Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 19:20

Юлія Тимошенко пропонує Заходові наповнювати бездонний колодязь (європейська преса)


Прага – Європейські оглядачі сходяться на тому, що Брюссель не лише не довіряє українській владі в газових питаннях, але й боїться бути заручником вічної української кризи. Газети також звертають увагу, що за всіма намаганнями «вирвати» у Заходу гроші за російський газ для України і Європи стоїть Москва, яка всіляко підштовхує Брюссель і міжнародні фінансові інституції, щоб ті скоріше дали Україні гроші. За цим, як пишуть деякі видання, стоять страх «Газпрому» втратити свою газову монополію у Європі. На Заході не вірять правдоподібності цифр, які дає щодо газової ситуації Київ, і це кидає ще більшу тінь на український уряд, який не хоче проводити реформ, але постійно вимагає від світових інвесторів усе більше грошей.

Французька «Фіґаро» вважає, що за намаганнями погрожувати і підштовхнути Захід видати Україні якнайбільше грошей за російський газ стоїть Кремль. «Ця неприкрита погроза висувається і Москвою, котра умовляє Європу заплатити», – пише газета. Йдеться також і про те, що у Брюсселі не вірять тим цифрам, які дає щодо газу український уряд: «прийшов час підозр у нечесності». Чимало політиків у Європі обурені позицією уряду Тимошенко, який постійно вимагає грошей і вже використовує позику МВФ і для латання бюджету, і для оплати російського газу. У Брюсселі, як пише «Фіґаро», дали зрозуміти українському прем’єрові, що бюджет ЄС не служить тому, щоб допомагати якимось країнам зводити кінці з кінцями. Французьке видання також зауважує, що на Заході з великою підозрою дивляться на «Нафтогаз України» як на урядову компанію, котра не викликає довір’я міжнародних кредиторів. Також відзначається, що всі намагання Заходу щодо реформування компанії і її «більшої прозорості» у фінансовому плані розбиваються об небажання уряду в Києві проводити реформи в газовому секторі. «Фіґаро» наголошує, що міжнародні фінансові інституції бояться, щоб їм не довелося «наповнювати бездонний колодязь» вічних фінансових проблем українського уряду.

Московська «Нєзавісімая Ґазета» вважає, що у разі «європеїзації» українських газосховищ програє «Газпром». Видання наводить оцінки російських експертів про те, що « зручний для Росії газовий кредит Україні може перетворитися на незручний газовий аванс… У випадку купівлі газу Європою для закачування в українські газосховища він стане власністю європейських компаній, а Росія перетвориться на продавця газу на своєму західному кордоні з Україною, а не в Євросюзі, про що багато років мріяв «Газпром», – цитує експертів «Нєзавісімая Ґазета». Експерти також стверджують, що при загальному обсягу українських газосховищ у 32 мільярди кубічних метрів нині там є 8–9 мільярдів кубів реального газу, а для зими його потрібно 12–16 мільярдів кубів. Також не виключають, що в результаті перевірки українських сховищ європейськими фахівцями виросте ціна збереження газу в них, що також ударить по Росії. Можливий контроль Європи над транзитом газу через Україну, як пише «Нєзавісімая Ґазета», знижує шанси «Газпрому» на вихід до кінцевого споживача. Експерти також вважають, що якихось серйозних реформ в українському газовому секторі до президентських виборів не буде.

Іще одне російське видання, «Коммерсант», цитує речника ЄС Макса Ґрея, який каже, що лише «чіткі гарантії того, що так необхідні Україні газові реформи розпочнуться зараз, дозволять інвесторам давати гроші». Газета також цитує заступника глави «Газпрому» Олександра Медведєва, який сумнівається, що Захід все ж дасть гроші Україні. «Ми чули, що дати гроші раніше від вересня міжнародні фінансові структури не зможуть. А вересень – це вже трохи пізно», – каже чільник «Газпрому». Медведєв також додав, що вимога ЄС провести реформу «Нафтогазу» «може бути реалізована не раніше від 2010 року, тоді як гроші необхідні зараз, уже в липні-серпні», цитує «Коммерсант» менеджера російського газового монополіста.

(Прага – Київ)

  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG