Для спорудження нового аеропорту в Донецьку до Євро-2012 і логістичного центру, який має поєднати торговельні шляхи Європи та Азії, інвестора шукали упродовж року. Оскільки проект не цікавив іноземців, влада думала про спорудження тимчасового терміналу. Проте, щоб виконати домовленості з УЄФА, так і не дочекавшись інвестора, восени цього року за аеропорт узявся уряд. Держава гарантувала фінансування на 1 мільярд 200 мільйонів гривень. Підрядником зробили фірму «Альтком», яка у разі проблем із грішми також зобов’язалась деякий час працювати на власні кошти.
Така доля багатьох знакових інфраструктурних проектів на Донеччині. Якщо плани спорудження готелів помалу розходяться між інвесторами, то проекти реконструкції доріг, комунальних підприємств, модернізації промисловості і енергозбереження не знаходять належної підтримки.
На думку менеджера фонду «Ефективне управління» Ігоря Гончаренка, інвесторів найбільше відштовхують економічна нестабільність, колізії в українських законах і корупція у дозвільних органах.
У той же час експерт вважає, що чекати на інвестора донецький аеропорт міг і більше ніж рік, і це нормально в наших умовах.
Кадрові проблеми міжнародного бізнесу в Україні
Іншої думки директор Українсько-німецького підприємства «Кюттнер» Жан Бах. Він вважає, що найбільше потенційних партнерів відштовхує відсутність на Донеччині достатньо кваліфікованих кадрів. Окрім вищої освіти, міжнародні компанії вимагають блискучого знання іноземної мови і наявності стажування за кордоном.
«У Донецькій області просто райські умови, просто фантастичні. Тому є величезний потенціал – ми могли б створити 500–1000 робочих місць. Але ми не можемо знайти працівників! Із іншого боку, охочих знайти роботу дуже багато!» – відзначив Жан Бах.
За словами експерта, якщо за кордоном підприємства модернізовані на 100%, то в Україні рівень модернізації ледь сягає 1%. Тому інвестори чекають від України хоча б кваліфікованих кадрів, які могли б легко поєднати «прорадянський» підхід із прозахідним.
Така доля багатьох знакових інфраструктурних проектів на Донеччині. Якщо плани спорудження готелів помалу розходяться між інвесторами, то проекти реконструкції доріг, комунальних підприємств, модернізації промисловості і енергозбереження не знаходять належної підтримки.
На думку менеджера фонду «Ефективне управління» Ігоря Гончаренка, інвесторів найбільше відштовхують економічна нестабільність, колізії в українських законах і корупція у дозвільних органах.
У той же час експерт вважає, що чекати на інвестора донецький аеропорт міг і більше ніж рік, і це нормально в наших умовах.
Кадрові проблеми міжнародного бізнесу в Україні
Іншої думки директор Українсько-німецького підприємства «Кюттнер» Жан Бах. Він вважає, що найбільше потенційних партнерів відштовхує відсутність на Донеччині достатньо кваліфікованих кадрів. Окрім вищої освіти, міжнародні компанії вимагають блискучого знання іноземної мови і наявності стажування за кордоном.
«У Донецькій області просто райські умови, просто фантастичні. Тому є величезний потенціал – ми могли б створити 500–1000 робочих місць. Але ми не можемо знайти працівників! Із іншого боку, охочих знайти роботу дуже багато!» – відзначив Жан Бах.
За словами експерта, якщо за кордоном підприємства модернізовані на 100%, то в Україні рівень модернізації ледь сягає 1%. Тому інвестори чекають від України хоча б кваліфікованих кадрів, які могли б легко поєднати «прорадянський» підхід із прозахідним.
