
«Дідуся» лікують за новітніми технологіями
Дуб можна врятувати. Якщо створити йому відповідні умови, дерево може прожити ще від 500 до 1000 років, впевнений дослідник дуба Залізняка, доцент кафедри ландшафтного дизайну Національного університету біоресурсів та природокористування, керівник програми «Знамениті та історичні дерева України» Анатолій Кушнір.
«Подібні дерева у Європі живуть до двох тисяч років. Сьогодні стан дуба Залізняка покращився в результаті стабілізаційних заходів. Деревина стара і досить крихка, тому скелетні гілки на випадок буревію закріплені спеціальними канатами. Зараз готуємо проект відновлення під деревом природного ландшафту: довкола нього будуть висаджені спеціальні кущі та трави, які позитивно впливають на кореневу систему дубів», – каже Кушнір.
Анатолій Кушнір вважає, що усім старим деревам України необхідний біологічний моніторинг, не були б зайвими і мінімальні державні кошти на лікування. Тим паче, що в останні роки їхній стан почав погіршуватися. Так, майже повністю загинув Запорізький дуб, під яким козаки писали знаменитого листа турецькому султану. Дуб Залізняка з-поміж інших старих дерев України виглядає досить непогано. І житиме далі, якщо не залишиться без людської турботи.
Зараз його розміри вражають: крона висотою з десятиповерховий будинок, стовбур ледве можуть обхопити сім людей. Кажуть, якщо доторкнутися до нього і постояти так кілька хвилин, отримаєш частинку сили і мудрості предків. Тому останні два десятиліття ця дивовижна природна пам’ятка вкрай популярна.
Живий свідок 1400 років української історії
Дерево відвідують десятки тисяч туристів на рік, говорить екскурсовод Холодноярської філії Національного заповідника «Чигирин» Людмила Калениченко.
«У межах України аналогів такого дерева за розмірами і за віком немає. За переказами, у 18-му столітті під цим дубом збирав гайдамаків ватажок повстання «Коліївщина» Максим Залізняк, пам’ятає дерево і учасників визвольного руху початку 20-го століття. Дуб Залізняка пережив чимало лихоліть. І в останні роки він дуже швидко втрачає здоров’я: з’являється багато сухих гілок, дерево точать шкідники... Першим надав йому допомогу заповідник «Чигирин», – розповідає екскурсовод, яка супроводжує туристів до Дуба Залізняка.
Найбільші шкідники для старого дерева – люди
Про те, як рятують легендарний дуб, розповів директор філії «Холодний Яр» Національного заповідника «Чигирин» Богдан Легоняк.
«Бувають моменти, коли старому дереву, як і літній людині, стає зле. Приходимо на допомогу: щороку обробляємо проти шкідників, підживлюємо, закопуємо по периметру мінеральні та природні добрива. Обрізаємо сухі гілки, для чого залучаємо групу київських альпіністів. Найбільшої шкоди завдають люди. Кожному відвідувачеві обов’язково треба потоптатися під деревом, відірвати шматок кори. Тому цього року ми обмежили відвідини дуба, запровадивши за це невеличку платню. Це дає змогу частково фінансувати роботи з лікування дерева, на яку держава не виділяє коштів. Найближчим часом зону, де є коріння дуба, буде огороджено, відвідувачі дивитимуться на дерево з відстані. Так порадили вчинити науковці», – зазначає Богдан Легоняк.
«Дідуся» лікують за новітніми технологіями
Дуб можна врятувати. Якщо створити йому відповідні умови, дерево може прожити ще від 500 до 1000 років, впевнений дослідник дуба Залізняка, доцент кафедри ландшафтного дизайну Національного університету біоресурсів та природокористування, керівник програми «Знамениті та історичні дерева України» Анатолій Кушнір.
«Подібні дерева у Європі живуть до двох тисяч років. Сьогодні стан дуба Залізняка покращився в результаті стабілізаційних заходів. Деревина стара і досить крихка, тому скелетні гілки на випадок буревію закріплені спеціальними канатами. Зараз готуємо проект відновлення під деревом природного ландшафту: довкола нього будуть висаджені спеціальні кущі та трави, які позитивно впливають на кореневу систему дубів», – каже Кушнір.
Анатолій Кушнір вважає, що усім старим деревам України необхідний біологічний моніторинг, не були б зайвими і мінімальні державні кошти на лікування. Тим паче, що в останні роки їхній стан почав погіршуватися. Так, майже повністю загинув Запорізький дуб, під яким козаки писали знаменитого листа турецькому султану. Дуб Залізняка з-поміж інших старих дерев України виглядає досить непогано. І житиме далі, якщо не залишиться без людської турботи.
